Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №278/2552/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2552/26

Номер провадження 3/278/1134/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., за участю прокурора Українця Р., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Житомирській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої у Відділі ветеранської політики Житомирської обласної військової (державної) адміністрації,

за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 у період з 10.10.2023 по 03.07.2024 перебувала на посаді головного спеціаліста – бухгалтера Відділу з питань ветеранської політики Житомирської обласної військової (державної) адміністрації та відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, у порушення вимог ч. 1 ст. 46 вказаного Закону внесла до щорічної декларації за 2024 рік «після звільнення» недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 984166 грн 64 коп., що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор підтримав обставини зазначені у протоколі та просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що не знала про те, що її чоловік у 2024 році придбав автомобіль та на день нею подачі декларації мав заборгованість за нього у розмірі 984166 грн 64 коп.

Адвокат Гуртовенко Р.М. просив закрити провадження, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу згаданого правопорушення. Своє клопотання обґрунтовує тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на подання завідомо неправдивих відомостей у декларації за 2024 рік, оскільки вона не знала про укладення 06.03.2024 її чоловіком ОСОБА_2 договору з ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» про придбання автомобіля «Ford Tranzit» 2023 р.в., не мала інформації про стан розрахунків за даним договором та про те чи існують якість залишки невиплаченої суми у рахунок погашення грошових зобов`язань.

Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що він як фізична особа-підприємець у 2024 році придбав автомобіль «Ford Tranzit» у ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» для перевезення своїх працівників на об`єкти. Про придбання цього автомобіля та про заборгованість станом на 31.12,2024 у розмірі 984166 грн 64 коп. дружину ОСОБА_1 не повідомляв. Погасив заборгованість на вимогу ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» 12.02.2025.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення, її вина повністю підтверджується дослідженими доказами.

Як убачається з наказів №2-к від 09.10.2023 та №26-к від 01.07.2024 начальника Відділу з питань ветеранської політики Житомирської обласної військової (державної) адміністрації, ОСОБА_1 з 10.10.2023 по 03.07.2024 перебувала на посаді головного спеціаліста-бухгалтера вказаного відділу.

З аналізу щорічної декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 26.03.2025 вбачається, що у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» відсутні будь-які відомості.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.03.2024 ОСОБА_2 придбав у ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» автомобіль «Ford Tranzit» 2023 р.в., VIN-код НОМЕР_1 , вартість якого складає 1934166 грн 64 коп.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2024 заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» за вказаний автомобіль складала 984166 грн 64 коп., яку ОСОБА_2 погасив 12.02.2025, що доводиться платіжною інструкцією №101 від 12.02.2025.

За даними довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №93/26 від 09.02.2026 та висновку Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.02.2026 ОСОБА_1 у щорічній декларації за 2024 рік «після звільнення» не зазначила відомості про фінансове зобов`язання члена сім`ї (чоловіка), а саме заборгованість щодо сплати грошових коштів за транспортний засіб «Ford Tranzit» 2023 р.в., VIN-код НОМЕР_1 , на користь ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» у розмірі 984166 грн 64 коп., таким чином внесла до п. 13 декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 984166 грн 64 коп., що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

На запит Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 повідомила, що автомобіль «Ford Tranzit» був придбаний її чоловіком ОСОБА_2 06.03.2024 у ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ». Джерелом походження коштів на придбання автомобіля є доходи її чоловіка, а також порушниця підтвердила наявну заборгованість перед Товариством у розмірі 984166 грн 64 коп. за цей автомобіль.

За приписами ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п. 1 ч. 1 ст. 3 згаданого Закону, зобов`язані до 01 квітня наступного року після припинення своєї діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, що передував звільненню.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан.

Дванадцятого жовтня 2023 року набрав чинності Закон України №3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», відповідно до якого відновлено електронне декларування та відкритий доступ (з урахуванням безпекових заходів) до реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов`язаний суб`єкта декларування або членів його сім`ї у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Таким чином, відомості про наявне станом на 31.12.2024 фінансове зобов`язання у члена сім`ї ОСОБА_1 – тобто її чоловіка ОСОБА_2 перед ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» мало бути відображено у розділі 13 «Фінансові зобов`язання» декларації.

Однак, ОСОБА_1 у розділі 13 декларації за 2024 рік зазначила відомості, які не відповідають дійсності, на суму 984166 грн 64 коп., що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушила вимоги п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд вважає твердження сторони захисту про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, бо вона не була стороною договору купівлі-продажу автомобіля «Ford Tranzit» та не володіла інформацією про стан розрахунків необґрунтованим.

Так з відповіді ОСОБА_1 на адресу НАЗК вбачається, що порушниця була освідомлена про те, що у її чоловіка ОСОБА_2 станом на 31.12.2024 була заборгованість перед ТОВ «ТЕТЕРІВ-БУДПРОЕКТ» у розмірі 984166 грн 64 коп. за придбаний ним автомобіль «Ford Tranzit».

Крім того відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 46 «Про запобігання корупції» обов`язок декларування покладається на суб`єкта декларування щодо фінансових зобов`язань членів його сім`ї та передбачає вжиття декларантом розумних заходів для отримання від членів сім`ї відомостей, необхідних для заповнення декларації.

Оскільки диспозицією ч. 4 ст. 172-6 КУпАП форму вини не конкретизовано, то зазначене правопорушення може бути вчинене і з необережності, а тому посилання адвоката на необізнаність ОСОБА_1 щодо наявності у її чоловіка заборгованості станом на кінець звітного періоду, саме по собі не виключає у її діях складу згаданого адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, подала завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення стало відомо 18.02.2026 (а.с. 10).

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП був складений лише 22.05.2026, а направлений до суду 27.05.2026.

Водночас відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Отже, оскільки на момент розгляду даної справи пройшло більше ніж шість місяців з моменту виявлення правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 176-2 КУпАП та закрити провадження у справі стосовно останньої, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.

Копію даної постанови протягом трьох днів направити особі, щодо якої її винесено.

Суддя: