Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №279/3658/26 — Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________________________________________________________________________________________

Справа № 279/3658/26

Провадження по справі 2/281/438/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Свинченко Г.Д.

за участю:

секретаря судових засідань - Островської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 07.05.2011 року Виконавчим комітетом Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1 від 07.05.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.05.2011 року.

У шлюбі народилось троє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з позивачкою. Відповідач з 01.02.2026 року допомогу на утримання дітей не надає взагалі, з позивачкою та дітьми не спілкується.

Спільне подружнє життя не склалося, між ними охололи стосунки, мають протилежні погляди на життя, по-різному відносяться до шлюбу та сім`ї. Сторони шлюбних стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть, з початку року взагалі не спілкуються. Збереження шлюбу ні позивачку, ні відповідача не цікавить, оскільки кожен живе своїм особистим життям. Подальше збереження шлюбу ОСОБА_1 вважає неможливим. Майнового спору між ними немає.

Позивачка у позовній заяві просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь судові витрати та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення поштового повідомлення на адресу його реєстрацію та через публікацію відповідного оголошення на сайті суду. Жодних заперечень, заяв чи клопотань від нього не надходило, причини неявки не повідомив.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.05.2011 року Виконавчим комітетом Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1 від 07.05.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.05.2011 року.

Сторони від спільного проживання мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають разом з позивачкою, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та довідкою про склад сім`ї № 301 від 06.03.2026 року.

Відносини, які склалися між позивачкою та відповідачем привели до взаємного відчуження, подальше спільне життя позивачки та відповідача як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Примирення між позивачкою та відповідачем на даний час неможливе, фактично шлюбні відносини припинені і позивачка просить суд задоволити позовні вимоги, а відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно правової позиції закладеної в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та небажанні проживання однією сім`єю, а відповідач з цього приводу не заперечив, суд приходить до висновку про те, що сім`ю зберегти немає можливості, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому суд вважає за можливе розірвати шлюб.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.687008291.1 від 29.05.2026 року, за подання позовної заяви позивачка сплатила судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 та ч.ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачкою поданий договір № 20052608 про надання правової допомоги/юридичних послуг та акт №20052608 приймання-передачі наданих послуг до зазначеного договору, відповідно до яких вартість послуг становить 17000,00 грн.(підготовка проекту позовної заяви до двох, підготовка проекту заяви). У попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, позивачка зазначила, що сума витрат за надання правової допомоги становить 8500,00 грн. (підготовка проекту 1 позовної заяви до суду). Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку до матеріалів справи не долучені.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої позивачкою вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 247, 265 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110-113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був зареєстрований 07.05.2011 року Виконавчим комітетом Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис № 1 від 07.05.2011 року - розірвати.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Галина Свинченко