Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №163/1882/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1882/26

Провадження № 3/163/1215/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.,

з участю секретаря Костюк Р.М.,

захисника в режимі відеоконференції Сидоренка В.В.

розглянувши направлений відділенням поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області протокол серії ЕПР1 № 723384 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 об 11:39 годині 19 липня 2026 року по вулиці Володимирській в місті Любомль Ковельського району Волинської області в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував автомобілем «Шкода», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Під час розгляду протоколу захисник ОСОБА_1 адвокат Сидоренко В.В. підтримав подані ним клопотання щодо визнання долучених до протоколу доказів недопустимими доказами та просив провадження в справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

19 серпня 2026 року адвокат Сидоренко В.В. скерував до суду клопотання про визнання доданих до справи відеозаписів та доказів недопустимими доказами, та 20 серпня 2026 року клопотання про закриття провадженні в справі. В цьому клопотанні захисник зазначив, що по перше працівником поліції під час зупинки ОСОБА_1 не було виконано вимог ч.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», що свідчить про його безпідставну зупинку; по друге виявлені поліцейськими ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 були припущеннями самого поліцейського і жодним чином не обґрунтовані; по третє, після проведення огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із ОСОБА_1 , працівник поліції не отримавши відповідь про згоду останнього з таким огляду, та не вручивши ОСОБА_1 направлення на проведення огляду в медичному закладі, розпочав оформлення протоколу, що дає підстави про порушення вимог ст.266 КУпАП.

Дослідженими доказами у справі встановлено таке.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 723384 складений об 11:59 годині 19 липня 2026 року про те, що ОСОБА_1 об 11:39 годині 18 липня 2026 року по вулиці Володимирській в місті Любомль Ковельського району керував автомобілем «Шкода», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». Результат огляду 1,04% проміле, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху.

До протоколу приєднано рапорт поліцейського СРПП ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, в якому зазначено, що під час оформлення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 в протоколі серії ЕПР1 № 723384 було допущено технічну описку щодо дати вчинення правопорушення. Фактична дата вчинення правопорушення є 19 липня 2026 року.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом об 11:39 годині 19 липня 2026 року по вулиці Володимирській в місті Любомль по справі не оспорюється.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння стверджено, що огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими у нього ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер». З результатами огляду ОСОБА_1 був згоден, про що свідчить його власноручний підпис.

На роздруківці проведеного із ОСОБА_1 тесту № 207 результат огляду становить 1,04% проміле. Тест проводився об 11:48 годині 19 липня 2026 року.

Направленням на медичний огляд стверджено, що ОСОБА_1 був направлений на огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння до КНП «Шацька лікарня Шацької селищної ради» об 11:45 годині 19 липня 2026 року. Огляд в медичному закладі не проводився, оскільки такий був проведений на місці за допомогою приладу «Драгер».

На відеозаписі під назвою «WhatsApp Video 2026-07-19 at 12.38.36» зафіксовано рух та зупинку автомобіля «Шкода».

З дослідженого відеозапису події під назвою «2026_0719_114347_0000000_000000_0003» вбачається перевірку працівником поліції документів у ОСОБА_1 ; оформлення постанови про накладення адміністративного стягнення за проїзд перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора; виявлення поліцейським ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та пропозиція пройти огляд на визнання стану алкогольного сп`яніння; проведення із ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат якого був позитивний; на пропозицію працівника поліції пройти огляд в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Надалі працівник поліції оформлює адміністративні матеріали.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вищевказані докази відповідають положенням ст.251 КУпАП, критеріям належності і допустимості, нічим не спростовані та в своїй сукупності із відеозаписами з боді-камери поліцейського та відео-реєстратора зі службового автомобіля поліції цілком відображають подію адміністративного правопорушення, надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчинення правопорушення, оскільки у них зафіксовані дані та події, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відтворити реальність, хронологію подій, що дійсно мали місце.

Щодо викладених в клопотанні захисника ОСОБА_1 адвоката Сидоренка В.В. заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З дослідженого судом відеозапису події вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 був зафіксований працівником поліції факт проїзду ним перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, у зв`язку з чим працівником поліції було винесено відповідну постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Отже, зупинка транспортного засобу не була безпідставною чи довільною, а здійснювалася за наявності передбаченої законом підстави, визначеної п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому факт подальшого виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння не є підставою, яка породила цю зупинку транспортного засобу, а був встановлений уже після зупинки під час спілкування поліцейського із ОСОБА_1 .

Згідно із п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та Міністерства охорони здоров`я 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 розділу І цієї Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

В цій справі встановлено, що в поліцейського виникли підстави вважати про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, після виявлення у нього таких ознак – різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності.

Позицію сторони захисту про припущення працівника поліції про ці ознаки суд відхиляє з тих підстав, що вона спростовується як письмовими, так і відео-доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Зокрема, у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленні на медичний огляд чітко зафіксовано наявність у ОСОБА_1 зазначених вище ознак сп`яніння. Відеозапис з нагрудної камери поліцейської підтверджує, що під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 дійсно спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, першочергово це запах алкоголю з порожнини рота. При цьому сам водій не заперечував цих ознак і погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння, результати якого не заперечував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у поліцейських були законні під-стави вимагати від ОСОБА_1 проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що після проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу працівник поліції не отримав відповіді ОСОБА_1 щодо згоди з результатом огляду та не вручив йому направлення на проведення огляду в медичному закладі, суд відхиляє, оскільки такі спростовуються дослідженим відеозаписом події, де вбачається, що після проведення огляду за допомогою приладу «Драгер» та отримання позитивного результату працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. На вказану пропозицію ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, доводи захисника щодо порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Щодо поданих захисником клопотань про визнання доданих до справи відеозаписів та доказів недопустимими доказами, суд зазначає таке.

До матеріалів справи долучено два відеозаписи, зафіксовані двома різними технічними засобами: відеозапис під назвою «2026_0719_114347_0000000_000000_0003», який зафіксовано нагрудною відеокамерою поліцейського, та відеозапис під назвою «WhatsApp Video 2026-07-19 at 12.38.36», що зафіксований відеореєстратором патрульного автомобіля.

Доводи захисника про наявність втручання сторонніх осіб та монтаж відеоматеріалів суд відхиляє, оскільки кожен із зазначених записів походить від окремого, незалежного один від одного технічного засобу фіксації, які функціонують самостійно та не пов`язані єдиним циклом запису. Наявність часового проміжку між закінченням запису з відеореєстратора патрульного автомобіля та початком запису з нагрудної відеокамери поліцейського обумовлена самою специфікою роботи двох різних пристроїв фіксації, що діють незалежно один від одного, а не є ознакою монтажу чи вирізання кадрів з єдиного оригінального відеозапису, як про це зазначає адвокат. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського розпочався з моменту зупинки ОСОБА_1 і тривав до вручення ньому протоколу про адміністративне правопорушення, а тому твердження захисника про порушення п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026 є хибними.

Вказані захисником мотиви про визнання направлення на медичний огляд ОСОБА_1 недопустимим доказом суд відхиляє, оскільки вони фактично зводяться до незгоди сторони захисту з порядком оформлення адміністративних матеріалів та оцінкою окремих доказів, однак не містять належного спростування зафіксованих на відео обставин.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, які є взаємоузгодженими між собою.

За вчинення водіями передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП правопорушення визначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення з порушника згідно із ст.401 КУпАП підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA588999980313050149000003001 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач: ГУ ДКСУ у Волинській області, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу "адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху").

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації дохо-дів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Згідно з ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області О.С. Павлусь