Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №285/6165/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/6165/26

Провадження № 1-кп/0285/878/26

06 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….........… ОСОБА_1 ,

секретаря ...............................……...... ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників,

кримінальне провадження №12026065530000182, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2026,

в межах якого висунуте обвинувачення громадянину України:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

уродженцю, зареєстрованому та який проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 14.09.2026 близько 12 год прийшов до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який перебуває у володінні ОСОБА_4 .

Перебуваючи біля входу до вказаного житлового будинку, ОСОБА_3 виявив, що ОСОБА_4 у будинку відсутній, а вхідні двері до нього відчинені, після чого у нього виник умисел на незаконне проникнення до житла ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, усвідомлюючи, що дозволу на входження до житлового будинку від його законного володільця ОСОБА_4 він не отримував та немає законних підстав на перебування у ньому, діючи умисно, всупереч волі законного володільця та порушуючи гарантоване ст.30 Конституції України право на недоторканість житла, ОСОБА_3 через відчинені вхідні двері незаконно проник всередину зазначеного житлового будинку, де перебував протягом певного проміжку часу, після чого залишив його.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_3 подав прокурору заяву від 29.09.2026 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згода зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згода на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником ОСОБА_5 .

Потерпілий ОСОБА_4 не заперечував проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без його виклику та без проведення судового розгляду, а також був ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 надійшов до суду 01.10.2026 разом із клопотанням прокурора про його розгляд в спрощеному порядку відповідно до ст.302 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ст.381 КПК України.

Оцінюючи встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 , які виразились у порушенні недоторканості житла, а саме в незаконному проникненні до житла, суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його характер та обставини вчинення, а також дані про особу винного.

Обвинувачений вину у вчиненому визнав, раніше не судимий, на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Суд також враховує положення ст.ст.50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Потерпілий своєї думки щодо виду та міри покарання обвинуваченому не висловив, залишивши вирішення цього питання на розсуд суду.

Покарання, будучи заходом державного примусу, водночас має відповідати меті, для якої воно застосовується, а тому обмеження прав і свобод засудженого не повинні бути більш суворими, ніж це необхідно для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виправлення як одна з цілей покарання передбачає такі зміни у поведінці та ставленні особи до вимог закону, які спонукають її надалі утримуватися від протиправної поведінки.

Отже, виходячи із засад справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, його вид і міра мають відповідати тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення, обставинам його вчинення, а також даним про особу винного, і водночас бути необхідними та достатніми для досягнення мети покарання.

Враховуючи наведене в сукупності, зокрема характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, суд приходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.162 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, відповідатиме тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного, буде справедливим, співмірним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, не покладаючи на обвинуваченого надмірного індивідуального тягаря.

Підстав для звільнення від відбування покарання суд не встановив.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Арешт у даному кримінальному провадженні не накладався.

Судові витрати за проведення експертизи під час досудового розслідування слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Керуючись ст.ст.302, 337, 367, 368, 370, 371, 374, 382 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн.

Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи №СЕ-19/106-26/15951-НЗПРАП від 28.09.2026 в сумі 3850,88 грн (одержувач: ГУК у Жит. Обл./ТГ м. Житомир/24060300; банк одержувач: Казначейство України; Код ЄДРПОУ: 37976485; Рахунок: UA448999980313010115000006797, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300).

Речовий доказ – поліетиленову упаковку з-під хліба «Білий» торговельної марки «Караван», яка зберігається в камері зберігання речових доказів Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Головуюча суддя ОСОБА_1