Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №343/2433/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 343/2433/25 пров. № А/857/3018/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2025 року (суддя Монташевич С.М., ухвалене в м. Долина) у справі № 343/2433/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просив скасувати постанову про порушення митних правил №1531/UA209000/2025 від 25.11.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2025 року у справі №343/2433/25 та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову відповідача про порушення митних правил №1531/UA2090000/2025 від 25 листопада 2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. Вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, щодо неможливості притягнення до відповідальності позивача за оскаржуваною постановою (ч.5 ст.481 МК України), оскільки відносно позивача 08 грудня 2025 року було складено протокол про порушення митних правил №1735/UA209000/2025 за ч.6 ст.481 МК України (перевищення строку ввезення т/з вже на 30 днів) при тих самих діяннях і фактичних обставинах (ввезення причіпу 31 липня 2025 року), і за вказане правопорушення ОСОБА_1 сплатив штраф. Тобто, вважає, діяння обумовлене в ч.6 ст.481 МК України охоплює діяння передбачене в ч.5 ст.481 МК України, що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову, оскільки залишення в силі постанови про порушення митних правил №1531/UA2090000/2025 від 25 листопада 2025 року свідчитиме про порушення ст.61 Конституції України. Також, вважає, що позивач не може бути суб`єктом відповідальності за ч.5 ст.481 МК України, оскільки є найманим працівником ФОП ОСОБА_2 і в діях (бездіяльності) позивача відсутній склад правопорушення відповідальність за яке передбачена даною нормою МК України. Позивач не погоджувався із даним правопорушенням, що вбачається із пояснень, які є додатком до протоколу від 21 жовтня 2025 року. Також зазначає, що при ухвалені постанови про порушення митних правил №1531/UA2090000/2025 від 25 листопада 2025 року відповідачем не враховано обставини непереборної сили, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ст.481 МК України будь-якої особи, в тому числі, позивача та його роботодавця. Також, зазначає, що відповідач не повідомив позивача про час розгляду адміністративної справи за наслідками якої було прийнято постанову про порушення митних правил №1531/UA2090000/2025 від 25 листопада 2025 року.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 1531/UA209000/2025 від 21.10.2025, державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного поста "Краковець" Львівської митниці Ральник О.Р. у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 склав протокол про порушення митних правил, у якому зазначив, що 21.10.2025 близько 04 год 15 хв у зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці Держмитслужби, по смузі руху «червоний коридор», в напрямку «в`їзд в Україну», прибув транспортний засіб з напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який здійснював перевезення товарів згідно ВМД: 25UA100000288058U8, 25UA100000288640U4, та гуманітарну допомогу, унікальний код якої: 24763403 (25UA120001002Q25H1). За результатами здійснення митних процедур системою АСУР АСМО «Центр» ЄАІС 2 було згенеровано обов`язкові митні формальності, внаслідок чого встановлено, що згідно інформації, наявній в електронній базі даних, вказаний транспортний засіб комерційного призначення ввезений на митну територію України через пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке". Відділи митного оформлення № 1-4 митного поста "Ужгород автомобільний" 31.07.2025 12:14:42, громадянином України ОСОБА_1 , у митному режимі "тимчасове ввезення до 60 днів" і мав бути доставлений в митний орган на кордоні в строк до 60 днів. У базі даних АСМО «Центр» ЄАІС 2 відсутнє звернення від ФОП ОСОБА_2 щодо продовження терміну тимчасового ввезення. На момент прибуття 21.10.2025 на митний пост «Краковець-Корчова» гр. України ОСОБА_1 відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 Митного кодексу України, не надав. Частиною 2 ст. 108 Митного кодексу України передбачено, що строк тимчасового ввезення транспортних зсобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахувнням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. Таким чином, ураховуючи положення та норми, що передбачені ч. 1 ст. 31, ч. 3 ст. 33, ст. 318, 495 Митного кодексу України, ОСОБА_1 станом на 21.10.2025 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, що свідчить про наявність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України. З указаним протоколом ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, що підтвердив своїми підписами. Також надав пояснення на окремому аркуші та був повідомлений, що розгляд справи відбудеться 25.11.2025 у приміщенні Львівської митниці без зазначення часу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 21.10.2025 вказав, що він працює водієм у ФОП ОСОБА_2 . Зазначив, що причіп був ввезений 31.07.2025 на термін до 60 днів. Однак вчасно він не був вивезений у зв`язку з поломкою. Зі слів ФОПа, було повідомлено про дану ситуацію завчасно, але ніяких офіційних звернень до митниці станом на зараз не надходило.

В подальшому 25 листопада 2025 року заступник начальника Львівської митниці Хомутянський В.В., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, розпочатої 21.10.2025 за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , установив, що 21.10.2025 близько 04 год 15 хв у зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці Держмитслужби, по смузі руху «червоний коридор», в напрямку «в`їзд в Україну», прибув транспортний засіб з напівпричіпом реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який здійснював перевезення товарів згідно ВМД: 25UA100000288058U8, 25UA100000288640U4, та гуманітарну допомогу, унікальний код якої: 24763403 (25UA120001002Q25H1). За результатами здійснення митних процедур системою АСУР АСМО «Центр» ЄАІС 2 було згенеровано обов`язкові митні формальності, внаслідок чого встановлено, що згідно з інформацією, наявною в електронній базі даних, 31.07.2025 на митну територію України через пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке" громадянином України ОСОБА_1 увезено вказаний вище транспортний засіб у митному режимі "тимчасове ввезення до 60 днів" і мав бути доставлений в митний орган на кордоні в строк до 29.09.2025. У базі даних АСМО «Центр» ЄАІС 2 відсутнє звернення від ФОП ОСОБА_2 щодо продовження терміну тимчасового ввезення. Відповідно до вимог ст. 192 Митного кодексу України, про обставини, події (аварії або дії непереборної сили), місцезнаходження транспортного засобу ОСОБА_1 до найближчого митного органу не звертався. На момент прибуття 21.10.2025 на митний пост "Краковець" Львівської митниці ОСОБА_1 відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 Митного кодексу України, не надав. У своїх письмових поясненнях, наданих під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 зазначив, що транспортний засіб не був учасно ввезений через технічний стан. На митницю не звертався. Згідно модуля «Журнал пункту пропуску» АСМО «Центр» вказаний вище транспортний засіб із митної території України станом на 21.10.2025 ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «Тимчасове ввезення до 60 днів» поміщений не був. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 станом на 21.10.2025 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, що свідчить про наявність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України. У зв`язку з указаним, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 9-10, 111 звор. - 112). Копію постанови ОСОБА_1 направлено поштовим відправленням, на що вказує супровідний лист.

На підтвердження того, що транспортний засіб, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, станом на 21.10.2025 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України, відповідач надав: дані про перетин кордону, згідно з якими в`їзд мав місце 31.07.2025, водій ОСОБА_3 , мета комерційне перевезення, режим "тимчасове ввезення на 60 днів" (а.с. 109 звор.), та відповідний контрольний талон, який вазує на дату вивезення 21.10.2025 (а.с. 108 звор.).

Позивач заперечує проти винесеної постанови, зазначаючи, що він є найманим працівником ФОП ОСОБА_2 , в якого працює на посаді водія з 02.11.2022, на підтвердженя чого долучив до матеріалів позову наказ № 5 "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 " від 01.11.2022 та трудовий договір від 02.11.2022 (а.с. 11, 12). Також зазначив, що транспортний засіб, невивезення якого йому поставлено у провину, використовує ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди № 01/01/25 від 01.01.2025 (а.с. 13-14). Саме останній є перевізником, який використовує транспортний засіб - причіп, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у своїй підприємницькій діяльності, про що свідчать укладені ним договори про перевезення вантажів та заявки на перевезення вантажів (а.с. 152-164).

Також, на підтвердження реєстрації ОСОБА_2 фізичню особою-підприємцем позивач надав відповідну виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 15. 16). ФОП ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність у тому числі у сфері міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, на що вказують повідомлення щодо надання витягу та відповідний витяг (а.с. 17, 18).

ФОП ОСОБА_2 активно займається волонтерською діяльністю, неодноразово перевозив на власних та орендованих транспортних засобах гуманітарну допомогу та інші автомобілі, які доставляв як ЗС України через ТЦКтаСП, так і передавав іншим організаціямам, за що отримував подяки та грамоти (а.с. 21, 33-51, 54-57, 58-59).

Як слідує з повідомлення за вих. № 12/11 від 12.11.2025 (а.с. 22), ФОП ОСОБА_2 звертався до начальника Львівської митниці та повідомляв, що через поломку йому не вдалося забезпечити вчасний виїзд напівпричепа RDE1727P з України. Факт його перебування на ремонті підтверджується відповідною довідкою (а.с. 23). Крім того його неповідомлення про поломку та протермінування проїзду було зумовнене станом його здоров`я та необхідністю у проведенні лікуваня, на що вказують результати обстежень та висновки лікарів (а.с. 24-31). Також просив урахувати, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, має на утриманні дитину з інвалідністю до 18 років (а.с. 19, 20). Крім того підтвердженням неможливості повідомлення та вчасного вивезення напівпречіпа є те, що, ФОП ОСОБА_4 був зайнятий волонтерською діяльністю, яка потребувала певного часу перебування за межами України.

На описане вище повідомлення за вих. № 12/11 від 12.11.2025 представник Львівської митниці у листі за № 7.4-5/20-04/14/29935 від 02.12.2025 повідомив ОСОБА_5 про винесену відносно ОСОБА_1 постанову у справі про порушення митних правил № 5131/UA209000/2025, якою останнього визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил правил та накледно штраф (а.с. 32).

Також на підтвердження наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, представник позивача надав протокол про порушення митних правил № 1735/UA20900/2025 від 08.12.2025, згідно з яким ОСОБА_1 фактично повторно поставлено у провину порушення митних правил за теж правопорушення та за тих же обставин, тільки строк тимчасового ввезення на митну територію напівпричепа вже становить більше 30 днів (а.с. 146-147). В рамках розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 та Львівська митниця уклали мирову угоду про припинення провадження у справі про порушення митних правил від 08.12.2025, відповідно до якої перший визнав факт вчинення порушення митних правил та зобов`язався унести до державного бюджету 136000,00 грн (а.с. 150). Доказом здійснення сплати зазначених коштів є квитанція від 17.12.2025 (а.с. 151).

ОСОБА_1 не погодившись з винесеною щодо нього постанови про порушення митних правил №1531/UA209000/2025 від 25.11.2025 звернувся в суд з зданим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що позивач ОСОБА_1 підставно притягнутий до адміністративної відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, а тому його дії містять склад порушення митних правил, передбачений ч. 5 ст. 481 МК України, а відтак відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв правомірно, в межах своєї компетенції та на підставі всебічно встановлених обставин справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

За приписами ст. 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.

Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до ст. 464 МК України, штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов`язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення.

Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Додержання митними органами вимог закону в разі застосування адміністративних стягнень за порушення митних правил забезпечується здійсненням систематичного контролю з боку органів вищого рівня та їх посадових осіб, правом оскарження постанов у справах про порушення митних правил та іншими заходами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 Митного кодексу України визначено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 495 Митного кодексу України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

За приписами ст. 498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що станом на 21.10.2025 він перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, у зв`язку з чим відносно нього винесено постанову, якою притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 481 Митного кодексу України.

Так, частиною 5 статті 481 Митного кодексу України визначено, що перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб , тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто вказана норма визначає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 108 МК України, строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється органом доходів і зборів з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 увіз на митну територію транспортний засіб комерційного призначення у митному режимі "Тимчасове ввезення до 60 днів", що підтверджується даними Журналу пункту пропуску, що відповідає вимогам ст. 105 МК України, згідно з якою у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно: товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках B.1-B.9, C, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками. Про вказний строк було відомо ОСОБА_1 , про що свідчать надані ним митному органу письмові пояснення. Докази про те, що мала місце зміна такого строку, матеріли справи не містять.

Відповідач під час перетину кордону ОСОБА_1 установив, що станом на 21.10.2025 останній перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу - причіпа у строк більше ніж на 20 діб, але не більше, ніж на 30 діб.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявний протокол про порушення митних прави від 08 грудня 2025 року № 1735/UA209000/2025 та мирова угода про припинення провадження в справі про порушення митних правил від 08.12.2025р. №1735/UA209000/2025 датована 17 грудня 2025 року.

Колегія суддів зазначає, що як протокол від 21 жовтня 2025 року №1531/UA209000/2025 (за ч.5 ст.481 МК України) так і протокол від 08 грудня 2025 року № 1735/UA209000/2025 (за ч.6 ст.481 МК України) були складені відносно ОСОБА_1 за наслідками одного і того ж юридичного факту - ввезення на митну територію України 31 липня 2025 року транспортного засобу з реєстраційним номером RDE4677Р, номер кузова НОМЕР_4 , в митному режимі - тимчасове ввезення на 60 діб.

Як зазначено апелянтом та не заперечується відповідачем, за наслідком складання протоколу від 08 грудня 2025 року № 1735/UA209000/2025 між сторонами було укладено мирову угоду про припинення провадження в справі про порушення митних правил від 08.12.2025р. №1735/UA209000/2025 датовану 17 грудня 2025 року відповідно до п. 1 якої констатовано порушення ч.6 ст.481 МК України та згодом сплачено штраф в розмірі 136000,00 грн. (в.п.2.1. Мирової угоди вказано про необхідність вказати у призначені платежу сплату саме штрафу згідно протоколу).

Щодо покликання сторони відповідача на відсутність постанови за ч.6 ст.481 МК України, то колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що така відсутність постанови за ч.6 ст.481 МК України не спростовує того факту, що позивачем було сплачено 136000,00 грн. саме штрафу як міри відповідальності за порушення митних правил за ч.6 ст.481 МК України, яка охоплює порушення визначене ч.5 ст.481 МК України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

Понесені апелянтом судові витрати на загальну суму 1515 грн, зокрема сплачений судовий збір за подання позову 606 грн ( а.с. 60), за подання апеляційної скарги 909 грн (а.с.192) враховуючи приписи ч. 1 та ч. 6 ст. 139 КАС України, підлягають відшкодуванню апелянту за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2025 року у справі №343/2433/25 скасувати та прийняти нове яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про порушення митних правил №1531/UA209000/2025 від 25.11.2025 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяІ. І. Запотічний

суддіО. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 07.10.2026