Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №297/2475/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2475/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Берегове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 звернулась до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовом до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги мотивовано тим, що тривалістю один місяць із дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати, ОСОБА_3 . Мати склала заповіт на користь позивачки. Оскільки з матір`ю був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2 , а позивачка своєчасно заяви про прийняття спадщини не подала, вона вважає, що спадкове майно перейшло до батька. Після смерті батька позивачка бажає оформити спадщину, однак нотаріус повідомила про пропуск строку.

Позивачка зазначає, що після розірвання шлюбу 30 серпня 2019 року повернулася жити до батьківського будинку, хоча реєстрацію місця проживання не змінила. Посилається на догляд за будинком, оплату комунальних послуг та обробіток городу. Причину неподання заяви у строк пояснює незнанням відповідного обов`язку та переконанням, що за відсутності інших спадкоємців оформлення спадщини можливе будь-коли.

У зв`язку з чим, просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, згідно позовної заяви, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Берегівської міської ради Закарпатської області в підготовче судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання фіксування технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази відповідно до статті 89 ЦПК України окремо та у взаємному зв`язку, розмежовуючи підтвердження права на спадкування, дотримання порядку прийняття спадщини та наявність поважних причин пропуску строку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивачки встановлено її походження від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області про розірвання шлюбу від 30 серпня 2019 року підтверджується припинення шлюбу позивачки з ОСОБА_4 та пояснює її сімейний стан і прізвище.

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Довідки Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради від 19 серпня 2026 року № 1081, надана на запит нотаріуса від 18 серпня 2026 року № 156/02-14, містить відомості, що ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; інших зареєстрованих осіб за цією адресою не було.

Відповідно до довідки Центру надання адміністративних послуг Берегівської міської ради від 19 серпня 2026 року № 1080, надана на запит нотаріуса № 157/02-14, підтверджує реєстрацію ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , та реєстрацію за цією адресою ОСОБА_2 на день її смерті.

Крім того, згідно заповіту від 27.07.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 заповіла все своє майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та надала право по життєвого проживання та користування житловим будинком за адресою АДРЕСА_2 чоловікові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Листом приватного нотаріуса Романович Ірини Василівни від 18 серпня 2026 року № 158/2026 вбачається усне звернення позивачки щодо оформлення спадщини та повідомлення про неможливість видачі свідоцтва через неподання заяви у строк і ненадання доказів прийняття спадщини відповідно до статті 1268 ЦК України. Нотаріус зазначила, що батько прийняв спадщину після дружини, але не оформив своїх спадкових прав. Лист засвідчує наявність перешкоди для нотаріального оформлення на час звернення, але не підтверджує поважності причин пропуску строку.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб — спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповіт або за законом.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Встановлено, що позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року, справа № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Норми ст.1272 ЦК щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд виходить із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами, які перешкоджали спадкоємцеві своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

У даній справі позивач посилається на те, що фактично користувалася спадковим майном, вважала себе такою, що прийняла спадщину, та не була обізнана про необхідність подання окремої заяви нотаріусу у шестимісячний строк. Лише після звернення до нотаріуса у 2026 році їй стало відомо про неможливість оформлення спадкових прав без визначення судом додаткового строку.

Суд бере до уваги, що спір не стосується оспорювання права власності чи поділу спадкового майна між спадкоємцями, а предметом розгляду є виключно надання позивачу процесуальної можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Визначення додаткового строку саме по собі не вирішує питання про право власності на спадкове майно та не замінює нотаріального порядку оформлення спадкових прав.

Суд також враховує, що доказів наявності інших спадкоємців, права яких можуть бути порушені задоволенням позову, до матеріалів справи не подано. Відповідачем заперечень щодо позову не заявлено, доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, не надано.

При цьому, відмова у задоволенні позову за встановлених обставин призвела б до надмірного формалізму та фактичного позбавлення спадкоємця першої черги можливості реалізувати своє спадкове право, тоді як визначення додаткового строку забезпечує баланс між вимогами закону щодо строків прийняття спадщини та правом особи на спадкування.

З урахуванням наведеного, суд вважає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, а заявлений позивачем додатковий строк у один місяць розумним, достатнім та співмірним для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст. 82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі та визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, інших спадкоємців судом не встановлено.

На підставі викладеного, ст.ст.1268, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю один місяць із дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО