Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №369/8849/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 369/8849/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/16519/2026Головуючий у суді першої інстанції - Янченко А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд в складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шаровським Романом Михайловичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2026 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.08.2026 вказану позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 100, 101).

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування доводів своєї апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було здійснено у належний процесуальний спосіб фіксування запрошення представника позивача для участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції, що призвело до незабезпечення можливості стороні позивача реалізувати надані їй законом процесуальні права участі у судовому засіданні, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду (а.с. 103, 104).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а розгляд справи проводити за його відсутністю. Представник позивачки про причини своєї неявки у судове засідання суд не сповістив.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду на подавав.

Колегія суддів не може погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.10.2025 призначено судове засідання на 19.11.2025 о 09 год. 00 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції. Всі подальші засідання за участю адвоката Череватого Петра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , вирішено проводити в режимі відеоконференції. Надано можливість адвокату Череватому Петру Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_2 , приймати участь у судовому засіданні поза межами суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою сервісу "EasyCon". Покладено на адвоката Череватого Петра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , обов`язок при використанні технічних засобів забезпечити належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Попереджено адвоката Череватого Петра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщеннями суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.11.2025 призначено судове засідання на 19.11.2025 о 09 год. 00 хв., яке вирішено проводити в режимі відеоконференції. Всі подальші засідання за участю адвоката Шаровського Романа Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , вирішено проводити в режимі відеоконференції. Надано можливість адвокату Шаровському Роману Михайловичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , приймати участь у судовому засіданні поза межами суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою сервісу "EasyCon". Покладено на адвоката Шаровського Романа Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , обов`язок при використанні технічних засобів забезпечити належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Попереджено адвоката Шаровського Романа Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщеннями суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Як вбачається з наявних у справі повідомлень про вручення поштового відправлення, про судові засідання, призначені на 18.05.2026 та 18.08.2026, позивачка була завчасно та у встановленому законом порядку повідомлена судом першої інстанції.

Згідно з протоколом судового засідання, складеного за наслідками судового засідання, яке відбулося 18.05.2026, представник позивача у судове засідання не з`явився, судом першої інстанції було запрошено представника на участь у відеоконференції, однак Шаровський Р.М. був офлайн.

Згідно з протоколом судового засідання, складеного за наслідками судового засідання, яке відбулося 18.08.2026, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази того, що суд першої інстанції 18.08.2026 здійснив запрошення/виклик представника позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Також, відсутні докази того, що під час запрошення/виклику представника позивача на його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виникли технічні проблеми з інтернат зв`язком, що, у свою чергу, призвело до неможливості з`єднання суду з позивачем.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої, третьої статті 212 Цивільного процесуального кодексу України Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Проелектронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке набуло чинності 05 жовтня 2021 року (далі по тексту - Положення).

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 розділу І Положення).

Згідно з пунктом 45 глави 3 розділу III Положення підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів.

Відповідно до пункту 50 глави 3 розділу III Положення суд ухвалює рішення про можливість проведення засідання в режимі відеоконференції за умови наявності в суді відповідної технічної можливості (наявність обладнання та можливість його використання у визначені день і час).

У разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

У випадку використання підсистеми відеоконференцзв`язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.

До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.

Після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).

Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.

У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі (пункти 50-52 Положення про ЄСІТС).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки, з огляду на вищевстановлені обставини справи, 18.08.2026 судом першої інстанції не було здійснено у належний процесуальний спосіб фіксування запрошення представника позивача для участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції, що, у свою чергу, призвело до незабезпечення можливості стороні позивача реалізувати надані їй законом процесуальні права участі у судовому засіданні.

Враховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, адже

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК України).

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції, постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шаровським Романом Михайловичем, - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2026 року про залишення позову без розгляду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 06 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова