Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №157/1624/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1624/26

Провадження №2/157/1001/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Дем`яник К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101538963 від 24 липня 2025 року у розмірі 40 789 гривень 59 копійок та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 гривні 40 копійок, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 24 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 101538963. Згідно з договором основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору. Згідно з п. 1.1. договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений у п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений у п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 грн Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. В свою чергу, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Так, договором передбачено, що позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені цим договором та розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Сторонами кредитного договору узгоджено, що позичальник відповідає перед кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у тому числі часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця. Також сторонами договору узгоджено, що розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцем. Відповідно до умов договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно з п. 6.4. Договору укладення кредитодавцем договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Усі платежі за договором повинні здійснюватися позичальником шляхом переказу коштів Товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим договором. Укладаючи договір позичальник підтвердив, що вся інформація, надана Товариству, в тому числі під час заповнення та відправлення заяви, є повною, актуальною та достовірною. Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому,кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 101538963. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 101538963. Заборгованість за договором відповідачка не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв`язку з чим у неї обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №101538963 від 24.07.2025, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 40 789 грн 59 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 10 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 7 028 грн 56 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно з кредитним договором (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 9 851 грн 03 коп., заборгованість за пенею та/або штрафами – 5 000 грн, заборгованість за комісіями – 8 910 грн, інфляційні збитки - 0 грн, нараховані 3 % річних – 0 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надаємо договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги, яким згідно з умовами договору підтверджується факт надання послуг, а саме сторони по договору підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають. З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складає 2 662 грн 40 коп., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученою у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 16 000 грн - витрат на правничу допомогу.

Представник позивача Сердійчук Я.Я. у судове засідання не з`явилася, із змісту позовної заяви вбачається, що вона просить справу розглянути у відсутності представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причину неявки не повідомила і відзив на позовну заяву не подала.

За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 11 травня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд встановив, що 24 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 101538963, відповідно до умов якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 10 000 гривень на строк 360 днів з 24.07.2025, дата повернення кредиту 19 липня 2026 року, комісія за надання кредиту складає 2 250 грн, яка нараховується за ставкою 22,50 % від суми зобов`язань по кредиту одноразово; комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 16 280 грн, що нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів; процентна ставки за договором фіксована, денна процентна ставка складає 0,98 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2663,10 відсотків річних.

За змістом ст. ст. 626, 628 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що зазначений кредитний договір був укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які не порушують вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 29-12/2025/Т, відповідно до умов якого до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 101538963 від 24 липня 2025 року.

Відповідно до Рестру боржників до договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29 грудня 2025 року до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 101538963 від 24 липня 2025 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

ТОВ «Мілоан» виконало зобов`язання за договором, перерахувавши 24 липня 2025 року на платіжну карту відповідачки, зазначену у договорі кредиту 10 000 грн, що підтверджується квитанцією LIQPAY (ID операція № 2683046476).

Проте, в порушення умов кредитного договору відповідачка зобов`язання по кредитному договору не виконала належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000 гривень, заборгованість за процентами – 16 879 гривень 59 копійок, заборгованість за комісією – 8 910 гривень, заборгованість за пенею/штрафами – 5 000 гривень.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідачки заборгованість за штрафами (пенею) у розмірі 5 000 гривень.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у цивільній справі № 183/7850/22 зазначено, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нараховані штрафи за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідачки 5 000 грн нарахованих штрафів відсутні.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідачки належить стягнути на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 101538963 від 24 липня 2025 року у розмірі 35 789 гривень 59 копійок, з яких: 10 000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 16 879 гривень 59 копійок – заборгованість за процентами, 8 910 гривень – заборгованість за комісією.

Оскільки позов задоволено частково, а саме на 87,74 %, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» понесені останнім та документально підтвердженні витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 335 гривень 99 копійок.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката позивач надав: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, надавати клієнту правову інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складати заяви, скарги, заперечення, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню у разі порушення, представляти інтереси клієнта у судах; надання правової допомоги здійснюється партнерами, адвокатами та співробітниками адвокатського об`єднання, а вартість послуг узгоджується у заявці на надання юридичної допомоги, яка є невід`ємним додатком до цього договору; заявку про надання юридичної допомоги № 1248 від 04.07.2026 та витяг з акта № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, з яких вбачається, що позивач та адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по договору № 101538963, а саме: надання усної консультації з вивчення документів (затрачено 2 год, вартість всього 4 000 грн), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (затрачено 4 год., вартість послуги всього – 12 000 грн).

Загальний розмір витрат на правову допомогу, які просить позивач стягнути з відповідача складає 16 000 грн.

Однак, суд враховує правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17 та постанова Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17). Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 у справі № 910/20792/20.

З урахуванням обсягу наданої правової, зокрема змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого на це часу, і беручи до уваги ціну позову, і те, що справа не є значної складності, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, за відсутності учасників справи, позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, у зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 4 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідачки.

Загальна сума судових витрат, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача становить 6 335 грн 99 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42640371) заборгованість по кредитному договору № 101538963 від 24 липня 2025 року у розмірі 35 789 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 59 копійок, з яких: 10 000 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 16 879 гривень 59 копійок – заборгованість за процентами, 8 910 гривень – заборгованість за комісією.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати у розмірі 6 335 (шість тисяч триста тридцять п`ять) гривень 99 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Дата складення повного судового рішення – 06 жовтня 2026 року.

Головуючий: О.В. Антонюк