Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №309/3213/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3213/26

Провадження № 2/309/1729/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.

з участю секретаря судового засідання: Росоха Д.І.

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Хустського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Посилається на те, що 20 серпня 2022 року Хустським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У шлюбі у сторін народилася одна дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син знаходиться на повному утриманні та вихованні позивачки. ОСОБА_1 забезпечує сина всім необхідним сама. Усі обов`язки щодо піклування про фізичний, духовний, інтелектуальний розвиток сина, його навчання, підготовку до школи, забезпечення необхідним харчуванням, одягом, медичним доглядом, лікування виконує позивачка самостійно. Відповідач є працездатним, молодим за віком та має можливість сплачувати аліменти на утримання сина.

У зв`язку із вказаним, позивачка просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5 000 гривень щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку та до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв, клопотань до суду не подавав. Відзив у встановлений судом строк не подав, а тому, суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув за його відсутності на підставі письмових доказів, що наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 20 серпня 2022 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за актовим записом №287, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 січня 2023 року, виданого Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, встановлено що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.10)

Згідно довідки, виданої Копашнівським старостинським округом від 10.08.2026 р. №499/10.6-11, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканка АДРЕСА_1 має у складі сім`ї – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.9).

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Право дитини на належне утримання передбачено низкою норм законодавства України.

Так, частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2026 року - 3512 гривень.

При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Оскільки на теперішній час син сторін постійно проживає разом з позивачкою, суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо утримання дітей належним чином.

Відповідачем не надано відзиву на позов, як і не зазначено жодних обставин, які б свідчили про його матеріальний стан.

З урахуванням вищевказаного, даних, які могли б вказувати на неможливість або істотність обмеження надавати відповідачем матеріальну підтримку позивачці судом не встановлено.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дитини, а також враховує стан здоров`я відповідача, який є молодим працездатним чоловіком, та спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.

Суд визначає розмір аліментів у сумі по 5000 грн., щомісячно на дитину до досягнення нею повноліття, оскільки такий розмір відповідає встановленому ч.3 ст. 184 СК України мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину і відповідачем жодним чином не спростована можливість надання утримання дитині в такому розмірі.

Такий розмір аліментів відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331, 20 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.84,180,181,182,183,184,191 Сімейного кодексу України, ст. ст.141,258,259,263,265,430, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити .

Стягнути з із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 5 000 гривень щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 серпня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень, 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.