Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №380/15416/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/15416/26 пров. № А/857/47682/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року про повернення позовної заяви (суддя – Брильовський Р.М., м. Львів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виплаченого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року по справі №380/20051/25 - за період з 06.07.2025 року по 06.01.2026 року - 185 днів (шість місяців), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні виплаченого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року по справі №380/20051/25 за період з 06.07.2025 по 06.01.2026 - 185 днів (шість місяців), виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення - залишено без руху. Позивачеві надано десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб (сплатити судовий збір у розмірі 1331, 20 грн).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2026 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк сплатив судовий збір, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.08.2026.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що згідно з частиною другою статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунуто, відтак її слід повернути позивачу.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції поспішними, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову в формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Питання залишення позовної заяви без руху та повернення позову врегульовані діючим процесуальним законом - КАС України.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України).

Отже, повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.

Суд першої інстанції поклав в основу повернення заявленого позову обставини несплати позивачем суми судового збору.

Так, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення - залишено без руху. Позивачеві надано десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб (сплатити судовий збір).

Вказану ухвалу доставлено в електронний кабінет позивача та представника позивача 30.07.2026 о 19:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, який міститься в матеріалах справи (а.с. 16)

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, слід вважати що вказану ухвалу вручено 31.07.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно, строк на усунення недоліків закінчився 10.08.2026.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Так, з досліджених матеріалів адміністративної справи слідує, що в строк встановлений судом, а саме 02.08.2026 позивач подав заяву на усунення недоліків позовної заяви, долучивши до такої квитанцію про сплату судового збору на суму 1064,96 грн, що підтверджується відміткою на заяві про формування документа в електронному кабінеті (а.с. 20).

Втім, така заява зареєстрована канцелярією суду 28.08.2026, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Згідно пункту 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

При цьому приписами пункту 28 цього Положення установлено, що дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

Згідно пункту 39 Положення документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя.

Таким чином, суд першої інстанції мав би врахувати, що дата та час, коли учасник справи підписав відповідний документ в підсистемі «Електронний суд», автоматично є датою та часом отримання цього документа судом (у разі відсутності технічного збою системи ЄСІТС), і такі відомості неможливо самостійно відкоригувати ані особою, яка подала документи, ані судом.

З огляду на наведене, позивачем, у строк, в становлений судом, було усунуто недоліки позовної заяви.

Однак, судом першої інстанції заяву про усунення недоліків не взято до уваги, та передчасно повернуто позовну заяву.

У постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 300/2856/22 зазначено: «Частинами першою, другою статті 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20; у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 826/2429/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 25 січня 2021 року у справі №914/1131/20, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22».

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом першої інстанції відповідних функцій при ухвалені рішення, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду, яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року про повернення позовної заяви у справі №380/15416/26 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяТ. М. Димарчук

суддіР. М. Москаль

П. І. Сало