Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №936/1234/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1234/26

Провадження № 2/936/434/2026

07.10.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря с/з Притуп К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду селище Воловець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача адвокат Повідайчик В.І. звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати позивачки ОСОБА_1 . ОСОБА_3 перед смертю хворіла і останнім часом проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , а також внучкою, дочкою позивачки — ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №5 від 11.06.2025.

Спадкодавиця за свого життя склала заповіт. Відповідно до нього вона зробила таке розпорядження: «Житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1016 га, кадастровий номер 2121585500:11:007:0057, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) заповідаю в рівних частках (по одній другій частці кожному): своїй дочці — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та своїй внучці — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Із заповіту вбачається, що він був складений 26.08.2025 у двох примірниках, один з яких залишився на зберіганні у справах державної нотаріальної контори, а другий, викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів, виданий заповідачу. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори цього ж дня, що також підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82318814.

Поряд з цим, ОСОБА_1 була обізнана про наявність заповіту, проте через постійне перебування за кордоном домовилася з дочкою (внучкою спадкодавиці), що остання подасть заяву про прийняття спадщини першою, а після повернення позивачки в Україну вони спільно завершать оформлення спадкового майна.

Представник позивача зазначає, що позивачка має постійне місце роботи за кордоном та приїздить додому вкрай рідко. Приїхавши в липні 2026 року додому, позивачка разом із дочкою звернулися до Воловецької державної нотаріальної контори за оформленням спадкового майна, де дізналася, що інша 1/2 частина спадкового майна, заповідана позивачці, не може бути оформлена, оскільки остання пропустила встановлений законом шестимісячний строк. Даний заповіт не змінено та не скасовано.

Позивач вважає, що оскільки після смерті ОСОБА_3 частина спадщини прийнята дочкою, заяв про визначення додаткового строку на прийняття спадщини чи про відмову від спадщини позивачка не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, іншого способу захистити своє право на спадкування, окрім як звернутися з позовом до суду, ОСОБА_1 не має.

Заяви, клопотання учасників справи

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, підтверджує всі фактичні обставини справи та позовні вимоги підтримує. Представник третьої особи (Воловецької державної нотаріальної контори) подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 06.10.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2026.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.12.2025, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . 26.08.2025 спадкодавець ОСОБА_3 залишила заповіт на користь своєї дочки — ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та своєї внучки — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який посвідчений державним нотаріусом Дідринцел В.Т.

Позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_3 . Факт родинних відносин підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 від 22.03.1975, актовий запис 8; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00056202371 від 29.01.2020; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.11.1996.

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкова справа за померлою ОСОБА_3 заведена; наявний у матеріалах справи заповіт на день відкриття спадщини є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою Воловецької державної нотаріальної контори №242/01-16 від 17.09.2026.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з пропуском позивачкою строку подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відмовою нотаріуса з цієї причини у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття. Закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Вказане узгоджується із постановою Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), в якій вказано, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 26.08.2025 спадкодавець ОСОБА_3 залишила заповіт на користь позивачки - ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 , який посвідчений державним нотаріусом Дідринцел В.Т. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно. Видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 немає можливості, оскільки позивач ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини, який передбачений ст. 1270 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що у разі пропуску спадкоємцем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

На підставі наведеного, приймаючи до уваги те, що позивач є спадкоємцем за заповітом та має право на спадщину, яка відкрилася за померлою ОСОБА_3 , суд доходить переконання, що позивачем ОСОБА_1 строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущено з поважних причин, оскільки у період з травня 2025 року остання перебувала за кордоном. Позивачка об`єктивно не мала можливості своєчасно звернутися до нотаріуса у зв`язку з тим, що її постійне місце роботи знаходиться за кордоном, що зумовлює велику відстань між місцем її постійного перебування та місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємиці і місцем знаходження спадкового майна є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини за померлою матір`ю порушує права чи законні інтереси третіх осіб.

Враховуючи встановлені обставини, а також той факт, що відповідач - ОСОБА_2 визнала позов у повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню з визначенням додаткового строку тривалістю три місяці.

Питання стягнення судових витрат позивачка не порушує.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом за матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, місце знаходження: вул. Карпатська, 89, селище Воловець, Мукачівський район, Закарпатська область.

Суддя Суха Н.І.