Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №758/8780/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/2212/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/8780/25

21 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Березовської Наталії Володимирівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 11 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Березовська Наталія Володимирівна подала апеляційну скаргу в якій просила постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року скасувати, провадження у справі закрити.

Окрім того в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року.

В обгрунтування доводів клопотання про поновлення строку зазначала, що первинна апеляційна скарга на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28.11.2025 року була подана у встановлений законом строк. Єдиною підставою для повернення апеляційної скарги стало те, що захисником до апеляційної скарги не було надано копії ( витягу) з договору про надання правової допомоги на підтвердження повноважень захисника. Зазначає, що на даний момент вказані у постанові апеляційного суду недоліки усунуті та до цієї апеляційної скарги захисником долучено ордер та договір про надання правової допомоги. Просила також врахувати, що на момент отримання захисником інформації про повернення апеляційної скарги вона перебувала на лікарняному, що підтверджується наданими медичними документами.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2025 року Подільським районним судом міста Києва оскаржувана постанова була ухвалена за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року була надіслана судом до реєстру: 28.11.2025 року. Зареєстрована: 28.11.2025 року. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2025 року.

Згідно довідки про доставку електронного листа копія постанови від 28.11.2025 року була надіслана на електронну адресу захисника Березовської Н.В. та доставлена 01.12.2025 року о16 год. 40 хв.

Вперше апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року захисником було подано 10.12.2025 року, тобто, протягом 10 днів з моменту отримання захисником її копії.

Постановою Київського апеляційного суду 03 квітня 2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Березовської Наталії Володимирівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП- повернуто особі, яка її подала.

Як вбачається із супровідного листа апеляційного суду, 08.05.2026 року копію вказаної постанови було направлено захиснику адвокату Березовській Наталії Володимирівні.

Вдруге апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року було подано 11 червня 2026 року.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року, слід визнати поважними та поновити вказаний строк.

Апеляційну скаргу захисник обгрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Зазначає, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 28.11.2025 року у справі N?758/8780/25 суд першої інстанції автоматично визнано ОСОБА_1 . Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не дослідивши належним чином докази, надані захистом, чим порушив вимоги ст. 129 ч. 1 п. 3 Конституції України та принципи справедливого судочинства.

Вказує на недотримання судом вимог закону щодо права на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 .

Посилається на те, що ОСОБА_1 (апелянт) та адвокат ОСОБА_2 завчасно повідомили суд про поважну причину неявки, а саме- перебуванням на лікарняному «Коронавірус» з 24.11.2025 року, та ОСОБА_1 , у зв?язку з поважною причиною, а саме погіршенням стану здоров?я, поганим самопочуття, через хірургічне втручання, гострий гнійний перикоронарит та, відповідно, просили відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд не врахував ці обставини і провів розгляд за відсутності сторони захисту, порушивши ст. ст. 247, 268 КУпАП та принцип змагальності процесу.

Зазначає, про постанова Пленуму Верховного Суду України N? 14 від 23.12.2005 року зобов?язує суди при розгляді справ про правопорушення на транспорті з?ясовувати всі обставини, передбачені статтями 247 та 280 КУпАП, у тому числі, допитувати свідків та призначати експертизи.

Вказує на те, що у даному випадку поліцейські не забезпечили безперервну відеофіксацію події та зафіксували на відео лише вибіркові моменти. Ознаки сп?яніння були вказані вже після відмови водія їхати до лікаря, а письмове направлення на медичний огляд у матеріалах справи відсутнє, що робить незрозумілим, до якого закладу охорони здоров?я водія хотіли направити. Відсутність у матеріалах справи письмового направлення водія ОСОБА_1 на медичний огляд, є порушенням п. 7 Інструкції щодо порядку виявлення ознак сп?яніння та ст. 266 КУпАП. Відповідно до пункту 7 Інструкції щодо порядку виявлення ознак сп?яніння та статті 266 КУпАП, у разі відмови від огляду на місці поліцейські зобов?язані направити водія до найближчого закладу охорони здоров?я.

Вважає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: суд не дослідив справу по суті, використав заготовку з іншої справи, що порушує ст.129 ч.1 п.3 Конституції та Постанову Пленуму ВСУ N?9 від 01.11.1996 року.

Порушено процедуру фіксації ознак сп?яніння, недотримано ст. 247, 251, 266, 268 КУпАП, порушено право на захист та активну участь у справі.

Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушив норму процесуального права - ст.252 КУпАП щодо оцінки доказів, яка вказує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на зазначене вважає, що обґрунтування оскаржуваної постанови є недопустимим та вказує, що районний суд, в порушення вимог ст.252 КУпАП, не оцінив представлені докази з кількох документів в сукупності, здійснив це неповно і необ?єктивно, через що припустився негрунтованного і нічим не підтвердженого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявні у справі суперечності, неповнота доказової бази та істотні порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності виключають можливість визнання вини особи доведеною поза розумним сумнівом.

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_1 адвокат Березовська Наталія Володимирівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлений у встановленому законом порядку, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.

Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з?явився, про день та час розгляду справи прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні прокуратура не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Березовської Наталії Володимирівни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, карткою, направленням, постановою від 31.05.2025 року за ч 1 ст. 126 КУпАП, відеозаписом, на якому зафіксовані обставини з місця події.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно протоколу серії ЕПР 1№ 347590, cкладеного інспектором взводу №2, роти №4, батальйону №1, полку №1 УПП в місті Києві старшим лейтенантом поліції Рояновим І.М., 31.05.2026 року, о 22:04 год., у м Києві по вул. Кирилівська, 89, водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

До протоколу додані: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КМНКЛ «Соціотерапія», копія постанови серії ЕНА №4863109, відеозапис з портативного реєстратора.

Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.

З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження огляду на стан сп`яніння, так як у нього виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв?язку з відмовою водія.

З копії постанови серії ЕНА №4863109 від 31.05.2026 року вбачається, що 31.05.2026 року, о 22:04 в м.Києві по вул. Кирилівська, 89, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Прийняте по справі рішення -штраф 425 грн.

Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , вимогам ст.256 КУпАП судом не встановлено.

В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються іншими наявними у матеріалах справи доказами.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, є підставою для притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції підійшов до чоловіка, який стояв біля автомобіля БМВ Х3 державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору, курив, та попросив показати документи на право керування автомобілем, що водієм було зроблено (22:06:15).

На запитання працівника поліції, чи вживав водій алкогольні чи наркотичні речовини, водій жестами показав, що ні ( 22:07:33).

На питання поліцейського, коли останній раз вживали алкоголь, водій повідомив, що не вживав алкоголь ( 22:08:44).

На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, водій відповів, що не керував автомобілем( 22:08:53).

Поліцейський ще раз запропонував водію пройти огляд на стан сп?яніння місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що водій, зазначив «ні, а навіщо» (22:09:52-22:10:00). В подальшому, водію було запропоновано проїхати в медичний заклад для проходження огляду, оскільки у нього наявні ознаки сп'яніння, на що водій зазначив, «не хочу» ( 22:10:03).Водій також повідомив, що служить в ЗСУ.

В подальшому до поліцейських підійшла жінка, яка представилась дружиною водія.

На запитання водія ОСОБА_1 , які у нього ознаки сп'яніння, поліцейський відповів, що з самого початку, коли він підійшов до транспортного засобу, був запах алкоголю ( 22:44:21).

Після складання адміністративного протоколу, водія ОСОБА_1 ознайомили з його змістом та було видано його копію (23:06:21-23:09:24).

На відеозаписі під назвою video_2025-06-11_11-11-51 зафіксовано рух службового автомобіля, рух транспортних засобів, зокрема, автомобіля БМВ Х3 державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору під керуванням, як в подальшому було встановлено, ОСОБА_1 , та зупинка вказаного автомобіля, із за керма якого вийшов водій ОСОБА_1 .

Аналіз вказаного відеозапису, що був долучений як доказ до матеріалів справи, свідчить про те, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у запропонований працівником поліції спосіб за допомогою приладу Драгер на місці, чи у лікаря нарколога повністю підтверджується встановленими суддею суду першої інстанції обставинами справи про адміністративне правопорушення та знайшов своє підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом. Така відмова була зафіксована на бодікамеру працівника поліції, час на відео (22:09:52-22:10:00, 22:10:03).

При цьому, суд зауважує, що вимога поліцейського про необхідність проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття.

При цьому, ОСОБА_1 зобов`язаний був виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від його згоди, чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати, передбачені законом вимоги поліції, в тому числі, про проходження огляду на стан сп`яніння.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду водія ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.

Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Усім зазначеним доказам, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення, направленню, відеозаписам, на яких зафіксовані обставини з місця події, суд першої інстанції надав належну оцінку та прийшов до вірного та обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що у даному випадку поліцейські не забезпечили безперервну відеофіксацію події та зафіксували лише вибіркові моменти, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.

Таким чином, відеозаписи, що містяться в матеріалах справи, та які містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.

З вказаного відеозапису чітко вбачається, що на ньому зафіксований ОСОБА_1 , який на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі, відмовився.

Підстави вважати вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані процесуальні дії, що підтверджують порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Окрім того, вказаний відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє письмове направлення водія на огляд до медичного закладу є безпідставними, оскільки направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наявне у матеріалах справи ( а.с. 5)

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження огляду на стан сп`яніння так як у нього виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 . У судовому засіданні, у даному випадку не є підставою для скасування правильного по суті, законного судового рішення у даній справі. Доводи та міркування були викладені захисником ОСОБА_1 адвокатом Березовською Наталією Володимирівною у поданій нею апеляційній скарзі, яка була прийнята та розглянута судом апеляційної інстанції.

В суді апеляційної інстанції захиснику було надано можливість надати суду докази, пояснення, міркування, доводи та заперечення безпосереденьо в судовому засіданні. Проте доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Березовської Наталії Володимирівни.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Березовській Наталії Володимирівні строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Березовської Наталії Володимирівни залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: