Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №335/8427/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8427/26 2/335/4319/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Добрянського Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі — Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі — Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5354210 від 31 січня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 5354210. Згідно з умовами договору, Відповідачу було надано кредит у розмірі 8 000,00 грн зі строком кредитування 30 днів.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, нарахувавши та видавши кредитні кошти Відповідачу, що підтверджується квитанцією платіжної системи ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 31.01.2022, згідно з якою сума 8 000,00 грн була перерахована на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену Відповідачем.

Усупереч умовам договору та графіку платежів, Відповідач не здійснив своєчасного повернення отриманих коштів та не сплатив нараховані проценти й комісію у повному обсязі.

25 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 25-07/2024. Відповідно до умов цього Договору та Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5354210 від 31.01.2022 перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 11 100,00 грн, з яких 8 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту, 2 300,00 грн — заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 800,00 грн — заборгованість за комісією за надання кредиту, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив справу розглядати за відсутності представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації його місця проживання, в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Надіслані відповідачеві судові повістки, ухвала судді про відкриття провадження у справі та копія позову були повернуті поштою неврученими з відміткою про відсутність адресата за адресою та за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи (у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси) або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (у випадку, якщо така адреса відсутня), або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За вимогами п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їхньої адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їхнього місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їхнього проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Відповідач не повідомляв суду іншої адреси свого місця проживання або перебування. Отже, судові повістки вважаються врученими відповідачеві в день проставлення працівником пошти відмітки про відсутність відповідача за адресою місця проживання.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

З огляду на викладене, суд вирішив провести заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 31 січня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір № 5354210 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами вищезазначеного договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 8 000,00 грн, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним (п. 1.1).

Згідно з п. 1.5.1 Договору за надання кредиту нараховується одноразова плата (комісія) у розмірі 800,00 грн (що становить 10,00% від суми кредиту). Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

Факт виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань щодо надання коштів підтверджується квитанцією платіжної системи ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 31.01.2022 (Квитанція № c5d3d610-fa5b-4b1c-9ed6-eeae6e616b32_6377792460466676339), згідно з якою сума 8 000,00 грн була успішно перерахована на зазначену Позичальником банківську картку № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.4 Договору сторони визначили дату платежу — 02.03.2022, проте Позичальник у встановлений термін зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів не виконав.

Судом встановлено, що 25 липня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (Клієнт/Первісний кредитор) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (Фактор/Позивач) було укладено Договір факторингу № 25-07/2024.

Згідно з п. 2.1 вказаного Договору, Клієнт відступає Факторові за плату своє право грошової вимоги до Боржників, строк виконання зобов`язань за якими настав або виникне у майбутньому, а Фактор приймає це право та стає Новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом та Боржниками. Відповідно до п. 2.3 Договору, до Фактора переходять права Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема право на нарахування та стягнення процентів, комісій та неустойки.

Факт переходу права вимоги підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників для друку (Додаток № 4 до Договору факторингу) від 26.07.2024 та Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 25.07.2024. Згідно з даними Акту, Фактор прийняв права вимоги до 15 000 боржників на загальну суму заборгованості 106 716 309,37 грн.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 25-07/2024 від 26.07.2024 (порядковий номер запису 8664), до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача — ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5354210. На момент відступлення права вимоги загальна сума заборгованості Відповідача становила 11 100,00 грн, що складається з: тіла кредиту — 8 000,00 грн; нарахованих процентів — 2 300,00 грн; комісії за надання кредиту — 800,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо фінансування Клієнта за Договором факторингу, що підтверджується платіжною інструкцією № 448090004 від 26.07.2024 на суму 2 574 925,00 грн.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу нового кредитора стосовно за Договором № 5354210 від 31.01.2022 у розумінні ст.ст. 512, 514 ЦК України та умов Договору факторингу. Заміна кредитора у зобов`язанні відбулася без згоди боржника, що відповідає положенням ст. 516 ЦК України та п. 3.2.6 Кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з Графіком платежів, загальна сума до повернення станом на кінець строку кредитування (02.03.2022) становила 11 100,00 грн, що складається з: тіла кредиту — 8 000,00 грн; нарахованих процентів за 30 днів — 2 300,00 грн; комісії за надання кредиту — 800,00 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надав, складений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією не спростував.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 11 100,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн позивачем до матеріалів справи додано копії договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги № 965 від 01 червня 2026 року, витяг з акта № 38 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року, підписанням якого сторони підтвердили факт належного надання та прийняття правових послуг у повному обсязі та відсутність будь-яких взаємних претензій. Згідно з наданими документами обсяг наданої правової допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом цієї справи включає: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години на суму 3 000,00 грн (з розрахунку 1 500,00 грн за годину), складання та виготовлення тексту позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості тривалістю 2 годин на суму 6 000,00 грн (з розрахунку 3 000,00 грн за годину), що в загальному становить заявлені до стягнення 9 000,00 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, суд враховує складність цієї справи, обсяг наданих послуг та ціну позову. Дана справа за змістом є малозначною, незначної складності, є типовою, підготовка позовної заяви не вимагала значного обсягу юридичної та аналітичної роботи, оскільки обставини є стандартними для подібних спорів. З урахуванням викладеного, критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3 000,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ідентифікаційний код 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, оф. 521) заборгованість за Кредитним договором № 5354210 від 31 січня 2022 року в розмірі 11 100 (одинадцять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А. В. Стеценко