Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №758/11916/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 758/11916/26

провадження у справі № 2/0285/3079/26

06 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді………………..........Літвин О. О.,

секретаря…………………………......Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1599-8665 в розмірі 72111,24 грн.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що у вересні 2025 року між ним та відповідачем в електронній формі було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 19800 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача, однак останній належним чином умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка складається з 19800 грн за кредитом, 42141,24 грн за процентами, 270 грн комісії та 9900 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 13.07.2026 справу було направлено до Звягельського міськрайонного суду за підсудністю, куди вона надійшла 06.08.2026.

Ухвалою суду від 07.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.

За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи встановлено, що 11.09.2025 між сторонами укладено договір про відкриття кредитної лінії продукту «MiniСredos» №1599-8665, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 18000 грн строком на 365 днів із зобов`язанням повернути кредит та сплатити проценти й інші передбачені договором платежі. Стандартна процентна ставка становить 1% на день протягом перших 180 календарних днів користування кредитом та 0,74% на день, починаючи зі 181-го дня і до закінчення строку кредитування або повного повернення кредиту. Договором також передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від його суми.

Договір та Правила відкриття кредитної лінії становлять єдиний договір.

Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А4205.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту в електронній формі і, за умови підписання у порядку, визначеному законом, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.3,12).

Використання одноразового ідентифікатора прирівнює електронний договір до письмового. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20.

Згідно зі ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Додані до договору Правила відкриття кредитної лінії, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, містять розмір суми кредиту, процентну ставку, комісію, строк кредитування, відповідальність за порушення умов договору.

Після укладення основного кредитного договору 07.10.2025 сторони уклали додаткову угоду, якою збільшено суму кредиту до 19800 грн шляхом надання додаткових коштів в розмірі 1800 грн, збільшили строк користування ним до 391 дня, погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту, залишивши інші умови основного договору без змін.

Позивач/кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем виконав. Надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та інформацією надавача платіжних послуг ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», відповідно до яких 11.09.2025 та 07.10.2025 на банківську картку відповідача перераховано 18000 грн та 1800 грн за договором №1599-8665.

Належність рахунку позивачу, з якого здійснено перерахування, підтверджується довідкою АБ «УКРГАЗБАНК».

Отже, надані докази підтверджують укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Укладення кредитних договорів в електронній формі відповідає вимогам законодавства України, а зобов`язання за таким договором є обов`язковими для виконання сторонами.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, у зв`язку з чим відповідно до ст.11 ЦК України у них виникли цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.ст.525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.

Після закінчення строку кредитування відповідач кредит не повернув.

Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

До укладення договору відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема розміром і порядком нарахування процентів, комісією та орієнтовною загальною вартістю кредиту, після чого погодився з його умовами.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальний розмір заборгованості за договором становить 72111,24 грн, з яких 19800 грн за кредитом, 42141,24 грн за процентами, 270 грн комісії та 9900 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів на спростування правомірності укладеного договору, не заперечив правильності розрахунку заборгованості, не подав власного розрахунку та не навів обставин, які б ставили під сумнів розрахунок позивача.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором кредиту, заборгованість не погасив, а тому з нього підлягає стягненню 19800 грн боргу за кредитом, 42141,24 грн за процентами та 270 грн комісії. Щодо останньої, то Законом України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом віднесено, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Верховний Суд у постанові від 20.09.2024 у справі №331/2974/23 зазначив про правомірність встановлення у кредитному договорі, укладеному після набрання чинності цим Законом, комісії за здійснення операції з видачі кредиту. У цій справі одноразова комісія за видачу кредиту прямо передбачена договором, тому вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Разом з тим, обов`язку відповідача сплачувати позивачу 9900 грн процентів річних на підставі ст.625 ЦК судом не встановлено, оскільки вказане прямо суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо заборони стягнення неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Верховний Суд у постанові від 21.04.2025 у справі №727/1788/23 зазначав, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст.625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов?язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Таким чином, відповідач в силу закону звільнений від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Резюмуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на суму 62211,24 грн.

У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2297 грн.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ: 38548598, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_2 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478),

заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1599-8665 від 11.09.2025 в розмірі 62211,24 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2297 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення.

Головуюча суддя О. О. Літвин