Вирок від 06 жовтня 2026 р. у справі №298/1323/24 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1323/24

Номер провадження 1-кп/298/95/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого – ОСОБА_6 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

захисника – адвоката ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Великий Березний кримінальное провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071070000321 від 03.12.2023 щодо обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм в ФОП ОСОБА_10 , одруженого, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

02.12.2023 близько 12 години 20 хвилин ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Центральній в с. Ставне у напрямку с. Жорнава, навпроти будинку 162, діючи з необережністю, не вибравши безпечної швидкості та безпечної дистанції, у порушення вимог правил дорожнього руху, а саме – п. 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, допустив зіткнення з попереду їдучим мотоквадроциклом марки «Can-Аm» Outlander - 800 XT» під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 .

З технічної точки зору при заданих вихідних даних у діях водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. п. 12.4 та 13.1 Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна дистанція» та «безпечна швидкість», недотримання яких, у своїй сукупності, перебувають в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоквадроцикла марки «Саn-Аm» Outlander - 800 ХТ» - потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійно-рваних ран в тім?яно-потиличній та лобній ділянках голови; закритого заднього вивиху кісток лівого передпліччя; багатоуламкового перелому кісток правої гомілки, неповної травматичної ампутації на рівні правого гомілково-ступневого суглобу, з приводу чого проведено хірургічне лікування: ампутація правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки.

Тілесні ушкодження у виді: травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні гомілково-ступеневого суглобу з формуванням кукси на рівні верхньої третини гомілки, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою стійку втрату працездатності, не менше, як на одну третину (50%), і за цією ознакою згідно п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у водія квадроцикла під час ДТП, яка мала місце 02.12.2023.

Своїми діями, які полягають в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що мали наслідком спричининення потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав частково, заперечивши при цьому факт недотримання ним п. 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

При цьому обвинувачений вказав, що 02.12.2023 близько 12 години дня він їхав із с. Ставне зі швидкістю по відчуттях десь до 60 км./год. (можливо менше, так як обвинувачений на спідометр не дивився, при цьому усвідомлював, що було більше, ніж 50 км./год.) та перед ним по дорозі в одному напрямку їхав квадроцикл, яким керував потерпілий, який рухався спочатку по одній смузі з автомобілем, яким керував обвинувачений, десь приблизно 100 – 150 метрів. Вперше потерпілого побачив на дорозі десь за 400 – 500 метрів та коли наближався до потерпілого, останній з меншою швидкістю рухався. Коли наблизився до потерпілого, їхав нарівні з ним з однаковою швидкістю. Потім вказаний квадроцикл виїхав на зустрічну смугу та, проїхавши приблизно 80 – 100 метрів на зустрічній смузі в одному напрямку з обвинуваченим, не показавши знаків повороту та жодних інших попереджувальних знаків, різко загальмував та дав управо. При цьому обвинувачений указав, що не встиг зреагувати, у зв`язку з чим сталося зіткнення. Обвинувачений указав, що погодні умови були нормальні, дорога по, якій рухались транспортні засоби, була пряма. З самого початку обвинувачений їхав позаду потерпілого. Та весь час обвинувачений тримав дистанцію 15 – 20 метрів. Потерпілий їхав по лівій смузі руху можливо приблизно 100 метрів, просто перестроївся та виїхав повністю по лівій смузі. Не було на дорозі автомобілів. На сам момент ДТП обвинувачений думав, що потерпілий їде в магазин. Але потім потерпілий різко загальмував та одночасно дав управо. Крім того, обвинувачений указав, що в момент зіткнення колеса квадроцикла стояли ще на зустрічній смузі, а передом він заїхав уже на праву сторону. Фактично, на думку обвинуваченого, потерпілий в`їхав у нього. Обвинувачений також указав, що у момент небезпеки почав гальмувати та встиг трохи дати вправо. Водночас не пам`ятає, з якою послідовністю зробив указані дії. Також ОСОБА_8 вказав, що був упевнений, що потерпілий буде їхати по зустрічній смузі руху до магазину, який знаходиться неподалік від місця, де він їхав по зустрічній смузі руху, з лівого боку – від місця зіткнення орієнтовно ще за 40 метрів. Обвинувачений указав, що не побачив, коли потерпілий почав гальмувати, та коли побачив, то потерпілий уже майже став – різко загальмував та дав управо. Обвинувачений почав гальмувати, коли потерпілий вже повертав управо. Відстань скоротилася за секунди. ОСОБА_8 вказав, що не знає, чи під час руху потерпілий його бачив. Також обвинувачений указав, що до будинків з`їзди при дорозі та з`їзд на рівні дороги. Після ДТП обвинувачений указав, що підбіг до потерпілого та побачив, що останній був без свідомості, після чого повернувся у машину та викликав швидку. При цьому обвинувачений указав, що відстань між ним та потерпілим була орієнтовно 15 – 20 метрів. У судовому засіданні обвинувачений вказав, що думав, що потерпілий їхав на зустрічні смузі, бо хотів робити поворот. Також обвинувачений указав, що постійно бачив потерпілого та останній ніяких сигналів чи покажчиків повороту, ні руками, ні жодним іншим чином не показував. Згідно схеми ТЗ, яким керував обвинувачений, проїхав ще 33 метри та зіткнувся з електропорою. Також указав, що 33 метри не гальмував, оскільки спрацювала подушка безпеки та його викинуло із сидіння, у результаті чого обвинувачений указав, що він головою розбив лобове скло. Після зіткнення машина ще рухалась. Також ОСОБА_8 вказав, що до потерпілого у лікарню приїхав на третій день. В перший день не їхав, бо йому розповіли, яка ситуація. Також указав, що його у лікарні до потерпілого не пустили. Хоча він і з жінкою його контактував. У лікарні вийшов родич потерпілого, вони поговорили і все. Він запитав, який стан потерпілого. Родич сказав, що потрібні кошти. Стосовно грошового відшкодування обвинувачений указав, що передавав особисто ОСОБА_6 1 000 доларів. З потерпілим уперше розмовляли на слідчому експерименті та потерпілий не казав, що також винуватий у цій ситуації. Також обвинувачений указав, що йому говорили, що кошти потрібні більші та він пробував домовитися, просив, щоб розбити суму, бо не мав одразу такої суми. Також указав, що за 2,5 років крім 1 000 доларів нічого не платив. Водночас обвинувачений указав, що він просив реквізити картки потерпілого, щоб він міг якусь суму сплачувати, але йому у цьому відмовили. На даний час про компенсацію не домовилися. Щодо розміру заподіяної шкоди та стосовно того чи визнає вину, обвинувачений указав, що визнає, що мав їхати 50 км./год. а їхав 60 км./год. Також обвинувачений указав, що на слідчих діях йому не пропонували адвоката та він не підписував листа, що відмовляється від захисника. Листи, які він підписував, читав не усі. Щось читав, але не все. Слідчий говорив обвинуваченому, що спочатку відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України. Стосовно транспортного засобу, яким керував обвинувачений, останній указав, що такий належить його начальнику, та він є водієм у нього. Також обвинувачений вказав, що на момент ДТП не був працевлаштованим у вказаному підприємстві. Крім того, обвинувачений указав, що був також учасником ДТП після події ДТП, яка йому інкримінується. В ході такої події обвинувачений указав, що з`їхав у кювет, бо була слизька дорога.

Крім того, у судових дебатах обвинувачений просив вибачення у потерпілого та вказав, що жалкує, що так сталося.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_9 , просила закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю в діях обвинуваченого ознак складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також захисник ствердила, що ДТП трапилась не тільки з вини обвинуваченого. При цьому вказала, що наслідком ДТП стали саме неправомірні дії потерпілого, який рухався по дорозі з порушенням правил дорожнього руху, а квадроцикл згідно з його технічними характеристиками не передбачений для їзди на загальних дорогах та такий не обладнаний покажчиками повороту та дзеркалами заднього виду. При цьому, посилаючись на окремі недоліки процесуальних документів, на які вона звертала увагу під час дослідження доказів, зазначила, що такі докази є недопустимими. Крім того, у судових дебатах захисник наполягала на тому, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося не уповноваженими на те особами. Посилаючись на те, що у витягу з ЄРДР зазначено лише одного слідчого – ОСОБА_11 , захисник стверджувала, що постанова про створення слідчої групи від 03.12.2023 була сформована заднім числом. Крім того, захисник вказала на невідповідність зазначеної постанови вимогам КПК України, оскільки в ній не визначено старшого слідчої групи. У зв`язку з цим захисник наполягала на тому, що майже всі докази, зібрані стороною обвинувачення, є недопустимими, оскільки отримані не уповноваженими особами. Також захисник просила у разі визнання ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, врахувати ту обставину, що обвинувачений частково визнає свою вину, одразу після вчинення ДТП, він пробував зв`язатися з потерпілим, крім того, він частково сплачував потерпілій стороні грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США, а протягом двох останніх місяців перерахував на рахунок потерпілого грошові кошти у сумі 20 000 грн. Також просила врахувати, що обвинувачений раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та здійснює догляд за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду, також ту обставину, що він фактично матеріально утримує всю сім`ю, оскільки дружина обвинуваченого перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною. Стосовно заявлених потерпілим позовних вимог захисник зауважила, що до цивільного позову не додано документів, які підвереджують розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому. Крім того, захисник поставила під сумнів справжність документів, на підставі яких потерпілий ніби-то набув у власність квадроцикл. У зв`язку з цим просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині матеріальної шкоди. Вирішення питання щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди залишила на розсуд суду.

Прокурор у судовому засіданні вважав вину ОСОБА_8 повністю доведеною. Зважаючи на обставини справи, те, що внаслідок ДТП обвинувачений завдав потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, протягом 2,5 років не відшкодував завдану потерпілому шкоду та не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, просив призначити обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Представник потерпілого – адвокат ОСОБА_7 , вважав, що вина обвинуваченого встановлена в судовому засіданні та підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, які є належними та допустимими. При цьому зазначив, що окремі механічні помилки, які наявні у долучених стороною обвинувачення доказах, не спростовують того факту, що такі є допустимі, достовірні та належні. Також представник потерпілого наполягав на задоволенні цивільного позову. Питання щодо призначення обвинуваченому покарання залишив на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав позицію свого представника. Крім того, зазначив, що внаслідок ДТП йому завдано тяжких тілесних ушкоджень, у результаті чого його життя повністю змінилося, і він уже ніколи не зможе жити так, як до події ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого. При цьому потерпілий зауважив, що життя обвинуваченого продовжується, і він живе так, як жив раніше.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України, його вина доведена під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується доказами, дослідженими у ході такого розгляду, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який вказав, що 02 грудня то була субота приїхав на квадроциклі додому за інструментом – пістолетом, що піну задуває. Відкрив двері і сказав, щоб жінка готувала їсти, що вони з кумом приїдуть через 15 хвилин. Потерпілий указав, що взяв інструмент і поїхав в напрямку Ужгорода . Приблизно десь через 300 – 400 метрів, їдучи на квадроциклі з дотриманням правил дорожнього руху, повертав на місточок, куди треба було повернути. А далі три дні реанімації. Потерпілий вказав, що обвинувачений ніби хотів приїхати на другий день, але так обвинуваченого і не побачив. Потерпілий цивільний позов підтримує. При цьому сказав, що наразі йому шкода обвинуваченим не відшкодована, а також що він ішов на будь-які уступки з обвинуваченим. Та зустрічався вже коли міг. Також указав, що він просив у обвинуваченого відшкодувати йому матеріальну шкоду у розмірі 10 000 доларів та що ніби обвинувачений погодився. Також вказав, що один раз через місяць обвинувачений йому сплатив грошові кошти у розмірі, що еквівалентний 1 000 доларів США. Також потерпілий указав, що обвинувачений його дурив, затягував з відшкодуванням шкоди, а потім взагалі не заплатив нічого. При цьому потерпілий указав, що обвинувачений йому сказав, що винуватий частково. При цьому потерпілий указав, що наразі його життя зруйноване. Вказав, що не порушував правил дорожнього руху. На зустрічну смугу не виїжджав, бо нема сенсу виїжджати. Спрінтер потерпілий бачив десь 100 метрів від місця, звідки він виїхав. Спрінтер стояв на узбіччі з включеним сигналом повороту і вигружав хліб та потерпілий його обігнав. При цьому потерпілий указав, що через 200 – 300 метрів спрінтер його догнав. Спрінтер стояв на узбіччі коли він його обганяв. Обвинувачений з потерпілим не спілкувався. ДТП сталася в межах села. Потерпілий указав, що квадроцикл 2008 року випуску та він придбав його у Києві, не з салону. Квадроцикл придбав по відео. Друзі привезли квадроцикл в Ужгород. Коли привезли в Ужгород, тоді і підписав договір. Потерпілий указав, що рухався в тому ж напрямку, в якому рухався автобус. Та в цей час грузив ящики від хліба у машину, забирав їх. Також потерпілий указав, що він рухався по прямій та йому потрібно було здійснювати поворот по своїй стороні у праву сторону на місточок та перед поворотом показував, що буде повертати, рукою. Також потерпілий указав, що не знає, чи квадроцикл передбачений, щоб їздити на загальних дорогах. При цьому указав, що технічного паспорта на квадроцикл не має та що квадроцикл має 800 кубів. Потерпілий указав, що для таких квадроциклів на той момент, коли він їздив, не треба було техпаспорт. Також потерпілий указав, що дозвіл для того, щоб їздити на дорогах загального користування, нікому не треба. Нема реєстрації квадроциклу, на квадроциклі не передбачено сигналів повороту та дзеркал. Також потерпілий указав, що їхав по дорозі з дотриманням правил дорожнього руху та перед поворотом пригальмовував і вже не встиг нічого зробити далі. Також потерпілий указав, що перед гальмуванням переконувався у тому, щоб автомобілі мали достатню дистанцію, щоб робити такі гальмування, згідно правил дорожнього руху, а саме - показав рукою, що повертав. Зіткнення було в той момент, коли потерпілий повертав на місточок. При цьому потерпілий указав, що не зобов`язаний був дивитися назад. Також потерпілий указав, що на утриманні має 1 неповнолітню дитину. Потерпілий обвинуваченому не показував чеків, бо обвинувачений його не питав. Стосовно матеріальної шкоди потерпілий указав, що сам квадроцикл коштував 8 000 доларів США та обвинувачений його вбив, бо квадроцикл ремонту не підлягає. Також потерпілий указав, що має чеки за лікування та те, що окремі ліки йому постачали з Угорщини, але він не підраховував точну суму, яку витратив на лікування. При цьому потерпілий зауважив, що лікування уже було давно, а запитання на рахунок чеків сторона захисту ставить лише зараз. Також потерпілий указав, що коли він лежав у лікарні, то на другий день до нього у лікарню приходив обвинувачений, де з ним зустрічався шовгор. Та обвинувачений йому сказав, що на наступний день прийде, після чого пропав на цілий рік. Рухався в с. Ставне в сторону Великого Березного. Рухався зі швидкістю приблизно 50 – 60 кілометрів. Після того, як проїхав автобус їхав зі швидкістю приблизно 40 км./год. Різко швидкість не змінював. Швидкість була десь 30 км./год., десь 50 км./год. Коли їхали до сусідки – швидкість була 50 – 60 км./год. Також потерпілий указав, що швидкість почав знижувати десь за 20 метрів до тогомісця, де йому треба було повертати, та коли він мав повертати, показав рукою, що буде робити поворот. При цьому потерпілий указав, що коли повертав, точно пам`ятає, яка швидкість була. При цьому зауважив, що найбільша швидкість руху, яка могла бути при повороті, була 13 км., інакше би квадроцикл перевернувся. За 10 метрів почав показувати, що буде повертати, при цьому швидкість уже була приблизно 13 км. Потерпілий указав, що не пам`ятає точно, чи встиг повернути управо, при цьому указав, що думає, що наполовину повернув управо та до кінця не дійшов – почав повертати на місточок. Уже з`їжджав з центральної дороги на місточок. Момент зіткнення не пам`ятає взагалі. Автомобілів на дорозі не було. Видимість хороша. Пасмурно було, сонце не світило. Дощу не було. Автомобілю жодного не було. Квадроцикл проглядається добре на дорозі, він жовтого кольору. Різких рухів не робив, бо інакше квадроцикл би перекинувся. Різко не можна робити поворот, бо квадроцикл перевернеться. При повороті смугу зустрічну не пересікав. Спідометр у квадроциклі був на момент зіткнення. Їхав по правій стороні. При дорозі є обочина шириною може десь 80 см. – 1 метр. Скільки повернув в поворот. Почав повертати. Квадроцикл не бачив, де був. Не пам`ятає, де був квадроцикл. Стосовно того, де опинився квадроцикл після зіткнення, потерпілий не може вказати, оскільки три дні після зіткнення перебував без свідомості та нікого не бачив. При цьому йому кум розказував, що при зіткненні квадроцикл відлетів на 15 метрів і стояв перевернутий посередині дороги. Бус проїхав, не здійснював гальмування і тільки через 30 метрів зупинився, оскільки уперся у стовп. Також кум йому вказав, що приблизно через 30 метрів потерпілий упав з буса чи як там і лежав на узбіччі дороги. При цьому бус їхав прямо і вперся у стовп;

- показаннями свідка ОСОБА_12 , який будучи допитаним у судовому засіданні, суду вказав, що ОСОБА_8 є його працівником, який не офіційно працює у нього водієм у пекарні. Також свідок указав, що того дня, коли сталася подія, біля 10 години зателефонував йому обвинувачений та вказав, що в нього біда – аварія. Свідок вказав, що виїхав з дому з Великого Березного і побачив цю обставину, і спитав обвинуваченого, що сталося, на що останній вказав, що їхав по дорозі, а квадроцикл «взяв встрєчку» і звернув перед обвинуваченим у праву сторону у двір. Крім того, потерпілий указав, що на квадроциклі не було покажчиків повороту та дзеркал заднього виду. Свідок вказав, що їхав на місце події біля сорока хвилин, та приїхав десь об 11 – 12 годині дня. Коли приїхав на місце події, побачив аварію – машина у стовпі, квадроцикл перевернутий на дорозі, потерпілого побачив на землі, а біля нього лікарі знаходились. Обвинувачений був у шоці, трясся та боявся говорити. Свідок сказав, щоб викликали поліцію, на момент приїзду свідка поліції не було, була лише швидка, яка потім поламалася. Після того, як приїхала поліця, вона робила заміри. Після ДТП всі разом поїхали в поліцію. Свідок також указав, що знає, що обвинувачений ходив у лікарню до потерпілого вибачатися, але більш детальної інформації з цього приводу сказати не може. Свідок указав, що коли приїхав, автомобіль знаходився на узбіччі у напрямку руху, а квадроцикл розташований посеред дороги, стоячи набік, по відношенню до зустрічного руху квадроцикл знаходився посередині дороги на білій полосі, та був повернутий паралельно (не туда й не туда), був перевернутий, на який бік не пам`ятає. Коли розмовляв з ОСОБА_8 одразу після ДТП, останній казав, що він біду наробив та що не знає, що робити. Також сказав, що квадроцикл взяв зустрічну смугу і різко повернув праворуч в сторону автобуса. Чи подавав водій квадроцикла якісь знаки, ОСОБА_8 свідку не розповідав. Водій квадроциклу не в змозі був розмовляти. Також свідок указав, що знає, що ОСОБА_8 їздив у лікарню один раз. Що відбувалось там та які розмови були, не знає. Також свідок указав, що йому відомо ще про одну ДТП, яка трапилась за участю обвинуваченого після події, ДТП, яка сталася за участі потерпілого. У Кострино десь через два місяці, плюс-мінус, ОСОБА_8 з`їхав з дороги та в`їхав у дерево, притулився. Свідок указав, що на місце ДТП поліцію не викликали, бо на такі аварії поліцію не викликають. Також свідок указав, що коли сталася друга ДТП, обвинувачений подзвонив йому, що вдарив машина, після чого за ним приїхали та перевантажили хліб у інший автобус. Автобус трошки побився. В поліцію не телефонували;

- показаннями експерта ОСОБА_13 , допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що зазвичай люди до нього, як до експерта приходять без медичної документації та проводиться прийом, за наслідками чого дається слідчому запит на медичну документацію. При цьому експерт зазначив, що в експертизі зазначено, що 24.01.2024 заступником начальника – начальником СВ відділення № 2 Ужгородського РУП ГУНП в З/о капітаном поліції ОСОБА_14 в Ужгородське районне відділення СМЕ надана медична карта та копія виписки з медичної карти №6275/1599 з КНП «УРЛ», 2 шт. – рентген знімків на гр. ОСОБА_6 . Огляд потерпілого експерт проводив також у першу чергу. Обставини справи в експертизі зазначав зі слів потерпілого, який прийшов до свідка на прийом 11 січня 2024 року, та експерт його оглянув, зібрав анамнез і дав запит на медичну документацію. Також експерт указав, що обставини справи, які зазначені в експертизі, – це дані із постанови. Експерт зазначав наступні обставини справи зі слів потерпілого: при опитування судово-медичним експертом освідчуваний заявив, що 02.12.2023 біля 11 год. 25 хв., їдучи за кермом квадроциклу в с. Ставне, отримав травму, коли з ним зіткнувся автомобіль, який їхав позаду. Після зіткнення втратив свідомість. З місця ДТП, машиною швидкої допомоги доставлений в Ужгородську РЛ, де був госпіталізований і знаходився на протязі 3-х тижнів». Експерт указав, що це те, що писав він. А там, де зазначено ліва чи права кінцівка – це текст скопійований з постанови. Експерт указав, що за наслідками огляду потерпілого побачив, що то права нога, а не ліва та перед проведенням експертизи не бачив рентгенівський знімок, який був зроблений 08.02.2024. Водночас експерт зауважив, що згідно з експертним висновком перелом 5, 6, 7 ребер не підтверджується. Діагноз на рахунок перелому був робочим. Також експерт вказав, що на основі медичної документації встановив, що переломів не виявлено. При цьому експерт зауважив, що ампутація кінцівки – це тяжкі тілесні ушкодження, і значення для кваліфікації таких тілесних ушкоджень, чи ліва чи права кінцівка ампутована, для встановлення ступеня тяжкості таких тілесних ушкоджень не має. При цьому експерт указав, що перелом ребер не впливає на ступінь тяжкості тілесних ушкоджень;

- показаннями свідка ОСОБА_15 , який, будучи допитаним у судовому засіданні, вказав, що не був очевидцем ДТП, а прийшов, коли забирали потерпілого. Свідок вказав, що був понятим при ДТП. Також указав, що квадроцикл знаходився з лівої сторони, розвернутий доверху, при цьому говорили, що він їхав униз, а бус там далі був у кюветі на узбіччі. Також свідок указав, що пізніше також був в якості понятого на слідчому експерименті, який проводився за участю обвинуваченого та потерпілого. Свідок указав, що був на одному слідчому експертмерті, на якому вимірювали гальмівний шлях. Говорили, що їхав квадроцикл зверху та обвинувачений також зверху. І квадроцикл повертав управо і бус ударив у квадроцикла. При цьому свідок підтвердив, що він був на слідчому експерименті та на протоколах про проведення слідчого експерименту, що містяться в матеріалах справи, міститься його підпис. Свідок указав, що на слідчому експерименті йшлося про те, що квадроцикл спереду їхав і повертав управо, бус також їхав в одну сторону разом з квадроциклом. І бус, і квадроцикл їхали по одній полосі та в одному напрямку;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який, будучи допитаним у судовому засіданні, зазначив, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася у 2023 році. Свідок указав, що на місце події виїжджав його підлеглий – слідчий ОСОБА_11 , який проводив огляд місця події по факту повідомлення про ДТП між транспортними засобами, а саме – мікроавтобусом та квадроциклом. Свідок указав, що з першочергової інформації йому стало відомо про те, що людина під час ДТП втратила праву нижню кінцівку, після чого її було госпіталізовано до лікарні в м. Ужгород. Саме досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось особисто ОСОБА_14 . За результатами проведених експертиз свідком було скеровано обвинувальний акт до Ужгородської окружної прокуратури та у подальшому скеровано до суду. Також на запитання сторони захисту свідок указав, що є спільна інструкція МВС та МОЗ номер не пам`ятає, якою унормовано, як відбираються зразки крові в учасників ДТП. Як відбирались зразки крові на момент ДТП за участю обвинуваченого та потерпілого не готовий відповісти, оскільки пройшов тривалий період часу. При цьому свідок указав, що по інструкції зразки крові відбираються в найкоротший термін, бажано протягом 2,5 годин після події. По процедурі у потерпілого кров відбирають в медичному закладі. У висновку експерта в будь-якому випадку зазначається година та дата відібрання зразків крові. Якщо у супровідному листі механічно не вказано години відібрання зразків крові, то це не означає, що хтось щось підробив. Хто відбирав кров у потерпілого, не пам`ятає. Свідок вказав, що у потерпілого кров повинна відбиратись на підставі відповідного запиту у медичному закладі. Крім того, свідок указав, що на місце події виїжджав ОСОБА_16 та саме він складав рапорт від 02.12.2023 стосовно технічних несправностей фотокамери. Як зазначив ОСОБА_14 , технічні несправності могли виникнути, на його думку, у зв`язку з причинами, які зазначені у рапорті ОСОБА_17 . Те, що камера зламалася, підтверджено рапортом ОСОБА_18 . Несправність камери могла бути зумовлена навіть тим, що в ній не заряджена батарея. У поліції є частина камер, які отримували як гуманітарну допомогу від європейського союзу, та які вже були у використанні. Тому за їхній технічний стан слідчий не може відповідати. Перед виїздом на слідчі дії вказані камери слідчим перевіряються, але слідчий не буде ремонтувати їх за власні кошти. Те, що камера перестала працювати, вияснилось уже на місці події. Також свідок указав, що в постанові про призначення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 12.03.2024 ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_6 на квадроциклі рухався зі швидкістю 40 км./год., а не так як в зазначено в поясненнях, які відбирались від ОСОБА_19 13.01.2024, де ОСОБА_6 вказав, що у нього швидкість була 40 – 60 км./год., пояснивши при цьому таке. Для з`ясування цих обставин ОСОБА_14 було запрошено експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який спеціалізується на проведенні експертиз, пов`язаних з ДТП, де також до участі було запрошено ОСОБА_8 , а також потерпілого ОСОБА_6 за участі кожного учасника слідчого експерименту було складено два протоколи, кожен з них максимально відтворював події, як вони мали місце при ДТП. Спочатку проводились виміри за участі потерпілого, окрім того, зафіксовано виміри за участі ОСОБА_8 . За результатами проведення слідчого експерименту за участі обвинуваченого та потерпілого, ОСОБА_14 було винесено постанову про призначення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 12.03.2024 для проведення експертизи та вихідні дані у вказаній постанові зазначено на підставі відомостей, отриманих за наслідками проведення слідчих експериментів. При цьому ОСОБА_14 указав, що пояснення потерпілого не є тим процесуальним документом, на підставі якого слідчий повинен призначати експертизу. Також на запитання сторони захисту слідчий указав, що потерпілий обвинуваченого не обганяв. Потерпілий рухався попереду та мав на меті здійснити маневр повороту та в цей час його наздогнав ОСОБА_20 , який рухався позаду. Та в матеріалах провадження немає такої інформації, що потерпіли здійснював обгін обвинуваченого;

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який, будучи допитаним у судовому засіданні, вказав, що по даному кримінальному провадженні йому відомо, що у 2023 році була дорожньо-транспортна пригода – зіткнення квадроцикла та буса білого кольору, водієм квадроцикла був ОСОБА_6 , а водієм буса – ОСОБА_8 . Свідок указав, що у витязі з ЄРДР як слідчий зазначав короткий виклад обставин на підставі попереднього діагнозу лікарів. Також указав, що його особисто не оглядав та діагнозів не ставив. Стосовно того, чи з`ясовував ОСОБА_11 в ході слідства заводський номер квадроциклу, останній вказав, що такий номер зазвичай зазначається на рамі. При цьому вказав, що наразі не пригадує, хто його встановлював, він чи ОСОБА_14 , ОСОБА_11 вказав, що коли виїхав на місце ДТП, то побачив, що спринтер був зі сторони с. Ставне в напрямку с. Жорнава, а квадроцикл був перекинутий справа та точно не пригадує, в яку сторону повернутий. Свідок указав, що коли він стояв посередині дороги та дивився в сторону населеного пункту с. Ставного та позаду нього було с. Жорнава, то попереду нього знаходились обидва транспортні засоби. При цьому спрінтер знаходився йому назустріч по лівій стороні, а квадроцикл по правій. Стосовно ушкоджень на спринтері свідок указав, що точно не пригадує, з якої сторони були ушкодження, але вказав, що то були передні ушкодження. Чому у протоколі огляду місця події не зазначено про ушкодження спринтера, свідок сказати не може, оскільки не пригадує. Також свідок указав, що він складав одну схему ДТП – від 02.12.2023, коли приїхав на виїзд. Також свідок вказав, що схеми до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.03.2024 складав ОСОБА_14 зі слів обвинуваченого та потерпілого. ОСОБА_21 вказав, що він не проводив слідчий експеримент, його проводив ОСОБА_14 . По схемі ДТП свідок указав, що квадроцикл був повернутий в напрямку с. Волосянка, та спринтер був розташований, дивлячись назустріч свідку, а квадроцикл – у протилежну сторону;

- показаннями свідка ОСОБА_22 , яка, будучи допитаною у судовому засіданні, вказала, що може небагато сказати по вказаному факту, оскільки на місце події не виїжджає. Свідок указала, що є інспектором черговим та до неї на телефон надходять повідомлення зі служби 102 або на службовий телефон і свідок відповідно до події негайно направляє наряд. Якщо подія кримінальна – направляється СОГ. Оскільки подія була кримінальна з потерпілими, де, наскільки пригадує свідок, анкетні дані вказані було не одразу, бо в ході розмови з оператором 102 фабула коригується. Але свідок указала, що вони не чекали повної фабули, а одразу направила до місця події наряд СОГ, який уже працював на місці. Вся інформація, яка була викладена в рапорті, надана свідку із СОГ, тобто з відпрацювання їхнього виїзду. Інформацію надавав, здається, ОСОБА_11 , який поїхав на місце події і передав відповідно інформацію. Потерпілого негайно госпіталізували у зв`язку з ампутацією ноги, транспортні засоби було вилучено після місця події – після того, як були оформлені матеріали, зокрема, схеми ДТП і так далі. Свідок указала, що рапорт складається одразу – подія приходить на 102, 102 кидає інформацію їм на комп`ютер, вони ставлять відмітку «зареєструвати» і в ЄО вже є першопочатковий рапорт, тобто надходить та інформація, яку особи, викликаючи наряд поліції, повідомили диспетчерам у колцентрі в Ужгороді. Після цього повідомлення приходить на планшет наряду, який виїжджає на місце події і подає відповідний рапорт про відпрацювання вказаної події. Початкова подія у рапорт закладається ще до того, як відправляється наряд – те, що повідомляється на службу 102. А на місці події наряд в планшеті зазначає те, що вони проробили на місці події. Свідок указала, що вона зберігає цей рапорт, роздруковує і кладе свій підпис про те, що дана подія зареєстрована в Єдиному обліку ВП № 2. Всі тілесні ушкодження у рапорті описувались, виходячи з інформації, наданої швидкою, яка зазвичай одразу дає інформацію про підозру на ЗЧМТ, та, якщо є наявні синці, вони вказують. Для з`ясування точних тілесних ушкоджень свідок указала, що вони зв`язуються з Перечином чи Ужгородом, в залежності від того, куди доставляється потерпілий, зв`язуються з черговим лікарем, який їх або скеровує, куди потрібно, або надає в телефонному режимі відповідну інформацію. Також свідок указала. Що паралельно реєструється повідомлення в Ужгородському РУП про те, що до них доставлено особу з відповідного населеного пункту з попереднім діагнозом. І це повідомлення є також в єдиному обліку в Ужгороді, яке у подальшому направляється у Великий Березний, так як подія була у них. У вказане відділення поліції також надсилається повідомлененя, звідки у лікарню направляєтьсянаряд поліції, СОГ або звичайний патруль. За наслідками чого у лікарні або надається довідка або допитується лікар. Також свідок указала, що лікарі також повідомляють на 102. Та в залежності від ситуації це роблять або одразу, чи потім, дивлячись, що в пріоритеті – надати медичну допомогу потерпілому чи повідомити на службу 102. Свідок указала, що у її рапорті міститься інформація, яку їй слідчий надав з місця події. Саме в цьому випадку свідок точно не може сказати, як отримувала інформацію, оскільки зазначає, що таких повідомлень у неї багато;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого убачається, що 03.12.2023 зареєстровано кримінальне провадження за № 12023071070000321 за правовою кваліфікацією злочину за ч. 1 ст. 286 КК України. У вказаному витязі зазначено такий короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: встановлено що 02.12.2023 о 12.25 год. в чергову частину ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те що с. Ставне по вулиці Центральній біля будинку № 162 на автодорозі національного значення H13 зі сполученням Ужгород-Самбір-Львів, водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку с. Жорнава, допустив зіткнення з попереду їдучим квадроциклом марки «can am Outlander» під керуванням водія: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , від чого по інерції квадроцикл марки «can am Outlander» відкинуло на смугу зустрічного руху, де він перекинувся. Внаслідок даної автопригоди водій квадроцикла ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом лівого ліктьового суглоба зі зміщенням, травматична ампутація лівої нижньої кінцівки, з якими був доставлений до лікарі в м. Ужгород. Водій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не отримав. Підпис реєстратора – ОСОБА_11 ;

- дорученням Заступника начальника – начальника СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про проведення досудовго розслідування від 03.12.2023, відповідно до якого слідчому СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_23 доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023071070000321 за ознаками скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

- повідомленням про початок досудового розслідування без зазначення дати, адресоване слідчим СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_24 керівнику Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_25 , про початок досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Попередня правова кваліфікація – ч. 1 ст. 286 КК України;

- постановою про створення слідчої групи від 03.12.2023, відповідно до якої для здійснення досудового розслідування у матеріалах кримінального провадження за № 12023071070000321 від 03.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, створено слідчу групу у складі: слідчого СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 ; заступника начальника відділення поліції - начальника СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 ;

- постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 03.12.2023, відповідно до якої у вказаному кримінальному провадженні визначено групу прокурорів;

- рапортом інспектора віддділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 від 02.12.2023. Згідно зі зведенням № 336 від 02.12.2023 02 грудня 2023 року о 12.23 год. зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що за адресою: АДРЕСА_4 , сталось ДТП з потерпілим, а саме: автомобіль «Мерседес Спрінтер» зіткнувся з квадроциклом. Виїздом СОГ на МП встановлено, що 02.12.2023 біля 12.00 год. в с. Ставне по вул. Центральній, біля будинку, 162, на автодорозі національного значення Н13 зі сполученням Ужгород-Самбір-Львів водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 , керуючи автомобілем марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись в напрямку с. Жорнава, допустив зіткнення з попереду їдучим квадроциклом марки «Саn am Outlander» під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , від чого по інерції квадроцикл марки «Can am Outlanden» відкинуло на смугу зустрічного руху, де він перекинувся. Внаслідок ДТП водій квадроцикла ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: 3ЧМТ, струс головного мозку, закритий перелом лівого ліктьового суглоба зі зміщенням, травматична ампутація лівої нижньої кінцівки, та був доставлений до лікарні в м. Ужгород, вул. Минайська, 71. Водій ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не отримав. На місці події проводилась фото фіксація, камери відео нагляду на місці події відсутні. Водій ОСОБА_8 , освідчений – тверезий. Водія ОСОБА_6 освідчити не представилось можливим, буде відібрано взірці крові. Транспортні засоби поміщені на спецмайданчик ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області;

- протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди від 02.12.2023. Згідно з вказаним протоколом огляду слідчий СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 у присутності понятих ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 провів огляд місця події – зіткнення, розташованого по вул. Центральній в с. Ставне, навпроти будинків № 162-161. Напрямок огляду: зі сторони с. Волосянки до с. Жорнава. Орієнтир для проведення вимірів – будинок № 162 по вул. Центральній в с.Ставне. Оглядом встановлено, що обстановка не змінювалася, проїзна частина пряма в плані, нерівності відсутні. Дорожнє покриття загальною шириною 6 метрів, призначено для руху в двох напрямках. Дорожня розмітка біла роздільна, спосіб руху на ділянці не регулюється. Пора доби світла, на момент огляду було денне природне освітлення, прилади відеоспостереження відсутні. Огляд транспортних засобів: транспортний засіб № 1 – квадроцикл., транспортний засіб № 2 «Mercedes Sprinter» НОМЕР_1 . Локалізація пошкоджень на транспортних засобах: ТЗ № 1 – пошкоджена рама т.з. правого крила, куліси АКПП. ТЗ № 2 – пошкоджена передня частина т.з. (бампер, фари, капот). Біля квадроцикла навколо наявні слід мастила. На дорожньому покритті: 1.Сліди волочіння (юзу) квадроцикла, сліди мастила із квадроцикла. Кінцеве розташування квадроцикла у напрямку с. Жорнава. Вилучені речі і документи: квадроцикл; «Mercedes Sprinter» АО7773АТ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- схемою ДТП до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у с. Ставне Ужгородського району від 02.12.2023;

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_8 у момент ДТП, з згідно з яким власником вказаного автомобіля є ОСОБА_28 ;

- посвідченням водія серії НОМЕР_3 від 23.02.2018, виданого на ім`я ОСОБА_8 , з якого убачається, що ОСОБА_8 має право керування транспортними засобами категорії В;

- результатом тестування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу DRAGER Alcotest 6810, тест № 5224, проведеного 02.12.2023, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_8 склав 0, 00 проміле;

- договором купівлі-продажу № 46/2 від 15.03.2017, сторонами у якому виступають ФОП ОСОБА_29 (продавець) та ОСОБА_6 , згідно з яким предметом договору є техніка та інші вироби, що випускаються під торгівельною маркою BRP Outlender 800 2009, номер рами « НОМЕР_4 » та покупець зобов`язується прийняти вказаний товар у власність; актом приймання передачі транспортного засобу до договору купівлі-продажу № 46/1 від 20.01.2017, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняв транспортний засіб BRP Outlender 800 2009, номер рами « НОМЕР_5 », об`єм двигуна 800сс; видатковою накладною від 15.03.2017 № 210, згідно з якою вартість транспортного засобу, що відчужується ФОП ОСОБА_29 та покупцем якого є ОСОБА_6 , становить 216 400, 00 грн.;

- сертифікатом відповідності серії ВВ № 341607, зареєстрованим в реєстрі № UA1.032.0107084-08, відповідно до якого термін дії сертифікату на мотоквадроцикли ATV Outlander 800 (XT), Outlander 800 MAX (XT) та їх модифікації ТМ «Can-Am» становить від 15.07.2008 до 02.03.2010. Відповідно до вказаного сертифікату мотоквадроцикли ATV Outlander 800 (XT), Outlander 800 MAX (XT) та їх модифікації ТМ «Can-Am» не призначені для використання на дорогах загального користування;

- висновком експерта від 29.01.2024 № СЕ-19/107-23/11910-ІТ, згідно з яким судовий експерт ОСОБА_30 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, встановив: на момент експертного огляду, та відповідно і на момент ДТП, гальмова та рульова системи автомобіля марки «Mercedes», моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_6 , знаходились у працездатному стані; на момент експертного огляду, та відповідно і на момент ДТІ, гальмова система та система рульового керування автомобіля марки «Mercedes» моделі «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходяться у працездатному стані, через що дані запитання втрачають технічний зміст і по цій причині не досліджувались;

- висновком експерта від 30.01.2024 № СЕ-19/107-23/11911-ІТ, згідно з яким судовий експерт ОСОБА_30 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, встановив: на момент експертного огляду, та відповідно і на момент ДТП, гальмова система та система рульового керування квадроциклу марки «BRP» моделі «Cam-Am Outlander 800 XT» без д.н.з. знаходились у працездатному стані; на момент експертного огляду, та відповідно і на момент ДТП, гальмова система та система рульового керування квадроциклу марки «BRP» моделі «Cam-Am Outlander 800XT» без д.н.з. знаходяться у працездатному стані, через що дані запитання втрачають технічний зміст і по цій причині не досліджувались;

- висновком експерта від 20.02.2024 № СЕ-19/107-24/919-ІТ, згідно з яким судовий експерт ОСОБА_30 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, вивчивши схему до протоколу огляду місця ДТП, ураховуючи пошкодження на транспортних засобах, напрямок руху до зіткнення та інформацію, що зафіксована до протоколу огляду місця ДТП, дійшов таких висновків: зіткнення між автомобілем марки «Mercedes» моделі «Sprinter» д.н.з. НОМЕР_6 та квадроциклом марки «BRP» моделі «Can-Am Outlander 800 ХТ» без д.н.з. могло відбутись на проїзній частині автодороги у с. Ставне біля будинків № 162, № 162 та № 163; оскільки, на схемі місця ДТП від 02.12.2023 не зафіксовано ніякої слідової інформації, котра може характеризувати механізм зближення вказаних вище транспортних засобів (містить лише кінцеве розташування транспортних засобів, відсутні сліди шин автомобіля та квадроцикла), то точно вказати безпосередньо на місце зіткнення у межах даної експертизи не надається можливим. При цьому, величина кута між транспортними засобами (їх повздовжніми осями) у момент первинного контактування могла бути біля 60+5° (ілюстрація 3);

- висновком експерта № 2413 від 04.12.2023, відповідно до якого експерт ОСОБА_31 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, на підставі постанови заступника начальника – начальника СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_32 від 04.12.2023 провів судово-токсикологічну експертизу крові з вени громадянина ОСОБА_8 , 1988 р.н., з приводу визначення наявності етилового спирту, у результаті якої дійшов таких підсумків: в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени громадянина ОСОБА_8 в крові не виявлено: метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий спирти та їх ізомери (забір крові проведено 02.12.2023, о 15.55).

- висновком експерта № 2425 від 11.12.2023, відповідно до якого експерт ОСОБА_31 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, на підставі постанови заступника начальника – начальника СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_32 від 04.12.2023 провів судово-токсикологічну експертизу крові з вени громадянина ОСОБА_6 , 1976 р.н., з приводу визначення наявності етилового спирту, у результаті якої дійшов таких підсумків: в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени громадянина ОСОБА_6 в крові не виявлено: метиловий, етиловий, н-пропіловий, н-бутиловий, н-аміловий спирти та їх ізомери (забір крові проведено 02.12.2023, час не вказано); - постанова про призначення токсикологічної експертизи від 04.12.2023 призначити у матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за N? 12023071070000321 від 03.12.2023 токсикологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експерта поставити такі питання: 2.1.Чи є в наданій на дослідження крові ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , алкоголь? 2.2. Якщо так, то якому ступеню алкогольного сп?яніння відповідає?;

- діагностичним звітом № 54344743 від 04.12.2023, проводений КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. Рентгенографія гомілки заключення лікаря 02.12.2023 багатоуламковий перелом кісток правої гомілки із зміщенням, ампутація в гомілково-ст. суглобі;

- діагностичним звітом № 54342906 від 04.12.2023, проведений КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. Рентгенографія грудної клітки. Патологічних симптомів не виявлено;

- висновком експерта № 28 від 12.02.2024, відповідно до якого експерт ОСОБА_13 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, на основі даних судово-медичного обстеження громадянина ОСОБА_6 , 1976 р. н., згідно даних медичної документації, відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, дійшов таких підсумків: На момент судово-медичного обстеження гр. ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у виді: рубців в тім?яно-потиличній та лобній ділянках голови, після загоєння ран; післяопераційного рубця на задній поверхні лівого ліктьового суглобу; ампутації правої гомілки на рівні верхньої третини. Згідно з даними медичної карти стаціонарного хворого № 6275/268/1599, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 02.12. по 21.12.2023, у нього встановленні тілесні ушкодження у виді: забійно-рваних ран в тім?яно-потиличній та лобній ділянках голови; закритого заднього вивиху кісток лівого передпліччя, з приводу чого проведено закрите вправлення вивиху обох кісток лівого передпліччя та проведено хірургічне лікування: пластика медіальної колатеральної зв?язки лівого ліктьового суглобу; видалення вільного фрагменту з порожнини лівого ліктьового суглобу; багатоуламкового перелому кісток правої гомілки, неповної травматичної ампутації на рівні правого гомілково-ступневого суглобу, що підтверджується даними рентгенографії від 04.12.2023, з приводу чого проведено хірургічне лікування: ампутація правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у водія квадроцикла, під час ДІІ, яка мала місце 02.12.2023. Тілесні ушкодження у виді: забійних ран, потягли за собою розлад здоров?я тривалістю понад 6-ть днів, але не більше як три тижні (21 день) і по цій ознаці, згідно п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров?я. Тілесні ушкодження у виді: Закритого заднього вивиху кісток лівого передпліччя, потягли за собою розлад здоров?я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Тілесні ушкодження у виді: травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні гомілково-ступневого суглобу з формуванням кукси на рівні верхньої третини гомілки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою стійку втрату працездатності не менше як на одну-третину (на 50%), і за цією ознакою , згідно п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995. Діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку не підтверджується наявністю патологічної неврологічної симптоматики. Діагноз: Переломи 5, 6, 7 ребер справа не підтверджується даними рентгенографії.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2024 з доданими до нього схемою та фототаблицею, учасником якого є ОСОБА_6 . Слідчим експериментом встановлено, 05 березня 2024 року учасникам слідчого експерименту, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , було запропоновано відтворити події, які мали місце 02.12.2023 в с. Ставне Ужгородського району, на що останній дав свою згоду. По прибутті на місце проведення слідчого експерименту за участі двох понятих гр. ОСОБА_6 показав, що 02.12.2023 він рухався на належному йому квадроциклі в напрямку з с.Ставне до с. Жорнава. Зі слів ОСОБА_6 , він рухався зі швидкістю близько 40 км/год. по своїй смузі руху. Після цього перед здійсненням маневру повороту в напрямку до будинку № 162 в с. Ставне він знизив швидкість руху та, зі слів ОСОБА_6 швидкість квадроциклу у момент здійснення маневру повернути праворуч становила 15 км/год. У присутності понятих ОСОБА_6 спершу розмістив квадроцикл у положенні коли він, з його слів, рухався прямо та в подальшому розмістив квадроцикл таким чином, як під час здійснення маневру повороту. Зі слів ОСОБА_6 , під час здійснення маневру повороту він відчув удар, після якого втратив свідомість;

- протокол проведення слідчого експерименту від 05.03.2024 з доданими до нього схемою та фототаблицею, проведеного за участі ОСОБА_8 . Слідчим експериментом встановлено, 05 березня 2024 року учасником слідчого експерименту, зокрема, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , було запропоновано відтворити події, які мали місце 02.12.2023 в с. Ставне, Ужгородського району, на що останній дав свою згоду. По прибутті на місце проведення слідчого експерименту за участі двох понятих гр. ОСОБА_8 показав, що 02.12.2023 він рухався в напрямку с. Ставне до смт. Великий Березний зі швидкістю близько 60 км/год. Попереду нього рухався квадроцикл на дистанції близько 20 – 25 метрів. Зі слів ОСОБА_8 так вони рухались близько 300 метрів, після чого квадроцикл змінив напрямок руху та почав рухатися по зустрічній смузі. Автомобіль рухався своєю смугою руху, дотримуючись дистанції 20 - 25 метрів. Квадроцикл рухався по зустрічній смузі 60 – 70 метрів, після чого різко змінив напрямок руху вправо, повертаючись на смугу ОСОБА_8 . Намагаючись уникнути зіткнення, здав трохи управо і застосував гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалось, внаслідок чого квадроцикл відкинуло на зустрічну смугу руху, керований автомобіль марки «Мерседес» зупинився біля стовпів;

- висновком експерта від 01.04.2024 № CE-19/107-24/3046-IT, відповідно до якого судовий експерт ОСОБА_33 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, вирішуючи питання, поставлені у постанові про призначення судової експертизи від 12.03.2024, на підставі постанови про призначення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, копій протоколів проведення слідчого експерименту та схем до них, вирішуючи поставлені питання (у редакції постанови про призначення судової експертизи): Як повинен був дітяи в даній дорожній стації водій автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 , в даній ситуації згідно ПДР? Як повинен був діти в даній дорожній стації водій мотоквадроциклу марки «Can am Outlander 800 «ХТ» без державних номерних знаків жовто-чорного кольору ОСОБА_6 згідно ПДР? Який повний зупиночний шлях автомобіля марки «автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 в даній дорожній ситуації? Чи була технічна можливість у водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з Д.Н.З. НОМЕР_1 уникнути даної пригоди шляхом застосування екстреного гальмування? Що з технічної точки зору стало причиною даної дорожньо-транспортної пригоди?, дійшов таких висновків: у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля марки «Mercedes Sprintery з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 повинен був керуватись технічними вимогами п. 2.3 (б), 12.4 та 13.1 чинних Правих дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна дистанція» та «безпечна швидкість»; у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій мотоквадроцикла марки «Can am Outlander 800 «ХТ» без державних номерних знаків жовто-чорного кольору ОСОБА_6 як учасник дорожнього руху повинен був керуватись технічними вимогами п. 9.2(б), 9.4, 10.1, 10.4 чинних Правил дорожнього руху України; зупинний шлях автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 у даних дорожніх умовах складає біля 37.2... 42.5м, при швидкості руху 60 км/год., в залежності від коефіцієнта зчеплення шин з дорожнім покриттям; технічна можливість уникнути даної пригоди, для водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter», з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 , полягає у дотриманні ним технічних вимог п. 12.4 та 13.1 ПДР України з посиланням на термін «безпечна дистанція», зміст яких є в п.1.10 ПДР України; із технічної точки зору, при заданих вихідних даних, у діях водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна дистанція» та «безпечна швидкість», недотримання яких, у своїй сукупності, перебувають в причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Як убачається з вказаної експертизи, експерт використовував такі вихідні дані: завантаженість автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 – водій; тип дорожнього покриття – асфальтобетонне; час скоєння ДТП - світла пора доби, в межах населеного пункту; стан дорожнього покриття - мокре, брудне; елементи дороги - пряма в плані; ширина проїзної частини - 5,9 м.; ширина однієї смуги руху - 2,9 м.; швидкість автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 на момент пригоди становить близько 60 км/год; швидкість квадроцикла марки «Can am Outlander 800 «ХТ» на момент пригоди становить близько 15 км/год.; зі слів водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з Д.Н.3. НОМЕР_1 - гр. ОСОБА_8 , до моменту ДТП 02.12.2023 він рухався на вказаному транспортному засобі з с. Ставне в напрямку до смт. Великий Березний зі швидкістю 60 км/год., попереду нього на дистанції 20-25 метрів рухався мотоквадроцикл. Зі слів ОСОБА_8 так вони рухались близько 300 метрів, після чого мотоквадроцикл змінив напрямок руху та почав рухатись по зустрічній смузі, автомобіль рухався по своїй смузі руху дотримуючись дистанції 20-25 метрів. Зі слів водія ОСОБА_8 , мотоквадроцикл рухався по зустрічній смузі близько 60-70 метрів, після чого різко змінив напрямок руху вправо, повертаючись на свою смугу руху; зі слів водія мотоквадроцикла марки «Can am Outlander 800 «ХТ» ОСОБА_6 , до моменту ДТП 02.12.2023 він рухався в напрямку з с. Ставне до с. Жорнава, зі швидкістю близько 40 км/год., по своїй смузі руху. Після цього перед здійсненням маневру повороту в напрямку до будинку № 162 він знизив швидкість руху та швидкість мотоквадроцикла під час здійснення маневру повороту складала 15 км/год. Зі слів ОСОБА_6 , під час здійснення маневру повороту відчув удар від якого втратив свідомість. Вирішуючи поставлені на експертизу питання з урахуванням вихідних даних, наданих на експертизу, експерт, зокрема, в експертизі указав, що вихідні дані з показань водія ОСОБА_8 щодо швидкості руху є технічно не спроможними;

- постановою про перекваліфікацію злочину від 17.05.2024 заступника начальника відділення поліції – начальника СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_34 , відповідно до якої перекваліфіковано у кримінальному провадженні № 12023071070000321 від 03.12.2023 з ч. 1 ст. 286 КК України на ч. 2 стю 286 КК України, так як в діях ОСОБА_8 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановлено внести відомості про прийняте рішення до ЄРДР, копію постанови направити прокурору Ужгородської окружної прокуратури;

- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 17.05.2024, з яким ОСОБА_8 ознайомився 17.05.2024 о 15 год. 00 хв.

З метою оцінки вказаних доказів на предмет належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено також такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

- рапорт слідчого СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 від 02.12.2023, адресований т.в.о. начальника відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_35 , в якому слідчий доповів, що 02.12.2023, перебуваючи в складі СОГ відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНІ в Закарпатській області разом оперуповноваженим СКП відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНІ в Закарпатській області капітаном полії ОСОБА_36 було здійснено виїзд по факту ДТП з потерпілими за участі мотоквадроциклу та мікроавтобусу по вулиці Центральній в с. Ставне Ужгородського р-ну. Під час документування, а саме – здійснення огляду місця ДТП, слідчий указав, що ним застосовувалось фотографування за допомогою фотокамери марки «Canon». Разом з цим слідчий доповів, що у зв?язку з технічними несправностями фотокамери, здійснити друк відзнятих фото не представилось можливим;

- постанову про визнання предметів речовими доказами від 03.12.2023, відповідно до якої у матеріалах кримінального провадження № 12023071070000321 від 03.02.2023 визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів провадження в якості речових доказів: автомобіль марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_2 , який постановлено залишити на зберіганні на спецмайданчику відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: вул. Штефаника, 5, смт. Великий Березний, Ужгородського району; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , видане ТСЦ 2141 від 09.04.2016 на ім?я ОСОБА_28 , яке постановлено залишити при матеріалах кримінального провадження; квадроцикл марки «BRP моделі can am Outlander» жовтого кольору, та номером рами НОМЕР_8 , без реєстраційних номерних знаків, постановлено залишити на зберіганні на спецмайданчику відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою: вул. Штефаника, 5, смт. Великий Березний, Ужгородського району;

- акт прийому-передачі від 02.12.2023, відповідно до якого інспектор черговий ВП № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ст. лейтенант ОСОБА_37 отримала на зберігання транспортні засоби від ОСОБА_18 , а саме: автомобіль марки «Mercede-Benz» моделі «Sprinter», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , квадроцикл марки «can-on Outlander» оранжевого кольору;

- ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 07.12.2023 у справі № 298/2262/23, накласти арешт із забороною на відчуження, користування та розпорядження на вилучене в ході огляду місця ДТП від 02 грудня 2023 року в с. Ставне майно, а саме: - автомобіль марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 є ОСОБА_28 , мешканець АДРЕСА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , видане ТСЦ 2141 від 09.04.2016 на ім?я ОСОБА_28 ; квадроцикл марки «BRP моделі сап am Outlander» жовтого кольору, із номером рами НОМЕР_8 , без реєстраційних номерних знаків, власником якого є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 ;

- постанову про призначення судово-медичної експертизи від 04.12.2023 з супровідним листом до неї, відповідно до якої призначено у матеріалах досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за N? 12023071070000321 від 03.12.2023 токсикологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи На вирішення експерта поставити такі питання: Чи є в наданій на дослідження крові ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , алкоголь? Якщо так, то якому ступеню алкогольного сп?яніння відповідає? Для дослідження експерту направити: зразки крові ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Кров відібрана: 02.12.2023. Години не зазначено;

- постанову про призначення судово-медичної експертизи від 04.12.2023 з супровідним листом до неї, відповідно до якої призначено судово-медичну експертизу, до проведення якої залучено експертів Ужгородського міжрайонного бюро судово-медичних експертиз та на вирішення експертам покладено такі питання: чи є на тілі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканця АДРЕСА_2 , тілесні ушкодження, якщо так, то яка їх локалізація, механізм спричинення та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_6 .? Чи характерні тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_6 для ДТІ? Чи вкладаються дані тілесні ушкодження у час події, яка вказана в описовій частині клопотання?;

- довідку про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 30.01.2024 № CE-19/107-23/11911-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за № 12023071030000321 вартість на проведення експертизи склала 2 271, 84 грн.;

- довідку про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2024 №CЕ-19/107-23/11910-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за №12023071030000321 3 029,20 грн.;

- довідку про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 20.02.2024 № CE-19/107-24/919-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за №12023071030000321 вартість експертизи становить 3 786, 40 грн.;

- довідку про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 01.04.2024 за № по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за №12023071070000321, згідно з якою вартість експертизи становить 3 786, 40 грн.;

- лист заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції

№ 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 від 23.01.2024 № 733/106/25/3-2024, адресований завідуючому Ужгородського міжрайонного бюро судово-медичних експертиз про скерування медичної документації для організації виконання постанови про призначення судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023071030000321 від 03.12.2023;

- акт передачі медичної документації від 16.01.2024 № 10/2024 директора КНП «УМБКЛ» Ужгородської міської ради, адресований заступнику начальника – начальнику слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_38 ;

- лист директора КНП «УМБКЛ» Ужгородської міської ради від 08.02.2024 № 43/2024, адресований заступнику начальника – начальнику слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_38 , про надіслання висновків рентгенографій, які виконувались громадянину ОСОБА_6 ;

- лист заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 від 09.02.2024 № 1260/106/25/3-2024, адресований завідуючому Ужгородського міжрайонного бюро судово-медичних експертиз про скерування довідки з описом рентгенівських знімків ОСОБА_6 для організації виконання постанови про призначення судово-медичної експертизи громадянина ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023071030000321 від 03.12.2023;

- лист заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.01.2024 № 97/106/25/2-2024, адресований директору КНП «Ужгородська районна лікарня» Ужгородської районної ради Закарпатської області про надання медичної документації ОСОБА_6 ;

- лист заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.12.2023 № 7839/106/25/2-2023, адресований директору КНП «Ужгородська районна лікарня» Ужгородської районної ради Закарпатської області, про надання зразків крові ОСОБА_6 ;

- лист заступника начальника – начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 08.02.2024 №1247/106/25/3-2024, адресований директору КНП «Ужгородської міської багатопрофільної клінічної лікарні» Ужгородської міської ради про надання рентгенівських знімків ОСОБА_6 ;

- протокол передачі речових доказів на відповідальне зберігання від 09.05.2024;

- ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.05.2024 справа № 298/2262/23 (провадження 1-кс/298/69/24), відповідно до якої скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 7 грудня 2023 року у справі №298/2262/23 (провадження №1-кс/298/299/23) в рамках кримінального провадження №12023071070000321 на вилучений під час огляду місця ДТП від 2 грудня 2023 року квадроцикл марки «BRP моделі can am Outlander» жовтого кольору, із номером рами НОМЕР_10 , без реєстраційних номерних знаків, власником якого є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , в частині заборони користування транспортним засобом. Передано на відповідальне зберігання квадроцикл марки «BRP моделі can am Outlander» жовтого кольору, із номером рами НОМЕР_10 , без реєстраційних номерних знаків, власнику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .;

- ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 06.05.2024 справа № 298/2262/23 (провадження 1-кс/298/87/24) відповідно до якої скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 7 грудня 2023 року у справі №298/2262/23 (провадження №1-кс/298/299/23) в рамках кримінального провадження №12023071070000321 на вилучений під час огляду місця ДТП від 2 грудня 2023 року автомобіль марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 власником якого є ОСОБА_28 , мешканець АДРЕСА_5 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , видане ТСЦ 2141 від 09.04.2016 на ім`я ОСОБА_28 , в частині заборони користування транспортним засобом. Передано на відповідальне зберігання автомобіль марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , видане ТСЦ 2141 від 09.04.2016 на ім`я ОСОБА_28 , власнику ОСОБА_28 , мешканцю АДРЕСА_5 .

Крім того, у ході судового розгляду досліджено документи та відомості, що характеризують особу обвинуваченого.

Вказані докази суд вважає належними, допустимими та достовірними. Аналіз таких доказів у їх сукупності та взаємозв`язку свідчить про доведеність в діях ОСОБА_8 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Доводи сторони захисту стосовно неналежності та допустимості ряду доказів, поданих стороною обвинувачення, суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Як зазначив ККС ВС у своїй постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, вирішуючи питання про істотність порушень КПК та їх вплив на допустимість доказів, слід виходити із загальновизнаних критеріїв допустимості доказів у кримінальному процесі. Такими є отримання їх: 1) з передбачених КПК процесуальних джерел; 2) належним суб`єктом; 3) в установленому законом порядку.

Так, посилання сторони захисту на те, що у витягзі з ЄРДР зазначено тілесні ушкодження, яких зазнав потерпілий, без попереднього безпосереднього дослідження потерпілого, саме по собі не свідчить про недопустимість такого витягу як доказу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про його вчинення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Отже, на цьому етапі закон не вимагає попереднього проведення повного комплексу слідчих (розшукових) та експертних дій для остаточного встановлення всіх обставин події.

Як зазначив ККС ВС у вказаній постанові, за змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення з огляду на їх зміст має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого приймає рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Суд зауважує, що зазначення у витязі з ЄРДР відомостей про тілесні ушкодження потерпілого не означає, що на момент внесення відомостей до ЄРДР слідчим було встановлено остаточний медичний діагноз або визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Такі відомості могли бути внесені на підставі інформації, отриманої працівниками поліції під час первинного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, зокрема щодо доставлення потерпілого до лікувального закладу та характеру попередньо відомих ушкоджень.

Стосовно посилання сторони захисту на відсутність дати у повідомленні слідчого про початок досудового розслідування суд зауважує, що вказана обставина не може сама по собі бути підставою для визнання такого документа недопустимим доказом.

Щодо доводів сторони захисту про те, що у постанові про створення слідчої групи від 03 грудня 2023 року не визначено старшого слідчої групи, а також посилання захисника у цьому аспекті на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі 724/86/20, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), які здійснюватимуть досудове розслідування, а у випадку здійснення досудового розслідування слідчою групою – визначати старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих.

Зазначена норма кримінального процесуального закону у системному взаємозв`язку зі ст. 110 КПК України дає підстави для висновку про необхідність належного процесуального оформлення рішення щодо визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, а у разі створення слідчої групи – також старшого такої групи, та яке має оформлюватись у формі постанови.

Судом встановлено, що постановою від 03 грудня 2023 року для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023071070000321 створено слідчу групу у складі слідчого СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 та заступника начальника відділення поліції – начальника СВ відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_14 . Разом із тим, як убачається із вказаної постанови, у ній безпосередньо не визначено старшого слідчої групи.

Тобто, доводи захисника, що при оформленні зазначеної постанови не було безпосередньо зазначено особу, яка визначена старшою слідчої групи, є слушними.

Водночас суд не погоджується з доводом сторони захисту про те, що зазначена обставина безумовно має наслідком недопустимість усіх доказів, отриманих у кримінальному провадженні.

При цьому посилання сторони захисту на постанову Об`єднаної палати ККС ВС від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20 підлягає врахуванню судом, однак висновки, викладені у цій постанові, повинні застосовуватися з урахуванням фактичних обставин конкретного кримінального провадження.

Так, суд зауважує, що у вказаній справі предметом судового розгляду було, зокрема, питання відсутності належного процесуального рішення керівника органу досудового розслідування про визначення слідчих та старшого слідчої групи, де Верховний Суд констатував, що витяг з ЄРДР не може замінити такого процесуального рішення. У вказаній постанові Об`єднана палата ККС ВС дійшла висновку, що рішення про визначення групи слідчих та старшого слідчої групи має прийматися у формі постанови, яка відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Відсутність такого процесуального рішення може зумовлювати недопустимість доказів як отриманих неуповноваженою особою

Разом із тим суд зауважує, що фактичні обставини вказаного кримінального провадження відрізняються від обставин, які були предметом розгляду у зазначеній справі.

У цьому кримінальному провадженні наявне письмове процесуальне рішення керівника органу досудового розслідування – постанова від 03 грудня 2023 року, якою конкретно визначено склад слідчої групи, а саме – ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Зазначена постанова винесена та підписана ОСОБА_14 , який на момент її прийняття обіймав посаду начальника слідчого відділення та відповідно до ст. 39 КПК України був керівником органу досудового розслідування.

Отже, на відміну від ситуації, коли у матеріалах кримінального провадження взагалі відсутнє процесуальне рішення щодо визначення слідчих, у даному кримінальному провадженні існує постанова, якою визначено конкретних осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування.

Суд зауважує, що сам по собі факт невизначення у цій постанові старшого слідчої групи не може бути безумовною підставою, яка спідчить про недопустимість усіх доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 грудня 2023 року та схеми до нього з огляду на наявність у них, за твердженням сторони захисту, окремих недоліків суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до вимог ст. 104 КПК України у протоколі процесуальної дії зазначаються відомості, передбачені законом, а протокол після ознайомлення з ним підписується особами, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії.

Посилання сторони захисту на те, що кожна сторінка протоколу огляду не містить окремого підпису слідчого, саме по собі не свідчить про недопустимість такого протоколу. Так положення КПК України не містять вимоги про обов`язкове проставлення підпису слідчого на кожній сторінці протоколу.

Щодо відсутності підпису обвинуваченого на схемі дорожньо-транспортної пригоди суд зазначає, що обов`язок підписання протоколу та його додатків виникає щодо осіб, які брали участь у відповідній процесуальній дії. Сам по собі статус особи як водія транспортного засобу не означає її обов`язкової участі в огляді місця події та не створює безумовного обов`язку підписувати схему до протоколу.

Якщо обвинувачений під час проведення огляду не був учасником відповідної процесуальної дії, відсутність його підпису на схемі не свідчить про порушення вимог ст. 104 КПК України.

Судом також надано оцінку доводам сторони захисту з посиланням на окремі недоліки протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 02.12.2023.

Водночас суд зауважує, що огляд місця дорожньо-транспортної події проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а протокол огляду від 02.12.2023 складений із дотриманням положенням статей 104, 105 КПК та він є допустимим доказом, а тому підстави вважати його недопустимим відсутні.

В даному аспекті заслуговує на увагу позиція Верховного Суду, викладена у його постанові від 02.09.2025 у справі 385/1219/23, де суд звернув увагу на те, що певні недоліки оформлення протоколу огляду самі по собі не дають підстав для висновку про недопустимість його результатів. Ці недоліки мають оцінюватися в контексті достовірності відомостей, відображених в протоколі, а також їх достатності для встановлення тих обставин, на які посилалася сторона обвинувачення, у сукупності з іншими представленими доказами.

З огляду на наведене суд не встановив таких порушень вимог кримінального процесуального закону під час проведення та оформлення огляду місця події від 02 грудня 2023 року, які б свідчили про отримання протоколу внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або іншим чином зумовлювали його недопустимість.

При цьому суд враховує ту обставину, що стороною захисту під час судового розгляду не наведено обґрунтованих зауважень щодо змісту схеми ДТП, складеної за результатами проведеного огляду місця дорожньо-транспортної події, а також не зазначено, які саме відомості, зафіксовані у ній, не відповідають фактичним обставинам такої події.

Щодо доводів сторони захисту з приводу технічної несправності фотоапарата марки «Canon» під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 02 грудня 2023 року суд зауважує, що доказове значення у даному кримінальному провадженні має не сам факт використання фотокамери, а належним чином зафіксовані результати процесуальної дії. Основним процесуальним джерелом відомостей про результати огляду місця події є протокол огляду місця події від 02 грудня 2023 року та схема до нього, у яких зафіксовано обстановку місця дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів, виявлені сліди та пошкодження. При цьому, звертаючи увагу суду на несправність фотокамери, сторона захисту не навела конкретних обставин, які б свідчили про те, що відсутність роздрукованих фотознімків призвела до викривлення змісту протоколу огляду місця події, позбавила суд можливості перевірити зафіксовані в ньому відомості або свідчила про незаконність проведення самого огляду.

Щодо доводів сторони захисту про неналежність та суперечливість документів, які підтверджують придбання потерпілим ОСОБА_6 квадроциклу BRP Outlander 800 2009 року випуску, що дійсно в досліджених документах наявні окремі розбіжності щодо їх реквізитів та оформлення. Разом із тим сам по собі факт наявності таких розбіжностей не є достатньою підставою для висновку про те, що зазначені документи є фіктивними або не стосуються саме мотоквадроцикла, яким керував потерпілий у момент ДТП..

Стосовно доводів сторони захисту про відсутність у наявній у вказаному кримінальному провадженні документації точного часу відбору крові потерпілого ОСОБА_6 , суд зазначає, що саме по собі посилання на відсутність часу відбору крові без наведення даних про те, яким чином ця обставина могла вплинути на встановлений експертом результат не є достатньою підставою для визнання висновку експерта недопустимим.

Щодо доводів сторони захисту про недопустимість протоколів слідчих експериментів від 05 березня 2024 року, проведених за участю потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_8 , з огляду на неточності в анкетних даних учасників, зазначенні адреси, а також сумніви щодо належності та ідентифікації підписів, суд зазначає самі по собі окремі технічні неточності в оформленні протоколів не свідчать про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та не ставлять під сумнів сам факт проведення слідчих експериментів, особи їх учасників та результати проведених процесуальних дій.

Зміст протоколів дає можливість встановити, які саме особи брали участь у слідчих експериментах, які обставини ними відтворювалися та які результати були зафіксовані. До протоколів долучено схеми та фототаблиці, що додатково відображають хід і результати проведених процесуальних дій, та учасники таких слідчих експериментів, зокрема ОСОБА_8 , посвідчили факт їх проведення.

Наявність окремих розбіжностей у датах народження, адресних даних чи інших анкетних відомостях не свідчить сама по собі про те, що до проведення слідчих експериментів були залучені інші або невстановлені особи, а відтак не позбавляє протоколи доказового значення.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що критично оцінює показання свідка ОСОБА_12 у тій частині, в якій останній повідомив суду зміст розмови з обвинуваченим безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди щодо обставин її виникнення, зокрема про те, що квадроцикл нібито виїхав на смугу зустрічного руху, після чого різко змінив напрямок руху праворуч. Зазначені відомості не є безпосереднім сприйняттям свідком обставин виникнення ДТП, оскільки на момент зіткнення ОСОБА_12 на місці події не перебував та очевидцем дорожньо-транспортної пригоди не був. Отже, у цій частині свідок повідомив суду відомості, отримані зі слів обвинуваченого, а не обставини, які він сприймав особисто. Відповідно, такі відомості самі по собі не можуть підтверджувати фактичні обставини механізму ДТП, оскільки їх джерелом є безпосередньо обвинувачений, а не свідок. Також суд не враховує покази свідка про те, що обвинувачений відвідував потерпілого у лікувальному закладі, оскільки ОСОБА_12 не був безпосереднім учасником відповідної розмови та не був очевидцем її змісту.

Водночас суд зауважує, таке.

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту - це дія або бездіяльність особи, яка керує транспортним засобом, пов`язана з порушенням однієї або кількох вимог ПДР або інших нормативних актів, що регламентують безпеку дорожнього руху чи експлуатацію транспорту.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, включає три обов`язкові ознаки: а) суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху); б) суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому середньої тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень або заподіяння смерті); в) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону, що є необхідною передумовою для притягнення особи до кримінальної відповідальності в аспекті вимог ст. 62 Конституції України.

При цьому належить враховувати, що злочин, передбачений ст. 286 КК України, є злочином із так званим матеріальним складом, і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушення правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) суспільно небезпечні наслідки, передбачені у ст. 286 КК України, тобто тільки такі порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків, і перебувають і з ними у причинному зв`язку.

В ході судового розгляду на підставі досліджених доказів встановлено, та не спростовується сторонами у справі, що 02.12.2023 близько 12 годин 20 хвилин у с. Ставне навпроти будинку 162, трапилась ДТП, за участю водія ОСОБА_8 , який керував технічно справним автомобілем марки «Mercedes Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Центральній в с. Ставне у напрямку с. Жорнава, мотоквадроциклом марки «Can-Аm» Outlander - 800 XT» під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 .

Вказані обставини учасниками судового провадження не заперечуються.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_6 у результаті ДТП отримав тілесні ушкодження у виді закритого заднього вивиху кісток лівого передпліччя, які потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості та тілесні ушкодження у виді: травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні гомілково-ступневого суглобу з формуванням кукси на рівні верхньої третини гомілки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою стійку втрату працездатності не менше як на одну-третину (на 50%), згідно п. 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, що підтверджується висновком експерта № 28 від 12.02.2024, складеним за результатами огляду потерпілого та дослідження медичної документації, результати якого підтвердив експерт у судовому засіданні.

При цьому суд враховує доводи сторони захисту про те, що в окремих первинних документах як ампутовану зазначено ліву нижню кінцівку. Разом із тим суд зазначає, що висновок судово-медичного експерта, складений за результатами дослідження медичної документації, результатів рентгенографічного дослідження та безпосереднього огляду потерпілого, є належним доказом для встановлення характеру та ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень.

Водночас наведена стороною захисту розбіжність у первинній медичній документації сама по собі не спростовує встановленого судом факту заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді травматичної ампутації правої нижньої кінцівки та не ставить під сумнів визначений експертом ступінь їх тяжкості.

Стосовно пред`явленого стороною обвинувачення обвинувачення в частині заподіяння ОСОБА_8 потерпілому внаслідок ДТП політравми, ЗЧМТ, струсу головного мозку, ЗТКГ, закритих переломів 5-го, 6-го, 7-го ребер справа та повної травматичної ампутації на рівні нижньої третини правої гомілки слід зазначає таке.

Суд не вважає доведеними зазначені тілесні ушкодження потерпілого у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку та переломів 5-го, 6-го, 7-го ребер справа, оскільки вони не знайшли об`єктивного підтвердження під час спеціального судово-медичного дослідження, за результатами якого складено висновок експерта № 28 від 12.02.2024.

Так, у зазначеному висновку експерта вказано, що діагноз «ЗЧМТ, струс головного мозку» не підтверджується наявністю патологічної неврологічної симптоматики, а діагноз «переломи 5-го, 6-го, 7-го ребер справа» - даними рентгенографічного дослідження.

Оцінюючи наявність в інкримінованому ОСОБА_8 кримінальному правопорушенні ознак суспільно небезпечного діяння у вигляді порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме п. 13.1 ПДР України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а також п. 12.4 ПДР України, згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год, суд зазначає таке.

У ході судового розгляду на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що безпосередньо перед моментом ДТП ОСОБА_8 керував транспортним засобом зі швидкістю 60 км/год, тобто перевищував установлену п. 12.4 ПДР України максимально допустиму швидкість руху в населеному пункті. Зазначене підтверджується, зокрема, протоколом проведення слідчого експерименту від 05.03.2024 за участю ОСОБА_8 та висновком експерта від 01.04.2024 № CE-19/107-24/3046-IT. Крім того, сторона захисту в судовому засіданні не заперечувала зазначеної обставини, а ОСОБА_8 безпосередньо підтвердив факт порушення ним вимог п. 12.4 ПДР України.

Водночас, надаючи оцінку доводам сторони захисту про непорушення ОСОБА_39 п. 13.1 ПДР України, відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу з огляду на ту обставину, що за версією сторони захисту, зіткнення стало наслідком раптового маневру потерпілого вправо, який рухався в одному напрямку з обвинуваченим, але по лівій, тобто, зустрічній смузі руху, суд зазначає таке.

Об`єктивними матеріалами справи не підтверджено, що квадроцикл безпосередньо перед зіткненням рухався по зустрічній смузі на відстані 60–100 метрів, як стверджував обвинувачений.

Водночас, оцінивши в сукупності показання ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_6 , свідків, протокол огляду місця події зі схемою ДТП до нього, висновки інженерно-транспортних експертиз, суд доходить висновку, що безпосередньо перед ДТП автомобіль «Mercedes Sprinter» рухався позаду квадроцикла в попутному напрямку, та після того, як квадроцикл почав виконувати маневр праворуч, знизивши при цьому швидкість, відбулося зіткнення транспортних засобів, якими керували обвинувачений та потерпілий.

В ПДР України міститься визначення поняття безпечної дистанції, згідно з яким нею є така дистанція має бути достатньою для запобігання зіткненню у разі раптового гальмування або зупинки транспортного засобу, що рухається попереду.

Суд констатує, що ОСОБА_8 не забезпечив такого режиму руху, який би дозволив йому безпечно відреагувати на зміну дорожньої обстановки та уникнути зіткнення.

Вказана обставина підтверджується, зокрема, висновком експерта від 01.04.2024 № CE-19/107-24/3046-IT, в якому встановлено, що технічна можливість уникнути даної пригоди, для водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter», з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 , полягає у дотриманні ним технічних вимог п. 12.4 та 13.1 ПДР України з посиланням на термін «безпечна дистанція», зміст яких є в п.1.10 ПДР України; із технічної точки зору, при заданих вихідних даних, у діях водія автомобіля марки «Mercedes Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_8 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна дистанція» та «безпечна швидкість», недотримання яких, у своїй сукупності, перебувають в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінюючи доводи сторони захисту про те, що ДТП стала наслідком раптового маневру потерпілого, який при цьому рухався в одному напрямку з обвинуваченим по зустрічній смузі руху, суд виходить із того, що сама по собі така поведінка потерпілого не звільняє обвинуваченого від обов`язку дотримуватися встановленої швидкості руху, безпечної дистанції та вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху з урахуванням конкретної дорожньої обстановки.

Установлені під час судового розгляду обставини свідчать про те, що обвинувачений, рухаючись зі швидкістю 60 км/год, повинен був враховувати дорожню обстановку та характер руху інших її учасників, а також мати можливість своєчасно відреагувати на її зміну. При цьому, як установлено судом на підставі досліджених доказів, саме порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП та її наслідками.

Разом з тим суд враховує поведінку потерпілого, який рухався по дорозі загального користування на транспортному засобі, сертифікат відповідності на який втратив чинність та який, згідно з наявною документацією, не призначений для використання на дорогах загального користування. При цьому зазначений транспортний засіб не був оснащений дзеркалами заднього виду та світловими покажчиками повороту.

Крім того, суд критично оцінює показання потерпілого про те, що перед виконанням повороту вправо він подавав сигнал рукою, оскільки зазначена обставина не знайшла свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду. Зокрема, під час проведення слідчого експерименту 05.03.2024 за участю потерпілого останній не зазначав про подачу сигналу рукою та не відтворював відповідного жесту, що також відображено у протоколі проведення слідчого експерименту.

Однак зазначені обставини, навіть з урахуванням поведінки потерпілого під час виникнення небезпечної дорожньої обстановки, самі по собі не переривають та не спростовують встановленого судом причинного зв`язку між порушенням ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху та настанням ДТП і її наслідками.

При цьому причинний зв`язок між подією ДТП та фактом завдання потерпілому тілесних ушкоджень ні обвинувачений, ні потерпілий не заперечують. Факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому за наслідками ДТП підтверджується, в тому числі, висновком експерта № 28 від 12.02.2024, відповідно до якого на основі викладених даних судово-медичного обстеження громадянина ОСОБА_6 , 1976 р. н., згідно даних медичної документації, відповідно з питаннями, поставленими на вирішення даної експертизи, експерт дійшов висновку що тілесні ушкодження у виді: забійних ран, закритого заднього вивиху кісток лівого передпліччя, травматичної ампутації правої нижньої кінцівки на рівні гомілково-ступневого суглобу з формуванням кукси на рівні верхньої третини гомілки виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, можливо їх виникнення у водія квадроцикла, під час ДІІ, яка мала місце 02.12.2023.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes Sprinter», у межах населеного пункту рухався зі швидкістю близько 60 км/год., тобто з перевищенням установленої пунктом 12.4 ПДР України максимальної швидкості, та, рухаючись позаду квадроцикла, не дотримав безпечної дистанції, чим порушив вимоги пунктів 12.4 та 13.1 ПДР України. Допущені порушення перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

При цьому суд зауважує, що суперечності щодо окремих деталей події не спростовують встановленого судом факту зіткнення автомобіля з квадроциклом під час виконання останнім маневру праворуч та не спростовують причинного зв`язку між порушеннями водієм автомобіля вимог ПДР України і заподіяним потерпілому тяжким тілесним ушкодженням.

З огляду на викладене суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

Суд враховує, що ОСОБА_8 вчинив необережне кримінальне правопорушення, яке відповідно до частини п`ятої статті 12 КК України є тяжким злочином.

Пом`якшуючими покарання обставинами, передбаченими статтею 66 КК України, суд визнає часткове визнання обвинуваченим вини. Суд також враховує як пом`якшуючу обставину поведінку обвинуваченого безпосередньо після ДТП, а саме те, що він викликав медичну допомогу, чим вжив невідкладних заходів для надання допомоги потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , передбачених статтею 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є одруженим, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, здійснює догляд за матір`ю – ОСОБА_40 , яка потребує постійного стороннього догляду, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи –працює водієм у ФОП ОСОБА_10 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Разом із тим суд бере до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого. Судом встановлено, що протягом тривалого часу після вчинення кримінального правопорушення, а саме – близько двох з половиною років, ОСОБА_8 не вжив достатніх заходів для повного відшкодування потерпілому завданої шкоди, відшкодувавши таку лише частково та не висловив перед потерпілим належного каяття з приводу наслідків вчиненого.

Водночас суд враховує, що ОСОБА_8 після вчинення кримінального правопорушення не вчиняв дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце роботи та сім`ю, утримує трьох неповнолітніх дітей, здійснює догляд за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду, а також частково відшкодував завдану потерпілому шкоду.

З урахуванням наведеного, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його необережний характер, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 слід призначити покарання у межах санкції частини другої статті 286 КК України в редакції, чинній на момент вчинення ним кримінального правопорушення, у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, має постійне місце роботи, є одруженим, утримує трьох неповнолітніх дітей та здійснює догляд за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду. Крім того, суд враховує часткове відшкодування завданої потерпілому шкоди, добровільне усунення її частини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Оцінивши наведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що призначене ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі може бути реалізоване без його реального відбування, а його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень можливе без його ізоляції від суспільства.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду щодо призначення покарань за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, викладені, зокрема, у кримінальних провадженнях №654/763/17 у постанові від 24 жовтня 2018 року, №346/356/18 у постанові від 12 лютого 2019 року, №166/937/16-к у постанові від 26 квітня 2018 року, №125/1133/17 у постанові від 29 січня 2019 року, де суд дійшов висновку, про наявність підстав для застосування правових приписів ст.75 КК України та звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням у вказаних категоріях справ.

За таких обставин суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки, та покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Вирішуючи питання щодо призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд виходить із того, що відповідно до загальних засад призначення покарання воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд не залишає поза увагою, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_8 під час керування транспортним засобом та що його наслідком стало заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження. Водночас зазначені обставини підлягають оцінці у сукупності з характером і ступенем тяжкості допущеного порушення, формою вини, даними про особу обвинуваченого та його поведінкою після вчинення кримінального правопорушення.

Також суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинено з необережності, ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується, має постійне місце роботи, утримує трьох неповнолітніх дітей, здійснює догляд за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду, а також частково відшкодував потерпілому завдану шкоду.

При цьому суд не встановив даних про те, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 продовжував систематично або грубо порушувати правила безпеки дорожнього руху чи що його подальша поведінка свідчить про підвищений ризик вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у конкретному випадку не є необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд також враховує, що ОСОБА_8 працює водієм, а тому позбавлення його права керувати транспортними засобами фактично позбавить його можливості здійснювати професійну діяльність, яка є джерелом засобів для утримання трьох неповнолітніх дітей та забезпечення догляду за матір’ю. Зазначена обставина сама по собі не є підставою для незастосування додаткового покарання, однак у сукупності з іншими встановленими судом даними має істотне значення для його індивідуалізації.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 основне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільнивши його від відбування цього покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно з положенням п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із такого.

Як убачається зі змісту цивільного позову, потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 359 802 грн матеріальної шкоди, з яких 100 000 грн – витрати, пов`язані з лікуванням та відвідуванням медичних закладів, 255 802 грн – вартість майнової шкоди, заподіяної пошкодженням належного йому квадроцикла, та 4 000 грн – витрати на проведення оцінки заподіяної транспортному засобу шкоди. Крім того, потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 1 000 000 грн моральної шкоди.

Згідно з положеннями ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є реальні збитки – втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів судом установлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини обвинуваченого, потерпілому завдано тяжкі тілесні ушкодження, а належний йому транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Як убачається зі звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспортного засобу № 22-05-01/05/24 від 22.05.2024, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ОСОБА_6 – квадроциклу BRP Outlander MAX XT800, реєстраційний номер б/н, ідентифікаційний номер НОМЕР_8 дорівнює 255 802 грн.

Витрати на проведення зазначеної оцінки у розмірі 4 000 грн. підтверджуються фіскальним чеком від 21.05.2024.

Зважаючи на наведене, з огляду на ту обставину, що зазначені витрати безпосередньо пов`язані з визначенням розміру шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, та їх понесення підтверджено належним доказом, суд вважає їх такими, що підлягають відшкодуванню обвинуваченим потерпілому.

Заявляючи вимогу про стягнення 100 000 грн матеріальної шкоди, пов`язаної з отриманими тілесними ушкодженнями та тривалим лікуванням, потерпілий посилається на необхідність відвідування медичних закладів та понесення відповідних витрат.

Однак належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне понесення потерпілим витрат на лікування саме у заявленому розмірі суду не надано. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження відсутні належні розрахункові документи, чеки, квитанції, рахунки чи інші документи, з яких можливо встановити конкретний розмір понесених витрат та їх безпосередній зв`язок із лікуванням наслідків кримінального правопорушення.

Саме по собі посилання потерпілого на тривалість лікування, необхідність відвідування медичних закладів та тяжкість отриманих тілесних ушкоджень не дає суду можливості встановити конкретний розмір фактично понесеної матеріальної шкоди.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги потерпілого про стягнення 100 000 грн матеріальної шкоди, заявленої у зв`язку з витратами на лікування, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому в цій частині цивільний позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, цивільний позов у частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню – у розмірі 259 802 грн, що складається з 255 802 грн вартості майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, та 4 000 грн витрат на проведення його оцінки.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом установлено, що внаслідок кримінального правопорушення потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, у тому числі травматичну ампутацію правої нижньої кінцівки. Вказані наслідки є незворотними та істотно змінили звичний спосіб життя потерпілого, його фізичні можливості та потребують подальшої адаптації до нових життєвих умов.

Суд погоджується з доводами потерпілого про те, що отримані ним тілесні ушкодження спричинили значні фізичні та душевні страждання, пов`язані не лише з безпосереднім переживанням наслідків дорожньо-транспортної пригоди та тривалим лікуванням, а й з необхідністю пристосування до життя після втрати нижньої кінцівки, зміною звичного способу життя та обмеженням можливості повноцінної реалізації своїх фізичних можливостей.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий зазнав фізичного болю та душевних страждань, був змушений проходити тривале лікування та реабілітацію, а обставини, встановлені судом, свідчать про істотне погіршення його звичного способу життя.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, зокрема моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких розмір такого відшкодування визначається з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань потерпілого і має відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості. При цьому визначення розміру моральної шкоди є питанням індивідуальної оцінки судом конкретних обставин справи, а тому не може ґрунтуватися виключно на розмірі заявленої потерпілим позовної вимоги або на механічному порівнянні з розмірами компенсацій, визначених в інших судових рішеннях.

Як зазначено у постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 07.09.2023 у справі № 202/8301/21, розмір відшкодування моральної шкоди не повинен призводити до безпідставного збагачення потерпілого, а має компенсувати йому перенесені моральні й фізичні страждання та тяжкість вимушених змін у житті, зумовлених отриманням у результаті дорожньо-транспортної події тілесних ушкоджень.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує характер і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, характер заподіяних йому ушкоджень, істотність та тривалість змін у його житті, наслідки кримінального правопорушення для його повсякденного життя, форму вини обвинуваченого, а також поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення та здійснення ним часткового відшкодування завданої шкоди.

Водночас суд виходить із того, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн не є безумовним та не підлягає стягненню лише з огляду на його заявлення. Визначаючи розмір компенсації, суд зобов`язаний дотримуватися принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи конкретні обставини справи та встановлені судом наслідки кримінального правопорушення.

При цьому суд враховує наявну в матеріалах кримінального провадження розписку від 10.10.2024, відповідно до якої потерпілий отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 1 000 доларів США, а також підтверджені відомості про перерахування обвинуваченим 06.08.2026 та 11.09.2026 грошових коштів у загальному розмірі 20 000 грн.

Суд також враховує необережну форму вини обвинуваченого, відсутність умислу на заподіяння потерпілому шкоди, а також здійснення ним часткового відшкодування завданої шкоди. Наведені обставини у їх сукупності свідчать про необхідність визначення розміру моральної шкоди у меншому розмірі, ніж заявлено потерпілим.

З огляду на характер та обсяг встановлених судом наслідків кримінального правопорушення, характер фізичних та душевних страждань потерпілого, істотність змін у його житті, а також з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає справедливим та достатнім розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000 грн.

На переконання суду, саме такий розмір грошового відшкодування відповідає характеру та обсягу встановленої судом моральної шкоди, не є символічним або явно недостатнім для її компенсації, водночас не має характеру надмірного майнового стягнення та забезпечує справедливий баланс між інтересами потерпілого і обвинуваченого.

Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що цивільний позов потерпілого підлягає частковому задоволенню, а саме в частині матеріальної шкоди – у розмірі 259 802 грн., в частині моральної шкоди – у розмірі 300 000 грн., а всього – 559 802 грн.

В силу положень ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення інженерно-транспортної експертизи від 30.01.2024 у розмірі 2 271, 84 грн., що підтверджується довідкою про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 30.01.2024 №CE-19/107-23/11911-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за № 12023071030000321, на проведення інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2024 у розмірі 3029,20 грн., що підтверджується довідкою про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2024 №CЕ-19/107-23/11910-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за №12023071030000321, та на проведення інженерно-транспортної експертизи від 20.02.2024 у розмірі 3 786, 40 грн, що підтверджується довідкою про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 20.02.2024 № CE-19/107-24/919-IT по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за

№ 12023071030000321, на проведення інженерно-транспортної експертизи від 01.04.2024 у розмірі 3 786, 40 грн., що підтверджується довідкою про витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи від 01.04.2024 за № № СЕ-19/107-24/3046-ІТ по матеріалам досудового розслідування внесеного до ЄРДР від 03.12.2023 за №12023071070000321, що разом складає 12 873, 84 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого в користь держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на речові докази, слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 не обирався.

Керуючись ст. ст. 368 – 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки протягом іспитового строку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , мешканця АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду в розмірі 259 802 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дві) гривні та моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень, що разом становить 559 802 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот дві) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 в користь держави витрати на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні у розмірі 12 873 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 84 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезннського районного суду Закарпатської області від 07.12.2023 у справі № 298/2262/23 (номер провадження

1-кс/298/299/23), скасувати.

Речові докази у справі, а саме:

- автомобіль марки «Mercedes» моделі «Sprinter» з д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 є ОСОБА_28 , мешканець АДРЕСА_5 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , видане ТСЦ 2141 від 09.04.2016 на ім`я ОСОБА_28 , передані на відповідальне зберігання власнику майна – ОСОБА_28 , залишити останньому;

- квадроцикл марки марки «Can-Аm» Outlander - 800 XT» жовтого кольору, із номером рами НОМЕР_8 , без реєстраційних номерних знаків, власником якого є ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , передані на відповідальне зберігання власнику майна – ОСОБА_6 , залишити останньому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено учасниками кримінального провадження до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1