Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №278/6276/25 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6276/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суду Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Луцкової В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про поділ майна, що є у спільній частковій власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, у якій просить суд поділити в натурі та припинити право спільної часткової власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , виділивши позивачу в натурі частку у спільному будинку з господарськими будівлями.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що є власником частки житлового будинку. Відповідно до матеріалів цивільної справи №278/5411/14-ц, яка розглядалась Житомирським районним судом Житомирської області, позивачу стало відомо, що частка житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, і після якого ніхто не прийняв та не оформив своїх спадкових прав на спірне майно. Зазначена обставина унеможливлює поділ майна, що є у спільній частковій власності у позасудовому порядку.

У користуванні позивача на момент звернення до суду перебуває весь будинок, так як попередній власник частки житлового будинку ОСОБА_3 , яка подарувала дану частину житлового будинку позивачу, фактично володіла цілим житловим будинком АДРЕСА_1 .

Станом на момент звернення до суду позивач вимушений звертатися до суду для визначення можливого варіанту поділу спільного житлового будинку шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи, так як розпорядження та користування частиною житлового будинку є неможливим без згоди іншого співвласника, а саме: приватизація частини земельної ділянки під власною частиною житлового будинку, реконструкція, перепланування, власної частиною житлового будинку, поділ, виділ частки житлового будинку у тому числі і відчуження власної частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального провадження та призначено судове засідання (а.с. 28).

Від представника позивача – адвоката Ковальової Я.В. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просить задовольнити їх у повному обсязі (а.с. 61-62, 92).

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, відносно позовних вимог позивача покладаються на розсуд суду (а.с. 39-40, 57-58, 85-86).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі договору дарування від 01.12.2015 року ОСОБА_3 передала безоплатно у власність ОСОБА_1 належну дарувальниці частку житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

На замовлення ОСОБА_3 21.11.2014 року виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2025 року, ОСОБА_1 є власником 1/2 частки об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування частки житлового будинку від 01.12.2025 року (а.с. 10).

Згідно рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06.03.2015 року за ОСОБА_3 визнано правовласності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , як за спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).

Із листа виконавчого комітету Глибочицької сільської ради від 25.11.2014 року вбачається, що згідно погосподарської книги № 4 на 2011-2015 роки, особовий рахунок НОМЕР_1 , частки житлового будинку у селі Глибочиці головою дворогосподарства є ОСОБА_3 , за якою рахується 0,12 га не приватизованої земельної ділянки. Відомості щодо зареєстрованого у передбаченому чинним законодавством порядку права власності на дану частку житлового будинку за ОСОБА_3 документально не підтверджені. Інша частка житлового будинку належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва на спадщину від 03.11.1986 року. На даний час відомості щодо власника частки житлового будинку у АДРЕСА_1 відсутні (а.с. 15-16).

Згідно довідки Володарсько-Волинської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 уродженець с. Сколобів Володарськ-Волинського району Житомирської області помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Володарськ-Волинський Житомирської області (а.с. 17).

З довідки Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області від 09.02.2026 року № 288 вбачається, що з інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 41-42).

Із довідки виданої Житомирським обласним державним нотаріальним архівом від 11.03.2026 року №364 вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с. 59).

Із висновку судового експерта №6/06-2026 від 11.05.2026 вбачається, що здійснити поділ/виділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як передбачено п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 (із змінами), вбачається технічно можливим. На розгляд суду запропоновано технічно можливі варіанти поділу/виділу житлового будинку, що розроблені із відступом від ідеальної частки співвласників (а.с. 66-80).

Відповідно до довідки КНП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 06.02.2026 року №58 вбачається, що інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на підприємстві не обліковується і не формувалась у зв`язку з відсутністю замовлень власника об`єкту нерухомого майна на проведення технічної інвентаризації (а.с. 47).

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює право кожного на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечить закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно до ст. 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку встановлених законом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ця засада означає, що право власності є недоторканним, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно, за загальним правилом, розміру його частки у праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюється два самостійних об`єкта майна.

Отже, у спорах про поділ (виділ частки) в натурі учасникам спільної часткової власності може бути виділено відокремлену частину нерухомого майна, яка відповідає розміру їх частки у праві власності. Якщо виділ (поділ) можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною розмірів ідеальних часток і стягненням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Відтак, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є усталений порядок користування майном, розмір часток співвласників, технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 500/3987/16-ц.

Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. У випадку ОСОБА_1 можливий лише виділ, тобто, процедура виділення кожному співвласнику окремого, самостійного об`єкта нерухомості, що відповідає його частці у спільній власності, припиняючи спільну власність.

Оцінивши висновок експерта у сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає його належним та допустимим доказом можливості виділу належної позивачу частки в натурі. Висновок експерта відповідає встановленим у справі обставинам, а визначений ним варіант виділу дозволяє конкретизувати склад майна, що підлягає передачі позивачу.

Після надання висновку експертом щодо запропонованих варіантів поділу спірного будинку та заявленого варіанту поділу позивачем (а.с. 87-88) відповідачем заперечень до суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога ОСОБА_1 про виділ у натурі належної йому 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що предметом розгляду є саме реалізація права співвласника на виділ у натурі належної йому частки, передбаченого статтею 364 ЦК України. У зв`язку з виділом частки в натурі право ОСОБА_1 на відповідну частку у спільній частковій власності припиняється.

Отже, належну ОСОБА_1 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами слід виділити йому в натурі відповідно до визначеного експертом варіанта.

Керуючись с. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 83, 316, 317, 219, 328, 356-358, 364, 376 ЦК України, ст. 2, 4, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про поділ майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Поділити в натурі житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та припинити право спільної часткової власності на ОСОБА_1 .

Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/2 частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , у складі таких приміщень:

1-1 – веранда, площею 5,3 кв. м;

1-2 – кухня, площею 7,9 кв. м;

1-3 – кімната, площею 10,5 кв. м;

1-4 – вітальня, площею 9,0 кв. м;

1-9 – кімната, площею 7,4 кв. м,

відповідно до варіанту № 1 висновку експерта № 6/06-2026 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11 травня 2026 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на виділену йому в натурі частку житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку експерта № 6/06-2026 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11 травня 2026 року.

Право спільної часткової власності, в тому числі і ОСОБА_1 , на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 – припинити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 07.10.2026.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області, адреса місцезнаходження: Житомирський район, Житомирська область, с. Глибочиця, вул. Михайла Грушевського, буд. 2, код ЄДРПОУ: 04348289.

Суддя О. М. Дубовік