Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №285/1903/26
Суддя: Михайловська А. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
Справа № 285/1903/26
провадження у справі № 2/0285/1659/26
06 жовтня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючої — судді Михайловської А. В.,
за участі секретаря судового засідання Кравець І.А.,
сторони у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", представник позивача - Хлопкова М.С.,
відповідач – ОСОБА_1
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
01.04.2026 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість за кредитним договором № 190405 від 03.07.2025 у розмірі 15 970,48 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що 03.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» (надалі - Первісний Кредитор, Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач, Позичальник) укладено кредитний договір про споживчий кредит № 190405 (далі - Кредитний договір) на суму 9 460,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f97b614a, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.
Стверджує, що сторони дійшли згоди щодо надання кредитних коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом на умовах договору. Вказує, що первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит.
Зазначає, що 10.10.2025 Первісний Кредитор та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025 (далі – Договір факторингу ), згідно умов якого та відповідного Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подання позовної заяви за Кредитним договором становить – 17 370,48 грн, яка складається з: 9 460,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 909,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 601,00 грн - заборгованість по комісії; 1 400,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15 970,48 грн.
Оскільки відповідач кредитної заборгованості не погашає, представник позивача звернувся до суду з даним позовом з метою захисту прав.
Ухвалою суду від 08.04.2026 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 08.06.2026 за клопотанням представника позивача судом було витребувано інформацію щодо платіжної картки відповідача, яка містить банківську таємницю.
26.06.2026 на виконання ухвали суду від 08.06.2026 до суду надійшла інформація від АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» щодо платіжної картки відповідача та руху коштів по ній.
В судове засідання представник позивача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заявив письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позову та стягненні судових витрат.
У встановлений строк відповідач не подав відзив на позов та заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за наявних у справі доказів.
В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.
Розглянувши позовні вимоги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 03.07.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено ДОГОВІР ПРО СПОЖИВЧИЙ КРЕДИТ № 190405 (ІНДИВІДУАЛЬНА ЧАСТИНА) у формі електронного документа.
Відповідно до погоджених сторонами умов, Договір, що укладається Позичальником складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі– публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця. Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів ) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, як це передбачено розділом V цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини/акцепту, Договір про споживчий кредит набуває чинності.
На підтвердження даних обставин представником позивача надано суду копії відповідних документів.
Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f97b614a.
Відповідно до умов кредитування сума (загальний розмір) кредиту становить 9460.00 грн, яка виплачується не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 7000.40 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2459.60 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки – фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування. Розмір процентної ставки незмінний.
Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
Комісія за надання кредиту складає 2 459,60 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено індивідуальною частиною.Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 03.07.2025 (дата надання кредиту) по 09.10.2025.
Таким чином сторонами було погоджено усі істотні умови кредитування.
На виконання умов кредитного договору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» надало відповідачу 03.07.2025 грошові кошти в сумі 7 000,40 грн шляхом безготівкового їх перерахування на банківську картку за № НОМЕР_1 , емітовану АТ « АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я відповідача, що вбачається з відповідної виписки про рух коштів по банківській картці відповідача, довідки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС».
Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та Позивач уклали Договір факторингу № 10102025, згідно умов якого та відповідного Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору факторингу 1, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за Кредитним договором за загальною сумою боргу 17 370,48 грн.
Матеріали справи містять розрахунки заборгованості по кредитному договорі, з яких слідує, що за відповідачем у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору обліковується заборгованість, що становить – 17 370,48 грн, яка складається з: 9 460,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 909,48 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 601,00 грн - заборгованість по комісії; 1 400,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Вирішуючи даний спір, суд керується наступними нормами права.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб) а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У відповідності до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу має бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та стороною відповідача не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору та відповідного договору факторингу. Зазначені договори недійсними не визнано.
Також матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо укладання ним кредитного договору.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
На підставі вище вказаного та наданих доказів судом достовірно встановлено факт укладення між первісним кредитодавцем та відповідачем кредитного договору та погодження між ними усіх істотних умов кредитування.
Позивачем доведено, що на виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував на картковий рахунок відповідача кредитні кошти.
Вирішуючи даний спір на підставі наданих доказів, судом також встановлено набуття позивачем права вимоги до відповідача за даним кредитним договором.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач повернув отримані ним на підставі вказаного кредитного договору кредитні кошти в повному обсязі, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, яка заявлена стороною позивача, у розмірі 15 970,48 грн, яка складається з 9 460,00 грн. заборгованості за тілом, 5 909,48 грн. заборгованості за відсотками ( нарахованої у межах погодженого строку кредитування до 09.10.2025 ) та заборгованості за комісією 601,00 грн.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру ( постанова від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ).
Отже, на підставі викладеного, суд вважає, що наданими представником позивача доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за кредитним договором, доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов`язання, заборгованість за договором не погашена у повному обсязі, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить до висновку про повне задоволення позову.
Вирішуючи питання судових витрат, суд вказує наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з врахуванням повного задоволення позовних вимог, що становить 2 662,40 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, представником позивача у справі заявлено про компенсування понесених витрат на професійну правничу допомогу, зокрема позивачем у сумі 7 000,00 грн. На підтвердження таких витрат надано суду відповідний Договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг у справі.
В даному випадку, суд доходить висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що розмір заявлених ними витрат є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, визначає їх у зменшеному розмірі у сумі 3 500 грн, що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат .
Керуючись ст. ст. 4, 76 – 89, 141, 258, 259, 263 – 265, 268, 273, 280- 284, 289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 190405 від 03.07.2025 у розмірі 15 970 ( п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) грн 48 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 ( три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційний розгляд справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін :
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження - м. Київ, бульвар Лесі України, 34, офіс 333);
- відповідач — ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного судового рішення – 06.10.2026.
Суддя А. В. Михайловська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua