Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №756/1984/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ

Справа № 756/1984/26

Апеляційне провадження №22-ц/824/12612/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Нежури В.А.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва про повернення зустрічного позову, постановлену під головуванням судді Ткач М.М. 11 травня 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2026 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування комунальних витрат в сумі 127972, 47 грн, з яких 83980,65 грн відшкодування комунальних витрат, 8972 грн - 3% річних за ст. 625 ЦК України, 35019, 82 грн - інфляційні збитки за ст. 625 ЦК України, а також вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У квітня 2026 року ОСОБА_1 її представником адвокатом Шевченком В.І. подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача, у якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати Розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» № 226-р від 01 червня 2018 року «Щодо затвердження тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» у частині встановлення тарифу для «інших категорій мешканців» у розмірі 5 600 грн на місяць щодо кімнати № 312.

2. Визнати недійсним пункт 4.2 «Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» (затверджених Розпорядженням № 80-р від 03 березня 2017 року) у частині надання Банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг.

3. Зобов`язати ПАТ «Промінвестбанк» здійснити перерахунок вартості заборгованості з житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку за період з 31 серпня 2021 року по 12 лютого 2023 року, виходячи з економічно обґрунтованих витрат, розподілених на фактичну загальну площу будівлі - 3 002,4 кв.м, з виключенням витрат на амортизацію та обслуговування сторонніх об`єктів Банку;

4. Призначити у справі судову економічну експертизу для визначення економічно обґрунтованого розміру ЖКП, що припадають на кімнату № 312.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача - повернуто заявнику.

Ухвалу суду мотивовано тим, що первісні та зустрічні позовні вимоги не є однорідними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін цивільного процесу, що зумовлює самостійний предмет їх доказування. З цих підстав суд дійшов висновку про недоцільність прийняття зустрічного позову, його об`єднання в одне провадження з первісним позовом, у зв`язку з чим зустрічний позов, повернув заявнику.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодилась з постановленою ухвалою ОСОБА_1 , її представником адвокатом Шевченком В.І. подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення норм процесуального права.

Вказує, що підставою для визначення суми щомісячної вартості житлово-комунальних послуг є зазначене Розпорядження №226-р та пункт 4.2. Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку, які використані позивачем для формування заявленої до стягнення суми, та які відповідач просить визнати недійсними.

Зазначає, що первісний і зустрічний позови є взаємопов`язаними й роз`єднання вимог обмежує відповідачу доступ до ефективного захисту, тобто оскарження спірного тарифу в рамках справи про стягнення боргу, який незаконно нараховано банком.

Вказує, що задоволення зустрічних позовних вимог повністю або частково виключає задоволення вимог первісного позову, а саме по собі розширення предмету доказування не є підставою для відмови в прийнятті зустрічного позову.

На підставі викладеного, просить ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Процесуальні дії учасників справи на стадії апеляційного перегляду.

01 липня 2026 року від представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» ? Гриб Ю.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечуються доводи апеляційної скарги, вказується на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Обставини встановлені під час перегляду справи в апеляційному суді.

У січні 2026 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відшкодування комунальних витрат в сумі 127972,47 грн, з яких 83980,65 грн відшкодування комунальних витрат, 8972 грн - 3% річних за ст. 625 ЦК України, 35019, 82 грн - інфляційні збитки за ст. 625 ЦК України, а також вирішити питання судових витрат.

У квітні 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Шевченком В.І. подано зустрічну позовну заяву до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача, з вимогами про визнання незаконним та скасувати Розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» № 226-р від 01 червня 2018 року «Щодо затвердження тарифів на проживання в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» у частині встановлення тарифу для «інших категорій мешканців» у розмірі 5 600 грн на місяць щодо кімнати № 312; визнання недійсним пункт 4.2 «Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» (затверджених Розпорядженням № 80-р від 03 березня 2017 року) у частині надання Банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг; зобов`язання ПАТ «Промінвестбанк» здійснити перерахунок вартості заборгованості з житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку за період з 31 серпня 2021 року по 12 лютого 2023 року, виходячи з економічно обґрунтованих витрат, розподілених на фактичну загальну площу будівлі - 3 002,4 кв.м, з виключенням витрат на амортизацію та обслуговування сторонніх об`єктів Банку.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про захист прав споживача - повернуто заявнику, оскільки заявлені вимоги не є однорідними як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін цивільного процесу, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.

Застосовані норми права.

Виходячи з приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог ч. 1 та 2 ст. 193 ЦПК України, ухвалою суду повертається заявнику.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19) та у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2026 року у справі справа № 361/12236/24 (провадження № 61-16231св25).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

Зі справи вбачається, що предметом первісного позову є стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, яку ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» визначає як заборгованість з відшкодування комунальних витрат за період з 31 серпня 2021 року року по 12 лютого 2023 року. При цьому розмір основної заборгованості у сумі 83980,65 грн позивач обґрунтовує, зокрема, встановленими ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» тарифами на проживання у гуртожитку, затвердженими Розпорядженням №226-р від 01 червня 2018 року.

Отже, на відміну від висновку суду першої інстанції, законність та обґрунтованість застосування зазначеного тарифу безпосередньо пов`язані з предметом первісного позову, оскільки встановлення обсягу грошового зобов`язання відповідача перед позивачем передбачає, серед іншого, встановлення правових та фактичних підстав для визначення вартості проживання та відповідних платежів.

Зустрічний позов ОСОБА_2 спрямований на оспорювання правової підстави, на яку ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» посилається для визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

В прохальній частині зустрічного позову заявлена вимога про визнання незаконним та скасування Розпорядження ПАТ «Промінвестбанк» №226-р від 01 червня 2018 року в частині встановлення тарифу для відповідної категорії мешканців гуртожитку. Також, відповідач просила визнати недійсним пункт 4.2 Правил внутрішнього розпорядку в гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» у частині надання банку права в односторонньому порядку змінювати вартість проживання та комунальних послуг, а також зобов`язати позивача здійснити перерахунок заборгованості.

Тобто аналіз первісного та зустрічного позовів дозволяє зробити висновок, що вимоги зустрічного позову стосуються тієї самої сукупності правовідносин щодо проживання ОСОБА_2 у кімнаті гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк» та визначення розміру платежів, які, на думку позивача, підлягають сплаті ОСОБА_1 .

При цьому, сам факт того, що для розгляду зустрічного позову може знадобитися встановлення додаткових обставин та дослідження додаткових доказів, не свідчить про відсутність взаємопов`язаності позовів.

Частина 2 статті 193 ЦПК України передбачає можливість спільного розгляду первісного та зустрічного позовів у випадку, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У даній справі така обставина є очевидною, оскільки у разі задоволення вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування Розпорядження №226-р у відповідній частині суд при вирішенні спору про стягнення заборгованості не може використовувати тарифи, встановлені вищевказаним розпорядженням.

Колегія суддів звертає увагу, що первісний та зустрічний позови стосуються одного об`єкта кімнати № НОМЕР_1 у гуртожитку ПАТ «Промінвестбанк», одних і тих самих сторін та одного періоду правовідносин, а обставини щодо правомірності встановлення та застосування тарифу мають значення для вирішення питання про наявність і розмір заборгованості, заявленої до стягнення.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що первісний та зустрічний позови не є однорідними за предметом, способом захисту та обставинами, які підлягають доказуванню, є передчасним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на те, що зустрічний позов подано у встановлений законом строк, він є взаємопов`язаним із первісним позовом, а їх спільний розгляд відповідає завданням цивільного судочинства щодо швидкого, всебічного та справедливого вирішення спору і запобігання ухваленню суперечливих судових рішень, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до вимог статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті позовних вимог не розглядається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

В.А. Нежура