Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №756/4236/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Київ

Справа №756/4236/25

Апеляційне провадження №22-ц/824/5638/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Нежури В.А

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Луценко О.М. 10 листопада 2025 року в м. Київ,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в сумі 16 224, 25 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов кредитного договору №100174874 від 29 жовтня 2023 року відповідачу було надано ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, кредит в сумі 5 000 грн строком на 105 днів. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 28 березня 2025 року, за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 16 224 грн 25 коп.

Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором в сумі 16 224, 25 грн, а також судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредиту за договором про споживчий кредит №100174874 від 29 жовтня 2023 року. З відповіді наданої АТ КБ « ПриватБанк» від 09 жовтня 2025 року №20.1.0.0.0/7-251003/69106-БТ вбачається, що відсутня інформація про перерахування на рахунки ОСОБА_1 12 квітня 2023 року первинним кредитором ТОВ «Мілоан» грошових коштів в сумі 5000 грн, згідно платіжного доручення № 596977475. Враховуючи наведені вище і встановлені судом обставини справи та зазначені норми права, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, не надання позивачем належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості відповідачки.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із рішенням суду першої інстанції позивач, його представником подано апеляційну скаргу в якій зазначено, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що 29 жовтня 2023 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №100174874, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн.

Посилається на те, що товариством на підтвердження здійснення господарської операції щодо Кредитного договору надано платіжне доручення №75444650 від 29 жовтня 2023 року про переказ коштів згідно укладеного Кредитного договору, на підставі вказаного платіжного доручення товариством здійснюється облік за кредитним договором №100174874 від 29 жовтня 2023 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан».

Скаржник звертає увагу, що ТОВ «ФК» Контрактовий дім» не має правових підстав на розкриття ТОВ «ФК «Кредит-капітал» як вторинному кредитору банківської таємниці стосовно рахунку до ОСОБА_1 , тому позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до ТОВ «ФК» Контрактовий дім» для отримання документа про перерахування коштів за Кредитним договором № 100174874 від 29 жовтня 2023 року на рахунок до ОСОБА_1 , тому просить суд витребувати з ТОВ «ФК «Контрактовий дім» інформацію щодо перерахування 29 жовтня 2023 року первинним кредитором ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 в сумі 5 000 грн згідно платіжного доручення № 75444650 (міститься в матеріалах справи).

Скаржник вказує, що на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним Договором надано копію відповідного договору та додатків, а також платіжне доручення. Вказане доручення укладене в електронній формі та має усі обов`язкові реквізити.

Скаржник звертає увагу, що в провадженні Оболонського районного суду міста Києва знаходиться справа №756/1153/25 за позовною заявою ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за іншим кредитним договором. В межах даної справи, представник позивача звертався до суду з клопотанням про витребування інформації з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» чи належить Кредит рах. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Враховуючи вищезазначене 27 травня 2025 року рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №355/553/25 позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал» було задоволено.

Зазначає, що належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/1153/25 та відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства є преюдиціальним фактом, тому не потребує доказування.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вирішити питання судових витрат.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Щетінін М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що долучені позивачем копії документів не підтверджують наявність у нього права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки відповідач жодних правочинів із ТОВ «ФК «Кредит-капітал» не укладала, а відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» неможливо у зв'язку з відсутністю зобов'язань.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 100174874 від 29 жовтня 2023 року, який підписано одноразовим ідентифікатором 936962 29.10.2023 17:53 (а.с. 8-13).

Згідно з пунктом 7.1 договору цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками № 1, № 2, № 3), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно з Правилами та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору.

Додатком № 1 до договору є графік платежів за договором про споживчий кредит (а.с. 13 на звороті).

Додатком № 2 до договору є заява про отримання кредиту (а.с. 14).

Додатком № 3 до договору є додаткові контакті дані позичальника для взаємодії з кредитним договором (а.с. 14 на звороті).

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що відповідач підписала акцепт договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 936962 29.10.2023 17:53:36 (а.с. 15).

Анкета-заява на кредит № 100174874 від 29 жовтня 2023 року містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 зокрема, дату її народження, ідентифікаційний номер, серію та номер паспорта, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи, поетапний процес оформлення та розгляду заяви (а.с. 15 на звороті -16).

Також наявна копія платіжного доручення 75444650 від 29 жовтня 2023 року ТОВ «Мілоан» про переказ коштів розмірі 5000 грн на рахунок № НОМЕР_1 . Платіжне доручення містить скановані підпис директора та печатку ідентифікація, яких з огляду на якість копії, не вбачається можливою (а.с. 18).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 100174874 від 29 жовтня 2023 року у відповідача наявна заборгованість за простроченим тілом в розмірі 4500 грн, за простроченими відсотками - 11724,25 грн що разом складає 16224,25 (а.с. 18 на звороті).

Окрім цього позивачем долучено до справи відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним добором № 100174874 (а.с. 17-18).

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 28 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали даний договір про те, що кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників (а.с. 19-23).

Відступлення прав вимоги також підтверджується платіжною інструкцією, актом приймання-передачі реєстру боржників від 28 лютого 2024 року, витягом з реєстру боржників (а.с. 24-26).

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Долучено до справи також й претензію адресовану ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ОСОБА_1 про погашення заборгованості в сумі 16224,25 грн (а.с. 26 на звороті).

На виконання ухвали суду АТ «ПриватБанк» повідомив про відсутність інформації про перерахування на рахунок ОСОБА_1 первинним кредитором грошових коштів в сумі 5000 грн (а.с. 92)

Застосовані норми права.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У постанові Верховного Суду у справі № 200/564/7/18 від 16 вересня 2020 року зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів на конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15 січня 2025 року у справі 753/16762/15-ц).

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд.

Відповідно до справи, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 29 жовтня 2023 року укладено договір про споживчий кредит № 100174874 в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором 936962. Згідно з умовами договору кредитні кошти надаються шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а права та обов`язки сторін виникають з моменту отримання кредиту.

Відповідно до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 28 лютого 2024 року ТОВ «Мілоан» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредиту за вказаним договором. Зокрема, згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 09 жовтня 2025 року, відсутня інформація про перерахування на рахунки ОСОБА_1 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі 5000 грн згідно з платіжним дорученням.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Так, на підтвердження виконання зобов`язання з надання кредиту позивач надав копію платіжного доручення № 75444650 від 29 жовтня 2023 року. Водночас у ході розгляду справи судом першої інстанції на виконання судового запиту було отримано відповідь АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою інформація про перерахування на рахунок ОСОБА_1 первинним кредитором ТОВ «Мілоан» коштів у сумі 5 000 грн відсутня.

Колегія суддів зауважує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи. Належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів на конкретному банківському рахунку та факт їх зарахування, є банківські виписки з рахунків позичальника. Платіжне доручення внутрішнього чи електронного розрахунку кредитодавця за відсутності підтвердження про фактичне зарахування коштів на рахунок позичальника через банківську установу не є достатнім доказом видачі кредиту.

Доводи апеляційної скарги про те, що належність платіжної картки ОСОБА_1 встановлена рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/1153/25 і є преюдиціальним фактом, відхиляються колегією суддів. Факт наявності у особи платіжної картки не свідчить автоматично про проведення конкретної транзакції за іншим договором у разі відсутності доказів зарахування за цією операцією. Преюдиція не звільняє позивача від обов`язку довести факт укладення кредитного договору в частині реального надання коштів за цим конкретним позовом.

Оскільки первинним кредитором не було надано доказів фактичного перерахування коштів позичальнику, зобов`язання у ОСОБА_1 за кредитом не виникли, а отже, право вимоги до нового кредитора не перейшло.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин рішення ухвалене судом першої інстанції, є законним та обґрунтованим, оскільки відповідає обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку, що в порядку визначеному положень статті 375 ЦПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розподіл судових витрат.

На підставі ст. 141 ЦПК України понесені скаржником судові витрати на апеляційний розгляд справи відшкодуванню за рахунок позивача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» - залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

В.А. Нежура