Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №285/4166/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,

позивачки ОСОБА_1

(Справа № 285/4166/26, провадження у справі № 2/0285/2721/26)

розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок,-

встановив:

У липні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом в якому просить визнати за нею право на завершення приватизації земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_1 , а саме: площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба (по лінії матері) ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_4 розпочала приватизацію земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , а саме: площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства. Разом з тим, завершити приватизацію не встигла в зв`язку зі смертю. Вона звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.06.2026 року. Підставою відмови стало те, що право власності на земельні ділянки не було оформлено.

Позивачка посилаючись на те, що оскільки спадкодавець ОСОБА_4 розпочала процедуру приватизації земельних ділянок але її не завершила внаслідок смерті, а вона як спадкоємець має право на її завершення, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Треті особи заяв щодо позовних вимог не направляли.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідач направив до суду заяву про слухання справи у його відсутності. При розгляді справи покладається на розсуд суду.

Вислухавши усні пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, і спадкоємцями які прийняли спадщину є позивачка ОСОБА_1 та треті особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.10.2020 року.

Також встановлено, що 02.06.2026 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Плюйка В. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , а саме: площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,12 га для ведення особистого селянського господарства.

Постановою приватного нотаріуса Плюйка В. В. від 02.06.2026 р. №250/02-31, було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц та у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17, від 04 листопада 2020 року у справі № 545/1631/19, від 24 грудня 2021 року у справі № 343/1341/20, на які посилався заявник у касаційній скарзі.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17 (провадження № 61-41370св18), вказано, що особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

У постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц (провадження № 61-14127св18), зазначено, що у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Особливістю звернення до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок є те, що позивач вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що Новоград-Волинська міська рада Житомирської області рішенням від 20 грудня 2018 року №607 «Про передачу у власність користування земельних ділянок та про інші питання земельних відносин» надала ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою для передачі у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Отже, право на приватизацію зазначеної земельної ділянки ОСОБА_4 розпочала у встановленому законом порядку, проте не завершила процес приватизації у зв`язку зі своєю смертю.

Право на завершення приватизації відповідно до чинного законодавства та судової практики у таких правовідносинах переходить до спадкоємців, тобто перейшло до позивачки, яка є однією із спадкоємців за законом і прийняла спадщину, а отже, прийняла у порядку спадкування право на завершення приватизації земельної ділянки, розпочатої та незавершеної спадкодавцем.

Таким чином, оскільки позивачка ОСОБА_5 є спадкоємцем після смерті баби, то вважається такою, що набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцю, на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України. До складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю

На підставі належним чином оцінених доказів, які було надано позивачкою ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, які мають суттєве значення, суд доходить до висновку про те, що наявні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права на завершення приватизації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Щодо визнання за позивачкою ОСОБА_1 права на завершення приватизації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачка в порушення вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України не надала жодного доказу, якій би давав підстави дійти висновку, що ОСОБА_4 у встановленому законом порядку розпочала процедуру приватизації даної земельної ділянки.

Крім того, як вбачається зі змісту постанови нотаріуса, ОСОБА_1 не надавала нотаріусу документів в яких була б зазначена земельне ділянка площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновк, що позовні вимоги підлягать частковому задоволенню.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Звягельської міської ради Житомирської області, треті особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права на завершення приватизації – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) право на завершення приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

В задоволенні позовної вимоги про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,12 га для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий