Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №332/3377/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3377/26

Провадження №: 1-кп/332/453/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2025 за № 12025082030000325, у відношенні

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плавні Василівського району Запорізької області, громадянина України, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді заступника командира бойової машини-навідника-оператора першого штурмового відділення першого штурмового взводу другої штурмової роти штурмового батальйону у військовому званні молодший сержант, має середню спеціальну освіту, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді заступника командира бойової машини-навідника-оператора першого штурмового відділення першого штурмового взводу другої штурмової роти штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», 17 травня 2025 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи на перехресті вулиць Тенісної та Гончара у Заводському районі м. Запоріжжя, виявив банківську картку № НОМЕР_3 , емітовану АТ «А-Банк» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), відкриту на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належить останньому та обладнана технологією безконтактної оплати «PayPass» (вбудованим NFС-чипом).

Після цього у ОСОБА_5 , який взяв до рук зазначену банківську картку та усвідомлював, що вона є чужим майном і має власника, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку, доступ до якого забезпечується вказаною банківською карткою, відкритому на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, безперервно у часі, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 у період часу з 09 години 16 хвилин до 09 години 22 хвилин 17 травня 2025 року, перебуваючи у магазині «ТМ Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 13, та використовуючи банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_3 , як засіб доступу до банківського рахунку, шляхом здійснення безконтактних платіжних операцій за придбання товарів здійснив 8 (вісім) транзакцій на загальну суму 1987 гривень 00 копійок.

Того ж дня, в період часу з 09 годин 24 хвилин по 09 годин 28 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в торговельній точці «Арт Кава» ФОП « ОСОБА_6 » за адресою: АДРЕСА_2 та використовуючи банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_3 як засіб доступу до банківського рахунку, шляхом здійснення безконтактних платіжних операцій за придбання товарів здійснив 4 (чотири) транзакції на суму 2953 гривні 00 копійок.

Тим самим ОСОБА_5 таємно викрав належні ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 4940 гривень 00 копійок, які знаходилися на банківському рахунку, відкритому на ім`я останнього в АТ «А-Банк» (МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080), чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введений воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, період якого в подальшому був неодноразово продовжений згідно зі змістом відповідних нормативних актів та який діє і по теперішній час.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши обставини вчиненого згідно з обвинувальним актом, а саме, що у травні 2025 року знайшов банківську картку, яку використав при здійсненні покупок в магазині «Аврора», що знаходиться по вул. Тенісній у м. Запоріжжі. Так, у магазині він за допомогою знайденої картки розрахувався за придбані флешку, повербанк, навушники на суму приблизно 2000 гривень. Після цього обвинувачений рушив до кіоску «Арт Кава» на вул. Тенісній у м. Запоріжжі та придбав там сигарети, енергетичні напої, запальнички на суму близько трьох тисяч гривень. ОСОБА_5 зазначив, що на той час не мав роботи і використав знайдену банківську картку, розуміючи, що гроші, що на ній знаходяться, йому не належать. ОСОБА_5 у скоєному щиро розкаявся, виказав жаль з приводу вчиненого.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_4 не з`явився, просив здійснити розгляд кримінального провадження за його відсутності, покарання обвинуваченому призначити на розгляд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оскільки під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, у зв`язку з цим та за згодою інших учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, та роз`яснив, що в даному випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому виду та міри покарання, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину.

Дослідивши докази, що характеризують особу обвинуваченого, суд встановив, що обвинувачений до лікаря психіатра за медичною допомогою не звертався, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Судом встановлено, що вироком Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2025 ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (справа № 317/1235/25, провадження № 1-кп/317/331/2025). За відомостями Заводського РВ філії ДУ «Центр пробації» від 22.05.2026 штраф у розмірі 17 000 гривень за вироком суду сплачений у повному обсязі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнає щире каяття, яке виразилось у виказанні жалю з приводу вчиненого.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Отже, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні, щиро розкаявся у скоєному, виказав жаль з приводу вчиненого, на даний час після отримання поранення продовжує військову службу, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України звільняє обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування, а саме, до 26.07.2026.

Отже, на день винесення вироку строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 сплинув. Із клопотанням про застосування відносно обвинуваченого інших запобіжних заходів прокурор до суду не звертався.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, у розмірі 4940,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначені вище позовні вимоги визнав повністю.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_5 спричиненої матеріальної шкоди підлягає задоволенню у зв`язку з його обґрунтованістю та безпосереднім визнанням обвинуваченою.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, визначивши йому іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік.

Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/несення служби.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 4940 (чотири тисячі дев`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Речові докази:

- DVD-R диски обсягом 4,7 Гб з відеозаписом з камер внутрішнього спостереження магазину ТМ «Аврора», що зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12025082030000325 від 18 травня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

- DVD-R диски М-Меdia, що містять інформацію по рахунку потерпілого, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12025082030000325 від 18 травня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

- флеш-носії micro SD з відеозаписом проведення слідчого експерименту, що зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12025082030000325 від 18 травня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1