Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №420/5657/22 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №420/5657/22

адміністративне провадження № К/990/15173/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянув як суд касаційної інстанції у порядку письмового провадження адміністративну справу № 420/5657/22,

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання виплатити грошове забезпечення, провадження в якій відкрито,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, ухвалене суддею Хурсою О.О., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, постановлену колегією суддів у складі: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів Градовського Ю.М., Турецької І.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі -ГУ НП в Одеській області, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби в поліції», накладене на ОСОБА_1 наказом ГУ НП в Одеській області від 15.03.2022 №452;

- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Одеській області від 25.03.2022 № 600о/с;

- поновити ОСОБА_1 на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області;

- стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позову позивачка зазначила, що службове розслідування, за наслідками якого прийняті оскаржувані накази, було проведено з порушенням процедури, зокрема, позивачці не було забезпечено можливості надати пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарних проступків. Позивачка доводила, що не допускала порушення дисципліни, про які йдеться у висновку службового розслідування. Зокрема, позивачка наголосила, що була відсутня на службі з поважних причин, а саме у зв`язку з погрозами застосування сили до неї від службових осіб відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Наказом ГУНП в Одеській області від 08.02.2022 № 220о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та призначено на посаду дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (далі - ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області).

4. 28.02.2022 начальником ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області на ім`я начальника ГУНП в Одеській області подано доповідну записку щодо можливого витоку інформації, яка стала відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

5. Відповідно до вказаної доповідної записки, 26.02.2022 о 08 год 00 хв ОСОБА_1 прибула до ВнП № 3 ОРУП № 1 для несення служби на посту для запису громадян та охорони адміністративної будівлі відділення поліції, в однострої, без табельної зброї. О 16 год 02 хв до відділення поліції № 3 ОРУП № 1 були доставлені особи, які можливо були причетні до надписів у вигляді хрестів на стовпах по вул. М`ясоїдівська та Мечникова міста Одеси. ОСОБА_1 почала на свій мобільний телефон фотографувати доставлених осіб та викладати їхні фото в одній з груп свого месенджеру. Цей факт помітив старший інспектор-черговий чергової частини відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області капітан поліції Соколов Є.В., який відразу запитав, з якої причина вона здійснює фото та відеозйомку, на що ОСОБА_1 негативно відреагувала та зазначила, що це її особиста справа. Інспектор-черговий капітан поліції Соколов Є.В. видалив фото та відео з телефону ОСОБА_1 . Також зазначено, що був виявлений факт самовільного залишення ОСОБА_1 місця несення служби з 15 год до 16 год. За нетривалий час перебування на посаді дізнавача ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 проявила себе з негативного боку, схильною до конфліктних ситуацій, недисциплінованим співробітником. На підставі викладеного у доповідній записці викладено клопотання про призначення службового розслідування.

6. Наказом ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 №413 призначено службове розслідування, визначено, що організацію проведення службового розслідування необхідно здійснювати у формі письмового провадження, створено дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування.

7. 28.02.2022 начальником сектору дізнання Кушніром М.Д., старшим дізнавачем сектору дізнання Стеценко П.О., дізнавачем сектору дізнання Ткаченко Д.О. відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області складено акт про відсутність на службі ОСОБА_1 27.02.2022 з 09 год по 18 год 15 хв.

8. В акті зазначено про те, що в телефонному режимі ОСОБА_1 повідомила, що виходити на службу не буде, оскільки «бажає працювати повією та наполягає на її звільненні».

9. Також начальником сектору дізнання Кушніром М.Д. , старшим дізнавачем сектору дізнання Стеценко П.О., дізнавачем сектору дізнання Ткаченко Д.О. відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області складені такі акти про відсутність на службі ОСОБА_1 , а саме:

- 01.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 28.02.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 02.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 01.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 03.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 02.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 04.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 03.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 05.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 04.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 06.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 05.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 07.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 06.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 08.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 07.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 09.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 08.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв;

- 10.03.2022 акт про відсутність на службі ОСОБА_1 09.03.2022 з 09 год по 18 год 15 хв.

10. У зазначених актах указано, що зателефонувати ОСОБА_1 виявилося неможливим, адже остання відсутня на зв`язку, а її місце знаходження невідоме.

11. 09.03.2022 начальником сектору дізнання капітаном поліції Кушніром М.Д., ДОП сектору превенції капітаном поліції Г. Разумовою ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, старшим інспектором ВП УГІ ГУНП в Одеській області майором поліції М. Патраман, державним службовцем 4-го рангу провідним спеціалістом ВСР УГІ ГУНП в Одеській області В. Драгіним складено акт про відмову дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області рядового поліції ОСОБА_1 від опитування.

12. В акті зазначено, що 09.03.2022 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 щодо запрошення до Управління головної інспекції ГУНП в Одеській області для опитування в межах проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413, на що ОСОБА_1 підняла слухавку та, почувши прохання прибути до ГУ НП в Одеській області, відповіла, що не прибуде та просила вислати трудову книжку поштою.

13. 10.03.2022 головою дисциплінарної комісії - начальником УГІ ГУНП в Одеській області подано на ім`я начальника ГУНП в Одеській області доповідну записку «Про доцільність внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413».

14. У доповідній записці зазначено, що під час службового розслідування встановлено, що рядова поліції ОСОБА_1 27-28.02.2022 та 01-02.03.2022 безпідставно відсутня на службі, не дотрималася порядку повідомлення працівниками поліції про свою відсутність на роботі, визначеного пунктом 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.02.2021 № 177.

15. Ураховуючи, що рядова поліції ОСОБА_1 допустила триваючі порушення службової дисципліни, у доповідній записці викладено клопотання про надання дозволу на внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413.

16. На підставі вказаної доповідної записки наказом ГУНП в Одеській області від 10.03.2022 №428 унесено зміни до абзацу 1 констатуючої частини наказу від 02.03.2022 року № 413, виклавши його у такій редакції: « 28.02.2022 до Головного управління з відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка керівництва вказаного відділення поліції за фактом порушення службової дисципліни дізнавача СД ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області рядової поліції ОСОБА_1 , яка 26.02.2022 року безпідставно здійснювала фотофіксацію осіб, що були доставлені до ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП, та у подальшому безпідставно відсутня на службі».

17. 11.03.2022 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни дізнавачем СД ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області рядовою поліції ОСОБА_1 , який затверджений начальником ГУНП в Одеській області.

18. У висновку службового розслідування зазначено таке.

19. 26.02.2022 о 08 год 00 хв рядова поліції ОСОБА_1 заступила на пост для здійснення перепускного режиму у ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП та ведення журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції.

20. 26.02.2022 о 15 год 00 хв рядова поліції ОСОБА_1 самовільно залишила місце несення служби та ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП, куди повернулася о 16 год 00 хв. Пояснити старшому інспектору-черговому чергової частини ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП капітану поліції Соколову Є.В. причини своєї відсутності на службі не змогла.

21. 26.02.2022 о 16 год 02 хв до ВП № 3 № 3 ОРУП № 1 ГУНП працівники поліції, які здійснювали патрулювання, доставили громадян, яких запідозрили у можливій розвідувальній діяльності на користь збройних сил російської федерації.

22. У цей час ОСОБА_1 за допомогою власного мобільного телефону безпідставно почала знімати та фотографувати доставлених осіб. Капітан поліції Соколов Є.В. припинив протиправну поведінку ОСОБА_1 та видалив з мобільного телефону останньої відеозаписи та фотографії.

23. Згідно з висновком службового розслідування, з пояснень капітана поліції Соколова Є.В. відомо, що рядова поліції ОСОБА_1 поводилася неадекватно та пояснити свої протиправні дії не змогла. Опитаний Соколов Є.В. також підтвердив факт відсутності рядової поліції ОСОБА_1 на службі з 15 год до 16 год.

24. Аналогічні пояснення надав старший інспектор-черговий чергової частини ВП № 3 ОРУП № 1 капітан поліції Волонтир Д.Ю .

25. На підставі наведеного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 порушила вимоги підпунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), абзаців 1, 2, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1-4 пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, Присяги поліцейського, підпунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01.02.2021 № 177, адже 26.02.2022 з 15 год по 16 год самоусунулася від виконання обов`язків, пов`язаних із здійсненням перепускного режиму ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП і ведення журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції, безпідставно 26.02.2022 о 16 год 02 хв здійснювала фото та кінозйомку доставлених осіб за допомогою власного мобільного телефону та не контролювала свою поведінку під час спілкування з капітаном поліції Соколовим Є.В .

26. Також у висновку службового розслідування зазначено, що у робочі дні 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, 07.03.2022, 08.03.2022, 09.03.2022 рядова поліції ОСОБА_1 , що була обізнана про посилений варіант службової діяльності, у порушення підпунктів 1, 2 частини першої статті 18, підпунктів 1, 2, 3, 6 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, підпунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 01.02.2021 № 177, навмисно вимоги наказу ГУНП в Одеській області від 08.02.2022 №220о/с не виконала та для виконання службових обов`язків і повноважень, передбачених підпунктами 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, до відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП безпідставно не прибула та 27.02.2022 не контролювала свою поведінку під час спілкування з начальником СД ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП капітаном поліції Кушніром М.Д. , про причини невиходу на службу рядова поліції ОСОБА_1 безпосередньому керівнику не доповіла.

27. Наказом ГУНП в Одеській області від 15.03.2022 № 452, за порушення вимог підпунктів 1, 2 частини першої статті 18, підпунктів 1, 2, 3, 6 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців 1, 2, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 1-4 пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, Присяги поліцейського, підпунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу ІV Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом Головного управління від 01.02.2021 № 177, що виразилося в особистій недисциплінованості; умисному невиконанні норм чинного законодавства України; самоусуненні 26.02.2022 з 15 год по 16 год від виконання обов`язків, пов`язаних із здійсненням перепускного режиму ВП № 3 ОРУП № 1 ГУНП і веденням журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до відділення поліції; безпідставному здійсненні 26.02.2022 фото та кінозйомки доставлених осіб за допомогою власного мобільного телефону; безпідставному невиході у робочі дні 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, 07.03.2022, 08.03.2022, 09.03.2022 на службу до відділення поліції № 3 ОРУП № 1 ГУНП, самоусуненні у вказані робочі дні від виконання службових обов`язків і повноважень, передбачених підпунктами 1, 2, 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171, неінформуванні безпосереднього керівництва про причини невиходу на службу, нетактовній поведінці 26.02.2022 і 27.02.2022 з капітаном поліції Соколовим Є.В. , Кушніром М.Д. , до дізнавача сектору дізнання ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області рядової поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

28. Наказом ГУНП в Одеській області від 25.03.2022 № 600 о/с «По особовому складу» рядову поліції ОСОБА_1 , дізнавача сектору дізнання ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції) з 25.03.2022.

29. Не погоджуючись з наказами про звільнення, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

30. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення «звільнення зі служби в поліції» накладене на ОСОБА_1 наказом ГУ НП в Одеській області від 15.03.2022 № 452;

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Одеській області №600о/с від 25.03.2022;

- поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області з 26.03.2022;

- стягнуто з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, з 26.03.2022 по 01.12.2023 у розмірі 181 929,30 грн;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 2 662,40 грн.

31. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 змінено:

- викладено в абзаці п`ятому резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті ОСОБА_1 , у наступній редакції: « 135 729,44 грн»;

- викладено в абзаці шостому резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, який підлягає виплаті ОСОБА_1 , у наступній редакції: « 6 830,54 грн».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 залишено без змін.

32. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що службове розслідування було проведено з істотними порушеннями процедури і ним не було встановлено наявності в діях позивачки складу дисциплінарних проступків.

33. Як зазначив суд першої інстанції, під час проведення службового розслідування було порушено гарантоване статтею 18 Дисциплінарного статуту право на захист, адже ОСОБА_1 не була повідомлена про початок службового розслідування; їй не було у встановленому законом порядку запропоновано надати пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, що вплинуло на його об`єктивність

34. Щодо суті дисциплінарних проступків, то суд першої інстанції зазначив, що належним доказом відсутності працівника поліції на службі без поважних причин є відповідний акт, проте в спірних правовідносинах відповідачем такий акт про відсутність на службі 26.02.2022 з 15 год по 16 год не складався.

35. У частині, яка стосувалася порушення Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026, шляхом здійснення 26.02.2022 фото та відео-зйомки доставлених до відділення поліції осіб за допомогою власного мобільного телефону, то суд першої інстанції зазначив, що вимоги вказаної інструкції встановлюють правила використання поліцейськими службових технічних приладів, призначених для фотозйомки та відеозапису, й не регулюють порядку використання власних портативних технічних засобів, зокрема, мобільних телефонів.

36. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в службовому розслідуванні факти відсутності позивачки на службі 26.02.2022 у період з 15 год до 16 год та порушення передбачених Інструкцією від 18.12.2018 №1026 правил фото та відеозйомки є необґрунтованими.

37. Змінюючи рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 14.03.2024 загалом погодився з висновками суду першої інстанції в частині допущення відповідачем істотних процедурних порушень під час службового розслідування та про недоведеність наявності в діях позивачки складу дисциплінарних проступків.

38. Зокрема, суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції про те, що в спірних правовідносинах позивачці не було створено умов для реалізації права на надання пояснень в межах службового розслідування.

39. Як установив суд апеляційної інстанції, акт про відмову ОСОБА_1 від опитування від 09.03.2022 складено посадовими особами, які не є членами дисциплінарної комісії, якими проводилося службове розслідування. Указаний акт також не містив відомостей щодо номеру телефону, за яким здійснено дзвінок позивачці з метою пропозиції надати пояснення, а зафіксована у ньому відмова суперечить іншим актам, складеним цими самим посадовими особами (про відсутність позивачки на роботі), у яких зазначалося, що зв`язатися з позивачкою телефоном не вдалося.

40. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що, виходячи з вимог Дисциплінарного статуту, виклик поліцейського, який відсутній на службі, для надання пояснень здійснюється засобами поштового зв`язку, а не в телефонному режимі.

41. Доповнюючи висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що висновок службового розслідування містив опис дисциплінарних проступків, які не стосувалися предмету службового розслідування.

42. Так, суд апеляційної інстанції з`ясував, що дисциплінарне розслідування було призначено на підставі службової записки начальника ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП від 28.02.2022 за фактом розповсюдження ОСОБА_1 фото та відео осіб, які були доставлені до відділення поліції, а також у зв`язку із залишенням місця несення служби 26.02.2022 у період з 15 год до 16 год.

43. Водночас до висновку службового розслідування були включені проступки, що мали місце у період з 27.02.2022 по 09.03.2022, які не охоплювалися службовою запискою від 28.02.2022 та наказом про призначення службового розслідування від 02.03.2022 року №413.

44. Посилаючись на положення частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту, суд апеляційної інстанції зазначив, що, встановивши в ході службового розслідування обставини щодо вчинення позивачем інших дисциплінарних проступків, ніж тих, які слугували підставою для призначення цього службового розслідування, відповідач мав розпочати нове службове розслідування.

45. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважав, що зафіксовані у висновку службового розслідування епізоди дисциплінарних проступків, що полягали у відсутності на службі з 27.02.2022 по 09.03.2022 не могли бути підставою для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення.

46. Щодо висновків службового розслідування про нетактовну поведінку позивачки 26.02.2022 і 27.02.2022, то суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ не містять обґрунтувань, в чому саме виразилася нетактовна поведінка позивачки.

47. Як установив суд апеляційної інстанції, факт нетактовної поведінки 26.02.2022 підтверджувався лише доповідною запискою начальника ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 28.02.2022, яка була підставою для призначення службового розслідування, а відповідні факти 27.02.2022 були засвідчені актом, який містив істотні дефекти - не містив відомостей, за яким номером телефону здійснено дзвінки, у який час здійснені такі дзвінки.

48. Посилаючись на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зафіксовані у висновку службового розслідування факти нетактовної поведінки також не підтверджується належними доказами.

49. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про незаконність звільнення позивачки та наявність підстав для її поновлення з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

50. Водночас суд апеляційної інстанції встановив, що розмір середнього заробітку суд першої інстанції обчислив неправильно, адже під час визначення середньоденної заробітної плати позивачки помилково керувався довідкою УФЗБО ГУНП в Одеській області від 27.04.2022, що містить відомості про виплати, здійснені позивачці у лютому та березні 2022 року.

51. Як зазначив суд апеляційної інстанції, у лютому і березні 2022 року позивачка працювала неповний місяць, що свідчить про відсутність базового розрахункового періоду (два попередні місяці перед звільненням). З урахуваннями викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для цілей обчислення середньоденної заробітної плати необхідно керуватися вимогами абзацу 3 пункту 4 Порядку № 100, за змістом якого середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленої тарифної ставки, посадового (місячного) окладу і становить 220,34 грн (6500 х 2/59, де 6500 грн - мінімальна заробітна плата, 59 - кількість календарних днів у лютому-березні 2022 року).

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

52. 19.04.2024 від відповідача до Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

53. Ухвалою Верховного Суду від 08.05.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:

- відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини сьомої статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у подібних правовідносинах;

- застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію» без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20.

54. У частині неправильного застосування статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» відповідач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про неможливість включення до висновку службового розслідування дисциплінарних проступків, неохоплених рішенням про призначення службового розслідування, але виявлених під час службового розслідування, зокрема відсутності позивачки на службі 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022 та 02.03.2022.

55. За доводами відповідача, конструкція статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» передбачає, що нове службове розслідування призначається виключно у випадку вчинення поліцейським, стосовно якого вже проводиться службове розслідування, нового дисциплінарного проступку.

56. Водночас вказана норма не містить застережень щодо неможливості охоплення службовим розслідуванням дисциплінарних проступків, що були виявлені під час службового розслідування та вчинені до його початку. Навпаки, частина сьома статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» містить імперативну норму, відповідно до якої у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.

57. У контексті викладеного відповідач зазначає, що в спірних правовідносинах службове розслідування стосовно позивачки було призначено наказом ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413 і саме з цього моменту вчинення поліцейським нового дисциплінарного проступку, з огляду на положення другого речення частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту, може створювати підстави для нового службового розслідування.

58. З урахуванням викладеного відповідач доводив, що суди попередніх інстанцій дійшли протиправних висновків про те, що висновок службового розслідування не міг містити опису інших виявлених проступків, окрім тих, що були підставою для його призначення.

59. Щодо застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію» без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20, то відповідач зазначив, що спосіб, у який Верховний Суд у вказаних справах застосував положення статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію», свідчить, що визначальним критерієм законності звільнення за прогул є не лише встановлення факту відсутності на роботі понад 3 години, а й обов`язкове з`ясування та оцінка поважності причин такої відсутності.

60. Водночас у спірних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили по суті, чи були у позивачки поважні причини для невиходу на службу з 27.02.2022 по 09.03.2022, а скасували оскаржувані накази суто з процедурних підстав.

61. Позивачка у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

62. Щодо підстав касаційного оскарження, то позивачка зауважила, що висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20, є нерелевантними, адже у вказаних справах обставини дисциплінарних проступків мали суттєві відмінності й позивачі мали змогу скористатися правом на надання пояснень у межах службових розслідувань.

63. Стосовно аргументів про неправильне застосування статті 14 Дисциплінарного статуту, то позивачка зазначила, що висновки Верховного Суду щодо правильного застосування вказаної норми не вплинуть на вирішення справи по суті позовних вимог, адже вони не спростовують інших встановлених судами попередніх інстанцій грубих порушень: позбавлення її права на захист; безпідставного застосування Інструкції № 1026 до особистого телефону та недоведеності інших епізодів через дефекти актів.

V. Джерела права

64. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

65. Статтею 3 Закону № 580-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

66. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

67. Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

68. Відповідно до частини другої статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

69. Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

70. Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

71. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

72. Згідно з частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

73. Частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

74. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

75. Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

76. Згідно з частинами першою-третьою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

77. Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

78. Згідно з частиною сьомою статті 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

79. Частинами першою, другою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

80. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

81. Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

82. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VI. Позиція Верховного Суду

83. Спір у цій справі виник у зв`язку із застосуванням до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за дисциплінарні проступки, що полягали у безпідставному відсутності на службі, нетактовній поведінці та здійсненні фото та відеозйомки доставлених до відділення поліції осіб за допомогою власного мобільного телефону без передбачених на те підстав.

84. Касаційне провадження відкрито з метою перевірки доводів відповідача, наведених у межах підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України, щодо:

- застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію» без урахування висновків щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20;

- відсутності висновку Верховного Суду стосовно застосування частини сьомої статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у подібних правовідносинах.

Щодо доводів відповідача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію», Суд зазначає таке.

85. У касаційній скарзі відповідач доводив, що висновки судів попередніх інстанцій стосовно відсутності в діях позивачки складу дисциплінарного проступку у вигляді відсутності на службі без поважних причин суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.01.2024 у справі №600/4386/22-а, від 09.11.2021 у справі №235/5659/20, у яких за схожих обставин Верховний Суд констатував порушення службової дисципліни у вигляді прогулу.

86. У контексті викладеного Суд зазначає, що при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

87. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

88. Справа №235/5659/20 розглядалася судами за правилами цивільного судочинства і стосувалася зміни формулювання причини та дати звільнення. У цій справі позивачка доводила, що між нею і роботодавцем було досягнуто домовленості про звільнення з певної дати за угодою сторін, проте, отримавши трудову книжку, вона з`ясувала, що її було звільнено у зв`язку з прогулом.

89. Таким чином, справа №235/5659/20 не може бути прикладом неправильного застосування статей 19, 91 Закону України «Про Національну поліцію» у правовідносинах, пов`язаних із звільненням зі служби в поліції з підстав реалізації дисциплінарного стягнення.

90. У справі №600/4386/22-а позивачка оспорювала накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та про звільнення її з поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII за порушення службової дисципліни, що виразилось у прогулі, невиконанні вимог пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, абзаців 2, 9, 11 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського.

91. У вказаній справі позивачка обґрунтовувала позов тим, що була відсутня на службі з поважних причин - через погіршення самопочуття, що підтверджувалося медичною довідкою. Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції про притягнення позивачки у справі №600/4386/22-а до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з поліції, Верховний Суд зазначив, що позивачка під час службового розслідування та в межах судового провадження надавала суперечливі пояснення щодо підстав відсутності на роботі. Судом також було з`ясовано, що дозволу залишити службу від безпосереднього керівника вона не отримувала, листок непрацездатності у встановленому законом порядку не оформлювала.

92. Водночас у цій справі підставою позову були порушення процедури службового розслідування внаслідок не створення позивачці умов, за яких вона могла б реалізувати право на захист, а щодо причин відсутності на службі, то позивачка доводила, що 26.02.2022 між нею та службовими особами ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області відбувся конфлікт, у ході якого їй погрожували, у зв`язку з чим, побоюючись за свою безпеку, вона у період з 27.02.2022 по 09.03.2022 була відсутня на службі.

93. Таким чином, висновки Верховного Суду, наведені у названих скаржником постановах, не є релевантними цій справі з огляду на суттєві відмінності як у фактичних обставинах, так і в їхньому правовому регулюванні.

94. З урахуванням викладеного, Суд відхиляє доводи скаржника, якими він обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Щодо доводів відповідача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

95. Згідно з правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, у випадку виявлення під час службового розслідування ознак дисциплінарного проступку, щодо якого не призначалося службове розслідування, орган поліції не має права довільно розширювати межі вже відкритого службового розслідування чи змінювати обсяг питань, що мають бути досліджені під час службового розслідування, шляхом внесення змін до наказу про призначення службового розслідування. За висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з положень частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту, з`ясування обставин вчинення поліцейським іншого дисциплінарного проступку, не охопленого наказом про призначення службового розслідування, має відбуватися шляхом призначення нового службового розслідування.

96. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що частина сьома статті 14 Дисциплінарного статуту регулює порядок службового розслідування нових дисциплінарних проступків, вчинених після призначення службового розслідування, і не застосовується до випадків виявлення під час службового розслідування інших дисциплінарних проступків, не охоплених наказом про призначення службового розслідування, але вчинених до порушення дисциплінарного провадження.

97. Як установлено судами попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах службове розслідування, за наслідками якого позивачку було звільнено зі служби в поліції, було призначено наказом ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413 на підставі службової записки начальника ВнП № 3 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 28.02.2022, у якій йшлося про розповсюдження позивачкою в телеграм каналі фото і відео осіб, яких було доставлено до відділення поліції, а також про залишення неї служби у період з 15 год год до 16 год.

98. Наказом ГУНП в Одеській області від 10.03.2022 № 428 межі службового розслідування було розширено шляхом внесення змін до наказу ГУНП в Одеській області від 02.03.2022 № 413 стосовно того, що службове розслідування проводиться також за фактом «подальшої безпідставної відсутності на службі».

99. У висновку службового розслідування від 11.03.2024, окрім епізодів самоусунення 26.02.2022 з 15 год по 16 год від виконання обов`язків та безпідставної фото- і відеозйомки осіб, доставлених до відділення поліції, щодо яких (обставин) першочергово призначалося службове розслідування, були також включені епізоди дисциплінарних проступків, що полягали у відсутності на службі без поважних причин 27.02.2022- 09.03.2022 та нетактовній поведінці 26.02.2022 і 27.02.2022.

100. З аналізу частин другої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту випливає, що межі службового розслідування визначаються наказом про його призначення шляхом окреслення в ньому фактів, обставин правопорушення, що підлягає перевірки та оцінки на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку.

101. Під час службового розслідування, у межах, визначених наказом про призначення службового розслідування, відповідна дисциплінарна комісія має встановити обставини вчинення проступку (час, місце, спосіб тощо), причини та умови, що сприяли його вчиненню, наявність та форму вини поліцейського, ступінь тяжкості вчиненого проступку, розмір заподіяної ним шкоди.

102. Особливості службового розслідування множинних дисциплінарних проступків визначені частиною сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту, за змістом якої два і більше дисциплінарні порушення досліджуються у межах одного службового розслідування. Виключенням з цього правила є випадки вчинення протягом проведення службового розслідування іншого дисциплінарного проступку (друге речення частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту). У такому разі призначається нове службове розслідування.

103. Отже, імперативна вимога щодо призначення нового службового розслідування застосовується виключно тоді, коли новий проступок вчинено після дати видання наказу про призначення поточного розслідування.

104. Виявлення під час проведення службового розслідування нових епізодів порушення службової дисципліни, неохоплених наказом про призначення службового розслідування, проте пов`язаних із досліджуваними подіями (зв`язані єдиним умислом, складають триваючий проступок, об`єднані спільними доказами чи іншим чином), не вимагає призначення окремого (нового) службового розслідування, за умови, що діяння, яке становить об`єктивну сторону проступку, було вчинено до призначення службового розслідування.

105. У спірних правовідносинах виявлені під час службового розслідування дисциплінарні проступки, що полягали у відсутності на службі у період з 27.02.2022 по 09.03.2022 мали безпосередній зв`язок (були їхнім розвитком та/або наслідками) з подіями 26.02.2022, щодо яких першочергово було призначено службове розслідування, а тому виявлення цих фактів не вимагало призначення нового службового розслідування за правилами частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту.

106. Отже, висновок судів попередніх інстанцій щодо протиправного розширення меж службового розслідування є таким, що ґрунтується на неправильному застосуванні норм частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту.

107. За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають зміні в мотивувальних частинах щодо застосування приписів частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту з викладенням відповідних висновків у редакції цієї постанови.

108. Водночас указані висновки Суду щодо неправильного застосування статті 14 Дисциплінарного статуту не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, на чому наполягає скаржник.

109. Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваних наказів ГУ НП в Одеській області про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності й звільнення зі служби ґрунтувався також на сукупності інших самостійних підстав.

110. Так, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

(1) під час службового розслідування відповідачем було порушено право позивачки на захист. Як установили суди попередніх інстанцій, відповідач не повідомив позивачку про початок службового розслідування та, відповідно до вимог частини шостої статті 18 Дисциплінарного статуту, не надіслав їй виклик для надання пояснень рекомендованим листом на адресу проживання, чим позбавив можливості надати докази правомірності своїх дій. Наданий відповідачем акт, у якому зафіксовано відмову позивачки від опитування, яку вона надала телефоном, складено особами, які не входили до складу комісії й суперечить іншим актам органу поліції, у яких стверджувалося про неможливість зв`язатися з позивачкою телефоном;

(2) відповідачем було неправильно кваліфіковано дії позивачки, пов`язані з використанням особистого мобільного телефону та фото- і відеозйомки осіб у відділенні поліції. За висновками судів попередніх інстанцій, здійснення фотозйомки на особистий мобільний телефон не становить складу порушення підпунктів 1- 4 пункту 2 розділу І Інструкції МВС від 18.12.2018 № 1026, оскільки цей нормативно-правовий акт регулює порядок застосування поліцейськими виключно службових технічних засобів;

(3) матеріали службового розслідування не містили належних доказів відсутності на службі без поважних причин 26.02.2022 у період з 15 год по 16 год;

(4) акти, якими оформлено відсутність позивачки на службі без поважних причин у період з 27.02.2022 по 09.03.2022, містили істотні дефекти, що спростовують їхнє юридичне значення, зокрема не містили відомостей про номер телефону, за яким здійснювався виклик позивачки для з`ясування причин відсутності на роботі;

(5) непідтвердження належними доказами фактів нетактовної поведінки.

111. Водночас касаційна скарга не містить аргументів про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права у поєднанні з випадками, передбаченими частиною четвертою статті 328 КАС України, які б стосувалися вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

112. Відповідно до частин першої і другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

113. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

114. Статтею 351 КАС України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

115. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

116. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

117. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

118. Отже, у силу викладених положень КАС України, суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, водночас саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення.

119. Беручи до уваги, що в касаційній скарзі відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у зазначеній частині, касаційне провадження щодо вказаних висновків не відкривалося, Суд не має процесуальних передумов здійснювати перевірку правильності застосування норм матеріального права та повноти установлених обставин у відповідній частині з власної ініціативи.

120. Ураховуючи межі касаційного перегляду, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 підлягають зміні в мотивувальних частинах щодо застосування приписів частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту з викладенням відповідних висновків у редакції цієї постанови.

121. В іншій частині висновки судів попередніх інстанцій та відповідні розрахунки не охоплюються доводами та вимогами касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим їхня оцінка виходить за межі касаційного перегляду.

122. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

123. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити частково.

124. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 змінити в мотивувальних частинах щодо застосування приписів частини сьомої статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, з викладенням відповідних висновків у редакції цієї постанови.

125. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 (у незміненій частині) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 залишити без змін.

126. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович