Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №140/2332/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/2332/26 пров. № А/857/27167/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 140/2332/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж Сістем» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції Стецик Н.В.,

час ухвалення рішення 16 квітня 2026 року,

місце ухвалення рішення м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення 16 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромонтаж Сістем» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 29.01.2026 №0017780407.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно з даними інформаційних систем податкові накладні від 27.05.2022 №9 та №10 були направлені товариством на реєстрацію лише 28.11.2023, тоді як граничний строк їх реєстрації сплив 15.07.2022. Відповідач зазначає, що позивач не надав контролюючому органу належних доказів, зокрема квитанцій, які б підтверджували надсилання цих податкових накладних на реєстрацію в інший, більш ранній період.

Відповідач вважає, що доводи позивача щодо вчинення ним спроб зареєструвати податкові накладні у період з 27.05.2022 по 27.11.2023 є недоведеними. Крім того, відповідач зазначає, що факт зобов`язання зареєструвати податкові накладні на виконання судового рішення не спростовує висновку про подання таких накладних на реєстрацію з порушенням установленого законом строку та не виключає застосування до платника податків штрафних санкцій. Також відповідач навів положення Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, та зазначив, що саме на платника податків покладено обов`язок щодо своєчасного подання податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав, а саме.

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в ЄРПН ТОВ “Електромонтаж Сістем”, за результатами якої складено акт від 05.01.2026 №95/03-20-04-07/39232384.

Згідно з висновками зазначеного акта, позивачем порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10, які фактично зареєстровані в ЄРПН 28.11.2023 при граничному строку їх реєстрації 15.07.2022, тобто з порушенням строку на 501 календарний день.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав заперечення від 13.01.2026, в яких вказав на їх протиправність та необґрунтованість, зазначивши, що порушення строків реєстрації податкових накладних зумовлене протиправними діями контролюючого органу та обставинами, встановленими судовими рішеннями, що набрали законної сили.

За результатами розгляду заперечень ГУ ДПС у Волинській області складено висновок від 26.01.2026 №8/03-20-04-01, яким заперечення позивача визнано необґрунтованими та залишено без задоволення, а висновки акта камеральної перевірки - без змін.

На підставі акта перевірки від 05.01.2026 №95/03-20-04-07/39232384 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.01.2026 №0017780407, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у розмірі 276 042,09 грн.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”.

Згідно з підпунктом “б” пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту “а” пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Пунктом 18 Порядку №1246 встановлено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку.

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Як визначено пунктом 20 Порядку №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Як визначено пунктом 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Абзацом 1 пункту 201.10 ст. 201 цього Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами “а” - “г” цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;

податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;

податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами “а” - “г” пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної;

податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Як зазначено в пункті 120-1.2 статті 120-1 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами “а” - “г” пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Згідно з абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану” (набрав чинність 27.05.2022) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Абзацом сімнадцятим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2020 у справі № 160/5380/19.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18.

Спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10, які фактично зареєстровані в ЄРПН 28.11.2023 при граничному строку їх реєстрації 15.07.2022, тобто з порушенням строку на 501 календарний день.

Судом встановлено, що податкові накладні від 27.05.2022 №9 на суму 2 107 055,00 грн (в т.ч. ПДВ 351 175,83 грн) та від 27.05.2022 №10 на суму 1 205 450,00 грн (в т.ч. ПДВ 200 908,33 грн) складені позивачем у зв`язку з отриманням попередньої оплати за договорами підряду від 26.05.2022, укладеними з Приватним акціонерним товариством “Рівнеобленерго”, що відповідає вимогам пункту 187.1 ПК України щодо визначення дати виникнення податкових зобов`язань.

Суд зауважує, що первинно позивач склав та подав на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 26.05.2022 №1 на суму 2 107 055,00 грн (в т.ч. ПДВ 351 175,83 грн) та від 26.05.2022 №3 на суму 1 205 450,00 грн (в т.ч. ПДВ 200 908,33 грн) за наслідками отримання відповідно до платіжних інструкцій від 27.05.2022 №2004625632, №2004625630 попередньої оплати на виконання вищезазначених договорів підряду від 26.05.2022.

Податкові накладні від 26.05.2022 №1, №3 були зареєстровані в ЄРПН.

Разом із тим, такі податкові накладні містили технічну помилку у даті їх складання (26.05.2022 замість вірної дати 27.05.2022).

З метою виправлення зазначеної помилки позивачем було складено розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 26.05.2022 №5 до податкової накладної від 26.05.2022 №1, від 26.05.2022 №6 до податкової накладної від 26.05.2022 №3 для нівелювання показників таких податкових накладних.

Тотожність сум податкових зобов`язань у податкових накладних від 26.05.2022 №1 та №3 і податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 свідчить про незмінність змісту господарських операцій та підтверджує, що дії позивача були спрямовані виключно на виправлення технічної помилки.

Суд звертає увагу, що за наявності податкових накладних від 26.05.2022 №1 та №3 реєстрація нових податкових накладних без попереднього нівелювання показників таких накладних призвела б до подвійного відображення податкових зобов`язань, що суперечить суті податкового обліку.

Отже, подання розрахунків коригування від 26.05.2022 №5 та №6 було необхідною передумовою для складання та реєстрації нових податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 із правильною датою, а відмова контролюючого органу у їх реєстрації фактично унеможливила належне виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Вказані обставини підтверджуються преюдиційними судовими рішеннями.

Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 у справі №140/5414/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 у цій справі, визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 липня 2022 року №7040902/39232384 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №5 від 26 травня 2022 року, від 12 липня 2022 року №7040901/39232384 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №6 від 26 травня 2022 року та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування від 26 травня 2022 року №№ 5, 6.

Надалі рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №140/7383/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 у цій справі, визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних ТОВ “Електромонтаж Сістем” №9 від 27.05.2022 та №10 від 27.05.2022 та зобов`язано Державну податкову службу України прийняти податкові накладні ТОВ “Електромонтаж Сістем” №9 від 27.05.2022 та №10 від 27.05.2022 для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України зазначені обставини є преюдиційними та не підлягають повторному доказуванню.

В подальшому на виконання рішення суду від 22.10.2024 у справі №140/7383/24 податкові накладні від 27.05.2022 №9 та №10 були зареєстровані в ЄРПН 08.12.2025, що підтверджується висновком ГУ ДПС у Волинській області від 26.01.2026 №8/03-20-04-01 про розгляд заперечень ТОВ “Електромонтаж Сістем” до акта камеральної перевірки від 05.01.2026 №95/03-20-04-07/39232384.

Отже, судом встановлено, що позивач був позбавлений можливості належним чином виконати свій податковий обов`язок щодо вчасного подання податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 на реєстрацію в ЄРПН у зв`язку з протиправними діями контролюючого органу щодо відмови зареєструвати розрахунки коригування від 26.05.2022 №5 та №6 в ЄРПН.

Саме цими обставинами зумовлено те, що податкові накладні від 27.05.2022 №9 та №10 були зареєстровані 28.11.2023, тобто після усунення перешкод, створених відповідачем, а не до 15.07.2022,

Оцінюючи правомірність застосування штрафних санкцій, суд виходить із положень пункту 109.1 статті 109 ПК України, відповідно до яких податковим правопорушенням є винне діяння платника податків.

Так, пунктом 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пунктів 112.1, 112.2 статті 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Верховний Суд неодноразово та послідовно, зокрема, у постановах від 16.02.2022 у справі №380/527/20, від 07.03.2023 у справі №822/1718/17, від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 03.05.2023 у справі №280/1728/20, від 12.11.2024 у справі №160/20829/23, від 06.03.2024 у справі №280/2280/21, від 22.05.2025 у справі № 240/24836/23, надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, вказував на те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки, відсутність вини як необхідної складової податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічні підходи застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій також було продемонстровано у постанові від 01.01.2020 Великої Палати Верховного Суду у справі №804/4602/16.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України суд враховує зазначені висновки Верховного Суду при вирішенні цієї справи.

Підпунктом 112.8.4 пункту 112.8 статті 112 ПК України встановлено, що обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Отже, для притягнення до відповідальності необхідною є наявність вини платника податків.

У даній справі судом встановлено, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 27.05.2022 №9 та №10 є наслідком протиправних рішень та дій контролюючого органу, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для висновку про наявність у діях позивача вини як обов`язкової умови притягнення до відповідальності.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач не лише вчинив усі залежні від нього дії для належного виконання податкового обов`язку, але й був обмежений у можливості діяти інакше без порушення вимог податкового законодавства, оскільки реєстрація нових податкових накладних без попереднього нівелювання помилково складених документів призвела б до подвійного відображення податкових зобов`язань.

Крім того, суд враховує принцип належного урядування, відповідно до якого держава не може покладати на особу негативні наслідки власних протиправних рішень та дій.

За таких обставин у діях позивача відсутній склад податкового правопорушення, а тому податкове повідомлення-рішення від 29.01.2026 №0017780407 є протиправним та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 140/2332/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяА. Р. Курилець

суддіС. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2026 року