Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №285/3244/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3244/26

провадження у справі № 2/0285/2261/26

07 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

Наприкінці травня 2026 року позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1509-3509 в розмірі 9638 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що в лютому 2025 року між ним та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 2000 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача, однак остання належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка складається з 2000 грн за кредитом, 6338 грн за процентами, 300 грн комісії та 1000 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК.

Сторони в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про слухання справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи проведено у їхній відсутності.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася, в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки не повідомила.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому. Неявка такої особи до суду без поважних причин за відсутності будь-яких активних дій з її боку свідчить про самоусунення від участі в процесі, а тому розгляд справи за її відсутності не порушуватиме гарантій ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на викладене, суд згідно із положеннями ч.1 ст.223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 08.02.2025 між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії «CreditKasa» №1509-3509, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 2000 грн строком на 365 днів із зобов`язанням повернути кредит та сплатити проценти й інші передбачені договором платежі. Стандартна процентна ставка становить 1% на день протягом перших 180 календарних днів користування кредитом та 0,74% на день, починаючи зі 181-го дня і до закінчення строку кредитування або повного повернення кредиту. Договором також передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від його суми.

Договір та Правила надання кредиту становлять єдиний договір.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А1880.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Додані до Договору Правила відкриття кредитної лінії, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

Позивач/кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконав. Надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та інформацією платіжної установи, відповідно до яких 08.02.2025 на банківську картку відповідача перераховано 2000 грн за договором №1509-3509. Належність рахунку, з якого здійснено перерахування, позивачу підтверджується довідкою АБ «УКРГАЗБАНК».

Отже, надані позивачем докази підтверджують укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, у зв`язку з чим відповідно до ст.11 ЦК України у них виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.

Після закінчення строку кредитування відповідач кредит не повернула.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що станом на 13.04.2026 така становить 9638 грн та складається із основного боргу в сумі 2000 грн, відсотків в сумі 6338 грн, комісії в розмірі 300 грн та 1000 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України.

До укладення договору відповідач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема розміром і порядком нарахування процентів, комісією та орієнтовною загальною вартістю кредиту, після чого погодилася з його умовами.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині кредиту та процентів відповідач не спростувала, доказів належного виконання зобов`язань або погашення заборгованості не надала.

Щодо комісії, то Законом України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Верховний Суд у постанові від 20.09.2024 у справі №331/2974/23 зазначив про правомірність встановлення у кредитному договорі, укладеному після набрання чинності цим Законом, комісії за здійснення операції з видачі кредиту.

У цій справі одноразова комісія за видачу кредиту прямо передбачена договором, тому вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Водночас вимога про стягнення 1000 грн процентів річних, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23.

Отже, відповідач у силу закону звільнена від відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 8638 грн заборгованості, з яких 2000 грн за кредитом, 6338 грн за процентами та 300 грн за комісією.

Оскільки відповідач належним чином не виконала зобов`язань за кредитним договором, а заборгованість не погасила, позов підлягає частковому задоволенню.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2386 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ: 38548598, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478),

заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1509-3509 від 08.02.2025 в розмірі 8638 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2386 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення.

Головуюча суддя О. О. Літвин