Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №301/1089/25 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1089/25

2/301/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" вересня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

в складі головуючої судді Даруда І.А.,

при секретарі Сатін Н.М.,

за участю представника позивача за первісним позовом вона ж представник відповідача за зустрічним позовом – адвоката Азарової І.В.

представника відповідача за первісним позовом він же представник позивача за зустрічним позовом – адвоката Юзефович А.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом адвоката Юзефович Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не набула права на спадкування і визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Азарова І.В. від імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Іршавського районного суду з первісним позовом про усунення від права на спадкування.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 90.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 . Вищенаведене стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видано 17.03.2010 року державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Плетньовою Л.М. , зареєстровано в реєстрі за № 1-317.

При житті спадкодавець ОСОБА_4 розпорядження щодо майна, яке належить їй на праві власності не залишала.

Він є спадкоємцем другої черги спадкування за законом, спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_4 - відсутні.

Його сестра ОСОБА_4 була інвалідом ІІІ групи з дитинства, що стверджується відповідною довідкою МСЕ серії 7-66 ТМ № 0363880. Перебувала на «Д» обліку з приводу залізодефіцитної анемії важкого ступеню. Вона постійно хворіла з дитинства та часто перебувала на стаціонарному лікуванні. Останній рік свого життя ОСОБА_4 , внаслідок погіршення стану здоров`я, майже не підіймалася з ліжка не могла ні самостійно приготувати собі їжі, ні вийти з будинку, придбати продукти та ліки, не мала змоги забезпечити умови свого життя, тому потребувала постійного стороннього догляду, допомоги та піклування.

Так як він перебуває за кордоном і не мав можливості надавати належну допомогу своїй сестрі, всі необхідні фізичні турботи на себе взяли батьки його жінки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вимушені були проживати разом із сестрою , забезпечуючи її постійний догляд.

ОСОБА_4 неодноразово телефонувала своєму дядькові - відповідачу ОСОБА_3 , який єдиний з близьких родичів знаходився на Україні, щодо надання їй фізичної та матеріальної допомоги. Однак, ОСОБА_3 усунувся від спілкування з племінницею, від надання матеріальної та моральної допомоги, не піклувався про неї та не забезпечував лікуванням.

Він також повідомляв ОСОБА_3 про важкий стан здоров`я сестри та те , що вона була прикутою до ліжка, неспроможна самостійно забезпечити належні умови свого життя, у зв`язку з чим потребувала стороннього догляду та допомоги, про необхідність надання їй такої допомоги, однак, відповідач жодного разу не допоміг померлій, не цікавився її здоров`ям, не приймав ніякої участі у лікуванні та забезпеченні належних умов життя ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_3 навіть не приїхав на поховання своєї племінниці.

Після смерті ОСОБА_4 , державним нотаріусом Іршавської державної нотаріальної контори Плетньовою Л.М. була заведена спадкова справа № 81/2023/70730324 , яка відкрита після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою відповідача ОСОБА_3 про прийняття спадщини відкрита після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Просить суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 02.05.2025 (головуючий суддя Золотар М.М.) відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

30.05.2025 представником відповідача адвокатом Юзефович А.О. подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається у позовній заяві, а саме те, що він є спадкоємцем другої черги спадкування, те, що ОСОБА_3 , не реагував на звернення племінниці щодо допомоги, не надавав їй ані фізичної, ані матеріальної підтримки, не цікавився її здоров`ям, не брав участі у її лікуванні, догляді та навіть не був присутній на її похованні, а також те, що позивач особисто інформував відповідача про критичний стан здоров`я сестри та її потребу в догляді, однак той не вжив жодних заходів, та має підстави просити у суду про усунення ОСОБА_3 від спадкування. Вважає, що доводи позивача ОСОБА_2 є безпідставними, а викладені ним обставини, і підстави, на яких грунтуються позовні вимоги, свідчать про необхідність відмовити в їх задоволенні, з огляду на положення чинного законодавства та релевантні правові позиції Верховного Суду. Представник позивача вказує, що ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті своєї рідної сестри - ОСОБА_4 та зазначає, що вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців з дня відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У даному випадку позивач ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини в установлений строк, що ним самим визнається, оскільки в Іршавському районному суді Закарпатської області розглядається ще одна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (№ 301/3011/24), а тому не набув статусу спадкоємця у розумінні цивільного законодавства. Наразі ним лише подано позов про встановлення додаткового строку для подання такої заяви, який ще не розглянутий судом, і право позивача на спадкування ще не поновлено, а отже ОСОБА_2 є лише особою, яка претендує на можливість поновлення цього права, однак на даний час ним не володіє. Таким чином, на момент звернення до суду з позовом про усунення іншого спадкоємця, ОСОБА_2 не є спадкоємцем після померлої сестри ОСОБА_4 , тож не має права та порушеного інтересу для пред`явлення позову по даній справі, що робить сам позов передчасним і безпідставним. З огляду на вказане, переконаний, що позовні вимоги по даній справі не можуть бути задоволені. ОСОБА_3 дійсно підтримував періодичне спілкування зі своєю племінницею - ОСОБА_4 , однак жодних звернень від неї, у будь-якій формі, з проханням про надання матеріальної чи фізичної допомоги, а також про потребу в догляді чи лікуванні, він не отримував. Більше того, відповідачу було відомо, що померла ОСОБА_4 проживала не сама, а разом з батьками дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Інформації про те, що племінниця потребує його фінансової чи іншої допомоги ОСОБА_3 не мав. У такій ситуації відсутність ініціативи з боку відповідача не може вважатися проявом байдужості чи ухиленням від обов`язків, яких він, до того ж, у правовому розумінні не мав. Крім того, ОСОБА_3 було відомо, що у той період позивач ОСОБА_2 періодично виїжджав на заробітки, що давало підстави вважати про наявність у їхній сім`ї стабільного джерела доходу, яке, ймовірно, перевищувало середній рівень. Відповідач та ОСОБА_2 підтримували і підтримують досьогодні між собою спілкування, і за весь час жодного разу не надходило жодного звернення чи навіть натяку з проханням про матеріальну чи будь-яку іншу допомогу — ані від самого ОСОБА_2 , ані від покійної. Відповідач ОСОБА_3 проживав та проживає в м. Богуслав Київської області, тобто на значній відстані - за 900 км від м. Іршава Закарпатської області, де проживала ОСОБА_4 . З огляду на вищевикладене, твердження про те, що відповідач нібито ухилявся від надання допомоги або не цікавився потребами племінниці, є безпідставними. Твердження позивача про нібито бездіяльність відповідача ОСОБА_3 щодо надання допомоги померлій ОСОБА_4 є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки відповідач жодних звернень про допомогу не отримував, хоча і підтримував спілкування з померлою; відповідач є дядьком, який за законом не належить до спадкоємців першої черги і не має обов`язку утримувати племінницю, однак якби з таким проханням до нього було звернуто, він, без сумніву, виявив би готовність допомогти та шукав би можливі варіанти підтримки; крім того, він є пенсіонером із низьким доходом, проживає в м. Богуслав Київської області, що обмежує його здатність надавати матеріальну та фізичну підтримку, що підтверджується відповідними документами; з огляду на це, з урахуванням позиції Верховного Суду, відсутні підстави вважати, що відповідач ухилявся від надання допомоги ОСОБА_4 . Просить суд у задоволенні позову відмовити.

30.05.2025 адвокатом Юзефович А.О. від імені та в інтересах ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не набула права на спадкування і визнання права власності в порядку спадкування. ОСОБА_3 є рідним дядьком ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (рідним братом її батька, ОСОБА_7 та рідним дядьком позивача, який є братом померлої ОСОБА_4 ). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , власником якої була померла. Відтак, заявник ОСОБА_3 має право на спадкування за своєю померлою племінницею за законом. Відомості про складання ОСОБА_4 заповіту відсутні. Діючи протягом встановленого законом шестимісячного строку з дня смерті своєї племінниці, ОСОБА_3 була подана заява про прийняття спадщини до Іршавської державної нотаріальної контори, у зв`язку з чим отриманий Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72677855 від 01 червня 2023 р. За відомою йому інформацією, інших осіб окрім нього, які б скористались правом на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , не було. Рідний брат померлої (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним) достеменно знав про смерть сестри, але своїм правом на прийняття спадщини не скористався. З урахуванням положень ст.ст. 1262-1263 ЦК України, вбачається, що позивач ОСОБА_2 відноситься до другої черги спадкування за законом, тоді як ОСОБА_3 - до третьої. На сьогоднішній день ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем після померлої племінниці ОСОБА_4 . З огляду на зазначене, вважає за необхідне подати зустрічний позов з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_3 як фактичного спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , а також для усунення правової невизначеності, яка виникла у зв`язку з претензіями з боку ОСОБА_2 , та з вимогами : визнати ОСОБА_2 особою, що не набула права на спадкування після померлої сестри ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 . З урахуванням поданої своєчасно заяви та відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, а також наявності відповідного витягу із Спадкового реєстру, можна констатувати, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 оскільки неможливо нотаріально реалізувати оформлення спадкових прав, тому що право власності ОСОБА_3 оспорюється та не визнається іншою особою, а саме ОСОБА_2 , є всі підстави для подання цього зустрічного позову, оскільки подаючи позовну заяву про усунення від права на спадкування, фактично ОСОБА_2 не визнає за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування. Таким чином, наявні всі правові підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно. Після відкриття спадщини, позивач ОСОБА_2 не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, передбачений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України. Таким чином, на момент спливу встановленого законом строку, тобто після 02 вересня 2023 року ОСОБА_2 втратив право на прийняття спадщини у загальному порядку. Факт пропущення строку на прийняття спадщини прямо підтверджується тим, що лише у серпні 2024 року, більш ніж через рік після смерті спадкодавця, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнавши таким чином свою бездіяльність у межах законного строку. Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області Даруди І.А. від 05 вересня 2024 р. було відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Азарова І.В., до Іршавської міської ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У випадку з ОСОБА_2 , відсутні будь-які достовірні докази, що він подав заяву про прийняття спадщини у межах шестимісячного строку, тобто до 02 вересня 2023 року; фактично прийняв спадщину, тобто постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 не набув права на спадкування у визначений законом спосіб, і будь-які його претензії на спадкове майно є юридично необґрунтованими. Відсутність заяви, дій щодо прийняття спадщини та його власне звернення до суду за поновленням строку свідчать про фактичну втрату ним спадкових прав, яка може бути підтверджена у встановленому порядку. З огляду на зазначене, просить визнати ОСОБА_2 таким, що не набув права на спадкування після померлої сестри ОСОБА_4 . Діючи в межах встановленого законом шестимісячного строку з дня смерті своєї племінниці, ОСОБА_3 була подана відповідна заява про прийняття спадщини до Іршавської державної нотаріальної контори. На підставі цієї заяви 01 червня 2023 р. було видано Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №72677855, який підтверджує факт реєстрації права на спадщину. За наявною у нього інформацією, окрім ОСОБА_3 , інших осіб, які скористались правом на прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 , не було, а рідний брат померлої, який є позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним, достеменно знав про смерть сестри, проте свого права на прийняття спадщини не реалізував у встановленому законом порядку. Таким чином, з урахуванням поданої своєчасно заяви та відсутності інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, а також наявності відповідного витягу із Спадкового реєстру, можна констатувати, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_4 . Оскільки неможливо нотаріально реалізувати оформлення спадкових прав, тому що право власності ОСОБА_3 оспорюється та не визнається іншою особою, а саме ОСОБА_2 , є всі підстави для подання цього зустрічного позову, оскільки подаючи позовну заяву про усунення від права на спадкування, фактично ОСОБА_2 не визнає за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування. Таким чином, наявні всі правові підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 02.06.2025 (головуючий суддя Золотар М.М.) зустрічний позов адвоката Юзефович Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не набула права на спадкування і визнання права власності в порядку спадкування прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, об`єднавши їх в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номера справи № 301/1089/25 (номер провадження № 2/301/672/25).

27.06.2025 представником відповідача адвокатом Азаровою І.В. за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити з наступних підстав. Предметом зустрічного позову позивач за зустрічним позовом визначив вимогу про визнання ОСОБА_2 особою , що не набула права на спадкування після померлої сестри ОСОБА_4 . За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Відсутність відомостей, що позивач в установленому порядку подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва , є підставою для відмови у позові. Представником позивача за зустрічним позовом не додано до зустрічної позовної заяви обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, позивач за зустрічним позовом, звертаючись із позовом про визнання права власності за ним на спадкове майно: 1/ 2 частину житлового будинку з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 , намагається замінити функції нотаріату - судом, що є неприпустимим.

15.07.2025 представником позивача за зустрічним позовом адвокатом Юзефович А.О. подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого просить прийняти відповідь на відзив, зустрічний позов задовольнити. Відповідь мотивовано тим, що ОСОБА_3 вважається таким, що прийняв спадщину, а отже, виступає як фактичний власник спадкового майна. Водночас, ОСОБА_2 оспорює це право, ставить під сумнів законність прийняття спадщини ОСОБА_3 , не визнає його права на спадкове майно, що фактично створює ситуацію юридичного спору щодо права власності. оскільки ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, але його право на спадкове майно оспорюється ОСОБА_2 , який, зокрема, звернувся з позовом про усунення від спадкування, наявні всі правові підстави для звернення до суду із зустрічним позовом про визнання права власності, як виняткового способу захисту у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. А отже твердження про те, що обрано такий спосіб захисту, який не узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України є безпідставним і необгрунтованим.

Ухвалою суду (головуючий суддя Золотар М.М.) від 24.07.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду (головуючий суддя Золотар М.М.) від 13.08.2025 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом він же представник відповідача за зустрічним позовом, витребувано від Іршавської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання ухвали суду від 13.08.2025, 18.08.2025 в.о. завідувачем Іршавської державної нотаріальної контори Мелеш Г.І. надіслано до суду матеріали спадкової справи № 81/2023, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 року, на підставі розпорядження №1 від 13.03.2026 року, вищевказану справу передано до провадження судді Даруда І.А. ( Т. 2 а.с. 157).

Ухвалою Іршавського районного суду від 18.03.2026 відкрито провадження в справі позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання ( Т. 2 а.с. 159).

Ухвалою Іршавського районного суду головуючий суддя 06.04.2026 зустрічний позов адвоката Юзефович Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не набула права на спадкування і визнання права власності в порядку спадкування прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, об`єднавши їх в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно єдиний унікальний номер № 301/1089/25 (номер провадження № 2/301/22/26). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду ( т. 2 а.с. 200-201).

Позивач за первісним позовом він же відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача за первісним позовом він же представник відповідача за зустрічним позовом – адвокат Азарова І.В. в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримала, з мотивів, викладених в позовній заяві, просить суд позов задовольнити. В задоволенні зустрічної позовної заяви просить суд відмовити з мотивів, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Відповідач за первісним позовом він же позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача за первісним позовом він же представник позивача за зустрічним позовом – адвокат Юзефович А.О. в судовому засіданні просить суд в задоволенні первісного позову відмовити, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги зустрічного позову підтримав, з мотивів, викладених в зустрічній позовній заяві, просить суд зустрічний позов задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що вона є матір`ю дружини позивача за основним позовом ОСОБА_2 , тому їй відомо, що після одруження на її доньці у 2012 році він поїхав на заробітки до Польщі, оскільки необхідно було робити ремонт у будинку, який був у дуже поганому стані, крім того, його рідна сестра ОСОБА_8 потребувала гроші на лікування, оскільки вона була інвалідом дитинства. В 2013 році поїхала до чоловіка і їхня дочка ОСОБА_9 на заробітки, в 2014 році вони забрали із собою і дитину. Оскільки за сестрою ОСОБА_10 – ОСОБА_8 потрібно було доглядати, вони хотіли забрати її на проживання до себе у село Греблю, однак вона не захотіла переїжджати, тому змушені були переїхати в АДРЕСА_1 , де жили з нею та доглядали за нею, оскільки за станом здоров`я вона не могла себе обслуговувати. ОСОБА_10 з ОСОБА_9 передавали гроші, які заробляли за кордоном перевізниками з м. Хуста та с. Ільниці. За ці кошти вони провели капітальний ремонт, наймаючи людей. У 2021 році ОСОБА_8 була дуже слаба і вона потребувала кожну весну, осінь переливання крові, з 2021 року практично була не ходяча. У Києві у неї був родич ОСОБА_3 , однак він ніколи нею не цікавився і не приїжджав. ОСОБА_8 в нього просила гроші на ремонт, після чого він не брав від неї трубку. У 2023 році ОСОБА_8 померла. ОСОБА_3 пояснював, що не бажав розмовляти з ОСОБА_8 , оскільки в неї був тяжкий характер, коли покійна вже була дуже тяжка, то вона повідомила ОСОБА_3 про стан її здоров`я, однак він не приїхав, так само як не приїхав і на похорон. Коли приїхав оформляти спадщину, то їй повідомив, що він приїхав презентувати нову книжку. В останні роки життя сестри, ОСОБА_10 з сім`єю перебував у Канаді, і весь час говорили по вайберу. Після смерті сестри, ОСОБА_10 продовжує їм допомагати матеріально. У ОСОБА_8 була пенсія 2800 гривень, тому без сторонньої допомоги вона не могла обходитись, оскільки потребувала як матеріальної так і фізичної допомоги. Спірний будинок належав батькам ОСОБА_10 , які передали по 1/ 2 частини будинку дітям ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Зараз вона з чоловіком проживають у цьому будинку, оскільки боїться залишити дане дворогосподарство без догляду. ОСОБА_10 не був на похороні в ОСОБА_8 , оскільки знаходився в Канаді, а вони не зразу повідомили його про смерть сестри. Вона особисто не повідомляла ОСОБА_10 про смерть його сестри ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він з дружиною проживають з 1984 року в ОСОБА_12 і є сусідами сім`ї ОСОБА_13 , ще відколи там жили дідик і бабка ОСОБА_10 . Після смерті батьків будинок залишився по 1/ 2 ОСОБА_10 і ОСОБА_8 , яка була інвалідом з дитинства. Після смерті батьків за ОСОБА_8 доглядав ОСОБА_10 , який і вчився і працював. Після одруження ОСОБА_10 , батьки дружини робили ремонт у будинку. Його дивує, що ОСОБА_3 , який лише народився в старому будинку може претендувати на частку майна всупереч моральним нормам. Оскільки ОСОБА_8 була інвалідом і потребувала сторонньої допомоги, то після виїзду ОСОБА_10 з сім`єю за кордон, за нею доглядали батьки дружини, він це бачив кожен день, оскільки жили по сусідству. ОСОБА_14 жодної допомоги не надавав, востаннє ОСОБА_10 він бачив у 2021 році, йому відомо про те, що він систематично передавав гроші на ремонт будинку та лікування сестри, однак він особисто не бачив як передавалися гроші ОСОБА_10 , але ОСОБА_8 пояснювала, що їй допомагає ОСОБА_10 , а за ОСОБА_14 жодного разу про допомогу не згадувала.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що вона з 5 років проживає по сусідству із сім`єю ОСОБА_13 і знала ще діда і бабу ОСОБА_10 . Батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_10 померли 10 років тому, а діти залишилися одні, тому ОСОБА_16 вимушений був і вчитися і працювати, щоб забезпечити хвору сестру ОСОБА_8 , яка була інвалідом дитинства. Після одруження ОСОБА_16 поїхав на заробітки і заробляв на свою сім`ю та допомагав ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_16 з сім`єю перебували на заробітках, то за ОСОБА_8 доглядали батьки дружини, які провели капітальний ремонт будинку, за кошти, які передавав ОСОБА_16 . ОСОБА_8 сама себе не могла обслуговувати, останні роки батьки дружини допомагали їй пересуватися. Їй невідомо про допомогу з боку ОСОБА_14 , хоча ОСОБА_8 йому телефонувала, однак він не брав трубку. Їй відомо, що батьки залишили спірний будинок у власності батьків ОСОБА_10 , а ОСОБА_14 у Києві купили житло. Вона особисто впізнає ОСОБА_14 , однак про його майновий стан їй нічого не відомо. ОСОБА_10 вона востаннє бачила на похороні мами, їй не відомо які суми грошей ОСОБА_10 передавав ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона є сусідкою сім`ї ОСОБА_13 , живе через дорогу. Після смерті батьків ОСОБА_8 і ОСОБА_16 залишилися самі, а коли ОСОБА_16 одружився і виїхав на заробітки, то прийшли доглядати за ОСОБА_8 свати. ОСОБА_16 сам вивчився, одночасно змушений був працювати, щоб матеріально допомагати сестрі, а свати добре доглядали за ОСОБА_8 , підтримували її морально, лікували, на її думку вона отримувала належний догляд. Останній рік у ОСОБА_8 був тяжкий стан, вона жалілася, що ОСОБА_14 не дзвонив та не приїжджав до неї, їй відомо, що в будинку зробили капітальний ремонт, а саме провели заміну вікон, дверей, опалення, зробили огорожу, ворота. Востаннє ОСОБА_10 вона бачила до війни, їй прикро, що дядько претендує на майно дітей сиріт. ОСОБА_10 передавав грошові кошти на утримання ОСОБА_8 , однак особисто вона цього не бачила, але оскільки у ОСОБА_8 більше не було родичів, то більше нікому було допомагати. Крім того, у ОСОБА_8 більше не було доходів, крім пенсії.

Суд, заслухавши представника позивача за первісним позовом він же представник відповідача за зустрічним позовом – адвоката Азарову І.В., представника відповідача за первісним позовом він же представник позивача за зустрічним позовом – адвоката Юзефович А.О., покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , всебічно та в повному обсязі дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Судом було встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( Т. 1 а.с. 7).

ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_4 , що стверджується копіями свідоцтв про народження ( Т. 1 а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2010 року ( Т. 1 а.с. 11) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 1/ 2 частині, які проживають в АДРЕСА_1 . Спадщину, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/ 2 частину житлового будинку з надвірними спорудами видано ОСОБА_4 . Зареєстровано в реєстрі за № 1-317. Спадкова справа № 114/2010.

Право власності зареєстровано в КП «Іршавське бюро технічної інвентаризації» 20.05.2011, реєстраційний номер : 1059169 ( Т. 1 а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2010 року ( Т. 1 а.с. 13) ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є спадкоємцями ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , в 1/ 2 частині, які проживають в АДРЕСА_1 . Спадщину, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/ 2 частину житлового будинку з надвірними спорудами видано ОСОБА_2 . Зареєстровано в реєстрі за № 1-318. Спадкова справа № 114/2010.

ОСОБА_4 згідно копії довідки МСЕ серії 7-66 ТМ № 0363880 була інвалідом ІІІ групи з дитинства ( Т. 1 а.с. 15).

ОСОБА_3 є рідним дядьком ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , рідним братом їх батька, ОСОБА_7 , що стверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України №00045451634 ( Т. 1 а.с. 102) та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ( Т. 1 а.с. 114).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , дата видачі 12.03.2007 (Т. 1 а.с. 79). ОСОБА_3 згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 ( а.с. Т. 1 а.с. 81) має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці.

24.05.2023 ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 . Заява за № 186 від 01.06.2023 о 12 год. 20 хв. спадкова справа №81/2023. Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Вашкеба С.В. засвідчив справжність підпису ОСОБА_3 , заяву зареєстровано в реєстрі за № 889 ( Т. 2 а.с. 2).

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № витягу 72677855 від 01.06.2023 наданого Іршавською державною нотаріальною конторою, тип реєстрації : реєстрація спадкової справи, номер у спадковому реєстрі : 70730324, номер у нотаріуса : 81/2023, місце заведення : Закарпатська обл., Хустський район, Іршавська державна нотаріальна контора, дата заведення : 01.06.2023, спадкодавець ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Т. 2 а.с. 4).

Згідно копії довідки від 05.09.2023 року №595054/02077 адміністратора відділу «Центру надання адміністративних послуг» Іршавської міської ради (т. 2 а.с. 11) встановлено, що згідно даних Реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 . На день її смерті за адресою АДРЕСА_1 зареєстрованих більше не було.

Згідно копії повідомлення № 170/02-14 від 17.05.2026 Іршавської державної нотаріальної контори, адресованого ОСОБА_2 ( Т. 2 а.с. 12) Іршавська державна нотаріальна контора повідомила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 подано документи для оформлення спадщини за законом ОСОБА_3 , просить терміново з`явитися до Іршавської держнотконтори для визначення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_4 .

Згідно копії довідки Іршавської міської ради № 01-35/2260 від 04.09.2024 встановлено, що місце проживання громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті було зареєстроване за адресою : АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 16).

Ухвалою Іршавського районного суду по справі № 301/3011/24 від 05.09.2024 відкрито провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якого дії представник – адвокат Азарова І.В., до Іршавської міської ради, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Іршавського районного суду по справі № 301/3011/24 від 09.05.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_2 – адвоката Азарової І.В. задоволено. Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Азарова Іветта Валеріївна, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Юзефович Артем Олексійович, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини зупинено, до набрання законної сили, судовим рішенням по цивільній справі за № 301/1089/25, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1. ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вимога позивача у первісному позові про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у пункті 6 постанови від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21 березня 2018 р. в справі № 206/68/15-ц , від 08 жовтня 2018 р. в справі № 441/509/16, від 07 листопада 2018 р. у справі № 495/5560/13-ц.

У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 534/1318/17 зазначено, що: «вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України. Оскільки позивач не довела в установленому законом порядку, що вона є особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, а також не зверталася з позовом про одержання права на спадкування, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про безпідставність такої вимоги».

Іншими словами, усунення іншого спадкоємця має вплинути на обсяг або наявність спадкових прав позивача.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців з дня відкриття спадщини), не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивач за первісним позовом він же відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений строк ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, що підтверджено відомостями з спадкової справи, та зупиненим провадженням в цивільній справі № 301/3011/24 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Азарова Іветта Валеріївна, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Юзефович Артем Олексійович, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому не набув статусу спадкоємця у розумінні цивільного законодавства. На даний час провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини зупинено, право позивача на спадкування ще не поновлено, а отже ОСОБА_2 є лише особою, яка претендує на можливість поновлення цього права, однак на даний час ним не володіє.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом про усунення іншого спадкоємця, ОСОБА_2 не є спадкоємцем після померлої сестри ОСОБА_4 , тож не має права та порушеного інтересу для пред`явлення позову по даній справі. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову.

Стосовно зустрічної позовної заяви, предметом зустрічного позову визначено вимогу про визнання ОСОБА_2 особою, що не набула права на спадкування і визнання за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування.

Зі змісту зустрічного позову вбачається, що позивач фактично намагається довести те, що лише він є єдиним спадкоємцем після смерті племінниці ОСОБА_4 .

В провадженні Іршавського районного суду перебуває цивільна справа № 301/3011/24 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник – адвокат Азарова Іветта Валеріївна, до ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Юзефович Артем Олексійович, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача: Іршавська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, вимога про визнання ОСОБА_2 особою , що не набула права на спадкування після померлої сестри ОСОБА_4 не може бути розглянута та задоволена судом з вищенаведених підстав.

З огляду на викладене у задоволенні даної позовної вимоги необхідно відмовити, у зв`язку із застосуванням позивачем способу захисту, який не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги. Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.07.2023 року у справі № № 641/3893/20, провадження № 61-12472св22.

Щодо позовної вимоги у зустрічному позові про визнання права власності в порядку спадкування.

Статтею 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 554/3192/16-ц; від 30 березня 2020 року у справі № 755/7103/18; від 11 травня 2022 року у справі № 450/3258/17; від 08 листопада 2023 року у справі № 742/20226/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як зазначає Верховний суд, зверненню до суду має передувати вирішення питання про видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, тобто перед зверненням до суду має бути вирішено питання про видачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відсутність відомостей, що позивач в установленому порядку подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва , є підставою для відмови у позові ( постанова від 16 січня 2019 року , справа № 2-390/2006) Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду, що викладені у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19, де зазначено, що згідно із частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти спадщину. Як зазначено в ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення права власності в нотаріальному порядку.

Фактично позивач за зустрічним позовом намагається перекласти функції, встановлені законом для нотаріату, на суд, що є неприпустимим, оскільки алгоритми та механізми набуття спадщини чітко встановлені діючим законодавством, а судове рішення не може підміняти законодавство, яке чітко регламентує певні правовідносини.

Згідно зі ст. 49 закону України « Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження, про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Що також узгоджується з положенням п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Отже, у разі, якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це є підставою для відмови у позові.

Представником позивача за зустрічним позовом не додано до зустрічної позовної заяви обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи наведене в задоволенні даної позовної вимоги зустрічного позову про визнання права власності в порядку спадкування слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено, тому судовий збір не підлягає перерозоділу.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1220, ч. 5 ст. 1224, 1258, ч. 2 ст. 1259, 1262, 1263, 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 1, 3 ст. 1272, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

В задоволенні зустрічного позову адвоката Юзефович Артема Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що не набула права на спадкування і визнання права власності в порядку спадкування - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя : І. А. Даруда