Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №317/2800/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 317/2800/26 2/335/3941/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд . Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, за підсудністю із Запорізького районного суду Запорізького області, надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути на свою користь із ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.05.2021 в сумі 200 000,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за умовами якого позичальнику було надано позику в сумі 200 000,00 грн., строком до 12.05.2024.

На підтвердження отримання грошових коштів за договором позики від 12.05.2021, відповідачка ОСОБА_2 написала боргову розписку.

Позивач неодноразово звертався до відповідачки ОСОБА_2 з вимогою повернути грошові кошти, отримані відповідно до договору позики від 12.05.2021. Разом з тим, відповідачка фактично визнає наявність у неї заборгованості перед позивачем, однак, грошові кошти не повертає у зв`язку із відсутністю вільних коштів.

Посилаючись на те, що всупереч умовам договору відповідачка не виконала своїх зобов`язань та не повернула позивачу грошові кошти, у встановлений договором позики строк, позивач просить стягнути грошові кошти в судовому порядку.

Ухвалою судді від 09.07.2026, вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 03.08.2026, яке було відкладено на 30.09.2026 у зв`язку із неявкою усіх учасників судового провадження.

Сторони у справі в судове засідання, призначене на 30.09.2026, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач у своїх заявах просив розгляд справи здійснювати без його участі.

27.07.2026 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої відповідачка вимоги позовної заяви визнає у повному обсязі. Розгляд справи просила здійснювати без її участі.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

30.09.2026 суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення до 06.10.2026.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

12.05.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 безвідсоткову позику в сумі 200 000,00 грн. готівкою, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути отриману суму в строки і у порядку, зазначені в даному договорі. Позика надається шляхом передачі готівки із рук ОСОБА_1 в руки ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.1. договору позики, факт передачі позикодавцем зазначеної суми засвідчується розпискою позичальника.

Відповідно до п. 2.2. договору позики, зазначену суму позики в п.1.1. договору, позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві готівкою до 12.05.2024.

Відповідно до п. 2.3. договору позики, позичальник здійснює повернення позики за місцем укладання цього договору.

Договір позики від 12.05.2021 був підписаний ОСОБА_2 власноруч.

Позикодавець ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти відповідно до умов укладеного договору від 12.05.2021. Факт передачі позикодавцем суми позики підтверджується розпискою ОСОБА_2 від 12.05.2021 до договору позики від 12.05.2021. Відповідно до вказаної розписки ОСОБА_2 підтвердила, що взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. та зобов`язалась їх повернути до 12.05.2021.

15.05.2025 ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу ОСОБА_2 про повернення грошових коштів, які ним були надані за договором позики.

Згідно із відповіддю ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 про повернення грошових коштів за договором позики, відповідачка визнала наявну в неї заборгованість за договором позики від 12.05.2021, у повному обсязі, зазначивши, що в неї відсутня фінансова можливість повернути суму заборгованості.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач виконав умови договору, надавши відповідачці у позику грошові кошти в сумі 200 000 грн., проте остання не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення цих коштів відповідачу у строк, визначений договором від 12.05.2021

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч. 2 ст.1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст.1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

У вказаній справі відповідачка ОСОБА_2 доводи, викладені у позовній заяві щодо отримання позики та невиконання нею взятих на себе за договором позики зобов`язань, не оспорювала. У своїй заяві від 27.07.2026 позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що відповідачка визнала позов та погодилась із наявністю у неї заборгованості за договором позики від 12.05.2021, у розмірі зазначеному у позові, при цьому, позивачем на підтвердження своїх вимог надано відповідні докази, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 12.05.2021 в сумі 200 000,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Крім того, у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищевказані положення Закону, враховуючи, що відповідачка визнала позовні вимоги, шляхом написання відповідної заяви, суд доходить до висновку, що з неї підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 50 відсотків від суми судового збору у розмірі 1000 грн., а інші 50 відсотків судового збору у сумі 1000 грн., підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 12.05.2021 у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн., сплачений відповідно до квитанції №24 від 06.05.2026, у Держказначейській службі України, м. Київ.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гашук К.В.