Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №380/24496/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24496/24 пров. № А/857/22041/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року (суддя Лунь З.І., ухвалену в м. Львові) у справі № 380/24496/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування з 01.01.2016, з 01.05.2016, з 01.12.2016, з 01.01.2017, з 01.05.2017 та з 01.12.2017 обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №380/6531/24; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016, з 01.05.2016, з 01.12.2016, з 01.01.2017, з 01.05.2017 та з 01.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без її обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №380/24496/24 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016, з 01.05.2016, з 01.12.2016, з 01.01.2017, з 01.05.2017 та з 01.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 07.02.2025.

В подальшому 17.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 07.01.2025 у справі №380/24496/24, у якій просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.01.2016, з 01.05.2016, з 01.12.2016, з 01.01.2017, з 01.05.2017 виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 176061,60грн

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року заяву задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/24496/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 176061 (сто сімдесят шість тисяч шістдесят один) гривень 60 копійок доплати до пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017.

Не погодившись з даною ухвалою Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило таку в апеляційному порядку, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 року та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішення у даній справі набрало законної сили 07.02.2025. 11.03.2025 судом видано виконавчі листи. Відповідачем на виконання вказаного судового рішення здійснено перерахунок пенсії позивача. Доплата за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 становить 176061,60 грн. Однак виплату вказаної суми відповідачем на користь позивача не здійснено, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Так, при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом апеляційної інстанції враховано, що з долучених до матеріалів справи відповідачем- боржником письмових доказів не убачається виплата нарахованих за таким рішенням сум, в тому числі, як це зазначив відповідач-боржник, в межах затверджених бюджетних призначень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доказів виконання рішення у справі №380/24496/24, щодо якого заявником подана заява про зміну способу виконання такого, відповідачем суду не надано, а відтак суд апеляційної інстанції констатує, що таке рішення не виконується в частині виплати.

Отже, аргументи відповідача про неможливість застосування ст.378 КАС України за наявності виконання відповідачем судового рішення у відповідності до Порядку№821 не знайшли свого підтвердження в досліджуваному випадку.

Як вже було зазначено, що рішення у даній справі набрало законної сили 07.02.2025. 11.03.2025 судом видано виконавчі листи. Відповідачем на виконання вказаного судового рішення здійснено перерахунок пенсії позивача. Доплата за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 становить 176061,60 грн. Однак виплату вказаної суми відповідачем на користь позивача не здійснено, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що рішення суду не виконане в частині виплати нарахованої доплати до пенсії, наявні згідно з ч.3 ст.378 КАС України умови для заміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №380/24496/24 в частині шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 176061,60 грн доплати до пенсії за період з 01.01.2016 до 31.12.2017.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі № 380/24496/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяІ. І. Запотічний

суддіО. І. Довга

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 07.10.2026