Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №274/3589/23 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3589/23

Провадження №1-кп/0274/255/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердичеві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023060480000654 від 05.05.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Бердичева Житомирської області, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

встановив:

04.05.2023 близько 20 год 25 хв, в період дії воєнного стану введеного в Україні на підставі Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, ОСОБА_6 перебуваючи неподалік залізничної станції Бердичів – Житомирський, що знаходиться по вул.. Житомирській в м. Бердичів Житомирської області, помітив у потерпілого ОСОБА_8 куртку чорного кольору з маркуванням «Nifsarpsskolan» та у цей час та місці в ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, належним ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 підбігши до потерпілого вирвав з рук останнього вищевказану куртку чорного кольору з маркуванням «Nifsarpsskolan» вартістю 483 грн 33 коп., в середині якої знаходився гаманець з маркуванням «Dr.Bond» модель «Classik MZS-3» вартістю 235 грн 05 коп. та грошові кошти в сумі 620 грн, та утримуючи вищевказане майно, не реагуючи на вимогу потерпілого ОСОБА_8 припинити злочинні дії з місця вчинення злочину зник, подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1338 грн 38 коп.

Отже, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив правильність обставин, що викладені в обвинувальному акті та щиро розкаявся у скоєному. Просив суворо його не карати.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджується його показаннями, які відповідають обставинам, зазначеним в обвинуваченні і ніким не оспорюються. Інші докази, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати в судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність своїх позицій та усвідомлюють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому за вчинене ним кримінальне правопорушення, суд виходить із наділених дискреційних повноважень, які визнаються і Європейським судом з прав людини (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 року у справі «Довженко проти України»), наданих державою щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-владною діяльністю з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального тяжкого злочину, його характер, суспільну небезпеку скоєного та відношення обвинуваченого до скоєного, враховуючи визнання ним своєї вини, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває, його матеріальне становище, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, тривалість перебування у розшуку, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів в даному провадженні може бути досягнуто тільки при призначенні покарання у виді позбавлення волі, а міра покарання, не пов`язана з позбавленням волі, не буде відповідати обставинам та вчиненому правопорушенню. Це покарання суд вважає найбільш прийнятним і доцільним у даній справі.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок відбуття покарання обраховувати з моменту його затримання, тобто з 26 серпня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 2389 (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) грн 80 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.05.2023, скасувати.

Речові докази:

- куртку чорного кольору з наявним маркуванням «Nifsarpsskolan» - повернути потерпілому ОСОБА_8 ;

- DVD – R диск – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч.2 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1