Постанова від 14 жовтня 2025 р. у справі №368/1217/22 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5994/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року м. Київ

Справа № 368/1217/22

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка подана представником Дорошенко Ольгою Миколаївною, на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Закаблук О.В.,

у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди,

встановив:

У грудні 2022 року позивач ГУ ПФУ у Київській області звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди в сумі 6600 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з 03.03.2020, пенсійна справа №104550001844. Відповідач отримувала пенсію по третій групі інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується протоколом про призначення пенсії.

Згідно випискою з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності серії АВ № 1046504, третя група інвалідності відповідачу встановлена на термін - до 01.04.2021.

Відповідач звернулася із заявою, якою повідомила, що продовжувати групу інвалідності не буде, у зв`язку із чим виплату пенсії по інвалідності, яка була їй встановлена, просить зупинити.

На підставі отриманої інформації, спеціалістом відділу з питань виплати пенсій була проведена перевірка правильності виплати пенсії та встановлено факт переплати пенсії за період з 01.04.2021 по 30.06.2021 у сумі 6600 грн, занесено до реєстру утримань зайво виплачених сум пенсій (допомоги) внаслідок зловживань з боку одержувачів пенсії і допомоги.

Відповідача було повідомлено про переплату пенсії та запропоновано в добровільному порядку вирішити питання щодо повернення коштів.

02.07.2021 до АТ « Райффайзенбанк» Аваль направлено лист № 1000-0502-8/65018 про повернення коштів за період з 01.04.2021 по 30.06.2021 в сумі 6600,00 грн.

15.07.2021 листом № 81-15/1082 від 02.07.2021 АТ «Райффайзенбанк» Аваль повідомив про неможливість повернення коштів з рахунку відповідача, оскільки не надходило розпорядження від власника рахунку щодо примусового списання коштів.

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії датою чергового переогляду відповідача є 15.03.2021.

Однак, як відповідно до пункту 14-6 « Прикінцевих положень» Закону №1058, у разі пропуску, в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню корона вірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю. Отже, Головне управління не мало права припинити виплату пенсії відповідачу до винесення відповідного рішення огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю, однак відповідач не планує проходити відповідний огляд. Про відповідне рішення відповідача щодо відмови від проходження огляду медико- соціальної експертизи стало відомо Головному управлінню лише 02.07.2021.

У зв`язку з тим, що виплата пенсії відповідачу припинена, Головне управління не має змоги утримувати надміру виплачену з вини відповідача пенсію в порядку, встановленому Законом № 1058, тобто за рішенням органу, що призначив пенсію.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням представник позивача ГУ ПФУ у Київській області - Дорошенко О.М. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зміст апеляційної скарги відповідає змісту позовної заяви повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін. Вказує, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 1215 ЦК України вважає себе добросовісним набувачем, оскільки, неодноразово зверталася до позивача та повідомляла, що не буде повторно проходити огляд МСЕК та з вимогою про припинення нарахування їй допомоги, тому що група інвалідності закінчилась і відповідач з квітня місяця перебуває на обліку в центрі зайнятості, про що свідчить заява від 02.07.2021 року про припинення нарахування пенсії.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 заперечили проти доводів і вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача та її представника, з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірні кошти відповідач набула добросовісно, а тому відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам і нормам матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з 03.03.2020, пенсійна справа №104550001844, і в період з 01 квітня по 30 червня 2021 року вона отримала пенсію за третьою групою інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі 6600 грн.

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності серії АВ № 1046504, строк інвалідності визначено до 01.04.2021.

На виконання вимог п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року, позивачем було продовжено виплату відповідачу пенсії по інвалідності до закінчення терміну дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

02 липня 2021 року відповідач звернулася до відповідача із заявою, в якій повідомила, що не буде продовжувати групу інвалідності, у зв`язку з чим виплату пенсії по інвалідності, яка була їй встановлена, просила зупинити (т. 1 а.с. 10).

Також, 02 липня 2021 року позивач звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» з листом, в якому просив повернути з банківського рахунку відповідача № НОМЕР_1 кошти в розмірі 6600 грн. у зв`язку з обставинами, що є підставою для невиплати пенсії (т. 1 а.с. 7).

Листом № 1000-0502-8/65018 АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовило позивачу у поверненні коштів у розмірі 6600 грн. за період з 01 квітня 2021 року по 30 червня 2021 року, оскільки від власника рахунку не надходило розпорядження щодо примусового списання коштів та відсутнє відповідне рішення суду (т. 1 а.с. 11).

Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

У ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено строки виплати пенсії по інвалідності, в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обов`язок пенсіонерів повідомляти органи, що призначають пенсії про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення:

осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. №1317;

дітей з інвалідністю лікарем до лікарсько-консультативної комісії відповідно до Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. №917.

При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року (далі-Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У п. 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені строки виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності, зокрема, у разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

Органи медико-соціальної експертизи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду в порядку, встановленому законодавством, про результати повторного огляду осіб, яким призначена пенсія по інвалідності, та про нез`явлення цих осіб на зазначений огляд (ч. 3 ст. 35 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Отже, законодавець покладає обов`язок саме на органи медико-соціальної експертизи повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про результати повторного огляду осіб, а також про нез`явлення їх на відповідний огляд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Київській області та отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач був обізнаний, що відповідачу встановлювалась група інвалідності на строк до 01 квітня 2021 року, проте добровільно продовжував нараховувати й виплачувати пенсію поза межами цього строку, на підставі п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку ГУ Пенсійного фонду України в Київській області не довело наявності в діях набувача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті грошових коштів.

Матеріали справи також не містять доказів рахункової помилки (актів перевірок чи службового розслідування тощо), на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.

Органи Пенсійного фонду самостійно контролюють період, на який установлено інвалідність, та приймають відповідні рішення щодо виплат сум пенсії або ж зупинення.

Обов`язок повідомляти відповідну інформацію про огляд осіб, яким призначена пенсія по інвалідності чи про їхню неявку на огляд, покладено на органи МСЕК, тому посилання позивача на неповідомлення відповідачем інформації щодо припинення виплати пенсії, є безпідставним.

Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.

Позивачем не доведено обставин щодо зловживань з боку відповідача, подання ним недостовірних даних, у зв`язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки.

На підставі викладеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону.

Докази й обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження й оцінки місцевим судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні місцевим судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і застосував норми матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення - відсутні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 375, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яка подана представником Дорошенко Ольгою Миколаївною, - залишити без задоволення.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 13 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.