Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №161/18604/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18604/26

Провадження № 3/161/4575/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Пахолюк А.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце служби: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, посада: стрілець, -

- за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 30.08.2026 року близько 01 год. 00 хв. старший солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 НГУ, що за адресою: АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду та воєнного стану.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До початку судового засідання від представника ОСОБА_1 – Кметика В.С. надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки останній вважає, що огляд та складання матеріалів правопорушення було здійснено з порушеннями, а матеріали справи не містять належної та достатньої сукупності доказів, яка дозволяла б установити склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

З урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП, не передбачається обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово було продовжено та діє і на час розгляду.

Відповідно до ст.ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії НГУ № 482525 від 31.08.2026 року; рапортом, від 31.08.2026 року, актом № 20 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з використанням спеціального технічного засобу та тесту від 30.08.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.08.2026 року, довідкою Ф-1, службовим посвідченням ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 26.01.2026 року.

З відомостей протоколу про адміністративне правопорушення серії НГУ № 482525 від 31.08.2026 року вбачається, що він складений у відповідності до ст.ст. 254-256 КУпАП, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та який особисто підписав останній.

При цьому, відповідно до цього протоколу, у ньому зазначені вимоги ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, з положеннями яких ОСОБА_1 було особисто ознайомлено, про що свідчить підпис останнього у відповідній графі.

Крім того, ОСОБА_1 у цьому протоколі не зазначив щодо будь-яких порушень під час проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що у верхній частині протоколу зазначено ст. 172-10 КУпАП, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особі інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Наведене захисником твердження фактично ґрунтується на власному сприйнятті написання відповідної цифри та не спростовує змісту протоколу в цілому. При цьому, протокол містить достатні відомості про суть адміністративного правопорушення та норму КУпАП, за якою особу притягнуто до відповідальності, а тому зазначені обставини не свідчать про істотне порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Також, з акту № 20 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з використанням спеціального технічного засобу та тесту від 30.08.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду проведено за допомогою Аналізатора вмісту парів алкоголю АлКонт U8200, серійний номер 82020297 та складає 1,646 проміле. Огляд проведено у зв`язку із встановленням у ОСОБА_1 наступних ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роту. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, що засвідчив особистим підписом. Огляд проведений в присутності двох свідків – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3).

Доводи захисника щодо того, що свідок ОСОБА_2 є упередженим свідком, оскільки є військовою службовою особою тієї самої військової частини, суд не бере до уваги, оскільки сам по собі факт перебування одного зі свідків на військовій службі та обіймання ним посади майора, заступника начальника технічної частини військової частини не свідчить про його заінтересованість у результатах розгляду справи та не позбавляє його статусу свідка. Відповідно до ст. 272 КУпАП свідком може бути будь-яка особа, якій відомі обставини, що підлягають установленню у справі.

Щодо посилання захисника на те, що свідок ОСОБА_3 фактично не був присутній під час проведення огляду, суд також не вважає достатньою підставою для неврахування акта огляду як доказу. Вказаний акт містить підписи двох свідків, що підтверджує їх участь у проведенні огляду, а твердження захисника про відсутність одного зі свідків під час огляду підлягає оцінці судом разом з іншими матеріалами справи. Саме по собі таке твердження, за відсутності інших об`єктивних даних, не є безумовною підставою для визнання зазначеного доказу недопустимим.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 31.08.2026 року вбачається, що останній визнав, що 30.08.2026 року перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки перед тим вжив деяку кількість алкогольних напоїв, що підтверджується його особистим підписом. Будь яких зауважень чи доповнень ОСОБА_4 зазначено не було (а.с.6).

Враховуючи наведене, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, який вперше притягається до такої відповідальності, ступінь його вини, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, майновий стан, а також обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку і вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Луцький міськрайонний суд.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк