Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №297/2480/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2480/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегове у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріусу Берегівської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Овдійчук Олени Юріївни, про припинення обтяження та вилучення заборони з реєстру,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до державного нотаріусу Берегівської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Овдійчук Олени Юріївни, про припинення обтяження та вилучиння з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону за реєстраційним номером 4011522, зареєстровану 07 листопада 2006 року на підставі повідомлення без номера від 02 серпня 1968 року Закарпатської контори Будбанку щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивує тим, що 09 лютого 2026 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . До складу спадщини входить зазначений житловий будинок. Під час оформлення спадщини позивач дізнався про архівний запис заборони відчуження, у якому власником зазначено ОСОБА_3 — попереднього власника будинку.

Позивач посилається на довідку БТІ, відповідно до якої ОСОБА_3 придбав будинок у 1986 році, а у 1996 році продав його ОСОБА_2 . На думку позивача, оскільки у 1968 році ОСОБА_3 ще не був власником цього будинку, обґрунтованість заборони викликає сумніви. Даних про кредит та місцезнаходження зазначеної особи позивач не має.

Крім того, позивач зазначає, що Будбанк СРСР реорганізовано, а відомості про його правонаступника у Державному реєстрі банків відсутні. Вважає, що збереження заборони без установленої актуальної підстави обмежує його право розпоряджатися житлом, а отримання документа про погашення кредиту є неможливим. Обґрунтовує позов положеннями статей 15, 16, 321, 391 ЦК України, статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 12, 13, 76–81, 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінюючи кожний доказ окремо, а також їх достатність, допустимість, належність, достовірність та взаємний зв`язок у сукупності.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 лютого 2026 року, видане приватним нотаріусом Мирончук О.В., зареєстроване за № 346 у спадковій справі № 189/2025, встановлено право ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на спадщину після ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свідоцтві зазначено заповіт, посвідчений 01 серпня 2000 року за № 2-4805. Спадкове майно — житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 99,4 кв. м, житловою площею 53,2 кв. м, позначений літерою А, із зазначеними у свідоцтві прибудовою, літньою кухнею, гаражем та іншими спорудами. Документ містить дані про набуття спадкодавицею права за договором купівлі-продажу від 02 серпня 1996 року, реєстровий № 1-3063, та реєстрацію БТІ 12 вересня 1996 року в книзі № 1 за реєстровим № 1120.

Відповідно до інформаційної довідка № 463494343, сформована 09 лютого 2026 року за адресним запитом щодо будинку АДРЕСА_1 містить відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заборону, позначену як архівний запис, за реєстраційним номером 4011522.

Датою реєстрації зазначено 07 листопада 2006 року о 10:28:52; реєстратором — Берегівську державну нотаріальну контору; підставою стало повідомлення без номера від 02 серпня 1968 року Закарпатської контори Будбанку. Об`єкт описано як житловий об`єкт незавершеного будівництва за спірною адресою, власником зазначено ОСОБА_3 . У додаткових відомостях наведено архівну дату 02 квітня 2001 року, дату виникнення 02 серпня 1968 року та номер реєстрації 406109-46.

Згідно Довідки КП «Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської міської ради» № 295 від 22 серпня 2026 року встановлено, що за даними станом на 01 січня 2013 року ОСОБА_3 придбав у 1986 році житловий будинок по АДРЕСА_2 , та продав його у 1996 році ОСОБА_2 .

Як вбачається із листа Берегівської державної нотаріальної контори від 14 липня 2026 року №179/01-16 за підписом ОСОБА_4 позивачу повідомлено, що для зняття заборони необхідно надати довідку про погашення кредиту та відсутність боргу ОСОБА_3 від Берегівського відділення Держбанку, а за відсутності правонаступника рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до Листа НБУ від 31 серпня 2026 року № 27-0024/82061 на адвокатський запит від 18 серпня 2026 року містить відомості про реорганізацію банківської системи СРСР у 1987 році, створення республіканських банків та реєстрацію 27 вересня 1991 року статуту Промбудбанку України. НБУ повідомив про анулювання 09 квітня 1992 року реєстрації Промбудбанку України. Також у листі зазначено, що станом на 31 серпня 2026 року Державний реєстр банків не містить відомостей про Будбанк СРСР, зокрема Закарпатську контору, та його правонаступника; документи цієї установи на архівне зберігання до НБУ не передавалися.

За статтями 4, 5 ЦПК України, суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права у встановлений законом спосіб. Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності; кожна сторона доводить обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За статтею 89 ЦПК України жоден доказ не має наперед установленої сили; оцінюються належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності.

Стаття 41 Конституції України, статті 15, 16, 319, 321, 391 ЦК України гарантують захист права власності та можливість вимагати усунення перешкод у користуванні й розпорядженні майном. Наявність зареєстрованої заборони може становити таку перешкоду. Проте реалізація права на захист вимагає встановлення характеру спірного матеріального правовідношення та належного суб`єкта, до якого звернуто відповідну вимогу.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дій належать накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна. Стаття 74 цього Закону регулює зняття заборони у зв`язку з одержанням відповідних повідомлень та припиненням визначених законом підстав обмеження. Підпункт 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачає також зняття заборони за рішенням суду.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає судове оскарження нотаріальної дії, відмови у її вчиненні та нотаріального акта. Водночас захист права власника за статтею 391 ЦК України не обмежується оскарженням постанови нотаріуса: предметом заявленої вимоги може бути безпосереднє усунення обтяження, яке перешкоджає розпорядженню нерухомістю. У цій справі позивач просить припинити заборону, а не встановити дисциплінарну чи майнову відповідальність нотаріуса за незаконну дію.

Дослідивши подані документи окремо та у взаємному зв`язку, суд виходить із того, що позивач має підтверджений спадковий титул на будинок, а архівний запис № 4011522 створює обмеження його можливості розпоряджатися нерухомістю. Існування запису та його віднесення до спірної адреси підтверджено реєстровою довідкою, а правовий зв`язок позивача з об`єктом - свідоцтвом про спадщину та даними БТІ.

Спірний запис не містить реквізитів кредитного договору, розміру заборгованості, строку виконання чи інших відомостей, які дозволяли б установити актуальне забезпечене зобов`язання. Особою, щодо майна якої внесено заборону, зазначено попереднього власника, тоді як спадкодавиця набула будинок у 1996 році. Наявні документи не дають підстав вважати позивача стороною кредитного договору лише внаслідок отримання ним спадщини. Цей висновок не є окремим вирішенням незаявленого питання про спадкові борги.

Суд не робить висновку про сплату кредиту лише через його давність.

Підставою позитивного вирішення вимоги є оцінка сукупності обставин: документально підтвердженого права позивача на майно, архівного характеру заборони, істотної неузгодженості дат у відомостях про її виникнення та набуття будинку зазначеним у записі власником, відсутності документів про заборону в інвентаризаційній справі, офіційної відповіді НБУ щодо відсутності реєстрової інформації про банк і правонаступника та підтвердженої труднощі позасудового усунення обмеження.

Заборона як обмеження правомочності розпорядження повинна мати визначену мету та правову підставу. За наданою сукупністю доказів не встановлено конкретного актуального зобов`язання, забезпечення якого вимагало б подальшого збереження цієї заборони щодо успадкованого позивачем будинку. Сам архівний запис підтверджує факт обліку обмеження, але не замінює доказів сучасного правового зв`язку нерухомості з установленим правом вимоги.

Суд захищає право позивача шляхом припинення конкретно ідентифікованої заборони, не оголошуючи незаконною її первинну реєстрацію у 1968 році, не визнаючи кредит погашеним та не вирішуючи питання про дійсність відсутнього у матеріалах кредитного договору. Вимога стосується подальшого існування обмеження.

Збереження заборони за встановленої сукупності обставин становило б непропорційне обмеження прав позивача щодо успадкованого майна. Безпосереднє припинення цього обтяження усуває перешкоду та відновлює можливість розпорядження будинком.

З огляду на досліджені докази суд доходить висновку, що тривале збереження обох обтяжень без визначеної виконавчої мети непропорційно обмежує законний спадковий інтерес позивачки. Скасування реєстрових обтяжень не припиняє невиконаного зобов`язання, не позбавляє кредитора законних способів захисту і не визначає остаточно коло спадкоємців.

Оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до державного нотаріусу Берегівської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Овдійчук Олени Юріївни, про припинення обтяження та вилучення заборони з реєстру підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 8, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного нотаріусу Берегівської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Овдійчук Олени Юріївни, про припинення обтяження та вилучення заборони з реєстру – задовольнити.

Припинити обтяження та вилучити заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 4011522 від 07.11.2006 за повідомленням б/н від 02.08.1968 року Закарпатської контори Будбанку, щодо накладення заборони (архівний запис) на нерухоме майно, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Іван ІЛЬТЬО