Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №461/4642/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 461/4642/26 пров. № А/857/44200/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Кухтея Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Плесак М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 липня 2026 року (головуючого судді Волоско І.Р., ухвалене у письмовому провадженні в м. Львів) у справі №461/4642/26 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про зміну постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці про зміну постанови у справі про порушення митних правил в частині визначення розміру стягнення зі штрафу в сумі 157 433,08 грн. на штраф в сумі 77 501,18 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 липня 2026 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про задовольнити позов. Зазначає, що висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень № 1420003400-0459 від 01.05.2026 є недопустимим доказом, оскільки отриманий з прямим порушенням імперативних приписів ст. 356 та ст. 517 МК України щодо процедури відбору проб (зразків) товару, а висновок суду першої інстанції про «самостійне» вирішення експертом цього питання прямо суперечить нормам матеріального права, надані інвойси є належними та достатніми доказами фактурної вартості товару. Вимога суду про «фіскальний чек» не ґрунтується на жодній нормі МК України і є фактичним створенням додаткового, не передбаченого законом тягаря доказування для позивача. Суд першої інстанції проігнорував правові позиції Восьмого апеляційного адміністративного суду порушив принцип правової визначеності та вимоги п. 4 ч. 4 ст. 246 КАС України щодо мотивованої оцінки кожного аргументу учасника справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Юрчак В.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник відповідача Хома Т.Б. проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана не скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постановою Львівської митниці від 09.06.2026 у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 2 ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення у виді 30% від вартості товарів у розмірі 157 433,08 грн., а також стягнено 4 853,00 грн. витрат, пов`язаних із зберіганням товарів.

Згідно оскаржуваної постанови, 07.04.2026 близько 07 год. 14 хв. в зону митного контролю на в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» пункту пропуску «Угринів Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці прибув рейсовий автобус марки «SETRA»,р.н. НОМЕР_1 , яким в якості водія слідував громадянин України ОСОБА_1 здійснюючи міжнародне перевезення за маршрутом руху «Слупськ Запоріжжя». Також, в якості додаткових водія в зазначеному автобусі слідував громадянин ОСОБА_2 .

Перед початком митного контролю громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було запропоновано заповнити митні декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, у яких вони вказали, що переміщуються через митний кордон України без вантажу.

Після завірення митної декларації гр. ОСОБА_1 від 07.04.2026 штампом «Під митним контролем № 04275» за результатами митного огляду транспортного засобу в багажному відділенні, без ознак приховування було виявлено не задекларований товар, а саме: - жіночий топ в асортименті, новий в упаковці виробника т.м. OZKAN underwear арт: 2001, країна виробництва Туреччина- 205 шт.;- майка чоловіча в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. OZKAN underwear арт: 0113, країна виробництва Туреччина- 40 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. MissModa - 390 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10377-B, країна виробництва Туреччина - 24 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10413-B, країна виробництва Туреччина - 12 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10421-B, країна виробництва Туреччина - 16 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10744-B, країна виробництва Туреччина - 20 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10748-B, країна виробництва Туреччина - 9 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12178, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12139, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12175, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13743, країна виробництва Туреччина - 16 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 16206, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13580-B, країна виробництва Туреччина - 16 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12176, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13767, країна виробництва Туреччина - 12 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10732-B, країна виробництва Туреччина - 12 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13396, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13635, країна виробництва Туреччина - 8 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13583, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13603-B, країна виробництва Туреччина - 8 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12164, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10707, країна виробництва Туреччина - 8 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12141, країна виробництва Туреччина - 6 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 12167, країна виробництва Туреччина - 6 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 13698, країна виробництва Туреччина - 4 шт.;- жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. Cotpark арт: 10732-B, країна виробництва Туреччина 4 шт.; - жіноча нічна сорочка в асортименті, нова в упаковці виробника т.м. New BIBLOS арт: 557, країна виробництва Туреччина 60 шт.; - електричний самокат, новий в упаковці виробника, т.м. KuKirin модель: G2 4 шт.; - електричний самокат, новий в упаковці виробника, т.м. KuKirin модель: G4 - 1 шт.

Під час усного опитування, після виявлення товарів, та в ході надання письмових пояснень гр. ОСОБА_1 визнав факт недекларування та зазначив, що виявлений товар він взяв для перевезення в Україну. Документів, що підтверджують факт придбання та вартість товару вищевказаний громадянин до митного контролю не подав.

Вважаючи постанову Львівської митниці від 09.06.2026 у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 протиправною в частині визначеної суми розміру стягнення зі штрафу в сумі 157 433,08 грн. на штраф в сумі 77 501,18 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України (далі - МК України) з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант та митний представник несуть відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 265 МК України визначено, що декларантом має право виступати особа, яка самостійно здійснює декларування у власних інтересах та від власного імені (утримувач митного режиму).

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу забезпечити пред`явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 статті 266 МК України у разі декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення утримувачем митного режиму від власного імені або його прямим митним представником передбачену цим Кодексом відповідальність за невиконання обов`язків декларанта, передбачених частиною першою цієї статті, несе утримувач митного режиму.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 МК України товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 Митного кодексу України встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Частиною 8 статті 374 МК України встановлено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їхпереміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта. (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Згідно ч.1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до ч.2 ст. 516 МК України, у разі, якщо товари транспортні засоби безпосередні предмети порушення митних правил тимчасово вилучаються на підставі статті 511 цього Кодексу у справах про порушення митних правил за статтями цього Кодексу, що передбачають стягнення в розмірі, визначеному у відсотках від вартості цих товарів, транспортних засобів, призначення експертизи для визначення вартості зазначених товарів, транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ. На підставі ст. ст. 515 - 516 МК України, з метою визначення вартості незадекларованих товарів, Львівською митницею в справі була призначена товарознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби № 1420003400-0459 від 01.05.2026, такий складений експертом Кузнєцовим М., який володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, експертизу проведено уповноваженим органом, висновок експерта відповідає вимогам закону, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі.

08.06.2026 (вх. № 20070/8.19-20), на адресу Львівської митниці надійшли письмові пояснення від адвоката Юрчака В.В. про долучення копій документів та накладання на гр. ОСОБА_1 штрафу у розмірі 77 501,18 грн. на підставі копій інвойсів замість 157 443,08 грн., які також містяться в доводах апеляційної скарги, які колегія суддів відхиляє з урахуванням наступного.

Згідно ч. 2 ст. 515 МК України, яка наведена вище, експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Львівською митницею, була призначена та проведена експертиза щодо визначення вартості тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 та висновок у такій, виконаний Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби № 1420003400-0459 від 01.05.2026 є належним та допустимим доказом у справі, які враховуються судом в цій справі.

Крім цього, надані адвокатом Юрчака В.В. копії інвойсів про придбання товарів належним та допустимим доказом по справі не є, адже у копіях інвойсів (платниками) отримувачами виступають треті особи, в той час як гр. Бригинець В.І. не надано будь-яких документів з яких вбачається, що такі особи уповноважували його на перевезення зазначених товарів через митний кордон України, як не подані такі до суду.

Питання проведення експертизи вирішується експертом самостійно, в пункті 11 вказаного вище Висновку експерта СЛЕД Держмитслужби зазначено про час та місце проведеного експертом огляду тимчасово вилучених товарів у справі. 10.04.2026 на адресу Львівської митниці (вх. митниці № 12531/10/20) надійшла заява гр. України ОСОБА_1 про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 шляхом компромісу у порядку передбаченому ст. 521 МК України.

Разом з тим, на підписання мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0520/UA209000/2026 шляхом компромісу, гр. України ОСОБА_1 у Львівську митницю на визначену дату та час не прибув, заяв, клопотань не надходило.

Частиною 1 ст. 511 МК України визначено, що товари та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого товар був тимчасово вилучений протоколом про порушення митних правил та переданий на склад Львівської митниці.

Відповідно до статей 519, 520 МК України із гр. ОСОБА_1 слід стягнути на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії щодо недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 2 статті 471 МК України.

Позивач не заперечує факт вчинення правопорушення, однак вважає, що вказана постанова є незаконною в частині визначення розміру штрафу, також вказує, що вартість товару явно завищена та вважає, що висновок СЛЕД складений з порушенням положень МК України в частині необхідності відбору проб та зразків товару, а насправді товар було придбано за значно нижчу вартість.

На підтвердження своєї позиції стороною захисту було долучено проформа-інвойс та комерційні інвойси постачальників товарів.

Разом з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі доводи є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, як було встановлено судом, згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Нормами ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 515 МК України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Прямо зобов`язуючими нормами права щодо провадження у справах про порушення митних правил, визначеними частиною другою статті 515 МК України, встановлено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень (тобто СЛЕД Держмитслужби) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику (тобто Державної митної служби України), його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно ч.1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до ч.2 ст. 516 МК України, у разі, якщо товари транспортні засоби безпосередні предмети порушення митних правил тимчасово вилучаються на підставі статті 511 цього Кодексу у справах про порушення митних правил за статтями цього Кодексу, що передбачають стягнення в розмірі, визначеному у відсотках від вартості цих товарів, транспортних засобів, призначення експертизи для визначення вартості зазначених товарів, транспортних засобів є обов`язковим.

Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

З огляду на викладене, в порядку ст. 516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст. 515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Щодо посилання адвоката Юрчака В.В. на те, що експерт мав проводити відбір проб та взірців товару, то питання проведення експертизи вирішується експертом самостійно, в пункті 11 вказаного вище Висновку експерта СЛЕД Держмитслужби зазначено про час та місце проведеного експертом огляду тимчасово вилучених товарів у справі.

Таким чином, висновок № 1420003400-0459 від 01.05.2026 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Як було встановлено судом, Львівською митницею була призначена та проведена експертиза щодо визначення вартості тимчасово вилучених товарів у справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026, доказів проведення експертизи за заявою позивача до матеріалів справи не подано.

Враховуючи викладене, у Львівської митниці відсутні підстави для призначення додаткової товарознавчої експертизи щодо визначення вартості, тимчасово вилучених у даній справі товарів.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Стаття 489 МК України встановлює, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави ля звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів аналізуючи доводи апелянта враховує, що в адміністративному позові позивач не погоджується із сумою штрафу та порядком визначення вартості не задекларованих товарів з врахуванням експертизи проведеної відповідачем, одна проведеної іншої експертизи за рахунок позивача до суду не подано.

Згідно висновку № 1420003400-0459 від 01.05.2026 Львівського управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів в справі про порушення митних правил №0520/UA209000/2026 становить 524 776, 92 грн.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Львівською митницею правомірно притягнуто гр. України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 157 443,08 грн., суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 липня 2026 року у справі №461/4642/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.В. Кухтей

Повний текст постанови складено і підписано 06.10.2026 у зв`язку із перебуванням судді Гуляка В.В. у відпустці 05.10.2026.