Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №336/8476/26
Суддя: Вайнраух Л. А.
Справа № 336/8476/26
Пр.3/336/2838/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сімферополь АР Крим, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №786126 від 14.08.2026, - 13.08.2026 в період часу з 13-00 години по 17-50 години ОСОБА_1 , знаходячись за місцем фактичного проживання, ухилився від передбачених законодавством батьківських обов?язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у вищезазначений період часу перебував у розважальному закладі «Villa del Vino», розташованому за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Бабурка, вул.Тіниста, буд.28, де вживав алкогольні напої, а саме дві банки сидру, ємкістю 0,5л, вміст спирту 4,5%, алкогольний коктейль «Май тай» та 100 г горілки, вміст спирту 40%, після чого впав з дивану та вдарився головою о бордюр. Після цього ОСОБА_2 був госпіталізований з діагнозом «алкогольне отруєння, струс головного мозку під питанням». У вказаний час ОСОБА_1 де знаходився його син не знав, досуг не контролював, про здоров?я та безпечні умови життя, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклувався, чим порушив п.2 ст.150 СК України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що його неповнолітній син відпочивав із однокласниками, за місцем, де він працює під час літніх канікул, а саме у вищевказаному розважальному закладі біля басейну, з його відома. Жодної бездіяльності з його боку допущено не було, про подію йому повідомила дружина, якій зателефонували друзі сина. ОСОБА_1 безвідкладно приїхав на місце події та викликав швидку допомогу. Із наявністю в його діях складу адміністративного правопорушення не погоджується, вину не визнає.
Всебічно вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч.1 ст.184 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей. Права дитини підлягають спеціальному захисту на підставі положень Конвенції про права дитини від 20.11.1989.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплені, зокрема, у ст.150 СК України. Так, частиною другою вказаної норми врегульовано, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Натомість, у протоколі вказано про порушення саме п.2 ст.150 СК України, що не відповідає змісту та структурі зазначеної норми права.
Тобто, в разі порушення певної частини ст.150 СК України (з урахуванням змісту протокола) суду необхідно дійти висновку про дійсне ухилення певної особи (батьків або осіб, які їх замінюють), в даному випадку, - батька дитини, від обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини, а також щодо встановлення всіх фактичних обставин вчинення правопорушення (дати, часу, місця та способу вчинення).
Обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення та в належний спосіб підтвердженими.
Із врахуванням пояснень особи, відносно якої складено протокол, досліджених письмових доказів (інформаційної довідки та письмових пояснень), бездіяльності ОСОБА_1 щодо піклування про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток не підтверджено. ОСОБА_1 знав про місце перебування сина, що узгоджується із дослідженими судом письмовими доказами, також невідкладно прибув на місце події, вжив всіх необхідних заходів для надання допомоги.
Власне перебування ОСОБА_1 вдома під час проведення дитиною часу із друзями не становить складу адміністративного правопорушення, відповідно, об?єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАп не є доведеною. Як під час надання письмових пояснень, так і під час судового засідання ОСОБА_1 підтвердив, що матір дитини перебуває у м.Львів, в час, коли сина не було вдома, він займався хатніми справами, на місце події прибув на власному автомобілі. Також, з матеріалів справи визнається підтвердженим, що ОСОБА_2 під час літніх канікул працює у вказаному вище закладі, тому власне факт його перебування на території закладу не мав викликати у ОСОБА_1 жодних побоювань, відповідно, не свідчить про допущення бездіяльності або ухилення від виконання батьківських обов?язків з боку батька дитини.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.9, 184, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік
Оригінал: reyestr.court.gov.ua