Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №279/5839/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5839/26 провадження №3/279/1460/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 749043 від 18.08.2026, встановлено, що ОСОБА_1 18.08.2026 о 17:25 год. в с. Іванівка по вул. Київська керував мотоблоком Кентавр з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, різка зміна забарвлення обличчя, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у закладі здоров`я у встановленому законодавством порядку відмовився. Зафіксовано на нагрудний відеореєстратор номер 859446. Згідно ст. 266 КУпАП водія було відсторонено від керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду, будь-яких заяв, клопотань суду не надав. Судове повідомлення про виклик в судове засідання згідно довідки про доставку SMS доставлено одержувачу ОСОБА_1 17.09.2026. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, зібраними у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 749043 від 18.08.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням від 18.08.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, нартокичного чи іншого сп`яніння під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, копією постанови серія ЕНА № 7741636 від 18.08.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч. 2 КУпАП, рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 19.08.2026, відеозаписом.

Переглядом відеозапису встановлено, що під час розмови працівником поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, на запитання чи вживав алкоголь сьогодні, останній відповів "чарку". На пропозиції працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу "Драгер" або в лікарні, ОСОБА_1 спочатку погоджувався пройти на місці зупинки, але в подальшому, в ході розмов, відмовився пройти освідування як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Як роз`яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді кримінальних та адміністративних справ зазначених категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортні засоби, зокрема, примітки до ст. 286 КК України, ч. 6 ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Виходячи із цих положень транспортними засобами, про які йдеться у статтях 286, 287, 289, 290 КК України, статтях 121, 122, 123, 124, 130, 132 КУпАП, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об`ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.

Хоча в наказі Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року «Засоби транспортні дорожні», яким затверджено перелік транспортних засобів, мотоблок до них не відноситься, однак, відповідно до п. 2.13 Правил дорожнього руху України всі транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см. належать до категорії «А1».

Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, яка керує таким транспортним засобом, повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду, викладених в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів.

Отже, наведені дані надають можливість встановити, що вказаний мотоблок є транспортним засобом в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В свою чергу суддя ураховує, що в рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізувавши своє право володіти та керувати мотоблоком, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки відповідно до вимог чинного законодавства держави України.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що фіксування відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння було проведено з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, факт відмови пройти відповідний огляд водієм не заперечувалось. Працівником поліції було доведено до його відома про існування підозри в керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння, вказано на конкретні ознаки такого стану та роз`яснено підстави для проведення відповідного огляду. ОСОБА_1 заперечень у перебуванні у вказаному стані не висловлював, вказував, що вживав алкоголь.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке є умисним і має значну суспільну небезпеку. Обставини, що пом`якшують відповідальність, відсутні.

За викладених обставин, а також враховуючи особу ОСОБА_1 суд вважає, що для його виправлення, а також з метою загальної та спеціальної превенції у даному випадку необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

Керуючись ст .ст. 130 ч.1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300/, код за ЄДРПОУ 37976485, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору, який підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві /22030106/, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, перебіг яких зупиняється в разі оскарження постанови до розгляду скарги (подання прокурора).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15-и днів з дня отримання постанови, а в разі її оскарження (внесення подання) - протягом 15-и днів з дня отримання повідомлення про залишення скарги (подання) без задоволення, постанова підлягає примусовому виконанню, у порядку якого з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір зазначеного у постанові штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом