Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №334/9087/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 07.10.2026

Справа № 334/9087/26

Провадження № 3/334/2119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2026 року суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

встановив:

в період часу з 22.30 години 11.09.2026 по 00.30 години 12.09.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у вказаний період часу залишила малолітнього сина без батьківського піклування, чим порушила вимоги п. 2 ст. 150 СК України, оскільки про здоров`я, безпечні умови життя, фізичний, духовний та моральний розвиток не піклувалася, у зв`язку з чим, малолітнього ОСОБА_2 силами поліції було доставлено до КНП «ТМО «Здорова дитина» ЗОР для обстеження та складено Акт органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту та знайдену дитину та її доставку. Чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому її адміністративному правопорушенні визнала. Пояснила, що були із сином ОСОБА_2 в гостях у дідуся. Дідусь та малолітній ОСОБА_2 дивилися мультики. Вона займалася домашніми справами. Дідусь відволікся, а син самостійно відчинив двері та вийшов з будинку. Вони намагались його знайти власними силами. Але не знайшли його та викликали поліцію.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 12.09.2026 серії ВАД № 786552, в якому зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;

- рапортами поліцейських;

- інформаційною довідкою;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;

- актом органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту та знайдену дитину та її доставку;

- копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;

- копією свідоцтва ро народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- фотознімком;

- відеозаписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Положенням ст. 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові та електронні докази, дійшов висновку про те, що в період часу з 22.30 години 11.09.2026 по 00.30 години 12.09.2026 ОСОБА_1 не контролювала дозвілля малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який силами поліції був доставлений до КНП «ТМО «Здорова дитина» ЗОР для обстеження та складено Акт органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я про підкинуту та знайдену дитину та її доставку, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Згідно зі ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувалася, не працює. Обставини, що обтяжують та пом`якшують її відповідальність, не встановлені.

Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23, 33, 34, 184, 283, 284 КУпАП України, суддя,

постановив:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя М.В. Фетісов