Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №500/6118/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/6118/25 пров. № А/857/10335/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 500/6118/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції Дерех Н.В.,

час ухвалення рішення 15 січня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 15 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вказана відповідачем підстава для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського (встановлення втрати працездатності під час проходження служби (24.06.2024) до моменту звільнення (31.07.2024), встановлення ступеня втрати професійної працездатності (10.09.2024), а не протягом шести місяців після звільнення), не може бути визнана обґрунтованою. Зазначає, що згідно довідки МСЕК серії №12 ААА №124628 від 10.09.2024 про результати визначення особи ступеня втрати професійного працездатності у відсотках, ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 25 (двадцять п`ять) % (відсотків), причина втрати професійної працездатності - захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Вказує, що відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №159/25/1817/В від 11.08.2025, позивачу встановлено інвалідність III групи з 22.07.2025; п. 17.1.10 причина інвалідності - захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзвязку. Наявний висновок ВЛК, або ЛЕК, або МВЛК. НПУ Національна поліція України: Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Просить врахувати, що позивач не зміг надати раніше необхідний пакет документів відповідачу, так як експертні команди не були вчасно сформовані, а також після формування, були наявні великі черги до експертної команди; також просить врахувати, що позивач перебував на лікуванні, що підтверджується випискою №25/0082 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого в період з 24.02.2025 по 05.03.2025, та випискою №06685 із медичної картки стаціонарного хворого в період з 14.04.2025 по 24.04.2025. Вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, зазначивши про те, що інвалідність позивача встановлено не протягом шести місяців після звільнення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 14.07.1998 по 06.11.2015, та в Національній поліції України - з 07.11.2015 по 31.07.2024 на посадах середнього складу поліції, що підтверджується довідкою Департаменту кіберполіції Національної поліції України №379д/38/ВКЗ-2024 від 05.08.2024.

У відповідності до Свідоцтва про хворобу №240/с-НПУ від 24.06.2024, позивач визнаний непридатним до служби в поліції, захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції.

Поряд з цим, згідно з Довідкою МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках серії 12 ААГ №124625, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 25%, причина втрати професійної працездатності: захворювання, так, пов`язане з проходження служби в поліції.

Згідно з Наказом Департаменту кіберполіції Національної поліції України №305 о/с від 29.07.2024, позивача звільнено зі служби в поліції з 31.07.2024 відповідно до пункту 2 (за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції ) частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

У відповідь на заяву (рапорт) позивача про призначення та виплату грошової допомоги, у зв`язку із втратою працездатності (вхідний ДКП №55023 від 22.11.2024), листом Департаменту кіберполіції Національної поліції України №72733/01-2024 від 04.12.2024 позивача повідомлено про те, що встановити наявність або відсутність підстав, встановлених ст.101 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із відсутністю відповідних відомостей у розпорядженні Департаменту не є можливим. Відповідач вказав, що факт подання документів не в повному обсязі унеможливлює подальше формування документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

У листі Департаменту кіберполіції Національної поліції України №7429/01-2025 від 05.02.2025 "Про повернення документів на доопрацювання", скерованого на адресу позивача, зазначено про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, покликаючись, що позивачу було встановлено часткову втрату працездатності без визначення інвалідності, внаслідок отриманого захворювання.

В подальшому, як слідує з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №159/25/1817/В від 11.08.2025 (номер рішення 159/25/1817/Р), позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 22.07.2025, причина інвалідності - захворювання, одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

18.05.2025 позивач звернувся з рапортом до відповідача із заявою (рапортом) по призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Однак, Департамент кіберполіції Національної поліції України прийняв рішення, яке оформлене листом №63165/01-2025 від 10.09.2025, в якому вказано, що поданий позивачем пакет документів повернено в повному обсязі з огляду на відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, покликаючись на пункт 4 частини 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII, застосовується у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Питання призначення та виплати одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського врегульовано статтею 97 Закону №580-VIII, відповідно до пункту 4 частини першої якого одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно з частиною третьою статті 97 Закону №580-VIII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

За положеннями частини п`ятої статті 97 Закону №580-VIII у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 97 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають відповідні поліцейські.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року №646, набрав чинності з 11 червня 2024 року (далі - Порядок № 646).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №646 від 04 червня 2024 року, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 29 березня 2024 року.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 646 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги заява (рапорт) за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби (пункт 10 Порядку № 646).

Пунктом 12 Порядку № 646 визначено, що для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:

1) заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:

копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;

копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

2) довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

3) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

4) постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

5) акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

6) довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).

Достовірність зазначеної інформації в заяві (рапорті) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності або копій документів, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту, засвідчує своїм підписом особа, яка подає документи, та перевіряє особа, яка їх приймає. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 2-5 цього пункту, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видав документ.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 646 у місячний строк з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (пункт 27 Порядку № 646).

За правилами пункту 7 частини другої статті 61 Закону №580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу, - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

У постановах від 19.09.2018 у справі №373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі №296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі №822/3788/17, 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.

При цьому, положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII в частині встановлення шестимісячного строку не містять ознак дискримінації при реалізації поліцейським права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, оскільки встановлення шестимісячного строку, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).

Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у №12-р/2020 від 22 жовтня 2020 року.

Отже, встановлення на законодавчому рівні такої обов`язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров`я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.

Судом встановлено, що позивачу інвалідність ІІІ групи була встановлена з 22.07.2025, саме про таку дату встановлення інвалідності зазначено у Витязі з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №159/25/1817/В від 11.08.2025.

Тобто, інвалідність була встановлена позивачу майже через рік після звільнення зі служби в поліції 31.07.2024 відповідно до наказу Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 29.07.2024 №305 о/с.

З огляду на встановлені обставини справи, суд погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для призначення виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VIII, оскільки позивачу визначена інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, уже після збігу шести місяців після звільнення його з поліції.

Суд наголошує на тому, що встановлений приписами пункту четвертого частини першої статті 97 Закону №580-VIII строк за характером визначеності є абсолютним, оскільки вказує на конкретний період часу (шість місяців з дня звільнення зі служби для встановлення інвалідності), з яким пов`язано виникнення в особи права на отримання одноразової грошової допомоги і після спливу такого строку право на отримання зазначеної соціальної виплати особа втрачає.

Тож, з огляду на те, що цей строк є правоприпиняльним (преклюзивним), він в будь-якому разі та незалежно від поважності причин пропуску такого строку поновленню не підлягає.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 580/1291/23.

З наведеного мотиву, суд критично оцінює доводи позивача з приводу того, що позивач не зміг надати раніше необхідний пакет документів відповідачу, так як експертні команди не були вчасно сформовані, а також після формування, були наявні великі черги до експертної команди.

З цього ж мотиву, суд не приймає до уваги доводи позивача про перебування на лікуванні у період з 24.02.2025 по 05.03.2025 та з 14.04.2025 по 24.04.2025, тобто у понад шестимісячний строк з дня звільнення зі служби в поліції.

Суд також відхиляє покликання позивача на постанову Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 2040/6159/18, оскільки правовідносини у зазначеній та у цій справі не є подібними, позаяк при розгляді цієї справи не встановлено, що інвалідність позивачу була визначена поза межами шестимісячного строку з вини інших органів чи посадових осіб.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі № 500/6118/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року.