Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №334/3867/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 02.10.2026

Справа № 334/3867/26

Провадження № 2/334/3141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Аксьонової Світлани Вікторівни, до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Аксьонової С.В., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Позивачка просила в первісному позові змінити спосіб стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі), визначений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів у новому розмірі з дня винесення рішення і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути одноразово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину понесених додаткових витрат на сина – ОСОБА_3 в розмірі 57489,80грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 в розмірі 1750,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 24.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, які будуть документально підтверджені відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

У вересні 2026 року представник позивачки звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, змінивши матеріально-правову вимогу про зміну способу стягнення аліментів на вимогу про збільшення розміру аліментів. Також заявила про відмову від позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1750,00 грн. щомісячно, починаючи з дати звернення до суду 24.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 08.09.2026 клопотання представника позивачки задоволено, поновлено строк на подання заяви про зміну предмету позову. Прийнято заяву про зміну предмету позову – з вимоги про зміну способу стягнення аліментів на вимогу про зміну (збільшення) розміру аліментів, визначеного рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020, а саме, стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 22500,00 грн. щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення аліментів у новому розмірі з дня винесення рішення і до досягнення дитиною повноліття.

Прийнято відмову від позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 1750,00 грн. щомісяця з дати пред`явлення позову і до повнолітня дитини, провадження у справі в цій частині закрито.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 липня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. 14.10.2014 рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя 14.07.2020 змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 у справі № 334/7099/14-ц, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання чинності цим рішенням суду.

Однак розмір аліментів, визначений судом, не може забезпечити належний рівень матеріального забезпечення сина.

Відповідач є працездатним чоловіком, а відтак має можливість сплачувати аліменти. Позивачу достеменно відомо, що відповідач офіційно працевлаштований, має постійний заробіток та може сплачувати аліменти у більшому розмірі, що дасть можливість забезпечити достатні та належні умови для проживання сина. Окрім цього, відповідач не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, немає обставин, які б перешкоджали йому виконувати свій обов`язок щодо утримання дитини.

У 2025 році відповідачу було встановлено інвалідність та призначено пенсію по інвалідності у розмірі 3323,00 грн. Проте, всупереч можливим очікуванням про погіршення його фінансового становища, наявні у справі докази свідчать про суттєве покращення матеріального стану відповідача та наявність у нього неврахованих (прихованих) доходів, які дозволяють сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Так, незважаючи на інвалідність та воєнний стан, відповідач відновив регулярні поїздки за кордон (строком на 10 днів), щорічно, починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідачем на початку 2021 року придбано новий автомобіль Skoda Octavia, 2020 року випуску. У 2023 році відповідачем придбано гараж у гаражному кооперативі. При цьому, автомобіль Hyundai Accent, 2008 року випуску, було продано та отримано відповідний дохід.

Відповідач успадкував нерухоме майно після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , (відповідач прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав) у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та отримує дохід від здачі квартири в оренду.

Відповідач здійснює значні витрати на власні потреби, зокрема, щорічно оформлює повне страхування транспортного засобу ОСОБА_5 у АТ «СК «АРКС», що за своєю суттю є дорогою послугою.

Такі витрати свідчать про пріоритетність особистих витрат відповідача над належним забезпеченням дитини.

Вищезазначене у своїй сукупності підтверджує, що встановлення відповідачу інвалідності у 2025 році не призвело до погіршення його матеріального стану. Навпаки, відповідач має змогу нести значні витрати на придбання майна та регулярно виїжджати за кордон, що є неможливим при офіційному доході у вигляді пенсії 3725,00 грн., та не стабільному розміру заробітної плати, що вбачається з інформації наданої ДПІ України у виконавчому провадженні.

Водночас, саме по собі встановлення інвалідності не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів або перешкодою для їх збільшення, якщо фактичні обставини свідчать про наявність у платника доходів та майна, що дозволяють надавати утримання у більшому розмірі.

Відповідач отримує пенсію (3725,00 грн.), але при цьому регулярно виїжджає за кордон, купує авто та нерухомість. Це означає, що його матеріальний стан не погіршився, а отже інвалідність не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

З позовною заявою про зменшення розміру аліментів у зв`язку з погіршенням здоров`я платник аліментів не звертався, де повинен був довести не лише сам факт встановлення інвалідності, але й те, що це унеможливило або суттєво обмежило його працездатність, призвело до втрати заробітку. Якщо особа продовжує отримувати дохід або має доходи від майна, підстави для зменшення аліментів відсутні.

Відповідач, маючи інвалідність, активно перетинає кордон (можливо, працює за кордоном або має там бізнес), що свідчить про збереження працездатності та наявність доходів. Відтак пенсія по інвалідності є доходом, а не підставою для зменшення аліментів.

Наявність нерухомого майна (в тому числі отриманого у спадщину), автомобіля 2020 року випуску, гаража придбаного у 2023 році, та регулярні поїздки за кордон є прямими доказами того, що майновий стан відповідача є стабільним і дозволяє сплачувати аліменти не в мінімальному розмірі.

Аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільного сина, що ставить їх у скрутне матеріальне становище.

Позивачка самостійно власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати сина, а також виконувати всі інші обов`язки покладені на неї законом.

Відповідач не регулярно сплачує аліменти, допускаючи заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2026 та постановою про арешт коштів божника від 03.04.2026.

З урахуванням отриманих доказів щодо матеріального становища відповідача, щомісячних витрат на утримання сина у розмірі 45000,00 грн., позивачка просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача, з 1500,00 грн. до 22500,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення аліментів у новому розмірі з дня набрання рішенням законного сили.

Крім того, враховуючи, що відповідач є працездатною особою, отримує регулярний дохід, тому повинен оплачувати частину додаткових витрат, що викликані особливими обставинами - лікуванням/оздоровленням та навчанням сина, загальна сума понесених позивачкою витрат па утримання дитини склала 114979,61 грн., які складаються з наступних витрат: витрати на ліки та лікування дитини – 55374,90 грн., придбання телефону – 3700,00грн., поповнення мобільного телефону на загальну суму – 3168,00грн., на придбання канцелярії для навчання – 545,71грн., на придбання взуття та одягу у розмірі – 18891,00грн. Позивачка просить стягнути з відповідача половину вартості понесених додаткових витрат на дитину, що становить 57489,80грн.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Аліменти на утримання малолітнього сина були стягнуті з відповідача на користь позивачки рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.07.2014 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020 було частково задоволено позов ОСОБА_1 та змінено спосіб стягнення аліментів, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання чинності цим рішення суду.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просить збільшити розмір аліментів до 22500,00 грн. на місяць.

Відповідач не заперечує що є працездатним, офіційно працевлаштований та має постійний заробіток, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків.

У січні 2021 року відповідач придбав автомобіль Skoda Octavia за ціною 632000,00 грн. (220000,00 грн. - отримані від продажу автомобіля HYUNDAI ACCENT 2008 року, 412000,00грн. надані матір`ю відповідача ОСОБА_6 ).

У жовтні 2023 року відповідач придбав гараж за ціною 66620,00 грн., які були надані його матір`ю ОСОБА_6 .

У 2024 році відповідач прийняв спадщину після смерті рідного дядька ОСОБА_4 , проте Свідоцтво про право на спадщину заповітом не отримав у зв`язку з відсутністю матеріальної можливості сплатити податки у розмірі 90000,00 грн. та послуги нотаріуса у розмірі 10000,00 грн. Зазначена квартира не використовується відповідачем для отримання доходу шляхом здачі її в оренду, як зазначає позивач.

Відповідач працює у ТОВ «ВСТ» на посаді продавця-консультанта з 01.11.2003 та його посадовий оклад складає: станом на 2026 рік - 8300,00 грн., станом на 2025 рік - 8300,00 грн., станом на 2024 рік - 7300,00 грн., станом на 2023 рік - 6800,00 грн.

08 липня 2025 року відповідачу встановлено другу групу інвалідності. Основний діагноз: С90.00 – множинна мієлома, без згадки про ремісію.

У зв`язку із встановленням інвалідності відповідач отримує пенсію по інвалідності. Першу виплату отримано 21.08.2025 у розмірі 3388,96 грн. На цей час розмір пенсії складає 3725,00 грн.

У зв`язку із захворюванням відповідач вимушений витрачати значні кошти на обстеження, аналізи та лікування. Так, у 2025 році відповідачем витрачено на лікування 188039,39 грн. Станом на 15.05.2026 відповідачем витрачено на лікування у 2026 році 39808,34грн. Грошові кошти на лікування надаються матір`ю відповідача - ОСОБА_6 .

У зв`язку із захворюванням та лікуванням відповідач протягом 2025 року перебував на лікарняному 135 з 365 днів, протягом 2026 року перебував на лікарняному 42 з 120 днів.

У зв`язку із хворобою, лікуванням та перебуванням на лікарняному, працездатність відповідача суттєво знижується, що підтверджується зменшенням розміру заробітної плати (доходу) за відповідний період. Витрати відповідача на лікування у 2025 році втричі перевищили доходи, за чотири місяці 2026 року вдвічі перевищили доходи. При цьому відповідач не звертався та не планує звертатись із позовом про зменшення розміру аліментів.

За наявною у відповідача інформацією, позивачка придбала трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та зробила в ній дороговартісний ремонт. Надає посередницькі послуги з купівлі-продажу нерухомого майна у м. Запоріжжя (ріелтор) та отримує високі комісійні.

Зазначені обставини свідчать про відсутність підстав, передбачених ст. 192 СК України для зміни (збільшення) розміру аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, позивачем відповідно до вимог ст. 185 СК України не доведено наявність особливих обставин, які обумовили понесені позивачкою додаткові витрати на купівлю телефону в розмірі 37000,00 грн. та оплату послуг оператора стільникового зв`язку у розмірі 3168,00 грн., враховуючи те, що до 2025 року витрати на оплату послуг оператора зв`язку здійснював відповідач.

Скарги, у зв`язку з якими дитина відвідувала зазначених лікарів та діагнози, на які посилається позивачка як на підставу додаткових витрат, не пов`язані із суттєвим погіршенням здоров`я та є типовими для дітей відповідного віку. Крім того, витрати на забезпечення належного рівня медичного обслуговування дитини охоплюються аліментами. Як і витрати у розмірі 18891,00 грн. понесені позивачкою протягом жовтня 2023 року - квітня 2026 року на придбання одягу та взуття, 3024,00 грн. на придбання ластів та на придбання канцелярії для навчання у розмірі 545,71 грн.

З урахуванням викладеного, просить позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину залишити без задоволення. Судові витрати покласти на позивача.

Від представника позивачки до суду надійшла відповідь на відзив, в якій заначено, що призначена судом раніше тверда грошова сума у розмірі 1500,00 грн. станом на сьогоднішній день є застарілою, неактуальною та не відповідає реальним економічним реаліям і потребам дитини. На теперішній час 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку становить 1756,00 грн. Збільшення розміру аліментів спрямоване виключно на забезпечення стабільного, адекватного та належного фінансування потреб дитини із врахуванням реального фінансового стану платника, що повністю відповідає принципу справедливості.

Дитина має діагнози, з якими стоїть на обліку у ендокринолога «аутоімунний тиреоїдит» і потребує курсів лікування на постійній основі, крім того має діагноз лівобічний сколіоз 2 ступеня та кільоподібна деформація грудної клітини. Це свідчить про особливі обставини ( хвороби), які потребують додаткових витрат на дитину.

Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з метою залучення до участі в додаткових витратах на дитину та просила про допомогу, проте відповідач кожен раз відмовляв у наданні такої допомоги, що й змусило позивача звернутися за судовим захистом.

Розмір аліментів, які відповідач сплачував раніше (у твердій грошовій сумі 1 500 грн), не може охоплювати витрати на профільне лікування, обстеження та купівлю медикаментів.

Відповідач надав чисельні докази (довідки) про регулярне отримання грошових коштів від своєї матері, чим фактично спростував власні твердження про скрутне матеріальне становище. Наявність у відповідача офіційних доходів (зарплата, пенсія) у поєднанні з підтвердженими регулярними фінансовими надходженнями від третіх осіб доводять його повну спроможність сплачувати аліменти у заявленому розмірі.

Крім того, такі підтверджені кошти дозволяють відповідачу повною мірою виконувати обов`язок щодо участі у додаткових витратах на дитину, які зумовлені особливими обставинами: медичною необхідністю (басейн за призначенням лікаря) та безпековими факторами в умовах проживання дитини у прифронтовому місті (придбання засобу зв`язку для координації під час офлайн- навчання).

Починаючи з лютого 2024 року відповідач сплачує аліменти нерегулярно (раз на три місяці або через місяць), що свідчить про свідоме ігнорування ним базових потреб дитини.

Твердження відповідача про те, що його майновий стан не змінився та навіть погіршився: через отримання ним низької заробітної плати та мінімальної пенсії, а також погіршення стану здоров`я - не відповідають дійсності. Відповідач на регулярній основі отримує безповоротну фінансову допомогу від своїх близьких родичів. Дані грошові надходження мають систематичний характер, суттєво покращують якість життя відповідача та свідчать про тривалу позитивну зміну його майнового стану. Реальний рівень життя та майновий стан відповідача суттєво перевищує його офіційну заробітну плату

Купівля нового автомобіля з салону та витрати на його обслуговування на тлі заяв про неможливість сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі є прямим свідченням того, що відповідач ставить власні інтереси вище за фундаментальні інтереси своєї дитини.

Наявність інвалідності та лікування відповідача не може бути перешкодою для зміни способу стягнення аліментів на частку від доходу, та щомісячних додаткових витрат на дитину визначених ст. 185 СК України.

Твердження відповідача про те, що позивач нібито придбала трикімнатну квартиру, зробила в ній дороговартісний ремонт та працює ріелтором, отримуючи високі комісійні, абсолютно не відповідають дійсності.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, не згоден з твердженням позивачки, що розмір аліментів 1500,00 грн. є застарілим та недостатнім, оскільки, відповідно до вимог ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом 14.07.2020 у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. щорічно підлягає індексації. Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем, розмір аліментів у лютому 2026 року з урахуванням індексації складає 2535,59 грн. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів складає 1750,00 грн. Таким чином реальний розмір аліментів, який сплачується відповідачем, є вищим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Із наданих позивачкою документів не вбачається хворобливого стану дитини такого ступеня, який перешкоджав би позивачці працювати та отримувати дохід з метою виконання обов`язків, передбачених Сімейним кодексом України. Крім того, позивачка повністю ігнорує суттєве погіршення стану здоров`я відповідача, яке відбулось у 2025 році. Відповідач не заперечує що отримує міжнародні перекази від матері, яка проживає в Ізраїлі. Зазначені перекази призначались, у тому числі, на утримання та надання допомоги рідному дядьку відповідача та рідному брату матері відповідача ОСОБА_4 . Просить врахувати вказані обставини та відмовити у позові.

В судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі, збільшити розмір аліментів на утримання сина до розмірі 22500,00 грн. щомісячно, з урахуванням індексації починаючи стягнення аліментів у новому розмірі з дня винесення рішення і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути одноразово з ОСОБА_2 1/2 частину понесених додаткових витрат на сина у розмірі 57489,80 грн. Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані відповідно вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні пояснили, що не зважаючи на погіршення стану здоров`я відповідача та зумовленого цим погіршення матеріального становища, частково визнають позов про збільшення розміру аліментів до 3500,00 грн. В іншій частині позовних вимог просять відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях. Докази щодо судових витрат для вирішення питання про їх розподіл будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Вислухавши учасників справи, дослідивши докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 09 липня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції.

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2014 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.07.2014 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020 змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1500,00грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання чинності рішенням суду. Рішення суду набрало законної сили 14.08.2020.

Постановою головного державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лаврухіною Ю.В. від 14.09.2020 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 334/366/20 від 01.09.2020, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про зміну способу стягнення аліментів, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 03.04.2026, станом на 31.03.2026 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів з урахуванням індексації становить 27837,90 грн.

Платіжною інструкцією від 17.05.2026 підтверджується, що відповідачем сплачено існуючу на момент оплати заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 21483,90 грн.

Позивачка стверджує, що витрати на утримання сина щомісяця становлять 45000,00 грн., тому виходячи з рівності прав і обов`язків батьків щодо дитини, просить збільшити розмір аліментів до 22500,00 грн.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

Частина перша статті 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Звертаючись до суду з позовом саме позивачка повинна надати докази на підтвердження наявності правових підстав для зміни розміру аліментів та довести, зокрема, що майновий стан відповідача покращився і він спроможний сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються щомісяця з ОСОБА_2 на утримання сина, був визначений у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020, яке набрало законної сили 14.08.2020.

Позивачка обґрунтовує наявність підстав для зміни (збільшення) розміру аліментів тим, що: відповідач є працездатним чоловіком, що свідчить про те, що останній має можливість сплачувати аліменти; офіційно працевлаштований, має постійний заробіток; не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків; з квітня 2025 року отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3725,00 грн., у зв`язку з чим його матеріальне становище поліпшилось; має приховані доходи, тому що: відновив регулярні виїзди за кордон; придбав новий автомобіль Skoda Octavia 2020 року випуску; придбав гараж; успадкував нерухоме майно після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку здає в оренду та отримує дохід; сплачує аліменти, розмір яких є недостатнім для матеріального утримання спільного сина, що ставить їх у скрутне матеріальне становище.

Щодо доводів позивача про те, що аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільного сина, суд зазначає наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020 змінено спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014, визначено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до частини другої статті 184 СК України розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Статтею 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Індексація грошових доходів проводиться відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (із змінами).

Таким чином розмір аліментів, визначений судом 14.07.2020 у твердій грошовій сумі 1500,00 грн. відповідно до вимог ч. 2 ст. 184 СК України підлягає індексації.

З наданого розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного державним виконавцем, вбачається, що виконавцем було проведено індексацію суми аліментів, розмір аліментів у лютому 2026 року з урахуванням індексації складає 2535,59 грн.

Тривале зростання загального рівня цін, що відображає зниження купівельної спроможності грошової одиниці (інфляція) саме по собі не потребує звернення отримувача аліментів до суду з відповідним позовом про збільшення розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, оскільки законодавством передбачено відповідний механізм індексації (підвищення) розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі.

Отже, вищевказані доводи позивача не є підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки сам по собі факт зміни цін, наявності інфляції не може бути підставою для задоволення заявлених позовних вимог, а є підставою для проведення індексації розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Щодо зміни матеріального становища відповідача, як підстави для збільшення розміру аліментів, встановлено наступне.

Відповідач працевлаштований та має постійний заробіток, на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має.

Відповідач працює у ТОВ «ВСТ» на посаді продавця-консультанта з 01.11.2003. Довідками ТОВ «ВСТ» та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 04.05.2026, підтверджується, що: у 2020 році посадовий оклад становив 4798,45 грн., розмір отриманої заробітної плати за 2020 рік склав 53901,18 грн.; у 2021 році посадовий оклад становив 6200,00 грн., розмір отриманої заробітної плати за 2021 рік склав 70012,59 грн.; у 2022 році посадовий оклад становив 6200,00 грн., розмір отриманої заробітної плати за 2022 рік склав 31117,84 грн.; у 2023 році посадовий оклад становив 6800,00 грн., розмір отриманої заробітної плати за 2023 рік склав 31325,06 грн.; у 2024 році посадовий оклад становив 7300,00 грн., розмір отриманої заробітної плати за 2024 рік склав 29538,10 грн.; у 2025 році посадовий оклад становив 8300,00 грн., сукупний розмір отриманої заробітної плати за 2025 рік склав 46483,49 грн.; у 2026 році посадовий оклад становив 8300,00 грн., розмір отриманої заробітної плати січень-березень 2026 року склав 9196,43 грн.

Таким чином, розмір заробітної плати (посадового окладу) відповідача порівняно з 2020 роком збільшився, хоча фактично це не вплинуло на загальний розмір його доходу за місцем роботи.

ОСОБА_2 08.07.2025 встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.07.2025 № 244/25/3972/В. У зв`язку із встановленням інвалідності відповідачу Пенсійним фондом України розпочато виплату пенсії по інвалідності. На цей час розмір пенсії складає 3725,00 грн.

На час стягнення аліментів і до цього часу відповідачу належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування від 29.11.1997. Також у його власності перебував автомобіль HYUNDAI ACCENT, 2008 року випуску.

Порівняно з 2020 роком майновий стан відповідача змінився.

Щодо придбання відповідачем автомобіля Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , встановлено що відповідач придбав вказаний транспортний засіб у січні 2021 року за ціною 632000,00 грн. на підставі Договору купівлі-продажу № 4500МР002 від 06.01.2021.

Об`єктивно підтверджуються доводи відповідача щодо придбання автомобіля за рахунок коштів, отриманих від продажу його автомобіля HYUNDAI ACCENT 2008 року, за ціною 220000,00 грн. згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу 2348/2020/2362814 від 29.12.2020, та за рахунок коштів у сумі 412000,00 грн., наданих відповідачу матір`ю ОСОБА_6 , що підтверджується грошовими переказами ОСОБА_7 на загальну суму 17000,00 доларів США у зазначений період.

Також відповідачем у жовтні 2023 року придбано гараж площею 21,7 м. кв., який знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Обслуговуючий гаражний кооператив «Енергетик», гараж НОМЕР_4 , за ціною 66620,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20.10.2023, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М.

З урахуванням встановлених обставин щодо заробітку (доходу) відповідача, обсягу отриманих грошових переказів у зазначений період, суд вважає спроможними доводи відповідача, що частково автомобіль Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та гараж були придбані за рахунок коштів, наданих відповідачу матір`ю ОСОБА_6 .

Щодо успадкування нерухомого майна встановлено, що 26.12.2016 рідний дядько відповідача ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачу. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , проте свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Представник позивачки вказує, що відповідач отримує дохід від здачі в оренду успадкованої квартири, про що свідчить щомісячне надходження на його рахунок коштів у сумі 5000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку в АТ «Приватбанк». Проте належних доказів, що зазначена квартира використовується відповідачем для отримання доходу шляхом здачі її в оренду, та/або що зазначені кошти є орендною платою, матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України при вирішенні питання про зміну розміру аліментів має враховуватися стан здоров`я платника аліментів.

Встановлено, що 08.07.2025 відповідачу встановлено другу групу інвалідності, що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 08.07.2025 № 244/25/3972/В. Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я»: Основний діагноз: С90.00 - множинна мієлома (злоякісне захворювання крові), без згадки про ремісію. Ускладнення основного діагнозу: D50.9 - Залізодефіцитна анемія, неуточнена. І12.0 - Гіпертензивна (гіперточнична) хвороба нирок з нирковою недостатністю. N18.4 - Хронічна хвороба нирок, стадія 4.

Копіями медичних документів (виписка із медичної картки стаціонарного хворого №2957 за період 18.07.2024 по 26.07.2024, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №7164 за період 26.03.2025 по 08.04.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №10392 за період 30.04.2025 по 05.05.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №11578 за період 16.05.2025 по 28.05.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №14163 за період 10.06.2025 по 23.06.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого за період 08.07.2025 по 21.07.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №18917 за період 16.05.2025 по 28.05.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №21801 за період 26.08.2025 по 08.09.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №24933 за період 23.09.2025 по 06.10.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №29077 за період 28.10.2025 по 10.11.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого за період 25.11.2025 по 08.12.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №34831 за період 17.12.2025 по 24.12.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого №1260 за період 14.01.2026 по 21.01.2026, виписка із медичної картки стаціонарного хворого за період 17.02.2026 по 24.02.2026, виписка із медичної картки стаціонарного хворого за період 31.03.2026 по 07.04.2025, виписка із медичної картки стаціонарного хворого за період 05.05.2026 по 15.05.2026) підтверджується, що у зв`язку із захворюванням та лікуванням відповідач протягом 2025 року перебував тривалий час на стаціонарному лікуванні, згідно з довідкою лікаря у 2025 році перебував на лікарняному 135 днів, протягом 2026 року перебував на лікарняному 42 з 120 днів.

Вказані обставини свідчать про те, що працездатність відповідача з 2025 року суттєво знизилась. Матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку із захворюванням відповідач вимушений витрачати значні кошти на обстеження, аналізи та лікування.

Дослідженими доказами (товарними чеками, фіскальними чеками, довідками ТОВ «Медоснова», ТОВ «Медиклінік», ТОВ «Діасервіс», ТОВ «Діацентр», Актами здачі-приймання виконаних робіт) підтверджується, що у 2025 році відповідачем витрачено на лікування 188039,39 грн., з яких 95411,59 грн. на придбання ліків, 69460,00 грн. на проходження хіміотерапії, 17967,80 грн. на обстеження та аналізи, 5200,00 грн. на комп`ютерну томографію. При цьому його дохід становив 65671,14 грн. (заробітна плата 46483,49 грн. + пенсія 19187,65 грн .).

Станом на 15.05.2026 відповідачем витрачено на лікування у 2026 році 39808,34 грн., з яких 25680,00 грн. на проходження хіміотерапії, 13111,34 грн. на придбання ліків, 1017,00 грн. на обстеження та аналізи. При цьому його доходи за вказаний період склали 19567,43 грн. (заробітна плата 9196,43 грн. + пенсія 10371,00 грн.).

Відповідач продовжує хворіти, наданими документами підтверджується, що на стадії судового розгляду справи ним у зв`язку із зазначеним захворюванням у липні 2026 року витрачено на придбання ліків 10134,00 грн.

Згідно з поясненнями відповідача, грошові кошти на лікування надаються йому матір`ю ОСОБА_6 , що об`єктивно підтверджується відомостями про грошові перекази WESTERN UNION, надані АТ «ПУМБ».

Отже, матеріалами справи підтверджується, що за встановлених офіційних доходів, відповідач мав змогу нести значні витрати не лише на лікування, а й на придбання майна, на його утримання, зокрема, щорічно оформлювати повне страхування транспортного засобу у АТ «СК «АРКС» , виїжджати за кордон (за даними Державної прикордонної служби України 11.10.2020, 15.09.2021, 06.10.2025).

що розцінюється судом як реальна фінансова спроможність платника.

Згідно з вимогами ст. 192 СК України підставою для зміни розміру аліментів являються також відповідні зміни в матеріальному становищі та стані здоров`я отримувача аліментів, що враховується судом з урахуванням заперечень відповідача.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, ОСОБА_1 з 2015 року не працює, офіційних доходів немає.

Позивачка у позовній заяві вказує, що доглядає свою матір ОСОБА_8 яка є пенсіонеркою, має професійне захворювання з 2016 року, та яка надає позивачці і дитині матеріальну допомогу (за даними пенсійного фонду розмір пенсії у серпні 2020 року становив 5080,85 грн., станом на травень 2026 року збільшився до 10140,75 грн.).

Однак вказані обставини існували до вирішення судом питання про призначення аліментів у розмірі 1500,00 грн., а відтак не мають значення для цієї справи.

Надані позивачкою медичні документи щодо відвідування нею лікарів та призначеного обстеження і лікування також не містять відомостей щодо суттєвого погіршення її здоров`я і не впливають на вирішення даного спору.

Згідно з інформацією про рух коштів по рахункам позивачки ОСОБА_1 , має місце систематичне надходження коштів від фізичних осіб за період з 14.07.2020 по 15.05.2026, зокрема, в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» загальна сума зарахувань становить 1126860,36 грн., в АТ «ПриватБанк» загальна сума зарахувань становить 2108839,14 грн.

Згідно з поясненнями позивачки, це транзитні кошти. Втім доказів того, що позивачка здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, надає посередницькі послуги, первинних документів, як то агентських чи інших аналогічних договорів, згідно з якими вона здійснює передачу коштів третім особам, суду не надано. Згідно з поясненнями позивачки, вона отримує неофіційний дохід від діяльності, пов`язаної з нерухомим майном. Лише частково кошти, які надходять на її рахунки, залишаються їй як плата за надані послуги, розмір яких назвати не може.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази у справі, суд вважає доведеним, що при суттєвому погіршенні здоров`я відповідача, його загальний майновий стан покращився за рахунок збільшення розміру заробітної плати, отримання пенсії у зв`язку з інвалідністю, придбання нового автомобіля, гаража, набуття у власність квартири в порядку спадкування, що розцінюється судом як реальна фінансова спроможність платника.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про наявність у платника аліментів доходів та майна, що дозволяють надавати утримання дитині у більшому розмірі.

При цьому вимоги позову про визначення розміру аліментів у сумі 22500,00 грн. суд вважає необґрунтованими. Належних та допустимих доказів щодо наявності у платника аліментів відповідного доходу для визначення розміру аліментів в сумі 22500,00 грн. від такого доходу позивачем не надано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо розміру доходів відповідача у вигляді заробітної плати та пенсії по інвалідності, його майнового стану та наявності інших доходів, які забезпечують можливість утримувати майно, в сукупності з даними щодо погіршення стану здоров`я відповідача та розміру постійних витрат на лікування, суд вважає можливим збільшити розмір аліментів до 5000,00 грн, індексація яких має здійснюватися відповідно до закону.

Щодо вимог про стягнення понесених додаткових витрат на утримання дитини.

Позивачка, керуючись ст. 185 СК України, просить стягнути з відповідача понесені протягом 2023-2026 років додаткові витрати на дитину у сумі 57489,80 грн., що складає 1/2 частину від загального розміру таких витрат у сумі 114979,61 грн.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка перебуває на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягає доведенню в судовому засіданні.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.

Заявлені позивачкою додаткові витрати на дитину у розмірі 114979,61 грн. складаються з наступного: 33300,00 грн. - відвідування басейну; 3024,00 грн. - придбання ластів; 19050,90 грн. - відвідування лікарів, аналізи, придбання ліків; 37000,00 грн. - придбання мобільного телефону iPhone 15 PRO MAX; 18891,00 грн. - придбання взуття та одягу; 3168,00 грн. - поповнення мобільного телефону; 545,71 грн. - придбання канцелярії для навчання.

В якості доказів додаткових витрат на лікування дитини позивачкою надано декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копії медичної картки дитини, результати обстежень, квитанції та чеки на придбання ліків.

Згідно з медичною карткою, дитина стоїть на обліку з діагнозом аутоімунний тиреоїдит і потребує курсів лікування на постійній основі, та з діагнозом С-подібний лівобічний сколіоз 2 ступеня та кільоподібна деформація грудної клітини, потребує лікування і реабілітації кожні 6 місяців.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.09.2024 лікарем-ортопедом КНП «Міська дитяча лікарня №5» дитину поставили на облік, діагноз С - подібний лівобічний сколіоз 2 ступеня та кільоподібна деформація грудної клітини. За консультативним висновком рекомендовано плавання.

У зв`язку з цим позивачкою витрачено 33300,00 грн. на разові відвідування басейну та на абонемент у дитячій групі басейну спортивного комплексу «SKV», що знаходиться за адресою м. Запоріжжя вул. Розваги, 28, та на придбання ластів для занять у басейні вартістю 3024,00 грн.

Зазначені додаткові витрати, на думку суду, викликані особливими обставинами, зумовленими станом здоров`я дитини, пов`язані з рекомендаціями лікаря, а тому половина цих витрат у сумі 18162,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Як додаткові витрати на дитину позивачкою також заявлені витрати на відвідування лікарів, обстеження та придбання ліків за період з липня 2023 року по березень 2026 року на загальну суму 19050,90 грн., половину яких вона просить стягнути з відповідача.

Дослідженням наданих доказів щодо цих обставин встановлено наступне.

Згідно із записом в амбулаторній картці про прийом у лікаря 22.12.2023, лікарем встановлено діагноз риносинусит, призначено медикаментозне лікування з наступною явкою до лікаря 29.12.2023. При цьому позивачка надала копії чеків від 20.12.2023 на придбання медичних препаратів на загальну суму 712,86 грн., які не відповідають призначеним.

Згідно з випискою з медичної карти хворого (відділення хірургії) з 21.09.2020 по 01.10.2020 дитина перебувала на плановому оперативному лікуванні, діагноз гідронефроз справа. Лікувальні рекомендації нагляд у лікаря уролога, обробка швів, повторний огляд через 2 місяці. На повторному прийомі рекомендовано бути під наглядом уролога, УЗД нирок. У зв`язку з цим діагнозом 12.10.2023 дитина проходила ультразвукове обстеження нирок в медичному центрі «Медпрайм», вартість якого склала 400,00 грн.

У лютому 2024 року дитина була на прийомі лікаря, встановлено діагноз стоматит, у зв`язку з чим придбано призначений лікарський засіб бактобліс вартістю 293,00 грн.

Згідно з консультативним висновком дерматолога, 01.07.2024 дитина була оглянута лікарем-дерматологом, вартість прийому якого склала 480,20 грн. У зв`язку з захворюванням (прояви оперезуючого герпесу, акне фолікуліт шкіри обличчя) призначено курс лікування та тестування (екстемпоральний лікарський засіб, ацикловір, нейрорубін, кальцію глюконат, димексид, мазь мефенат). При цьому позивачка надала копії чеків на придбання медичних препаратів на загальну суму 1623,67 грн., з яких на придбання призначених ліків витрати становлять 676,00 грн.

Відповідно до записів в медичній картці дитини, 12.04.2024, 15.07.2024, 19.07.2024 та 22.07.2024 року дитина перебувала на прийомі у лікаря. Позивачка вказуючи, що у зв`язку з призначеним лікуванням понесла витрати на ліки у сумі 1006,50 грн., надала копії чеків на вказану суму. Відповідність призначень лікаря і придбаних медичних препаратів позивачем не доведена.

Відповідно до запису в медичній картці хворого на грибкове захворювання, 09.07.2024 дитина перебувала на прийомі у лікаря дерматолога. У зв`язку з лікуванням були придбані призначені ліки (флемоксин, алерзин, лацидоентер, цитеал, водяний розчин металенивий синій) на загальну суму 1121,62 грн.

На підтвердження понесених витрат на придбання ліків у зв`язку з продовженням лікування у серпні-вересні 2024 року позивачка надала копії чеків на загальну суму 1297,21 грн., однак доказів призначення лікарем придбаних лікарських препаратів позивачкою не надано.

26.08.2024 дитині було проведено УЗД жовчного міхура, печінки, підшлункової залози та селезінки, ехокардіографічне обстеження серця і магістральних судин в ТОВ «Клініка сучасних технологій», вартість обстеження склала 770,00 грн.

02.10.2024 в КНП «Міська дитяча лікарня №і 5 «ЗМР» дитина проходила огляд у кардіолога, вартість прийому склала 642,38 грн.

За призначенням дитячого ендокринолога у січні-червні 2025 року проводились обстеження УЗД щитоподібної залози, аналізи крові. Згідно з консультативним висновком спеціаліста, дитині встановлено діагноз аутоімунний тиреоїдит, дефіцит вітаміну Д. Призначено вітамін Д, дієтичну добавку Альба, контроль аналізу крові, контроль УЗД щитоподібної залози через три місяці, спостереження у ендокринолога один раз на 6 місяців. Витрати на лабораторну діагностику та призначені ліки склали 1079,60 грн.

08.05.2025 року дитина була на прийомі у лікаря, встановлено діагноз ГРВІ, 12.05.2025 - у зв`язку зі скаргами на герпес. У зв`язку з призначеним лікуванням були придбані ліки на загальну суму 1376,76 грн.

07.06.2025 дитина була на прийомі у ЛОРа, вартість прийому 200,00 грн., 03.06.2025 дитина проходила огляд в Центрі слуху, вартість прийому лікаря 300,00 грн. Згідно з наданими чеками, вартість прийому лікарів і вартість призначених ліків склала 1295,78 грн. та додатково 356,00 грн.

У вересні 2025 року дитина зверталась до лікаря зі скаргами на розлади травлення, у зв`язку з чим були придбані ліки на суму 623,60 грн.

У жовтні 2025 року дитина зверталась до лікаря у зв`язку із захворюванням на ГРВІ, до ЛОРа, вартість придбаних ліків склала 1455,46 грн.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5307, дитина з 21.10.2025 по 28.10.2025 перебувала на лікуванні в КНП «Міська дитяча лікарня №5». При цьому позивачка на підтвердження понесених витрат на лікування надала чеки від 01.10.2025, 03.12.2025, 26.11.2025 на загальну суму 489,02 грн., які не стосуються ні періоду перебування в лікарні, ні призначеного лікування.

08.01.2026 дитина була на прийомі у лікаря, призначено лікування. Позивачка на підтвердження понесених витрат на лікування надала чеки від 16.04.2026, 10.04.2026 на загальну суму 367,50 грн., які не стосуються періоду лікування та призначених ліків.

На підтвердження понесених витрат на придбання ліків у сумі 394,70 грн., пов`язаних нібито з попередньою консультацією ЛОРа, позивачкою надано чеки на вказану суму.

16.02.2026 року дитина була на прийомі у дерматолога, встановлено діагноз алергічний дерматит. Позивачка на підтвердження понесених витрат на лікування надала чеки на загальну суму 1314,58 грн., частина з яких стосується придбання ліків до 16.02.2026.

У березні 2026 року дитина була на прийомі у лікаря, встановлено діагноз ГРВІ. Згідно з наданими чеками, було придбано ліки на суму 950,54 грн.

05.03.2026 було проведено огляд і лікування в КНП «Стоматологічна поліклініка №1», сума понесених витрат становить 1298,57 грн.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позову про компенсацію половини витрат на медичні дослідження (УЗД, аналізи), які були викликані особливими обставинами і медична необхідність яких підтверджується призначеннями та направленнями лікаря, виписками з медичної карти дитини, а саме: на ультразвукове обстеження нирок в медичному центрі «Медпрайм» 12.10.2023, вартість якого склала 400,00 грн.; УЗД жовчного міхура, печінки, підшлункової залози та селезінки, ехокардіографічне обстеження серця і магістральних судин, які дитина проходила 26.08.2024, вартість якого склала 770,00 грн.; витрати на обстеження дитини у зв`язку захворюванням аутоімунний тиреоїдит у січні-лютому 2025 року, лабораторну діагностику, вартість яких склала 1012,10 грн. Загальна вартість таких витрат склала 2182,10 грн., тобто з відповідача підлягає стягненню 1091,05 грн. зазначених витрат.

Інші скарги, у зв`язку з якими дитина відвідувала лікарів та встановлені діагнози не пов`язані із суттєвим погіршенням здоров`я, носять тимчасовий характер, а не характер тяжкої, тривалої хвороби або каліцтва, а тому пов`язані з цим витрати на оплату прийому лікарів, зокрема, дерматолога, кардіолога, отоларинголога, лікування у стоматолога 11.03.2026, та на придбання призначених медичних препаратів, на думку суду не викликані особливими обставинами, не носили характер додаткових витрат у розумінні ст. 185 СК України.

Систематичність та тривалість надання таких медичних послуг не свідчить про особливий характер такого лікування, медичного обслуговування. Надані докази понесених витрат свідчать, що придбання ліків пов`язане частково із захворюваннями, які носять тимчасовий характер, а не характер тяжкої хвороби, а частково на придбання ліків, які не входять до переліку медпрепаратів, які зазначені у медичній карті і необхідність їх придбання саме для лікування дитини не підтверджена належними доказами.

Таким чином, вимоги про стягнення половини понесених витрат на відвідування лікарів, обстеження та придбання ліків за період з липня 2023 року по березень 2026 року підлягають частковому задоволенню на суму 2616,83 грн. В іншій частині суд вважає їх такими, що не викликані особливими обставинами, у зв`язку з чим відмовляє у їх стягненні.

Також позивачкою 11.01.2026 було придбано для дитини вживаний мобільний телефон iPhone 15 PRO MAX, вартістю 37000,00 грн., що підтверджується копією товарного чеку від 11.01.2026, половину вартості якого позивачка просить стягнути з відповідача. Вибір телефону був зроблений з урахуванням безпекової ситуації в місті, задля забезпечення постійного зв`язку з дитиною, контролю за її місцезнаходженням.

У даному випадку телефон є предметом загального (побутового) вжитку та базовою потребою дитини для повсякденного життя та навчання. Такі витрати мають покриватися за рахунок щомісячних аліментів, які призначені для забезпечення стандартних потреб дитини.

Понесені витрати на телефон у сумі 37000,00 грн. є добровільним волевиявленням позивачки, без погодження з відповідачем необхідності і можливості придбання дорогого телефону. Позивачка не довела наявності особливих обставин, які б свідчили про необхідність понесення таких додаткових витрат, а тому вимоги позову про стягнення половини вартості телефону задоволенню не підлягають.

Згідно з матеріалами справи, сторони несли витрати на утримання дитини, пов`язані з оплатою послуг оператора стільникового зв`язку. Витрати відповідача на оплату послуг оператора стільникового зв`язку за період 2023-2024 роки склали 3100,00 грн. згідно з наданими платіжними інструкціями за вказаний період. Витрати позивачки на оплату послуг оператора стільникового зв`язку (поповнення мобільного телефону) за період з березня 2025 року по квітень 2026 року становлять 3168,00 грн.

На думку суду, витрати на оплату послуг оператора стільникового зв`язку не є додатковими витратами на дитину, що викликані особливими обставинами, а тому вимоги позову про їх стягнення не підлягають задоволенню відповідно до ст. 185 СК України.

Не належать до додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, витрати на придбання канцелярських товарів для навчання у сумі 545,71 грн., та витрати на придбання взуття та одягу у сумі 18891,00 грн. за період з жовтня 2023 року по квітень 2026 року, а тому також не підлягають стягнгенню з відповідача відповідно до ст. 185 СК України.

Судом враховується, що відповідно до вимог закону, у витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов`язковою.

При цьому, з наданих відповідачем копій чеків вбачається, що він придбавав ліки для сина 22.07.2024 на суму 376,10 грн., 22.10.2024 на суму 373,60 грн., 22.08.2024 на суму 379,90 грн. За період з липня 2023 року по березень 2026 року відповідачем сплачено аліменти у розмірі 47378,52 грн., 17.05.2026 сплачено заборгованість по аліментам у сумі 21483,90 грн.

З урахуванням встановлених судом обставини щодо стану здоров`я, сімейного та матеріального становища платника аліментів, позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання дитини також підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивачки належить стягнути понесені додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 19253,05 грн. (18162,00 грн. + 1091,05 грн.). В решті позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Аксьонової Світлани Вікторівни, до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2014 про стягнення аліментів, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.07.2020 про зміну способу стягнення аліментів, з 1500,00 грн. до 5000,00 грн. щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 19253,05 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнення аліментів у збільшеному розмірі проводити з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_6 .

Суддя: Турбіна Т. Ф.