Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №460/6083/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6083/25 пров. № А/857/31615/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року, постановлену суддею Друзенко Н.В. у м. Рівне у порядку письмового провадження у справі № 460/6083/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі №460/6083/25, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії за період з 01.10.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та виплачувати основну пенсію у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік) до зміни законодавства або зміни правового статусу.

11.05.2026 позивач звернулася до суду із заявою, у якій просила суд визнати протиправними дії пенсійного органу, які полягають у неналежному виконанні рішення суду шляхом виплати пенсії у розмірі 7617,36 грн, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області проводити щомісячну виплату пенсії у повному розмірі, встановленому рішенням суду від 25.04.2025 у справі №460/6083/25, починаючи з дати набрання зазначеним рішенням законної сили, а саме у сумі 21710,76 грн, без будь-яких обмежень чи зменшень та зобов`язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.

Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року у справі №460/6083/25, щодо не виплати ОСОБА_1 основної пенсії за період з 01.10.2024 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(1)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/9б-ВР, у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком. В задоволенні решти вимог відмовлено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що виплата перерахованої пенсії проводиться відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Таким чином, заявнику, додатковими відомостями було проведено виплату заборгованості, нарахована на рішення суду, відповідно до Порядку № 821 та у межах виділених бюджетних асигнувань ГУПФ на такі виплати.

Також вказує, що Порядок № 821 регулює не лише виплату суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час, а й перерахованих пенсій за рішенням суду (це сума визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів).

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч. 4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито дієвих і належних заходів на виконання рішення суду, чим порушено положення статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС, а саме: не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права з таких міркувань.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За вимогами частини другої статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За правилами статті 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Положеннями частини шостої статті 383 КАС визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 249 КАС суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Зазначені вище правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19, від 28.04.2020 у справі № 611/26/17.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (далі - Закон № 3460-IX), установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, установлено прожитковий мінімум, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень.

Судом встановлено, що починаючи з 01.10.2024 розмір пенсії позивача, обрахований на виконання рішення суду в справі №460/6083/25 становить 23610,00грн, з 01.01.2025 - 21476,76 грн, з 01.01.2026 - 21710,76 грн, в т.ч. 18888,00 грн - основний розмір пенсії по інвалідності, встановлений на виконання рішення суду. Пенсійні виплати позивачу здійснювалися лише у розмірі 11163, 33 грн, у поточному місяці розмір пенсійної виплати було зменшено до 7617,36 грн.

Згідно пояснень, наданих суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, доплата на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі № 460/6083/25 буде проводитися з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" від 14.07.2025 № 821, в межах бюджетних асигнувань.»

Також пенсійним органом зазначено, що для виконання рішення суду застосовано розмір мінімальної пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.10.2024 - 2361 грн.

Відтак, після набрання законної сили рішенням суду позивачу виплачується пенсія у меншому розмірі, аніж визначений після проведеного перерахунку на його виконання.

Разом з тим, зміст рішення суду, яке набрало законної сили, не передбачає можливості здійснення виплати перерахованої пенсії у меншому розмірі залежно від наявності чи обсягу бюджетного фінансування. Відтак, відповідач не вправі самостійно змінювати порядок або обсяг виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки Порядок № 821 не є законом, а тому як підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Окрім цього, пунктом 1 Порядку № 821, прямо передбачено, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

А тому, такий Порядок не може ставити у залежність виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував на обов`язковості виконання остаточних судових рішень та неприпустимості посилання держави на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, обмежене фінансування відповідача не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.

Таким чином, встановлені у справі обставини свідчать про те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії на виконання рішення суду, однак після набрання цим рішенням законної сили не забезпечив її фактичну виплату у визначеному внаслідок такого перерахунку розмірі. Наведені дії відповідача призвели до порушення права позивача на отримання пенсії у встановленому судовим рішенням розмірі.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року, постановлену у справі № 460/6083/25, – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяІ. В. Глушко

суддіВ. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк