Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №335/5610/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/5610/26 2/335/3106/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря судового засідання Барановської В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання права власності та зобов`язання здійснити нарахування і виплату недоотриманої пенсії у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Темненко В.О., до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, про визнання права власності та зобов`язання здійснити нарахування і виплату недоотриманої пенсії у порядку спадкування.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 . На час смерті ОСОБА_2 мешкала в м. Енергодар Запорізької області, який є тимчасово непідконтрольною територією України. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері. 10.07.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої матері – ОСОБА_2 , була відкрита спадкова справа № 787/2025. Спадковим майном після померлої матері стала в тому числі нарахована, але не виплачена пенсія померлої матері.

10.07.2025 нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори звернувся з запитом до Управління Пенсійного фонду України м. Києві щодо отримання довідки про недоотриману суму пенсії на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області була надана на запит нотаріуса довідка № 178 про те, що ОСОБА_2 перебувала на обліку та отримувала пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на дату формування довідки недоотримана пенсія складає 53 333, 79 грн., інформація про період з 01.05.2023 по 03.04.2024 не включена до довідки.

22.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою, в якій просив нарахувати заборгованість з недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 за період з березня 2022 року по час смерті матері, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 , в якій зазначено, що за матеріалами пенсійної справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2002 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону №1058. В подальшому звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Враховуючи вимоги закону № 1058, після смерті ОСОБА_2 залишилася нарахована та неодержана пенсія за період з 01.07.2022 по 30.04.2023 в сумі 53 333,79 грн.

21.10.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якій просив нарахувати та долучити до нарахованої та неодержаної його матір`ю ОСОБА_2 пенсії за період з 01.05.2023 по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.10.2025 позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій просив повідомити його про розмір пенсії, яка нараховувалась ОСОБА_2 у період з 01.05.2023 по 03.04.2024, повідомити про розмір пенсії, яка обліковувалась в пенсійній справі його матері – ОСОБА_2 20.11.2025 ГУ ПФУ в Запорізькій області позивачу була надана відповідь на вищезазначені заяви, у якій зазначено, що у період з 01.05.2023 по день смерті ОСОБА_2 нарахувань пенсії не було, оскільки пенсія була призупинена, заяв про поновлення пенсії не надходило, нарахувань з 01.05.2023 року не було.

10.02.2026 нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти недоотриманої пенсії спадкодавця у розмірі 53 333,79 грн.

19.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. 14.04.2026 на свій картковий рахунок позивач ОСОБА_1 отримав 53 333,79 грн. Позивач зазначає, що сума пенсії, нарахована та неотримана ОСОБА_2 в розмірі 53 333,79 грн., є не в повному обсязі, оскільки вона не охоплює період ненарахування та невиплати пенсії останній з 01.05.2023 по 03.04.2024.

20.04.2026 представник позивача звернулась до відповідача з адвокатським запитом. 27.04.2026 ГУ ПФУ в Запорізькій області була надана відповідь на адвокатський запит, в якій зазначено, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 року у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль. Пенсійна справа знята з обліку з 01.05.2023 у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надано дані з електронної пенсійної справи ОСОБА_2 станом на 18.06.2022 та на 01.03.2023.

На підставі вищезазначеного, просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 за період з 01.05.2023 по 03.04.2024. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 622,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.05.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Витребувано у державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П. (м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) – копію спадкової справи № 787/2025 від 10.02.2026, номер у спадковому реєстрі 74322532, після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.06.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від представника відповідача Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області – Литвинець Ю.С. надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує в повному обсязі проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фону України в Запорізькій області та отримувала пенсію. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058. В подальшому, звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Пенсія з 01.05.2023 по день смерті ОСОБА_2 не нараховувалась. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На запит Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, щодо суми недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідачем було надано довідку, де зазначено, що сума недоотриманої пенсії складає 53 333,79 грн. Зазначено, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_2 з моменту припинення нарахування пенсії по день смерті, не зверталась до відповідача із заявою про поновлення пенсійних виплат, розмір недоотриманої пенсії, враховуючи вимоги пункту 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058, Порядку № 299 за період з 01.07.2022 по 01.05.2023 становить 53 333,79 грн., недоотримана пенсія за період з 01.05.2023 по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відсутня, оскільки за вказаний період вона не нараховувалась. Звертають увагу суду, що недоодержана пенсія що залишилася після смерті ОСОБА_2 у розмірі 53 333,79 грн. нарахована та виплачена в повному обсязі на банківський рахунок Позивача, зазначений у заяві. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, вважають, що предмет спору, а також те, що дана справа є справою незначної складності, яка не потребує від адвоката значного об`єму наданих послуг, не надсилання доказів понесених позивачем витрат на правову допомогу, відповідач вважає вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу такою, що є неспівмірною зі складністю даної справи, а, отже, такі витрати не підлягають задоволенню. У зв`язку із чим, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити у повному обсязі.

10.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Темненко В.О., надійшло клопотання про витребування доказів, яке було задоволено ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 14.07.2026. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012) належним чином посвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на час смерті була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 , і перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

11.06.2026 до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Темненко В.О. надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 за період з 01.05.2023 по 03.04.2024. Зобов`язати ГУПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 за період з 01.05.2023 по 03.04.2024.

27.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області – Литвинець Ю.С., на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2026 надійшла належним чином посвідчена копія пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.08.2026 до суду від Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, на виконання ухвали судді від 22.05.2026, надійшла копія спадкової справи № 787/2025, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.08.2026 прийнято заяву представника позивача Темненко В.О. про зміну предмету позову по вказаній справі. Закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання права власності та зобов`язання здійснити нарахування і виплату недоотриманої пенсії у порядку спадкування, до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача – адвокат Темненко В.О. подала до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять їх задовольнити.

Представником відповідача Литвинець Ю.С. подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2002 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 19.06.2025 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 23 складений 19.06.2025.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 11.08.1976 у м. Валки відділом ЗАГС Харківської області, актовий запис № 100.

Згідно довідки № 178 від 13.08.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку та отримувала пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На дату формування довідки недоотримана пенсія складає 53 333,79 грн.

20.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було надано відповідь на заяву ОСОБА_1 від 22.09.2025, в якій зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону №1058. В подальшому звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Враховуючи вимоги закону № 1058, після смерті ОСОБА_2 залишилася нарахована та неодержана пенсія за період з 01.07.2022 по 30.04.2023 в сумі 53 333,79 грн.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.11.2025 на заяви ОСОБА_1 від 21.10.2025, 28.10.2025, за матеріалами електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії, обчисленої відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та була зареєстрована за адресою, що є тимчасово окупованою російською федерацією територією України. Виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону №1058. В подальшому звернень від ОСОБА_2 до органів Пенсійного фонду України щодо поновлення виплати пенсії не надходило. Після смерті ОСОБА_2 залишилася нарахована та недоотримана пенсія за період з 01.07.2022 по 30.04.2023, нарахувань з 01.05.2023 не було.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.02.2026, виданого державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Мельник М.П., спадкоємцем зазначеного у свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 . Спадщина, на яку в видано свідоцтво складається, зокрема, з: нарахованої, але невиплаченої пенсії в сумі 53 333,79 грн., що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, та належала померлій на підставі довідки № 178 під 13 серпня 2025 року, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Спадкова справа № 787/2025, зареєстровано в реєстрі за № 7-112.

14.04.2026 відповідачем було виплачено позивачу 53 333,79 грн. недоотриманої ОСОБА_2 пенсії.

У подальшому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивачу про те, що виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.05.2023 у зв`язку з тривалою неоплатою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців поспіль. Пенсійна справа знята з обліку з 01.05.2024 року у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не зверталась, тому поновити виплату пенсії після її призупинення немає законних підстав. Враховуючи вимоги Закону № 1058, після смерті пенсіонера залишилась недоодержана пенсія за період з 01.08.2022 по 30.04.2023 у розмірі 53 333,79 грн., яка була нарахована та виплачена у квітні поточного року.

Крім того, встановлено, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2025, яке набрало законної сили 19.05.2026, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.07.2025 №923280105860 «Про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 08.07.2025 №17211» та від 26.08.2025 №15085-15694/К-04/Б-0800/25 «Рішення за результатами розгляду скарги». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за його заявою від 08.07.2025 №17211.

На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області була сплачена ОСОБА_1 допомога на поховання.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

За змістом статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отримання пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісячно рівними частинами, що не перевищує місячного розміру пенсії.

Разом з тим, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз зазначених приписів статті 46 Закону України «Про обов`язкове державне пенсійне страхування», а також подібних за змістом приписів статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується з приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Приписи частини другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості- переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту – смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї- спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволить зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми по спадкування за заповітом або за законом, зокрема щодо усунення від спілкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або за законом. Право на перерахування певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом ( зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця бо ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18), постанові Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 243/5697/16-ц (провадження № 61-34175св18) та у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 227/2802/16-ц (провадження № 61-6270св18) зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України. Тому припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 428/10113/20 (провадження № 61-14299св21, у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 727/12371/21).

Також необхідно звернути увагу, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

У частині першій, третій статті 12, частини першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що пенсія ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 до дня її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а тому за вказаний період вона не нараховувалася.

Отже, відповідач не визнає наявність заборгованості перед померлою за період з 01.05.2023 до 03.04.2024, спірну заборгованість за вищезазначений період не включив до наданих нотаріусу відомостей для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Зазначене унеможливлює виконання нотаріусом своїх повноважень по видачі свідоцтва про право на спадщину на суму недоотриманої пенсії за вищезазначений період.

Доводи відповідача, які ґрунтуються на застосуванні до спірних правовідносин положення п. 14-4 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. 10 Затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» судом відхиляються, оскільки наведенні положення розповсюджується на пенсіонерів, які не померли. На правовідносини щодо спадщини приписи зазначеної норми не розповсюджуються.

З огляду на те, що відповідач не надав розрахунок суми недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії, позивачем обраний спосіб захисту: визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на недоотриману спадкодавцем за життя пенсію за певний період та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця недоотриману пенсію за такий період, який суд вважає належним та ефективним.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 18.02.2026 № 10, укладеного між адвокатом Темненко В.О. та позивачем ОСОБА_1 , додаткової угоди № 2 до Договору про надання правової допомоги № 10 від 18.02.2026, згідно якої сторони погодили надання правових послуг на суму 10 000,00 грн., квитанцією до прибуткового ордеру № 10 від 18.02.2026 на суму 10 000,00 грн., копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Темненко В.О. серії ЗП 002099 від 12.03.2019, копією ордеру про надання правничої допомоги серії АР № 1318591 від 18.02.2026.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг та характер виконаної представником позивача роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на недоотримані за життя пенсійні виплати за період з 01.05.2023 по 03.04.2024, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом недоотриману пенсію, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з 01 травня 2023 року по 03 квітня 2024 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., які складаються із: суми судового збору у розмірі 2 662,40 грн.; витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення судового рішення, апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення підписано без його проголошення, відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б).

Суддя І.А. Крамаренко