Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №165/1462/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1462/26

Провадження № 2/165/910/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

28 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нововолинську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

24 квітня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Ю.Ю. через систему "Електронний суд" звернулась до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вимоги обгрунтовує тим, що 25.03.2026 ОСОБА_1 через застосунок «Instagram» на сторінці із назвою «EURO_SHINA_SHOP» зв`язався з продавцем з метою замовлення товару, а саме: автомобільні шини «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, кількістю 4 шт.

Зазначає, що домовившись про всі суттєві умови, в тому числі щодо ціни та терміну поставки товару, позивач 25.03.2026 року через «Приват24» із своєї особистої картки за реквізитами, що були надані продавцем, на рахунок відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 здійснив оплату товару у сумі 12400,00 грн. Покликається на те, що зазначене підтверджується листуванням у застосунку «Instagram», реквізити, що були надані позивачу належать саме відповідачу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також листом від 01.04.2026 №81-15-9/5622.

Стверджує, що товар відповідачем не поставлено, звернення та дзвінки позивача та його представника відповідачем ігноруються. Зазначає, що з метою врегулювання спірного питання у досудовому порядку, 17.04.2021 відповідачу було направлено претензію-вимогу №1 від 17.04.2026 з вимогою про повернення сплачених коштів, а також повідомленням про розірвання договору купівлі-продажу, укладеному між сторонами. Вказана претензія-вимога №1 від 17.04.2026 станом на дату подання позовної заяви залишена відповідачем без задоволення.

Вважає, що відповідач істотно порушив умови договору, а саме: відповідачем не було надано позивачу замовлений товар, позивач станом на дату подання позову не отримав товар, який був оплачений ним відповідно до наданої квитанції, а також позивачем не було отримано жодної компенсації його вартості зі сторони відповідача. Тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода на користь позивача у розмірі 12400,00 грн., яка була сплачена позивачем за товар, який так і не було отримано.

Крім того зазначає, що діями відповідача, які полягали у порушенні прав позивача як споживача згідно Закону України «Про захист прав споживачів» позивачу було завдано моральної шкоди, яка зокрема полягала у тому, що товар, який так і не був поставлений відповідачем, замовлявся з метою технічного забезпечення роботи транспортного засобу, який використовується позивачем для виконання завдань, пов`язаних із проходженням військової служби. Через невиконання відповідачем зобов`язань із передання товару, позивач був вимушений в короткі строки шукати та замовляти інший аналогічний товар на заміну, що докази замовлення та отримання аналогічного товару додано до матеріалів позову, фінансовий стан позивача погіршився через понесення додаткових незапланованих витрат за аналогічний товар, що призвело до необхідності зменшити особисті витрати по іншим сферам життя, а також частково закривати брак коштів за допомогою третіх осіб. Вказує, що позивач є військовослужбовцем, а тому на нього покладено виконання військового обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Тому внаслідок ненадання замовленого товару позивачу було завдано моральної шкоди, яка виявилася в душевних стражданнях, погіршенні самопочуття та cтану здоров`я, в цілому, постійним перебуванням позивача в нервовій та психологічній напрузі, в стані постійного стресу. Стверджує, що після даної події у позивача збільшився обсяг повсякденних проблем, які необхідно було вирішити, чим було порушено внормований ритм життя, змушений був перетерпіти дискомфорт, незручності та переживання, що в свою чергу негативно вплинуло на його продуктивність праці та стан морального здоров`я пов`язаного з переживанням та пошуком шляхів вирішення проблеми. Тому з огляду на вказане, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач вважає достатнім розмір стягнення моральної шкоди у сумі 16000,00 грн.

Просить розірвати договір купівлі-продажу товару - автомобільні шини «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, кількість 4 шт., укладений 25.03.2026 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за допомогою застосунку «Instagram» на сторінці із назвою «EURO_SHINA_SHOP», стягнути з відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12400,00 грн., сплачені за товар відповідно платіжної інструкції від 25.03.2026 №8410-1776-7879-1158 та моральну шкоду у розмірі 16000,00 грн., судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу покласти на відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гавриленко Ю.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи у їхній з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, щодо винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через судовий виклик, причину неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення частково.

В судовому засіданні встановлено, що 25 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 через застосунок «Instagram» на сторінці із назвою «EURO_SHINA_SHOP» зробив замовлення товару, а саме замовив у відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 автомобільні шини «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, в кількості 4 шт., що підтверджується скріншотами переписки з чату компанії «EURO_SHINA_SHOP» (а.с.11-13). Між сторонами було погоджено ціну за товар, оплату та термін доставки товару - шини, замовлення №485820 (а.с.11-13).

Таким чином, договір купівлі-продажу товару, який був укладений 25 березня 2026 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за допомогою мережі Інтернет є договором, укладеним на відстані, до якого застосовуються положення ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів».

25 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 здійснив переказ грошових коштів у сумі 12400,00 грн. за шини, замовлення №485820, на вказаний рахунок ФОП ОСОБА_2 (а.с.6, 12 зі звороту, 13, 14, 15).

Зі скріншотів переписки (а.с.11-13) вбачається, що продавець не здійснив відправку замовленого товару - автомобільних шин «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, в кількості 4 шт.

Оскільки товар відповідачем позивачу не було доставлено, кошти позивачу не було повернуто, адвокатом позивача ОСОБА_3 17.04.2026 було направлено ФОП ОСОБА_2 претензію-вимогу №1 від 17.04.2026 з додатками про розірвання договору купівлі-продажу укладеного на відстані у відповідності до вимог ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» та повернення сплачених коштів за товар - шини у розмірі 12400,00 грн. (а.с.16-18).

Отже, позивач повідомив відповідача про розірвання договору та вчинив всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, в розумінні ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», повідомлення про повернення коштів та претензія-вимога про розірвання договору та повернення коштів є фактом розірвання договору купівлі-продажу між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Крім того зі скріншотів переписки (а.с.19) вбачається, що позивач був вимушений шукати додаткові кошти та замовляти інший аналогічний товар - шини для автомобіля.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Пунктом 8 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір, укладений на відстані, договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Згідно статті 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Аналіз положень частини четвертої статті 42 Конституції України надає підстави для висновку, що участь у договорі споживача як слабшої сторони, підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, яка звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Відповідно до 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються статтею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Якщо відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті підтвердження інформації не вимагається, споживач може розірвати договір протягом чотирнадцяти днів з моменту його укладення.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем не було здійснено відправку товару позивачу, більше того сплачені позивачем за товар грошові кошти в розмірі 12400,00 грн. відповідач не повернув, доказів протилежного суду відповідачем не надано, позивач повідомив відповідача про розірвання договору купівлі-продажу укладеного між ними 25.03.2026 на купівлю автомобільних шин, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 коштів в розмірі 12400,00 грн. сплачених за договором від 25.03.2026 купівлі-продажу автомобільних шин «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, кількістю 4 шт.

Крім того, позивач просить відшкодувати завдану йому діями відповідача моральну шкоду у розмірі 16000,00 грн.

У спорах про захист прав споживачів відшкодування моральної шкоди прямо встановлено спеціальним законом, який регулює відносини у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Зокрема, відповідно до положень ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом, тобто законодавець вказує на випадки компенсації моральної шкоди: визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (наприклад, ст.ст 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.237-1 Кодексу законів про працю України тощо).

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тож слід розмежовувати вказані правові підстави відшкодування немайнових втрат.

Так, у справі сторона позивача посилалась на Закон України «Про захист прав споживачів», а також на ст. 23 ЦК України, вказуючи на заподіяння позивачу моральної шкоди невиконанням відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу.

Разом з тим, право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає у випадках, передбачених ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Однак, договором купівлі-продажу укладеного між позивачем та відмовідачем не було встановлено відповідальності сторін договору у вигляді відшкодування моральної шкоди.

Так, стаття 23 ЦК України визначає загальні положення про можливість відшкодування моральної шкоди при наявності вини відповідача, а стаття 1167 ЦК України передбачає можливість відшкодування шкоди в позадоговірних (деліктних) правовідносинах лише при наявності ознак неправомірності або протиправності в діях осіб, які порушують ці права, та доведеності особою втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ.

Отже, складовими елементами загальних підстав для відшкодування моральної шкоди є: власне шкода, тобто наявність втрат у немайновій сфері потерпілої особи; протиправне діяння особи, котра її завдала; причинний зв`язок між ними; вина заподіювача шкоди.

Перераховані складові фактичної підстави для відповідальності за заподіяння моральної шкоди є колом тих обставин, які повинні бути встановлені судом. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Згідно із принципом змагальності сторін (ст.2 ЦПК України) необхідним є доведення обставин, які покладені в основу обґрунтування відповідних вимог про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 16000,00 грн. слід відмовити.

Крім того судом встановлено, що позивач очікує понести судові витрати у зв`язку з отриманням ним професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн., які просить покласти на відповідача ФОП ОСОБА_2 та заявляє, що докази понесення ним судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12400 (дванадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. сплачених за договором від 25.03.2026 купівлі-продажу автомобільних шин «Continental 225/45 R18, 2025 рік, протектор 7.1./7.4. мм, виробник Німеччина, кількістю 4 шт.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16000 (шістнадцять тисяч) гривень моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя М.М. Ушаков