Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/11656/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11656/26 пров. № А/857/39845/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року з питань залишення позову без розгляду (головуючий суддя Мартинюк В.Я., м.Львів) у справі № 380/11656/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування термінового заборонного припису, –

В С Т А Н О В И В:

08.06.2026 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №611145, винесений 06.09.2025 року та зобов`язати зняти з профілактичного обліку кривдників та внести про це відповідні відомості до системи ІПНП.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування термінового заборонного припису залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Вказує, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений не пасивною поведінкою позивача, а сукупністю об`єктивних причин, а саме: складним матеріальним становищем, значним процесуальним навантаженням, необхідністю одночасного захисту інших фундаментальних прав та неможливістю отримати безоплатну правничу допомогу.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та витребувано для долучення до матеріалів справи від відповідача, до 22.06.2026 року, належним чином завірену копію термінового заборонного припису серії АА №611145 та докази ознайомлення ОСОБА_1 з терміновим заборонним приписом серії АА №611145, винесеного 06.09.2025 року відносного ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25.06.2026 року позовну заяву залишено без руху, після відкриття провадження у справі, та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

26.06.2026 року представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовує тим, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а саме - у зв`язку зі складним матеріальним становищем позивача, його участю у значній кількості судових проваджень, неможливістю отримати професійну правничу допомогу та очікуванням остаточного вирішення пов`язаної справи про адміністративне правопорушення, обставини якої покладено в основу винесення оскаржуваного термінового заборонного припису.

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції адміністративний позов залишив без розгляду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Проте, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

Згідно положень абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як наслідок початок перебігу строку звернення до суду пов`язується з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вказує, що позивач 06.09.2025 року ознайомлений зі спірним терміновим забороненим приписом, а тому саме з цієї дати починається строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, який закінчився 06.03.2026 року.

Оцінюючи наведені апелянтом доводи, апеляційний суд враховує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного звернення до суду. Відсутність доказів об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду, за умови обізнаності особи про прийняте рішення чи вчинену дію (бездіяльність), виключає можливість поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки правова система не може “виправдовувати” пасивну поведінку або байдужість учасника справи до власних прав та інтересів.

На переконання колегії суддів, посилання апелянта на складне матеріальне становище, його участю у значній кількості судових проваджень та неможливістю отримати професійну правничу допомогу вказують не на об`єктивні обставини неможливості звернення до суду у строки визначені законодавством, а на суб`єктивну триваючу пасивну поведінку.

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів існування об`єктивних, непереборних та незалежних від волі позивача обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у визначений законом строк, апеляційний суд не вбачає правових підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та не наведено поважності причин його пропуску, а тому немає правових підстав для поновлення такого строку.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі № 380/11656/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар