Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №935/1508/26 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1508/26

Провадження № 2/935/1300/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Рибнікової М.М., за участю секретаря судового засідання Бондаренко Н.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Коростишівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримування дитини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Коростишівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримування дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.11.2011 уклав шлюб із ОСОБА_3 .. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 11.12.2018 у справі № 280/1620/18 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі № 935/609/20 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Аліменти на дитину не стягуються. Мати малолітнього ОСОБА_7 , ОСОБА_3 перебуває на обліку у психіатричному кабінеті з діагнозом шизофренія, параноїдальна форма безперервний тип перебігу, що підтверджується довідкою Коростишівської ЦРЛ ім.. Потєхіна № 1671 від 26.07.2023. ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 2 група з основним діагнозом F20.0 (відповідно до Класифікатору хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я НК 025:2021 F20.0 – шизофренія/параноїдальна шизофренія). Беручи до уваги стан здоров`я, ОСОБА_3 не може повною мірою забезпечувати належне виконання батьківських обов`язків. Наявність у матері психічного – захворювання – шизофренії- об`єктивно впливає на її здатність нести повну відповідальність за життя, здоров`я, безпеку та виховання дитини, оскільки таке захворювання може супроводжуватися порушенням сприйняття реальності, емоційної стабільності, здатність до ухвалення виважених рішень та систематичного догляду за дитиною. Отже, батько фактично самостійно здійснює основний обсяг батьківських функцій та несе відповідальність за забезпечення безпечних умов проживання дитини, її фізичний та психологічний розвиток, належне виховання, медичне забезпечення, тобто самостійно виховує та утримує дитину. Оскільки ОСОБА_3 , яка не позбавлена батьківських прав, проте через стан свого здоров`я не має об`єктивної можливості виховувати та утримувати дитину, а ОСОБА_1 самостійно здійснює виховання та утримання неповнолітнього сина, у нього виникла потреба в отриманні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки мобілізація ОСОБА_1 фактично призведе до позбавлення сина батьківського піклування. Призов батька на військову службу, неможливість матері виконувати батьківські обов`язки і утримувати дитину, створить реальну загрозу здоров`ю неповнолітнього ОСОБА_8 , його фізичному, духовному та моральному розвитку. Додатковим фактором є військова агресії рф проти України, яка несе неприховану загрозу життю та здоров`ю неповнолітньої дитини. ОСОБА_1 як батько незамінний у житті неповнолітнього сина ОСОБА_7 . Зі свого боку батько не ухилявся від виконання військового обов`язку в особливий період, проте має намір скористатися своїм законним правом на відстрочку від мобілізації задля виконання конституційного обов`язку, пов`язаного із вихованням, утриманням та забезпеченням безпеки неповнолітньої дитини. Тобто ОСОБА_1 переслідує цілком легітимну мету та має правомірні очікування, що його права, а головне права дитини, будуть захищені судом. Водночас сам факт підтримання матір`ю емоційного зв`язку з дитиною не свідчить про можливість самостійно та повноцінно виконувати обов`язки щодо її утримання і виховання внаслідок наявних обмежень, пов`язаних зі станом здоров`я. Враховуючи вказані обставини, а також те, що розлучення батька з неповнолітньою дитиною беззаперечно матиме негативні наслідки для її здоров`я, як фізичного так і психічного, а тому встановлення судом юридичного факту виховання та утримання батьком дитини є таким, що відповідає вимогам закону, має правове значення в першу чергу для захисту прав неповнолітньої дитини, якнайкращому забезпеченню її інтересів, що відповідає принципам демократичного суспільства.

Встановлення факту утримання та виховання дитини є критично важливим для правового підтвердження того, що позивач є єдиним опікуном дитини, що підтверджується всіма наданими документами.

На підставі викладеного, позивач просить суд встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської від 03.червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі.

29.06.2026 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, також зазначила, що позовні вимоги визнає.

Протокольною ухвалою від 09.07.2026, відповідно до вимог статті 200 ЦПК України, підготовче провадження у цивільній справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення ідентичні позовних вимог, також ОСОБА_1 пояснив, що після розірвання шлюбу дитина з 2018 року проживала з відповідачем. Дружину не визнано недієздатною, ніхто з її родичів не хоче займатися даним питанням. ОСОБА_3 буває агресивною, підтверджуючих документів даного факту не має. Просили позов задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином. Заяв чи клопотань по суті позовних заяв на стадії судового розгляду не подано.

Третя особа – органу опіки та піклування Коростишівської міської ради, надали до суду заяву про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування Коростишівської міської ради, просили розглянути справу за їх відсутності, щодо розв`язання спору між сторонами покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серією НОМЕР_1 ОСОБА_5 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_3

11 грудня 2018 року шлюб, який зареєстрований 05.11.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 239 між громадянинами ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , розірвано, що підтверджується копією рішення Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 280/1620/18.

Висновком органу опіки та піклування від 25.06.2024 за № 189 , який затверджено рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 26.06.2024 за № 189 зазначено про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 травня 2025 року у справі за № 935/609/24, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 14.06.2000, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 09.05.2025 за № 2025/006052020 та копією паспорта серією НОМЕР_2 .

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 21.05.2026, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 21.05.2026 за № 2026/008234775.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації 03.12.2003, що підтверджується копією паспорта серією НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку психіатричному кабінеті. Діагноз шизофренія, параноідна форма, безперервний тип перебігу, виражений апото-дисоціативний тип, галюціаційний-маячний синдром. Інвалід ІІІ групи (лор), що підтверджується довідкою від 26.07.2023 № 1671.

ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , направлена на оцінювання в заклад Комунальний некомерційне підприємство «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, має ІІ групу інвалідності, основний діагноз: F20.0, Н90.3 нейросенсорна втрата слуху, двостороння, повторне оцінювання, 01.08.2027, причина інвалідності: загальне захворювання, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № витягу 199/25/1000/В від 01.07.2025 (№ рішення 199/25/1000/Р). З витягом рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ознайомлена ОСОБА_3 , 01.07.2025.

Відповідно до акта депутата Коростишівської міської ради О. Зубро, зареєстрованого за № 1073 від 20.05.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 – заявник та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – син заявника, що підтверджується довідкою від 20.05.2026 № 03-32/215.

ОСОБА_5 навчається в ліцеї з першого класу. ОСОБА_7 ввічливий, дисциплінований, слухняний, добрий, допитливий хлопчик. Має завжди охайний вигляд. У стосунках з однокласниками чесний, комунікабельний, товариський, спілкується з усіма учнями класу. Хлопчик любить читати, грати в шахи, цікавиться сучасними іграми, бере активну участь у шкільному житті та житті класу. Дитини проживає з батьком ОСОБА_1 , який цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до його виховання, підтримує постійний зв`язок з ліцеєм та класним керівником, відвідує батьківські збори та шкільні заходи, що підтверджується характеристикою учня ліцею №1 імені Густава Олізара Коростишівської міської ради ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1

Встановлення юридичного факту утримання та виховання дитини є критично важливим для правового підтвердження того, що позивач є єдиним опікуном дитини, що підтверджується всіма наданими документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

За частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини (стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За положеннями частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін. Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків із виховання дитини.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, від 17 липня 2026 року у справі № 751/6009/25.

У даній справі спір стосується встановлення факту самостійного виховання батьком сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як на підставу позовних вимог посилався на те, що мати ОСОБА_3 фактично самоусунулась від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання сина, проживає окремо, не здійснює матеріального забезпечення та участі у прийнятті рішень стосовно дитини.

Суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами той факт, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, від участі у вихованні та утриманні сина.

Окремо надаючи оцінку наданим позивачем доказам щодо ОСОБА_3 перебуває на обліку у спихіатрічному кабінеті з діагнозом шизофренія, параноїдальна форма безперервний тип перебігу, суд зазначає, що в силу положень статті 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» та статей 30, 39, 40 ЦК України сам по собі факт наявності в особи психіатричного діагнозу, перебування під диспансерним наглядом або проходження амбулаторного чи стаціонарного психіатричного лікування не обмежує цивільної та сімейної дієздатності фізичної особи та не припиняє її батьківської правосуб`єктності. Водночас і сам факт проживання матері дитини окремо відповідно до статей 141, 157 СК України не змінює обсягу її батьківських прав та обов`язків щодо сина.

На думку суду, проживання матері ОСОБА_3 окремо від дитини не може бути підставою для встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, оскільки зазначене не перешкоджає матері спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини.

Окреме проживання матері або невиконання нею обов`язку зі сплати коштів на утримання дитини (аліментів) не припиняє рівності прав та обов`язків батьків за ст. 141 СК України і не свідчить про те, що мати юридично усунена від виховання дитини чи втратила батьківську правосуб`єктність (постанови Верховного Суду у справі № 161/1337/25 та від 31.07.2026 у справі № 461/5194/24).

Оцінюючи встановлені у даній справі фактичні обставини з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає, що наявність рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 15.05.2025 у справі № 935/609/24 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджують лише місце постійного проживання дитини з батьком, але не обмежують і не припиняють батьківських прав та обов`язків матері дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не встановлено передбачених законом юридичних обставин, які б свідчили про припинення чи обмеження батьківських прав відповідача ОСОБА_3 або про її нездатність виконувати свої батьківські обов`язки стосовно малолітнього сина, а обраний позивачем спосіб захисту у вигляді вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини за відсутності спору щодо обсягу батьківських прав не є належним способом захисту. Усі інші доводи та твердження позивача не спростовують вищевикладених висновків суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд призначив проголошення рішення о 09-10 год. 06.10.2026.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Коростишівської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримування дитини - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 06.10.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . , інші відомості відсутні.

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Коростишівської міської ради, місцезнаходження: вул. Дарбіняна,11, м. Коростишів, Житомирська область, ЄДРПОУ 04053660.

Суддя М.М. Рибнікова