Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №759/16831/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 759/16831/23

адміністративне провадження № К/990/19226/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 759/16831/23,

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іноземцевим Олексієм Володимировичем, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року, постановлену суддею Журибедою О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі: судді-доповідача Штульмана І.В., суддів Вівдиченко Т.Р., Черпака Ю.К.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

28.08.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати постанови в кількості 177 шт. у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автономному режимі, які винесені 17-19, 24-25 липня 2023 року про накладання адміністративних стягнень;

- закрити справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 06.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02.10.2023 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024, позов залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, виходив із того, що позивач звернувся до суду з пропуском установлених у КАС строків і не порушив перед судом питання про поновлення пропущеного строку.

Як установив суд першої інстанції, оскаржувані постанови позивач отримав 27.07.2023 і 28.07.2023, у зв`язку з чим останнім днем строку звернення до суду з позовом про скасування вказаних постанов є 07.08.2023 (06.08.2023 - вихідний день - неділя). Водночас позов до суду надійшов 04.09.2023 і позивач не подав заяви про поновлення пропущеного строку.

Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Оцінюючи аргументи позивача про те, що строк ним був пропущений з поважних причин - у зв`язку з оскарженням постанов Укртрансбезпеки в адміністративному порядку, суд апеляційної інстанції зазначив, що звернення зі скаргою на відповідні постанови до вищого органу, у значенні КАС України, не є досудовим порядком вирішення спору, а тому не впливає на визначений у статті 286 КАС України перебіг строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 8 частини четвертої статті 240 та частини третьої статті 123 КАС України.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

Уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також звертав увагу на процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції, які полягали в тому, що позивачеві не було забезпечено процесуальної можливості заявити клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Скаржник доводив, що скористався передбаченим у законі правом оскаржити постанови про накладення штрафу до вищого начальника (органу) і звернувся до суду в межах десятиденного строку з дня отримання рішення за наслідками адміністративного оскарження.

Щодо іншого аспекту касаційної скарги, то скаржник зазначив, що суд першої інстанції, установивши факт пропуску строку звернення вже під час розгляду справи, не надав позивачеві можливості реалізувати право на подання заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших підстав, зокрема, шляхом залишення позову без руху, а одразу постановив ухвалу про залишення його без розгляду.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про пропуск позивачем строку звернення до суду з визначеними вимогами.

Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 17.05.2024.

За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Смоковичу М.І.

Ухвалою Суду від 09.07.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено у статті 286 КАС України, часиною другою якої встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до частин першої-третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду..

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

ІV. Позиція Верховного Суду

У цій справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишив без розгляду позов, оскільки вважав, що позовну заяву подано за межами строків, визначених у частині другій статті 286 КАС України, за відсутності підстав, які б свідчили, що пропуск строку був пов`язаний з поважними причинами.

Щодо тривалості строку на звернення до суду, Суд зазначає таке.

Предметом цієї справи є постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Справи, предметом яких є указані постанови, розглядаються з особливостями, передбаченими статтями 271, 286 КАС України. Суть цих особливостей (у контексті предмета касаційного перегляду) полягає у тому, що розгляд справи відбувається у скорочений строк - протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, інціювати яке позивач може в десятиденний строк з моменту вручення йому постанови (рішення) про притягнення до адміністративної відповідальності.

Подання позовної заяви за межами вказаних строків, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, є підставою для повернення або залишення без розгляду позовної заяви.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не забезпечив йому процесуальної можливості заявити клопотання про поновлення строку на звернення до суду, Суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови позивач отримав 27.07.2023 і 28.07.2023, у зв`язку з чим останнім днем строку звернення до суду з позовом про скасування вказаних постанов є 07.08.2023 (06.08.2023 - вихідний день - неділя). До суду позивач звернувся 28.08.2023, тобто з пропуском визначеного у статті 286 КАС України десятиденного строку.

Як на підставу для поновлення строку на звернення до суду позивач у позовній заяві зазначав, що він скористався правом на оскарження вказаних постанов в адміністративному порядку до вищестоящого органу, й, отримавши рішення про відмову у задоволення скарги, 28.08.2023, у межах десятиденного строку з моменту отримання вказаної відмови, звернувся до суду.

На етапі відкриття провадження у справі у суду першої інстанції не виникло сумнівів щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим ухвалою від 02.10.2023 Святошинський районний суд міста Києва відкрив провадження у справі. Питання про залишення позову без розгляду ініціював відповідач, заявивши відповідне клопотання 16.11.2023 та підтримавши його в судовому засіданні 30.01.2024.

У контексті викладеного, Суд зазначає, що закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що як до, так і після відкриття провадження застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску строку звернення, якщо таку заяву подано.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

У подібний спосіб законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, указані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №640/5645/19 дійшов висновку, що статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Правила процесуального закону (частини третя і четверта статті 123 КАС України) щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, необхідно застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Тотожні висновки щодо застосування статті 123 КАС України у подібних правовідносинах Верховний Суд викладав у постановах від 23.09.2020 у справі № 640/5645/19; від 25.05.2023 у справі № 620/3811/22 та від 26.12.2025 у справі №240/32727/22.

У постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд зазначив, що Кодекс адміністративного судочинства України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.

Водночас положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.

Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.

У постанові від 18.03.2026 у справі № 320/40240/24 Верховний Суд зазначив, що положення частини тринадцятої статті 171 КАС України кореспондується із приписами частини третьої статті 123 КАС України, яка, при її лінгвістичному аналізі, указує на обов`язок суду оцінити доводи позивача про пропуск ним строку на звернення із позовом до суду, якщо такий факт був виявлений судом після відкриття провадження у справи. З цього випливає, що суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України, має залишити позовну заяву без руху, надавши строк позивачу для надання заяви із вказівкою у ній підстав для поновлення пропущеного строку звернення із цим позовом до суду.

Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що питання про застосування наслідків пропуску строків звернення до суду Святошинський районний суд міста Києва вирішував після відкриття провадження у судовому засіданні 30.01.2024 на підставі заяви представника відповідача, яка надійшла до суду першої інстанції 16.11.2023 через підсистему «Електронний суд».

Як убачається з матеріалів справи, заява відповідача про залишення позову без розгляду надійшла до суду першої інстанції 16.11.2023 через підсистему «Електронний суд». Водночас, надсилаючи вказану заяву до суду, відповідач не надіслав її копію до електронного кабінету представника відповідача - адвоката Іноземцева О.В. (відповідна квитанція, сформована підсистемою "Електронний Суд», у матеріалах справи відсутня).

Таким чином, до судового засідання 30.01.2024 позивач та його представник не були обізнані про заявлення відповідачем заяви про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 30.01.2024 Святошинський районний суд міста Києва, поставивши на обговорення сторін указану заяву, не з`ясовував, чи був позивач ознайомлений зі змістом заяви про залишення позову без розгляду в порядку, визначеному КАС України, і не запропонував позивачеві скористатися правом подати заяву, залишивши позов без руху, або оголосивши перерву.

Беручи до уваги, що залишенню позову без розгляду після відкриття провадження має передувати надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним.

Зауваження відповідача стосовно відсутності у представника позивача - адвоката Іноземцева О.В. повноважень на підписання касаційної скарги Суд відхиляє.

Так, у відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що касаційну скаргу підписано адвокатом Іноземцевим О.В., на підтвердження повноважень якого надано ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1366478 від 16.05.2024, який видано на підставі договору про надання правової допомоги від 28.07.2024.

Перевіряючи вказаний недолік, Судом з`ясовано, що адвокат Іноземцев О.В. також здійснював представництво інтересів позивача у судах першої та апеляційної інстанції на підставі ордерів від 28.08.2023 №ВН1278546 та від 04.01.2024 №ВН1319463 (т1, а.с. 57; т.10, а.с. 165), що були видані на підставі договору про надання правової допомоги від 28.07.2023. Таким чином, в ордері серії ВН №1366478 від 16.05.2024 в частині реквізитів договору про надання правової допомоги, на підставі якого видано ордер, допущено описку, а саме неправильно зазначено рік договору - « 2024» замість « 2023».

З урахуванням викладеного, аргументи відповідача про підписання касаційної скарги неуповноваженою особою є помилковими.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Іноземцевим Олексієм Володимировичем, задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 30 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі №759/16831/23 скасувати.

Справу №759/16831/23 направити для продовження розгляду до Святошинського районного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович