Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №299/1794/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/1794/26

Номер провадження 2/299/871/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя Леньо В.В. секретар судового засідання Бордей О.Ю., за участі позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 06.12.2000, житловий будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 , свідоцтво видане на підставі розпорядження голови Виноградівської райдержадміністрації №661 від 05 грудня 2000 року, зареєстрованого в бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за р. №132 від 06.12.2000.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько чоловіка позивачки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 виданого виконкомом Вербовецької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 24 грудня 2014.

За час свого життя 21 березня 1997 року ОСОБА_4 зробив заповіт на чоловіка позивачки та свого рідного сина – ОСОБА_5 , який посвідчений Боричок К.В. державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори.

Відповідно до свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові від 12 жовтня 1993 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив прізвище ім`я та по батькові на ОСОБА_7 , про що було внесено зміни в актову запис про народження №102.

Відповідно до копії свідоцтва про народження батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

ОСОБА_7 після смерті свого батька прийняв спадщину, однак оформити її не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом Вербовецької сільської ради Виноградівського району Закарпатської області.

У шлюбі між позивачкою та ОСОБА_7 народилось двоє дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідачі по справі.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_5 , є його дружина – ОСОБА_1 , та наші діти – ОСОБА_2 та ОСОБА_11 .

Таким чином, позивачка та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_11 подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, де і була заведена спадкова справа.

06.02.2020 ОСОБА_12 державний нотаріус П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, видала позивачу Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що в документах на нерухоме майно ОСОБА_4 є розбіжності в написанні прізвища, імені та по батькові померлого у свідоцтві про смерть та в документах, що підтверджують право власності на житловий будинок та земельні ділянки.

В свідоцтві про смерть зазначено « ОСОБА_13 », а заповіт « ОСОБА_14 », в свідоцтві про народження «ВАШШ ТІБОРА» зазначено батько « ОСОБА_15 ».

Відповідно до ЕКСПЕРТНОГО ВИСНОВКУ №056/80 від 29 березня 2019 на запит ОСОБА_1 , виконаного Українським бюро лінгвістичних експертиз «... записи особового імені Тихомир (державний акт на право приватної власності на землю від 20.12.1995, запис ОСОБА_16 ), ТИГОМИР (державний акт на право приватної власності на землю від 01.11.2000, запис ОСОБА_4 ) і ТИГОМЕР (державний акт на право приватної власності на землю від 12.11.1998, запис ОСОБА_4 ; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_4 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Позивач по справі переробила технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 , доглядає за будинком та сплачує внески, однак реалізувати повне своє право не має можливості. Діти не претендують на вказане майно.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. За такого, вищевказане майно вважається таким, що ввійшло до складу спадщини.

Згідно ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій, в тому числі для видачі свідоцтва про право на спадщину, документи, якщо вони не відповідають вимогам закону.

Отже, в разі відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вирішення питання про спадкування підлягають розгляду судом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 1 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що за наявності умов одержання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, вимога про визнання права на спадщину в судовому поряду не розглядається, однак, коли нотаріус відмовляє в оформленні відповідного свідоцтва на певний об`єкт спадкування, то особа може звернутися до суду для вирішення даного питання за правилами позовного провадження.

Відповідно до пунктів 4.15 та 4.20 Глави 10 Наказу Мін`юсту від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації (в тому числі і на квартиру), проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Таким чином необхідною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину є наявність оригіналу правовстановлюючого документа на нерухоме майно та наявність державної реєстрації права власності на спадкове майно. За відсутності правовстановлюючого документу або державної реєстрації права власності у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі свідоцтва та оформлення спадкових прав.

Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державне реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Оскільки ОСОБА_7 за життя не встиг зареєструвати у відповідних органах право власності за заповітом, у позивача відсутній оригінал правовстановлюючого документа, тому позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, а тому звертається до суду з даним позовом.

У зв`язку з цим позивачка ОСОБА_1 просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,57 га; земельну ділянку площею 1,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербовецької сільської ради; земельну ділянку площею 0,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербовецької сільської ради.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 вимоги позову підтримала у повному обсязі та просила такі задоволити.

Додатково зазначила, що її чоловік за життя набув за заповітом право власності на житловий будинок та земельні ділянки по смерті свого батька. Однак через різне написання прізвищ та імен у правовстановлюючих документах, за життя не встиг оформити спадщину.

Чоловік позивачки помер в 2015 році. Вона та діти подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини і нотаріус видав їм свідоцтва про право на спадщину на квартиру в Києві.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в с.Чорний Потік та земельні ділянки нотаріус відмовила через відсутність правовстановлюючих документів.

За будинком вона доглядає. Там проведені ремонти. Наразі вона в тому будинку наразі фактично проживає.

Діти претензій до спадкового майна не мають і подали до суду відповідні заяви.

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 у судове засідання не з`явилися.

ОСОБА_2 до суду подала електронним зв`язком підписану ЕЦП заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності (а.с.176, 177-178 зв.).

ОСОБА_11 до суду подав оператором “Нова пошта” заяву про визнання позову розгляд справи у його відсутності (а.с.179 -180, 181).

Заслухавши позивачку, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України (2003 р.).

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 в с.Чорний Потік Виноградівського району Закарпатської області у віці 86 років помер батько чоловіка позивачки – ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 24.12.2014 року (а.с.32).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 21.03.1997 року, яким на випадок своєї смерті все належне майно заповів ОСОБА_17 (а.с.35).

ІНФОРМАЦІЯ_7 в с.Чорний Потік Виноградівського району Закарпатської області помер чоловік позивачки – ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 19.08.2015 року (а.с.40).

Родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 підтверджуються свідоцтвом про народження НОМЕР_3 від 15.07.1993 року та свідоцтвом про зміну прізвища, імені, по-батькові НОМЕР_4 від 12.10.1993 року (а.с.39, 41).

Родинні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_19 підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_5 (а.с.31).

Факт того, що вдповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 перебувають у родинних відносинах з позивачкою ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_19 як діти не оспорювався, такий підтверджено сукупність досліджених матеріалів справи та додатковому підтвердженню не підлягає.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 спадщину після смерті чоловіка та батька ОСОБА_5 відповідно прийняли, що підтверджується наданими позивачкою у судовому засіданні свідоцтвами про право на спадщину за законом від 13.01.2020 року виданими ОСОБА_12 , державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори – дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та сину ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.245, 249, 253).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2020 року державний нотаріус П`ятнадцятої київської державної Нотаріальної контори, розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 06.02.2020 року № 346, в якій заявники просять видати свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 на спадкове майно, що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 постановила ОСОБА_1 , ОСОБА_20 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити (а.с.12-13).

У вказаній постанові нотаріусом зазначено, що П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №1722/2015 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 .

Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 є такими, що прийняли спадщину фактично, оскільки на день смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживали з померлим, що перевірено довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102/30/1911 зиданою від 16 липня 2019 року.

В свою чергу, ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією спадкової справи № 139/2015, та не оформив свої спадкових прав.

Відповідно до глави 10 пп.4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Згідно з п. п. 4.1., 4.2 п. 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

З поданих спадкоємцями документів на спадкове майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме:

- Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, видане Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області від 06.12.2000 року на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 ,

- Державного акту на право приватної власності на землю 1-3К№ 004013, виданого Вербовецькою сільською Радою народних депутатів 20 грудня 1995 року на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,57 га, що знаходяться на території с. Чорний Потік, на ім`я ОСОБА_16 ,

- Державного акту на право приватної власності на землю І-ЗК №020345, виданого Вербовецькою сільською Радою народних депутатів 01 листопада 2000 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,01 га, що знаходиться на території Вербовецької сільської ради, на ім`я ОСОБА_4 .

Ідентифікувати та встановити належність документів на вищевказане нерухоме майно померлому ОСОБА_4 неможливо у зв`язку з різними написаннями прізвища імені та по батькові померлого у свідоцтві про смерть та в документах, що підтверджують право власності на вищевказані житловий будинок та земельні ділянки.

Окрім того, після вивчення та проведення правового аналізу спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , копію якої було надіслано Виноградівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області, вбачається різне написання прізвища, імені та по батькові померлого ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть - ОСОБА_4 , заповіт - ОСОБА_22 , свідоцтво про народження - батько ОСОБА_8 ).

Також в свідоцтві про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком записаний ОСОБА_8 , що унеможливлює встановлення факту родинних відносин померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, у спадкоємців є право звернутися до суду для встановлення належності вказаних документів, що підтверджують право власності на житловий будинок та земельні ділянки, а також заповіту померлому ОСОБА_4 та для встановлення факту родинних відносин ОСОБА_23 померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_24 .

Належність спадкодавцю ОСОБА_4 спадкового майна підтверджується:

- Свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, видане Виноградівською районною державною адміністрацією Закарпатської області від 06.12.2000 року на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 (а.с.67-68),

- Державним актом на право приватної власності на землю 1-3К№ 004013, виданого Вербовецькою сільською Радою народних депутатів 20 грудня 1995 року на земельні ділянки для обслуговування житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,57 га, що знаходяться на території с. Чорний Потік, на ім`я ОСОБА_16 (а.с.51-52);

- Державним актом на право приватної власності на землю І-ЗК №020345, виданого Вербовецькою сільською Радою народних депутатів 01 листопада 2000 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,01 га, що знаходиться на території Вербовецької сільської ради, на ім`я ОСОБА_4 (а.с.14-15);

- Державним актом на право приватної власності на землю ІІІ-ЗК №024626 , виданого Вербовецькою сільською Радою народних депутатів 14 листопада 1998 року на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,98 га, що знаходиться на території Вербовецької сільської ради, на ім`я ОСОБА_4 (а.с.55-56);.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст.1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Суд констатує, що Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_21 є такими, що прийняли спадщину фактично, оскільки на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 17 серпня 2015 року постійно проживали з померлим, що перевірено довідкою відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 102/30/1911 виданою від 16 липня 2019 року.

В свою чергу, ОСОБА_7 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією спадкової справи № 139/2015, та не оформив свої спадкових прав.

Разом з тим, з позовом про визнання права власності звернулася спадкоємець ОСОБА_1 та визначила відповідачами спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 також прийняли спадщину за померлим батьком, оскільки звернулися з відповідними заявами до нотаруса і нотаріусом їм видано свідоцтва про право на частину спадщини.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_11 подали до суду заяви про визнання позову.

Разом з тим, такі заяви не можуть бути прийняті судом, оскільки суперечать законодавству.

Фактично відповідачі є спадкоємцями по смерті батька і спадщину прийняли. Фактично сторони по данійсправі є спадкоємцями першої черги у частці по 1/3.

За таких обставин позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню і за нею слід визнати право власності на спадкове майно у розмірі по 1/3 частині.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1220, 1222, 1268, 1270, 1274 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , PHOКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 а саме:

- 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 ;

- 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,57 га, яка розташована на території с.Чорний Потік Берегівського району Закарпатської області;

- 1/3 частину земельної ділянки площею 1,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербовецької сільської ради;

- 1/3 частину земельної ділянки площею 0,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербовецької сільської ради.

У задоволенні решти вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2026 року.

ГоловуючийЛеньо В. В.