Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №161/7238/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7238/26

Провадження № 1-кп/161/998/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 жовтня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026035610000063 від 19.03.2026 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Торчин Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді слюсаря у «Волинській філії газових мереж», раніше не судимого,

-за ч.1 ст.126 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , 18.03.2026, близько 11.00 год. перебуваючи на прибудинковій території розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись метою завдання фізичного болю іншій людині, в ході словесного конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із потерпілим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно наніс йому один удар кулаком лівої руки в ділянку правої сторони обличчя, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку не визнав та показав, що він 18 березня 2026 року разом зі своїм колегою ходили по графіку по об`єктах перевіряли крани на витік газу. З дозволу потерпілого ОСОБА_7 вони зайшли на його подвір`я і перевірили кран. При огляді крану, вони повідомили потерпілому, що кран витоку газу зламаний, його потрібно замінити і перекрити газ, на що ОСОБА_7 відповів, що він бізнесмен і що він зайнятий. Вони відключили газ і почали ремонтувати, сказали потерпілому купити кран, на що останній відповів, щоб вони самі його купили і почав кричати, що вони вимагають з нього «бабло». ОСОБА_8 зі своїм колегою продовжили ремонтувати кран і в цей момент потерпілий почав знімати їх на свій мобільний телефон при цьому озвучуючи що двоє п`яних невідомих чоловіків вимагають в нього «бабло». В цей момент ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_7 і автоматично вибив з його рук мобільний телефон. Потерпілий взяв обвинуваченого за «бари», почав випихати його з двору при цьому кричачи, що його б`ють, а потім ОСОБА_7 взяв до рук цеглу і почав погрожувати обвинуваченому. ОСОБА_8 з колегою продовжили ремонтувати кран витоку газу і в цей момент приїхали працівники поліції, яких викликав потерпілий. Працівники поліції відібрали в них пояснення і поїхали. Жодних ударів потерпілому він не наносив. Свою вину визнаю лише в тому, що вибив мобільний телефоне із рук потерпілого.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_6 , який показав, що 18 березня 2026 року, близько 11.00 год. його племінник підвіз потерпілого до його будинку. Коли ОСОБА_7 вийшов з автомобіля, то помітив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які стояли навпроти його будинку. Вони привітались, обвинувачений та свідок задали йому декілька запитань і він побіг додому, оскільки поспішав по справах. Через деякий час до нього на територію прийшов ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , сказали що їм потрібно зробити огляд на витік газу, на що він жартома відповів, що його немає вдома, оскільки він поспішав, щоб оглянули знадвору. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 робили свої справи біля газової мережі, а потім сказали йому вимкнути газову мережу, на що він відповів, що вона вимкнена, оскільки його тиждень часу не було вдома. Приблизно через 10-15 хв., ОСОБА_7 почав збиратись по своїх справах і йому постукали у вікно будинку, ОСОБА_8 жартома крикнув до нього: «давай бабло, бо без газу залишишся», на що він запитав: «яке бабло?, ти ж мені приносив договір на обслуговування». В цей момент до потерпілого зателефонував знайомий, який раніше працював у газовій службі, і запитав де він є, на що останній відповів, що у нього ведуться ремонтні роботи по газу. Через деякий час до нього знову зателефонував його знайомий і повідомив, що жодних розпоряджень огляду газової мережі не було. Вийшовши на вулицю, потерпілий побачив що не кран зламаний, а чистина труби, яку ОСОБА_8 тримав у правій руці. Вітюк почав запитувати їх: «хлопці, що це таке?», а тоді почав знімати на телефон. Під час того як камера на телефоні була увімкнена, потерпілий почав говорити: «дивіться що тут робиться» і в цей момент до нього підійшов ОСОБА_8 , вибив лівою рукою його телефон, а потім лівою рукою наніс йому удар в праву щоку, на якій утворилась подряпина. ОСОБА_9 не наносив йому ударів, лише ОСОБА_8 . З потерпілим проводився слідчий експеремент, на якому він показав, як все відбувалося. Щодо міри покарання обвинуваченого покладався на розсуд суду;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 , який показав, що в 18 березня 2026 року, він разом із обвинуваченим ОСОБА_8 йшли по вул. І.Франка в м. Торчин і по графіку перевіряли крани на витік газу. Підходячи до будинку потерпілого ОСОБА_7 , який в цей момент виходив з автомобіля, ми запитали останнього дозволу зайти на подвір`я щоб перевірити газові мережі, на що той погодився. Вони із ОСОБА_8 зайшли на територію подвір`я і виявили непрацюючий кран. ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_7 , який в цей час був у хліві та повідомив йому, що в останнього не працює кран, що його потрібно купити і замінити, на що потерпілий нічого не відповів і почав рухатися до будинку, а ОСОБА_9 за ним. Потерпілий «буркнув, що зайнятий» і ОСОБА_9 повернувся назад до обвинуваченого, повідомив йому що ОСОБА_7 не йде на контакт і не знає що тепер робити із краном. ОСОБА_9 із ОСОБА_8 продовжили відкручувати кран, якого ні як не могли відкрутити. Тоді ОСОБА_9 знову пішов до потерпілого і запитав його, що робити із зламаним краном, на що останній відповів, що зайнятий і пішов до будинку. Вони із ОСОБА_8 прийняли рішення, що відкрутять кран і завезуть його в слюсарку спробувати полагодити. В цей момент до них підбіг ОСОБА_7 і почав знімати на телефон при цьому говорячи, що: «двоє п`яних, незнайомих чоловіків вимагають у нього «бабло»». ОСОБА_8 підійшов до потерпілого та вибив із його рук телефон. Пізнізше ОСОБА_9 почув, як потерпілий запитував чому він його б`є і між потерпілим та обвинуваченим розпочався словесний конфлікт. ОСОБА_9 почав збирати інструменти і побачив, як потерпілий бере в руки камінь і хоче кинути в обвинуваченого, в цей момент ОСОБА_9 став між ними і почав заспокоювати їх. Після цього він із ОСОБА_8 взяли крана і поїхали в слюсарню щоб поремонтувати його. Поремонтувавши крана він із ОСОБА_8 приїхали назад до ОСОБА_7 і помітили в дворі потерпілого працівників поліції. Вони надали працівникам поліції пояснення і останні поїхали. Зі слів ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не наносив потерпілому жодних ударів, в них був лише словесний конфлікт;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.09.2026 року, поданої ОСОБА_6 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.03.2026 за участю потерпілого ОСОБА_6 , який детально розповів та відтворив обставини нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим;

- висновком експерта №166 від 24.03.2026, відповідно до якого в ОСОБА_6 будь яких тілесних ушкоджень у вигляді синців, саден, ран та інш. не виявлено;

- протоколом огляду речового доказу (відеозапису) місця події із фото таблицею, від 25.03.2026 року, яким зафіксовано обвинуваченого у службовій формі триваючого в руках металевий предмет, який в подальшому підійшов до потерпілого на близьку відстань та лівою рукою наніс удар в наслідок чого мобільний телефон, на якому велась відеозйомка, впав;

- оглянутими відеозаписами в судовому засіданні.

Отже, заслухавши покази обвинуваченого, потерпілого, свідка по даній справі, дослідивши письмові докази, відеозаписи, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він своїми діями, які полягали в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.

Покази обвинуваченого ОСОБА_5 щодо не нанесення будь-яких ударів потерпілому ОСОБА_6 судом до уваги не приймається, так як повністю спростовуються показами потерпілого даними в судовому засіданні, дослідженими письмовими доказами та відеозаписом, які стверджують вину обвинуваченого та повністю узгоджуються між собою, тому у суду немає жодних підстав ставити їх під сумнів.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 – суд не вбачає.

Обставини, що обтяжують його покарання – вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, на обліках в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, що згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, а тому, врахувавши наведені обставини в їх сукупності, а також думку потерпілого, який щодо призначення міри покарання обвинуваченому, покладався на розсуд суду, а тому суд призначає покарання в межах санкції ч.1 ст.126 КК України, у виді штрафу.

На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.128,129, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , визнати виним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів, з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: