Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №163/1755/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1755/26

Провадження № 2/163/649/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на її утримання в розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення цього позову до суду та до досягнення дитиною – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 25 червня 2024 року з відповідачем зареєструвала шлюб, у період якого у них народився син ОСОБА_4 , 2026 року народження. Вона з сином є внутрішньо переміщеними особами та проживають в гуртожитку. На даний час не має можливості працевлаштуватися та отримувати самостійний дохід, так як постійно зайнята доглядом за малолітнім сином. Син повністю перебуває на її утриманні, вихованні, лікуванні, задоволенні необхідних життєвих потреб. Єдиним джерелом доходу є соціальні виплати, розмір яких не забезпечує її та сина мінімальних потреб. Відповідач проходить військову службу, отримує стабільне грошове забезпечення, має реальну можливість надавати матеріальну допомогу, однак добровільно цього не робить. За таких обставин відповідно до положень частин 2 та 4 ст.84 СК України має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Враховуючи матеріальне становище та можливості відповідача, вважає обгрунтованим визначити розмір аліментів на її утримання у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку щомісячно.

Провадження в справі відкрито ухвалою від 20 липня 2026 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у вигляді відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь.

Відповідач через свого представника адвоката Колошкіна П.І. подав відзив на позовну заяву, у якому заявлені позовні вимоги не визнав та просив залишити позов без задоволення. Вказав, що категорично заперечує проти твердження позивача про те, що він добровільно не надає матеріальної допомоги їй та їхній дитині. Насправді протягом усього періоду після укладення шлюбу та особливо після народження сина відповідач систематично та у значних розмірах здійснював грошові перекази та поповнення мобільного телефону на користь позивачки. На підтвердження цього факту надав копії квитанцій банку за період з березня 2024 року по липень 2026 року на загальну суму 332378,00 гривень, з яких 328356,00 грн – перекази на картки позивачки, а 4022,00 грн – поповнення мобільного телефону.

17 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з примиренням сторін та можливістю мирного врегулювання спору та досягнення домовленості.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва серії НОМЕР_1 сторони уклали шлюб 25 червня 2024 року у Комунарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за актовим записом № 331.

У період шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Малолітній син сторін проживає з позивачем в гуртожитку по АДРЕСА_1 , про що свідчать довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01 липня 2026 № 719-7002457924 та № 719-7002458002.

Згідно довідки від 06 квітня 2026 року № 33/907, виданої військовою частиною НОМЕР_3 Збройних Сил України, відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі.

Відповідно до наданих копій платіжних інструкцій банку відповідач ОСОБА_2 упродовж березня 2024 року – серпня 2026 року добровільно здійснював перекази коштів та поповнення мобільного телефону.

Стаття 84 СК України визначає право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини.

Так, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років (ч.2 ст.84 СК України).

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.4 ст.84 СК України).

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу (ч.6 ст.84 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З наведеного слідує, що право дружини на утримання виникає на підставі складу таких юридичних фактів: 1) проживання з нею дитини; 2) походження дитини від чоловіка (кровне споріднення); 3) здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

У цій справі наявність перших двох чинників об`єктивно доводиться письмовими доказами у справі, а саме довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтвом про народження дитини та відповідачем не оспорюється.

Існування третього чинника доводиться тим, що відповідач є працездатний, проходить військову службу, а відтак має реальну можливість надавати матеріальну допомогу.

Частина 3 статті 2 ЦПК України визначає основні засади (принципи) цивільного судочинства, серед яких, змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує твердження позивачки про те, що він добровільно не надає матеріальної допомоги їй та їхній дитині, зазначивши та надавши копії квитанцій про регулярні грошові перекази на платіжні картки та поповнення номеру мобільного телефону позивачки.

Суд враховує, що надання відповідачем регулярної фінансової допомоги в добровільному порядку не позбавляє права позивачки на захист своїх інтересів у судовому порядку та встановлення постійного, гарантованого законом розміру аліментів. Добровільні виплати залежать виключно від волі відповідача та можуть припинитися в будь-який момент, а необхідність догляду за дитиною позбавляє позивача реальної можливості працевлаштуватися.

Отже, оскільки позивач проживає з дитиною, тому у відповідності до частин 2 та 4 ст.84 СК України має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.

З урахуванням викладеного та враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у заявленому в позові розмірі, а саме у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_4 трьох років.

У нинішніх реаліях такий розмір аліментів не є надмірним та водночас відповідає принципам справедливості та розумності, а також, на переконання суду, є посильним для відповідача.

Таким чином, позов підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на одного з подружжя та на дитину за рішенням суду присуджуються від дня подання позовної заяви.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.

Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 15 липня 2026 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення про стягнення місячного розміру аліментів на утримання дружини звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_4 ;

відповідач – ОСОБА_2 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП – НОМЕР_5 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь