Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №285/5084/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5084/26

провадження у справі №2/0285/3153/26

07 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

14.08.2026 КП «Звягельтепло» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в сумі 4 117,09 грн. заборгованості, з яких — 3 245,49 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, за період з 01.02.2024 до 29.03.2024, з 14.10.2024 до 13.04.2025, з 28.10.2025 до 13.04.2026 включно, 871 грн. — заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 року до 31.07.2026 року включно, а також стягнути судовий збір в сумі 3 328 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між КП ЗМР «Звягельтепло» та відповідачкою виникли договірні правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії. ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що відповідачка не виконувала обов`язок з оплати послуг з постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 4 117,09 грн. заборгованості, з яких — 3 245,49 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, за період з 01.02.2024 до 29.03.2024, з 14.10.2024 до 13.04.2025, з 28.10.2025 до 13.04.2026 включно, 871 грн. — заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 року до 31.07.2026 року включно. Нарахування заборгованості здійснено відповідно до тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Звягельської міської ради, та встановленого підприємством розміру плати за абонентське обслуговування.

Доводи сторін у справі

Представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідачка надала до суду заяву в якій просить долучити до матеріалів справи копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи (серія НОМЕР_1 ), копію довідки до акту огляду МСЕК № 212800 та платіжну інструкцію № АВ2Е-05ХХ-796Х-55Р2 від 25.08.2026 про повну сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_2 (а.с. 73).

Відповідачка ОСОБА_1 частково сплачувала спожиту нею послугу з постачання теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 4 117,09 грн. заборгованості, з яких — 3 245,49 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, використаної на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, за період з 01.02.2024 до 29.03.2024, з 14.10.2024 до 13.04.2025, з 28.10.2025 до 13.04.2026 включно, 871 грн. — заборгованість із плати за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 року до 31.07.2026 року включно (а.с. 74-77).

Відповідачка ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість за житлово-комунальні послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № АВ2Е-05ХХ-796Х-55Р2 від 25.08.2026 (а.с. 93).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Згідно зі ст. 162 ЖК України, наймач (власник) квартири зобов`язаний укласти договори про надання житлово-комунальних послуг, підготовлені виконавцем відповідно до Типового договору, своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 та ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, що включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо, купівлю електричної енергії; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують ці права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх споживання боржником.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 р. № 1022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» було затверджено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. 4 Публічного договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідачка є споживачем послуг з постачання теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку, які надає позивач, а тому на правовідносини сторін поширюються умови публічного договору про надання відповідної комунальної послуги.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 22.12.2020 № 311/3489/18 висловлено правову позицію про те, що споживачі зобов`язані оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування у багатоквартирному будинку, незалежно від того, чи їхні квартири опалюються індивідуально або централізовано. Це стосується, зокрема, витрат на опалення підвалів, горищ, сходин, тамбурів та інших спільних зон.

Водночас судом встановлено, що після звернення позивача до суду відповідачка повністю погасила заборгованість, яка є предметом позову, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є вчинення боржником дій, передбачених його змістом, зокрема сплата грошових коштів у розмірі, строки та в порядку, визначених договором або законом. У зв`язку з повною сплатою відповідачкою суми заборгованості її зобов`язання перед позивачем у цій частині припинилося належним виконанням, що підтверджується платіжною інструкцією № АВ2Е-05ХХ-796Х-55Р2 від 25.08.2026 (а.с. 93).

Таким чином, на час розгляду справи заборгованості відповідачки перед позивачем немає, а підстави для її повторного стягнення відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки на час ухвалення рішення відповідачка належним чином виконала зобов`язання щодо сплати заявленої до стягнення заборгованості.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підтверджуються належними та допустимими доказами, не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ч. 6 статті 141 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Судом встановлено, що відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 та довідки до акту огляду МСЕК № 212800 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи безтерміново.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельтепло» (вул. Івана Франка, буд. 15-А, м. Звягель, Житомирська область, ЄДРПОУ 35824365) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, сплаченого за подання до суду позову згідно платіжної інструкції № 853 від 03 серпня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.10.2026.

Суддя Т.Б. Сташків