Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №309/3223/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3223/26

Провадження № 2/309/1735/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України

у відкритому судовому засіданні в м. Хуст

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Гринюк Г.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Хустського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Посилається на те, що 08 червня 2013 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 83. Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають та знаходяться на утримані позивачки. Причиною розірвання шлюбу є конфлікти, непорозуміння. У сторін різні погляди на життя. На сьогодні шлюб між позивачкою та відповідачем існує формально, вже більше року сторони спільно не проживають та не спілкуються. Продовження та збереження сімейних стосунків є не можливе та може погано впливати на розвиток та виховання дітей, у зв`язку з чим позивачка просить шлюб розірвати. Окрім цього, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 5000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Позов у цій частині обґрунтовує тим, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, не цікавиться їх життям та вихованням. Відповідач молодий за віком, працездатний, не має інших дітей на утриманні, а вона сама не в змозі утримувати дітей.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Адвокат Гринюк Г.В. подала заяву, у якій просить розглянути справу за її та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять такі задовільнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2013 року між сторонами укладено шлюб, який було зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції у Закарпатській області, за актовим записом № 83, що стверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 . (а.с.4)

Від шлюбу сторони мають: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 та доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . (а.с.5-6)

Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а тому суд приходить до висновку, що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

Щодо позовної вимог про стягнення аліментів, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У статті 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

Оскільки на теперішній час неповнолітні діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, заперечень щодо чого відповідач не надав, то суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів від батька дітей, який повинен виконувати свій обов`язок щодо їх утримання належним чином.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вищевказаного, даних, які могли б вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачу судом не встановлено.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.

З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 5 000 гривень відповідатимуть інтересам дітей і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача.

Відтак позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84,180,181,182,183,184,191 Сімейного кодексу України, ст. ст.141,258,259,263,265,430, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Хустського районного управління юстиції у Закарпатській області за актовим записом № 83 – р о з і р в а т и.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 20 серпня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень, 20 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави – 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень, 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.