Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №500/6964/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/6964/25 пров. № А/857/25037/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року (головуючий суддя Дерех Н.В., м.Тернопіль) у справі №500/6964/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ.МВС України в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях (Філія ГЦС МВС)(РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях) стосовно відмови у включенні до довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення і надбавки за вислугу років), котра встановлена Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96; зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС України в Хмельницькій, Тернопільській області та Чернівецькій областях (Філія ГЦС МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях) скласти і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 включивши до неї і щомісячну надбавку у розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення і надбавки за вислугу років), котра встановлена Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96.

Позов обґрунтовує тим, що позивач отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ). Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" виготовлено довідку №2021/0250 від 20.05.2021 про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року. Однак, до вказаної довідки не включено надбавку 100%), встановлену Указом Президента України від 04.10.1996 №926/96. На звернення позивача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях протиправно відмовив у виготовленні оновленої довідки з урахуванням вищезазначеної грошової виплати, не врахувавши того, що така надбавка виплачувалася позивачу на момент його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ та була врахована при призначенні позивачу пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/6964/25 від 24 березня 2026 року про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Закону №2262-ХІІ).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області" виготовлено довідку від 20.05.2021 №2021/0250 про розмір грошового забезпечення станом за листопад 2019 року.

На думку позивача, у вказаній довідці протиправно відсутня щомісячна надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ".

На заяву позивача від 31.10.2025 щодо складення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновленої довідки із включенням надбавки в розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ", відповідач листом від 19.11.2025 відмовив у виготовлені оновленої довідки у зв`язку із відсутністю правових підстав такої видачі.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зазначення в довідці про розмір грошового забезпечення надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Пунктом б частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону.

Порядок здійснення перерахунку пенсій військовослужбовців, інших осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у тому числі колишніх працівників міліції, врегульовано статтею 63 цього Закону та Порядком № 45.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 вказано, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.

Згідно абзаців першого - шостого пункту 5 Порядку № 45, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення зі служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Абзацом сьомим пункту 5 Порядку № 45 установлено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Проаналізувавши вказані положення, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2196/17-а (Пз/9901/1/18), з огляду на закріплене у частині третій статті 63 Закону № 2262-XII правило про те, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а також вимог абзаців п`ятого та сьомого пункту 5 Порядку № 45, дійшла висновку, зокрема, про те, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не належить вказувати надбавку за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач під час проходження служби та яка була включена до грошового забезпечення при обрахунку пенсії, оскільки така надбавка вже не була встановлена законодавством для поліцейських та не виплачувалась.

Відтак, Велика Палата Верховного Суду сформувала підхід згідно із яким, при вирішенні спорів щодо перерахунку пенсії колишнім працівникам ОВС на підставі частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ з включенням додаткових видів грошового забезпечення, судам необхідно з`ясовувати, чи здійснюється на момент такого перерахунку органом Національної поліції виплата відповідної надбавки або доплати.

Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Пунктом 4 частини десятої статті 62 цього Закону, якою врегульовані гарантії професійної діяльності поліцейського, визначено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Статтею 94 Закону № 580-VIII регламентовано грошове забезпечення поліцейських, згідно із частиною першою якої поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону № 580-VIII).

Кабінет Міністрів України 11 листопада 2015 року прийняв постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Відповідно до пункту 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови КМУ № 988 Міністерство внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року видало наказ № 260, яким затвердило "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" (Порядок № 260).

Положеннями пункту 3 Розділу І вказаного Порядку встановлено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу відповідного грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Розділом ІІ Порядку № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення, зокрема, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за учене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Отже, положеннями розділу ІІ Порядку № 260 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення, що враховуються при визначенні грошового забезпечення поліцейського за відповідною посадою. Крім того, враховуючи пункт 3 Порядку № 260, вказані надбавки, доплати, підвищення враховуються до складу грошового забезпечення поліцейського за відповідною посадою за умови, що останні мають постійний характер.

Таким чином, при вирішенні питання щодо включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідних надбавок, доплат, підвищень, які були включені для обрахунку пенсії при її призначенні, необхідно враховувати наявність останніх у переліку додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер, що враховуються при визначенні грошового забезпечення поліцейського за відповідною посадою, передбаченому положеннями розділу ІІ Порядку № 260.

Щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) особам рядового, а також середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ запроваджена Указом Президента України від 31.08.2001 №771 Про внесення змін до Указу Президента України від 04.10.1996 № 926.

Указом Президента України від 18.12.2007 № 1234 (набрав чинності 01.01.2008) у зв`язку з упорядкуванням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Указ Президента України від 04.10.1996 №926/96 визнано таким, що втратив чинність. Тобто, надбавка в розмірі 100% грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) нараховувалась у період по 31.12.2007 і в подальшому до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не включалась та не виплачувалась.

Оскільки на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії та видачі довідки №2021/0250 від 20.05.2021 така надбавка не встановлена законодавством для поліцейських та не виплачувалась, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для включення такої надбавки до довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі №500/6964/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар