Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №295/9170/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9170/26

Категорія 38

2/295/4638/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Лєдньов Д.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою, у якій зазначило, що 26.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» - первісним кредитором та ОСОБА_1 - позичальником, було укладено кредитний договір №6651023 в електронній формі.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами кредитування. Вказані правила є публічною пропозицією у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

24.02.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №24022026, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Мілоан» як первісним кредитором.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 24.02.2026 до договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача в сумі 18 327,03 грн., з яких: 4895,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6432,03 грн. – заборгованість за комісією; 7000,00 грн. – заборгованість за неустойкою.

Посилаючись на вимоги 526, 530, 599 ЦК України, які визначають обов`язковість виконання зобов`язань, умови їх припинення, а також положення ст. 512 ЦК України заміна кредитора іншою особою у зв`язку з відступленням права вимоги, позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості за договорами на загальну суму 18 327,03 грн., відшкодувати судові витрати.

Ухвалою суду від 10.06.206 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін; витребувано докази у АТ «Універсал Банк».

На виконання вимог ухвали АТ «Універсал Банк» надано інформацію, у якій зазначений рух коштів по рахунку платіжної картки № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , за період з 26.09.2025 по 01.10.2025.

Від представника відповідача – адвоката Божка Р.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування вказав, що позивачем не доведено факт переходу права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Мілоан», оскільки до позову долучено лише витяг з реєстру боржників, але відсутні підписані акти приймання-передачі щодо спірного договору, повний реєстр та докази оплати за договором факторингу.

Також, сторона посилається на необґрунтованість нарахування комісії у сумі 6432,03 грн., вважаючи це прихованими відсотками та несправедливими умовами договору, що порушує права відповідача як споживача.

Крім того, представник вказує на безпідставне стягнення з відповідача неустойки у сумі 7000,00 грн. та звертає увагу на відсутність деталізованого розрахунку.

За наслідками розгляду справи, представник просить відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача Марченко А.О. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказала, що до нового кредитора право вимоги перейшло на підставі договору факторингу в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, а факт відступлення прав засвідчено належно оформленими договорами, Витягом із Реєстру боржників та платіжною інструкцією.

Крім того, наголосила, що коштами, які були перераховані 26.09.2025, відповідач розпорядився на власний розсуд, таким чином посвідчив обізнаність із умовами кредитування.

Щодо нарахування комісії позивач зауважив, що Законом України «Про споживче кредитування» та Постановою НБУ № 16 від 11.02.2021 передбачається право кредитодавця встановлювати комісію за надання та обслуговування кредиту, про що у договорі було зазначено.

За вказаних обставин, представник просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідача – адвоката Божка Р.О. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В обґрунтування вказав, що позивач не довів факт укладення кредитного договору, його цілісність, незмінюваність та підписання відповідачем електронним підписом, подавши лише копію документу.

Зазначив, що надані позивачем виписка та банківська довідка не є належними доказами видачі та отримання коштів відповідачем, а акт приймання-передачі реєстру боржників не підтверджує перехід права вимоги за даним договором через відсутність повного реєстру та доказів оплати.

Крім того, представник наголосив, що умови кредитного договору про комісію за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а розмір нарахованої неустойки у розмірі 7000,00 грн. є необґрунтованим та неспівмірним із сумою кредиту.

У зв`язку з вказаним, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір кредиту №6651023, за умовами якого ТОВ «Мілоан» як кредитодавець надав, а ОСОБА_1 - позичальник, отримав грошові кошти в розмірі 4895,00 грн. шляхом переведення коштів на картковий рахунок.

Умовами договору сторони визначили, що строк користування кредитом складає 360 днів (п.1.3. договору), до 21.09.2026 (п.1.4. договору). За користування кредитом позичальник сплачує товариству комісію за надання кредиту: 1321,65 грн., яка нараховується за ставкою 27,00% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1. договору); комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15722,74 грн., що нараховується за ставкою 14,60 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (п. 1.5.3. договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів (п. 1.5.4. договору). Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 24.02.2026 укладено договір факторингу, згідно якого клієнт (ТОВ «Мілоан) зобов`язався відступити фактору (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») права вимоги, строк виконання зобов`язань за якої настав або виникне в майбутньому, а фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників.

Судом встановлено, що договір № 6651022 (боржник ОСОБА_1 ) включено до реєстру боржників від 24.02.2026, сторонами складено акт прийому-передачі відповідного реєстру.

Станом на день переходу права вимоги заборгованість позичальника згідно витягу з реєстру боржників становила 18 327,03 грн., з яких: 4895,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6432,03 грн. заборгованість за комісією, 7000,00 грн. заборгованість за неустойкою.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Стаття 12 Закону визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 6 частини 1 статті 3 цього Закону.

Обставини укладення договору та погодження його умов підтверджуються дослідженими судом копією договору від 26.09.2025 з даними про застосування позичальником одноразового ідентифікатора (553116).

Згідно витребуваної інформації від АТ «Універсал Банк» слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та підтверджується, що 26.09.2025 було зарахування коштів у сумі 4895,00 грн. на вказаний картковий рахунок.

Отже, суд приходить до висновку про виникнення між учасниками правовідносин, заснованих на договорі кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Надаючи оцінку змісту договору кредиту, доданим до матеріалів позову доказам, суд вважає твердження позивача щодо існування заборгованості за договором кредиту в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі – 4895,00 грн. та заборгованості за комісією у розмірі – 6432,03 грн., обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню. Загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення з відповідача становить – 11 327,03 грн.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На час розгляду справи воєнний стан є триваючим.

У пункті 18 ЦК України Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки в Україні введено та триває воєнний стан, вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 7000,00 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Вирішаючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

За положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1645,49 грн., який є пропорційним розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, заборгованість за договором кредиту №6651023 від 26.09.2025 в розмірі 11 327,03 грн., з яких: 4895,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6432,03 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1645,49 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.М.Лєдньов